Постанова № 39077226, 28.05.2014, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 травня 2014 р. Справа № 805/6538/14

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

Постановлено у нарадчій кімнаті.

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Троянової О.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за поданням:

Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління Міндоходів у Донецькій області

до

Приватного акціонерного товариства «Краматорський завод Теплоприлад»

про

стягнення з рахунків у банках заборгованості з податку на додану вартість у сумі 92441,38 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

26.05.2014 року Державна податкова інспекція у м. Краматорську Головного управління Міндоходів у Донецькій області звернулась до суду з поданням до Приватного акціонерного товариства «Краматорський завод Теплоприлад» про стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, які обслуговують такого платника в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість з податку на додану вартість у сумі 92441,38 грн.

Правовою підставою стягнення коштів з банківських рахунків представник заявника вважає під час розгляду справи вважають норми ст.ст. 14, 16, 20, 95, 287 Податкового кодексу України. Зазначає, що податковий борг у сумі 92441,38 грн. у відповідача виник у зв’язку з несплатою узгоджених податкових зобов’язань згідно податкових декларацій. Враховуючи викладене, просив суд задовольнити подання.

В наданих через відділ діловодства та документообігу Донецького окружного адміністративного суду запереченнях відповідач зазначив, що в зв’язку з форс-мажорною ситуацією в Україні, ПрАТ «Краматорський завод Теплоприлад» не має можливості сплатити податок на додану вартість в розмірі 92441,38 грн. з наступних підстав: протягом тривалого часу, в зв’язку з напруженою ситуацією в країні, ПрАТ «Краматорський завод Теплоприлад» не має можливості отримувати замовлення; на підставі постанови Правління національного банку України № 107 від 28.02.2014 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «БРОКБІЗНЕСБАНК» до категорії неплатоспроможних» рахунки були заблоковані, борг банку перед відповідачем складає 30000,00 грн.; дебіторська заборгованість ПАТ «ЛКМЗ» з березня 2014 року складає 537000,00 грн. Посили відмовити в задоволенні подання.

Представники сторін у судове засідання не з’явились, про дату, час і місце судового розгляду справи належним чином повідомлені, через відділ діловодства та документообігу Донецького окружного адміністративного суду надали письмові заяви, в яких просили суд розглянути подання без їхньої участі в порядку письмового провадження.

Згідно ч. 4 ст. 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Таким чином, суд дійшов висновку щодо можливості розгляду даної справи у письмовому провадженні на підставі наявних у матеріалах справи доказів.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Позивач – Державна податкова інспекція у м. краматорську Головного управління мін доходів у Донецькій області є органом виконавчої влади, який у правовідносинах з юридичними особами, в тому числі пов’язаними із контролем за повнотою нарахування та сплати податків, обов’язкових платежів, реалізують владні управлінські функції, через що належить до суб’єктів владних повноважень в розумінні п.п. 7 п. 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства.

Відповідач – Приватне акціонерне товариство «Краматорський завод Теплоприлад» зареєстроване в якості юридичної особи, код ЄДРПОУ 31083972, перебуває на податковому обліку в ДПІ у м. Краматорську Головного управління Міндоходів у Донецькій області з 19.09.2000р. за № 694.

Відповідно до пп. 20.1.34 п. 20.1. ст. 20 Податкового кодексу України податкові органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно із абз. 1 п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, які обслуговують такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Наведена норма Податкового кодексу України кореспондує з п. 3 ч. 1 ст. 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якого провадження у справах за зверненням органів доходів і зборів при здійсненні ними передбачених законом повноважень здійснюється на підставі подання таких органів щодо стягнення коштів за податковим боргом.

Таким чином, процедура стягнення податкового боргу за рахунок коштів на рахунку платника податків може бути ініційована шляхом внесення подання в порядку статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до пп. 16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно із п. 54.1. ст. 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Відповідно до п. 57.1. ст. 57 цього Кодексу платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Підпунктом 14.1.175. п. 14.1. ст. 14 Кодексу встановлено, що суми грошового зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання вважаються податковим боргом.

Відповідно до ст. 54 зазначеного Кодексу, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Статтею 49 Податкового кодексу України передбачено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки податковому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Судом встановлено, що відповідачем до податкового органу були подані податкові декларації з податку на додану вартість за січень 2014 року від 18.02.2014 року, за лютий 2014 року від 18.03.2014 року, за березень 2014 року від 16.04.2014 року, в яких відповідач самостійно визначив свої зобов’язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 117240 грн.

Внаслідок несвоєчасної сплати податкового зобов’язання за наведеними деклараціями утворилась заборгованість з податку на додану вартість, у загальному розмірі 92441,38 грн., яка підтверджується позивачем, розрахунком суми боргу.

Пунктом 38.1 ст. 38. Податкового кодексу України встановлено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Доказів сплати заборгованості відповідач не надав.

Станом на момент звернення до суду з поданням та розгляду справи судом податкове зобов’язання не сплачене відповідачем, а отже, є податковим боргом.

18.03.2014 року позивачем прийнята податкова вимога № 392-25, яка була отримана генеральним директором особисто 26.03.2014 року, про що свідчить його підпис.

З урахуванням приписів п. 95.2. ст. 95 Податкового кодексу України, згідно з яким, стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з моменту надіслання такому платнику податкової вимоги.

Наявними в матеріалах справи документами підтверджено, що вжиті податковим органом заходи направлені на погашення податкового боргу відповідача не призвели до погашення суми податкових зобов’язань.

Таким чином, виходячи із змісту заявлених в поданні, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в поданні доводи заявника є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем – фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 183-3, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Подання Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління Міндоходів у Донецькій області до Приватного акціонерне товариство «Краматорський завод Теплоприлад» про стягнення з рахунків у банках заборгованості з податку на додану вартість у сумі 92441,38 грн. – задовольнити.

Стягнути з банківських рахунків Приватного акціонерного товариства «Краматорський завод Теплоприлад» на користь Державного бюджету м. Краматорська (р/р № 31112029700059, код платежу 14010100, банк одержувача ГУДКСУ у Донецькій області, ЄДРПОУ 37944338, МФО 834016) заборгованість в сумі 92441 (дев’яносто дві тисячі чотириста сорок одна) грн. 38 коп.

Постанова суду підлягає негайному виконанню.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб’єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п’ятиденного строку з моменту отримання суб’єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Троянова О.В.