Вирок № 39078827, 04.06.2014, Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 750/4296/14

Провадження № 1-кп/750/158/14

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 червня 2014 року Деснянський районний суд м. Чернігова у складі:

головуючого: судді Кузюри М.М.

при секретарях: Заліській Ю.В., Чернобай Н.О.

з участю: прокурорів Лущай К.К., Рудька А.В.

потерпілого ОСОБА_1

обвинуваченого ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернігові кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013260010005203 від 08 жовтня 2013 року за фактом вчинення:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованим за адресою: АДРЕСА_2, мешканцем АДРЕСА_1, громадянином України, не одруженим, не працюючим, раніше не судимим, -

кримінального правопорушення, передбаченого ст. 121 ч. 1 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

17 вересня 2013 року близько 20 год. 00 хв. ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись поряд з будинком № 167-А по вул. 1-го Травня в м. Чернігові, в ході сварки, що виникла на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних стосунків, з метою умисного заподіяння тяжких тілесних пошкоджень, наніс не менше трьох ударів кулаком в область голови ОСОБА_1, чим спричинив останньому тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, уламкового перелому верхньої стінки правої орбіти, латеральної і передньої стінки правої верхньощелепної пазухи, забиття головного мозку, закритого перелому кісток носа, забито-рваної рани правої брови, забитої рани правої тім'яної ділянки, параорбітальної гематоми справа, саден та забиття м'яких тканин обличчя, які згідно висновку судово-медичної експертизи № 1390 від 08 січня 2014 року відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознаками небезпеки для життя в момент заподіяння.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 винуватість у вчиненні кримінального правопорушення визнав частково та пояснив суду, що познайомився з потерпілим ОСОБА_1 у 2011 році, коли працював на автомийці по вул. Рокосовського у м. Чернігові, а потерпілий охоронником у магазині. Через свого знайомого ОСОБА_1 передав йому кожану куртку з проханням вирішити питання про її пофарбування у хімчистці, де він мав знайомих. Куртку він здав у хімчистку, але потім звільнився з роботи і забув за неї. Через півроку ОСОБА_1 зустрів його та став вимагати гроші за куртку в сумі 300 грн. Через деякий час він повернув ОСОБА_1 100 грн, більше грошей у нього не було.

17 вересня 2013 року ввечері він повертався додому по вул. 1-го Травня та проходив мимо магазину ЕкоМаркет, де знову зустрівся з ОСОБА_1, який став наполягати на поверненні грошей за куртку. Він віддав ОСОБА_1 свій годинник та куртку, але спір переріс у бійку, в ході якої ОСОБА_1 наносив йому удари, а він захищався та відштовхував його. Коли ОСОБА_1 упав, він забрав свою куртку та побіг викликати міліцію. Вважає, що наслідки від його ударів не могли бути такими тяжкими.

Цивільний позов прокурора визнає повністю, позов потерпілого частково.

Незважаючи на часткове визнання винуватості обвинуваченим ОСОБА_2, його вина у вчиненні інкримінованого йому діяння повністю підтверджується, а його доводи спростовуються, наступними доказами.

