Постанова № 39080037, 29.05.2014, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 822/1263/14

Головуючий у 1-й інстанції: Польовий О.Л.

Суддя-доповідач: Мельник-Томенко Ж. М.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2014 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Мельник-Томенко Ж. М.

суддів: Ватаманюка Р.В. Сторчака В. Ю.

при секретарі: Лукашик М.О.

за участю представників сторін:

відповідача - Ланчук Т.В., представник на підставі довіреності

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Красилівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Хмельницькій області на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 28 квітня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Цегла-Миролюбне" до Красилівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення , -

В С Т А Н О В И В :

У квітні 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Цегла-Миролюбне» звернулось до суду з позовом до Красилівської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 28.04.2014 року позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду та прийняти нову про відмову в задоволенні позову. В обґрунтування апеляційної скарги відповідач вказав, що господарські операції позивача з його контрагентом не мали реального характеру.

В судовому засіданні представник відповідача підтримала вимоги викладені в апеляційній скарзі та просила їх задовольнити.

Позивач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений завчасно та належним чином.

Враховуючи те, що відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи, суд апеляційної інстанції ухвалив здійснювати розгляд за відсутності представника позивача.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції скасуванню з наступних підстав.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, податковим органом проведено позапланову виїзну документальну перевірку з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства при відображенні в податковому обліку операцій по взаємовідносинах з ТОВ "Вектра-3000" за період липень 2013 року. В результаті проведеної перевірки виявлено порушення позивачем п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України, що призвело до заниження суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість у періоді, що перевірявся, в розмірі 8 971 грн. За результатами виявлених порушень складено акт № 138/22-10-21-01/38076317 від 20.02.2014 року та як наслідок винесено податкове повідомлення-рішення № 0000642201 від 06.03.2014 року, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з ПДВ в розмірі 11 214 грн.

Задовольняючи позовні вимоги та скасовуючи податкове повідомлення-рішення суд першої інстанції вказав, що господарські операції позивача підтверджені належними доказами, а тому останнім правомірно сформовано податковий кредит.

Суд апеляційної інстанції не погоджується з прийнятим рішенням суду першої інстанції враховуючи наступні обставини.

06.03.2014 року податковим органом, на підставі акта перевірки, яким встановлено порушення п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 19 та п. 200.1, п. 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України, винесено податкове повідомлення-рішення №0000642201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість на загальну суму 11214 грн., з яких 8971 грн. за основним платежем та 2243 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України (далі - ПК) для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Положеннями п. 138.2 статті 138 ПК встановлено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно з п. 198.3 статті 198 ПК України визначено, що Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відтак, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Згідно з п. 198.6 ст. 198 ПК України Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до частин 2 та 3 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назва документа; дата і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, які брала участь у здійсненні господарської операції.

Пунктом 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства Фінансів України № 88 від 24.05.1995 року, визначено, що первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою.

Керівником підприємства, установи затверджується перелік осіб, які мають право давати дозвіл (підписувати первинні документи) на здійснення господарської операції, пов'язаної з відпуском (витрачанням) грошових коштів і документів, товарно-матеріальних цінностей, нематеріальних активів та іншого майна. Кількість осіб, які мають право підписувати документи на здійснення операцій з видачею особливо дефіцитних товарів і цінностей, бланків суворої звітності, повинно бути обмежено.

Забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать нормативно-правовим актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам. Такі документи повинні бути передані керівнику підприємства, установи для прийняття рішення.

Відповідно до п. 2.4 Положення первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.

Отже, для підтвердження включення витрат за отримані товари до складу валових витрат необхідні належним чином оформлені документи.

Крім того, слід зазначити, що відповідно до абз.2 п. 2.1 Положення господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Відтак, наслідки в податковому обліку створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто ті, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника податків. При цьому, господарські операції мають бути відображені в податковому обліку відповідно до їх реального змісту.

Отже, факт здійснення господарської операції повинен бути доведений первинними документами, що підтверджують реальність господарських операцій, які є підставою для виникнення права на податковий кредит та/або бюджетного відшкодування, та підтверджують добросовісність дій платника податку, що полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також реальності усіх даних, наведених у документах, що дають право на податковий кредит, а тому наявність у платника податку виданої йому продавцем товару податкової накладної, оформленої з дотриманням вимог чинного законодавства, і сплата продавцю вартості товару з податком на додану вартість є достатніми, але не вичерпними підставами для визначення податкового кредиту та відшкодування цього податку з бюджету.

