Вирок № 39075167, 05.06.2014, Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КРИВОГО РОГУ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

В И Р О К

іменем України

Справа № 210/2192/13-к

Провадження № 1-кп/210/5/14

"05" червня 2014 р.

Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області

в складі:

головуючого Вікторович Н. Ю.

при секретарі- Гульковій О.І.

за участю прокурорів - Андрух В.В., Рудніченко О.В.

захисника обвинуваченої ОСОБА_2 - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу кримінальне провадження відносно

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки с.Кіровка Криворізького району Дніпропетровської області, громадянки України, освіта середня спеціальна, розлучена, раніше не судима, не працює, зареєстрована та мешкає за адресою: АДРЕСА_1,

у здійсненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 15, ч.1 ст.185 КК України,

В с т а н о в и в:

15 березня 2013 року в ранковий час доби ОСОБА_2, займаючи посаду пультовщика електроплавильної печі, перебуваючи на робочому місці в робочий час на території фасонночавуннолитейного цеху ПАТ «Арселор Міттал Кривий Ріг» (код ЄДРПОУ 21685485), розташованого по вул. Орджонікідзе, будинок № 1 на території Дзержинського району м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, реалізуючи власний злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення майна підприємства і обернення його в подальшому на свою користь, скориставшись відсутністю працівників підприємства, а також інших свідків та очевидців, шляхом вільного доступу, таємно викрала 0,082 тонни феросиліцію маркування «ФС65», загальною вартістю 857 гривень 81 копійка, але не довела свій злочинний намір до кінця по причинам, що не залежали від її волі, і не вчинила всіх дій, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця.

Вчинені ОСОБА_2 вищезгадані дії містять склад кримінального правопорушення, передбаченого ст.ст.15 ч.3, 185 ч.1 КК України, як незакінчений замах на крадіжку, за ознаками незакінченого замаху на таємне викрадення чужого майна, коли особа з причин, що не залежали від її волі, не вчинила усіх дій, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця.

Допитана в ході судового розгляду звинувачена ОСОБА_2 винною себе в пред'явленому звинуваченні не визнала, просить її виправдати.

Не дивлячись на те, що обвинувачена ОСОБА_2 винною себе не визнала, її провина в пред'явленому звинуваченні повністю встановлена в ході судового слідства та підтверджена показами свідків та матеріалами справи.

Свідок ОСОБА_5 пояснив, що він з квітня 2012 року і по теперішній час займає посаду заступника начальника фасонночавунолитейного цеху ПАТ «АМКР». Серед його підлеглих на посаді пультовщика електричної плавильної печі працювала ОСОБА_2 з 1987 року. За час роботи ОСОБА_2 зарекомендувала себе з позитивної сторони.

15 березня 2013 року приблизно о 06.47 годин він перебував у своєму службовому кабінеті. Йому зателефонував керівник цеху ОСОБА_6, який повідомив, що отримав інформацію про те, що ОСОБА_2 здійснила викрадення феросиліцію та попросив його прослідкувати за її маршрутом, що він і зробив.

Вийшовши на двір адміністративно-побутового комплексу ФЧЛЦ ПАТ «АМКР» побачив ОСОБА_2 та спитав, що у неї в сумочці та пакеті. Вона розгубилась та попросила нікому нічого не казати, щоб її не звільнили. Він про це повідомив свого керівника ОСОБА_6, а останній Департамент по безпеці ПАТ «АМКР». Поспілкувавшись із ОСОБА_2 дізнались, що вона викрала феросплави, та частина їх знаходиться у її шафі для зберігання спецодягу. Після чого, працівники департаменту за допомогою відеокамери оглянули її шафу, де виявили викрадені феросплави та викликали міліцію.

Свідок ОСОБА_6 суду пояснив, що він з 22 березня 2012 року і по теперішній час він займає посаду начальника фасонночавунолитейного цеху ПАТ «АМКР». Серед його підлеглих на посаді пультовщика електричної плавильної печі працювала ОСОБА_2 з 1987 року. За час роботи ОСОБА_2 зарекомендувала себе з позитивної сторони.