Потерпілий ОСОБА_1 суду пояснив, що в серпні 2011 року попросив ОСОБА_2 допомогти дешевше почистити та пофарбувати його кожану куртку, так як він мав знайомих у хімчистці. Через деякий час як ОСОБА_2 забрав куртку, її не стало, тому він вимагав від нього повернення 300 грн вартості куртки, але згодом ОСОБА_2 теж зник. Через деякий час він дізнався, де мешкає ОСОБА_2, і той віддав йому 100 грн., але надалі при зустрічах стверджував, що не має коштів. 17 вересня 2013 року він з працівниками охорони магазину Еко Маркет на вул. 1-го Травня, де він також працював охоронником, у вечірній час після 19 год. стояли на рампі, де побачив, як мимо проходив ОСОБА_2 Вони відійшли в сторону поговорити за борг, можливо і розмовляли на підвищених тонах, але ніякої бійки між ними не було. ОСОБА_2 не заперечував, що винен йому гроші за куртку, але і не мав наміру віддавати. Коли він повернувся та пішов, відчув, що хтось наближається і одразу отримав удар у голову ззаду, від чого присів. Після цього ОСОБА_2 наніс йому ще кілька ударів по голові та удар в область ока, після чого втік. Він викликав по телефону охоронців, які принесли води та відвезли його до лікарні. Від нанесених ОСОБА_2 ударів він отримав тяжкі тілесні ушкодження та лікувався у лікарні. До закінчення судового розгляду ОСОБА_2 відшкодував йому всю матеріальну та моральну шкоду, у зв'язку з чим він не має до нього жодних претензій та просить не позбавляти його волі.

Свідок ОСОБА_4 суду пояснив, що потерпілий ОСОБА_1 раніше разом з ним працював у Еко Маркеті на вул. 1-го Травня у м. Чернігові і 17 вересня 2013 року ввечері усі охоронники стояли на рампі за магазином, так як у той день отримували заробітну плату. ОСОБА_1 відійшов у сторону поговорити з чоловіком, що проходив мимо, і якого він тепер знає як ОСОБА_2 Хвилин через десять ОСОБА_1 зателефонував йому на мобільний та попросив принести води, сказав, що його побили. Коли вони підійшли то побачили, що у ОСОБА_1 була розбита голова та розсічена брова. ОСОБА_1 розповів, що ОСОБА_2 наніс йому удари, коли він повернувся до нього спиною та повертався до них. Йому відомо, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 триває давній спір з приводу втраченої ОСОБА_2 куртки потерпілого.

Свідок ОСОБА_5 суду пояснила, що в Еко Маркеті працювала касиром. 17 вересня 2013 року після19 год виходила з магазину через рампу та неподалік від магазину в темряві чула голоси, один з яких виражався нецензурно, але це був не голос ОСОБА_1 Потім побачила, як в ту сторону побігли працівники охорони магазину. ОСОБА_1 був у тяжкому стані, сильно побита голова та обличчя.

Свідок ОСОБА_6 суду пояснив, що 17 вересня 2013 року приблизно о 19 год стояв на рампі магазину Еко Маркет разом з іншими охоронцями магазину. Мимо проходив ОСОБА_2, якого покликав ОСОБА_1, та вони відійшли кілька десятків метрів у сторону до аптеки та піцерії «Неаполітано» поговорити. Освітлення не було і він не чув їх розмови, але через кілька хвилин від ОСОБА_1 на телефон ОСОБА_4 надійшов дзвінок з проханням підійти до нього та принести води. На місці вони побачили побитого ОСОБА_1, який повідомив, що тілесні ушкодження йому наніс ОСОБА_2

Близько 21 год того ж вечора вони з ОСОБА_4 стояли біля магазину та побачили ОСОБА_2, що проходив мимо. На їх прохання повідомити про обставини конфлікту та причину нанесення потерпілому тілесних ушкоджень, ОСОБА_2 повів себе неадекватно: забіг до магазину та почав кричати, щоб викликали міліцію.

Окрім зазначеного, винуватість ОСОБА_2 підтверджується наступним:

- протоколами прийняття заяви ОСОБА_1 про злочин від 19 вересня та 04 жовтня 2013 року, де потерпілий вказував на особу, що вчинила протиправне діяння стосовно нього, на ім'я ОСОБА_2;

- висновком судово-медичної експертизи № 1390, згідно якої у потерпілого ОСОБА_1 маються тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, уламкового перелому верхньої стінки правої орбіти, латеральної і передньої стінки правої верхньощелепної пазухи, забиття головного мозку, закритого перелому кісток носа, забито-рваної рани правої брови, забитої рани правої тім'яної ділянки, параорбітальної гематоми справа, садна та забиття м'яких тканин обличчя, які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознаками небезпеки для життя в момент заподіяння;