Крім того, про необґрунтованість податкової вигоди можуть також свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин:

- неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;

- відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;

- облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням податкової вигоди, якщо для даного виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій;

- здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку.

Так, суд першої інстанції у рішенні вказав, що 01.07.2013 року між позивачем та ТОВ "Вектра-3000" укладено договір поставки № 1/07У, відповідно до умов якого ТОВ "Вектра-3000" взяло на себе зобов'язання щодо поставки на адресу позивача продукції, а саме вугілля кам'яного.

На виконання умов договору ТОВ "Вектра-3000" поставило на адресу позивача продукцію на загальну суму 53 826,30 грн., в т.ч. ПДВ 8 971 грн. Факт поставки продукції та факт її оплати підтверджується наданими до матеріалів справи: податковими накладними № 83 від 03.07.2013 року та № 375 від 15.07.2013 року, платіжними дорученнями № 445 від 03.07.2013 року та № 463 від 19.07.2013 року, звітом руху матеріальних цінностей по складу від 01.08.2013 року.

Однак суд апеляційної інстанції зауважує наступне.

Так, підставою для формування податкового кредиту в липні 2013 р. стали податкові накладні від 03.07.2013 р. №83 та від 15.07.2013 р. №375 виписані TOB "Вектра 3000" на постачання вугільного шламу TOB «Цегла Миролюбне».

Отже, як встановлено контрагент позивач зобов'язувався доставити останньому вугілля загальною кількістю 1140 т. Проте згідно з товарно-транспортними накладними TOB "Вектра 3000" на адресу позивача відвантажено аргіліт в кількості 37,2 т., витягу із журналу проводок за 03.07.2013 р. підприємством оприбутковано аргіліт. Разом з тим, 03.07.2013 р. TOB "Вектра 3000" виписано податкову та видаткову накладну на відвантаження вугільного шламу в кількості 37, 16 т на суму 16164,6 грн., вказані кошти перераховано відповідно до платіжного доручення №445 від 03.07.2013 р. в призначенні платежу зазначено "за вугільний шлак згідно рахунку №01/07/13 від 01.07.13р."

15.07.2013 р. TOB "Вектра 3000" відповідно до товарно-транспортної накладної відвантажено аргіліт в кількості 34,9 т. та вугілля в кількості 35,4 т. Відвантажений товар проведено в журналі проводок за 15.07.2013 р. Проте, 15.07.2013 р. TOB "Вектра 3000" виписано податкову та видаткову накладну на відвантаження вугільного шламу на суму 37661,7 грн. зазначені кошти перераховано згідно з платіжним дорученням №463 від 19.07.2013 р., де в призначенні платежу зазначено "за вугільний шлак згідно рахунку №80 від 03.06.13р."

Таким чином первинні документи позивача містять розбіжності в зазначені найменування товару, що має суттєве значення для визначення реальності здійснення позивачем та його контрагентом господарських операцій.

Крім того, в постанові Луганського окружного адміністративного суду від 23.12.2013 року у справі №812/9874/13-а, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 11.02.2014 року, зазначено, що 05.11.2013 р. TOB "Вектра 3000" направлено лист до ГУ Міндоходів у Хмельницькій області, в якому зазначається, що після серії обшуку 29.10.2013 р. документи, необхідні для проведення позапланової виїзної перевірки (за період з 01 січня 2011 року по 30 вересня 2013 року), платник надати не має змоги у зв'язку із їх відсутністю. Разом із тим, судом встановлено, що відповідно до листа Сєвєродонецького MB УМВС України у Луганській області від 13.11.2013 р. №54/19543, усі первинні документи знаходяться у суб'єкта господарювання. Тобто, судовим рішенням встановлено відсутність документів у контрагента позивача, щодо виконання договору від 01.07.2013 року.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції проаналізувавши усі надані документи встановив, що сукупність наданих доказів не може свідчити про виконання господарських операцій за вказаним вище договором.

Таким чином податковим органом правомірно винесено податкове повідомлення-рішення №0000642201 від 06.03.2014 року.

В силу пункту 3 частини 1 статті 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Враховуючи встановлене порушення судом першої інстанції норм матеріального права, колегія суддів вбачає підстави для скасування оскаржуваної постанови суду першої інстанції та прийняття нової постанови про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Красилівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Хмельницькій області задовольнити повністю .

Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 28 квітня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Цегла-Миролюбне" до Красилівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, - скасувати, прийняти нову постанову.

В задоволенні позову відмовити повністю.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі "05" червня 2014 р. .

Головуючий Мельник-Томенко Ж. М.

Судді Ватаманюк Р.В.

Сторчак В. Ю.