15 березня 2013 року в ранковий час доби десь о 06,45 годин він перебував у службовому кабінеті. В цей час на його стаціонарний службовий телефон надійшов дзвінок, з якого він дізнався, що ОСОБА_2 здійснила викрадення феросиліцію та збирається винести його за територію підприємства, про що повідомив заступника начальника фасонночавунолитейного цеху ПАТ «АМКР» ОСОБА_5 та департамент по Безпеці підприємства. Побачивши ОСОБА_2 він спитав, чи не здійснювала вона викрадення, на що остання нічого не відповіла.

Після цього, приїхала міліція та в присутності двох понятих пройшли до приміщення цеху та оглянули металеву шафу ОСОБА_2 під номером «93», в якій було виявлено три пакети із побутово-прального порошку, в яких знаходився феросиліцій і два пластикових побутових відра із феросиліцієм. Після цього вони пройшли до службового кабінету № 5 та оглянули її сумку та пакет, в яких також було виявлено феросиліцій.

Також пояснив, що ОСОБА_2 з підприємства була звільнена за власним бажанням.

Свідок ОСОБА_7 суду пояснила, що вона з грудня 2012 року працює банщицею виробничих приміщень фасонночавунного цеху ПАТ «АМКР».

15 березня 2013 року о 07 годині вона перебувала на своєму робочому місці та виконувала свої функціональні обов'язки. Десь біля 09.10 годин до неї звернулись працівники міліції та попросили прийняти участь в якості понятої, при цьому роз'яснили її права та обов'язки. Працівники міліції оглянули металеву шафу ОСОБА_2 під номером «93», в якій було виявлено три пакети із побутово-прального порошку, в яких знаходився феросиліцій і два пластикових побутових відра із феросиліцієм, які вилучили та опечатали. На питання працівників міліції, звідки в неї феросплави, ОСОБА_2 відповіла, що їх викрала. Після цього вони пройшли до службового кабінету № 5 та оглянули її сумку та пакет, в яких також було виявлено феросиліцій.

Свідок ОСОБА_8 суду пояснив, що він є заступником начальника фасонночавунолитейного цеху ПАТ «АМКР».

15 березня 2013 року приблизно о 07.00-07.15 годин начальник ОСОБА_6 довідався, що працівник підприємства ОСОБА_2 здійснила викрадення та попросив його та ОСОБА_5 приглянути за нею. В 07.30 годин із адмінбудівлі вийшла ОСОБА_2, яка несла жіночу сумку та пакет. Вони з ОСОБА_5 підійшли до неї та спитали, що вона несе в сумці та пакеті, але вона нічого не відповіла. Тоді вони викликали охорону, яка перевірила її речі та шафу, де виявили феросплави.

Свідок ОСОБА_9 суду пояснив, що ним як оперативним черговим № 4 та контролерами КПП - охоронниками ОСОБА_10 та ОСОБА_11 Департеманту по безпеці ПАТ «АМКР» було складено 15 березня 2013 року акт про порушення, відповідно до якого біля 07 години 15 березня 2013 року в особистій шафі ОСОБА_2 було виявлено феросплави приблизною вагою 70 кг. На питання, чому у неї в шафі знаходяться феросплави остання пояснила, що вона їх викрала для подальшого продажу.

Свідки ОСОБА_11 та ОСОБА_10 дали аналогічні свідчення свідченням ОСОБА_9

Свідок ОСОБА_12 суду пояснила, що вона працює разом із ОСОБА_2 у ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» вже значний час. Її вона може охарактеризувати як відповідальну та працелюбну людину. За час роботи ніяких порушень з її сторони не було.

Слідчий Марченко С.О. суду пояснив, що він працює слідчим СВ Дзержинського РВ КМУ УМВС України в Дніпропетровській області та проводив досудове розслідування відносно вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_2, що передбачене ст.ст. 15 ч.3, 185 ч.1 КК України. При розслідуванні було дотримано всіх норм КПК України, порушень зі сторони працівників міліції не було. Свідчення обвинувачена надавала без фізичного та психічного тиску зі сторони слідства.