- протоколом проведення слідчого експерименту за участю ОСОБА_1 від 06 березня 2014 року;

- протоколом проведення слідчого експерименту за участю ОСОБА_2 від 06 березня 2014 року, де обвинувачений розповів та показав, що 17 вересня 2013 року ОСОБА_1 просив повернути йому борг, а коли він відмовився, ОСОБА_1 просив віддати йому куртку, годинник та мобільний телефон. Куртку та годинник він віддав, а мобільний віддати відмовився, тоді ОСОБА_1 став наносити йому удари по голові та тулубу, а він захищався та відштовхнув ОСОБА_1 Коли той упав, він забрав куртку та втік.

Суд критично ставиться до свідчень ОСОБА_2 як в ході слідчого експерименту, так і в суді, в частині того, що ОСОБА_1 завдавав йому удари по голові та тулубу, оскільки жодного підтвердження заподіяння таких тілесних ушкоджень матеріали кримінального провадження не містять і ОСОБА_2 суду не надані.

Аналізуючи в сукупності добуті та перевірені в судовому засіданні докази, які узгоджуються між собою, суд за вказаних обставин вважає доведеною винуватість ОСОБА_2, а його дії вірно кваліфікованими за ст. 121 ч. 1 КК України, як умисне заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент заподіяння.

Обираючи вид та міру покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Вчинений ОСОБА_2 злочин відповідно до положень ст. 12 КК України є тяжким злочином.

Обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_2, судом не встановлено. Обставиною, що обтяжує його покарання, суд визнає вчинення ним злочину у стані алкогольного сп'яніння.

З врахуванням зазначеного, суд приходить до висновку про необхідність призначення обвинуваченому ОСОБА_2 покарання у вигляді позбавлення волі на певний строк у межах санкції статті, за якою він засуджується.

Разом з тим, враховуючи особу обвинуваченого, який раніше не судимий, притягуваним до адміністративної відповідальності не значиться, має визначене місце проживання, за місцем проживання негативно не характеризується, має на утриманні малолітню дитину - сина ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3, повністю відшкодував матеріальну та моральну шкоду потерпілому, внаслідок чого потерпілий ОСОБА_1 відмовився від позову та просить не позбавляти волі обвинуваченого, суд приходить до висновку про можливість його виправлення без відбування покарання, в зв'язку з чим вважає доцільним на підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком, та покладенням на нього обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.

Заявлений прокурором цивільний позов в інтересах держави про відшкодування витрат на користь КЛПЗ «Чернігівська міська лікарня № 1» на стаціонарне лікування потерпілого від кримінального правопорушення ОСОБА_1 на загальну суму 272 грн. 22 коп. підлягає задоволенню, оскільки є належно обґрунтованим та підтверджений довідкою Чернігівської міської лікарні № 1.

Процесуальні витрати, речові докази та майно, на яке накладено арешт, - відсутні.

Керуючись ст. ст. 368, 370, 371, 374 КПК України, суд -

З А С У Д И В:

ОСОБА_2 визнати винуватим за ст. 121 ч. 1 КК України та призначити покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком 3 (три) роки.

Відповідно до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_2 наступні зобов'язання:

- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції;

- повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання чи роботи;

- періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції.

Цивільний позов прокурора задовольнити. Стягнути з ОСОБА_2 на користь місцевого бюджету м. Чернігова (р/р 35417004001748 в УДК Чернігівської області, ІПН 02006525263, код ОКПО 02006596) витрати на лікування потерпілого ОСОБА_1 в сумі 272 грн. 22 коп.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити засудженому та прокурору.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, а в разі подання апеляційної скарги - після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції, якщо вирок суду не скасований.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Чернігівської області через Деснянський районний суд м. Чернігова протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя М.М. Кузюра