Вина ОСОБА_2 в пред'явленому звинуваченні повністю встановлена в ході судового розгляду і підтверджена матеріалами кримінального провадження, а саме: рапортом помічника оперативного чергового Дзержинського РВ КМУ УМВС України в Дніпропетровській області про скоєння злочину на ПАТ «Арселор Міттал Кривий Ріг (а.с.7); актом про порушення від 15 березня 2013 року (а.с.8); протоколами огляду місця події від 15 березня 2013 року та фото таблицями до них, з якого вбачається де ОСОБА_2 скоїла злочин (а.с.11-20, 21-25); актом зважування матеріалу від 15 березня 2013 року (а.с.26); заявою ПАТ «АМКР» від 20 березня 2013 року про притягнення ОСОБА_2 до кримінальної відповідальності по факту крадіжки 15 березня 2013 року феросиліцію у кількості 82 кг. на суму 857,81 грн. (а.с.28); актом огляду та виявлення № 24/701 від 15 березня 2014 року (а.с.30); довідкою про вартість викраденого від 19 березня 2013 року (а.с.38); протоколом засідання інвентаризаційної комісії про проведення перевірки феросплавів від 15 березня 2014 року, відповідно до якого виявлена нестача 82 кг. феросиліцію ФС 65 (а.с.40); протоколом огляду предмету від 25 березня 2013 року (а.с.99).

Даючи оцінку свідченням обвинуваченої ОСОБА_2, наданими в ході судового слідства, суд розцінює їх критично та вважає їх засобом ухилення від відповідальності за скоєний злочин, так як її свідчення спростовуються показами свідків та матеріалами кримінального провадження.

Оцінивши в сукупності усі докази у справі, суд вважає винною ОСОБА_2 в здійсненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 15, ч.1 ст.185 КК України як незакінчений замах на крадіжку, за ознаками незакінченого замаху на таємне викрадення чужого майна, коли особа з причин, що не залежали від її волі, не вчинила усіх дій, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця.

Призначаючи покарання обвинувачуваній ОСОБА_2, суд враховує характер і ступінь громадської небезпеки вчиненого злочину, особу обвинуваченої, яка раніше не судима, не працює, за місцем проживання характеризується з позитивного боку.

Обставин, пом'якшуючих та обтяжуючих покарання обвинуваченої ОСОБА_2 суд не встановив.

З урахуванням вищевикладеного, обставин справи, суд вважає за можливе враховуючи те, що ОСОБА_2 може бути виправлена та перевихована без ізоляції від суспільства, згідно зі ст. 75 КК України звільнити останню від відбування покарання з випробуванням.

Керуючись ст. ст. 370, 374 КПК України, суд

З а с у д и в:

ОСОБА_2 визнати винною у скоєнні злочину передбаченого ч.3 ст. 15, ч.1 ст.185 КК України та призначити покарання у виді 02 (двох) років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити засуджену ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням встановивши їй іспитовий термін 01 (один) рік та покласти на неї обов'язки передбачені п.п.2,3,4 ст. 76 КК України, а саме не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції».

Речові докази, перераховані на арк. № 41-42 у вигляді сім упаковок із феросиліцієм маркування «ФС 65» загальною вагою 82 кілограми, що зберігаються відповідно до розписки в департаменті з безпеки ПАТ «Арселор Міттал Кривий Ріг» передати ПАТ «Арселор Міттал Кривий Ріг».

Речові докази, перераховані на арк. № 100-101 у вигляді лазерного диску із відео файлом, що містить відеоінформацію від 15 березня 2013 року за участю ОСОБА_2, що зберігаються в матеріалах кримінального провадження № 12013040710000819 залишити в зазначених матеріалах.

Вирок суду може бути оскаржений в порядку та з підстав передбачених ч.4 ст.394 КК України до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку вручити засудженій ОСОБА_2 і прокуророві негайно після його проголошення.

Суддя: Н. Ю. Вікторович