Рішення № 39074744, 03.06.2014, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. С.Петлюри, 16 тел. 235-23-25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" червня 2014 р. справа № 911/1576/14

Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А., розглянувши матеріали справи

за позовом Відкритого акціонерного товариства національної акціонерної страхової компанії «Оранта», м. Київ

до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Провіта», Київська обл., м. Вишгород

про стягнення 8 655,06 гривень

за участю представників:

від позивача: Павлюк О.В. (довіреність б/н від 04.03.2014)

від відповідача: не прибув

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

28.04.2014 Відкрите акціонерне товариство національна акціонерна страхова компанія «Оранта» (далі-ВАТ НАСК «Оранта»/позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Провіта» (далі-ТДВ «Страхова компанія «Провіта»/відповідач) про стягнення 8 655,06 грн. страхового відшкодування в порядку регресу.

У відповідності до наданих суду письмових пояснень, відповідач позов визнав у повному обсязі.

Ухвалою господарського Київської області від 05.05.2014 порушено провадження у справі №911/1576/14 та призначено справу до розгляду на 20.05.2014.

Ухвалою господарського суду Київської області від 20.05.2014 розгляд даної справи було відкладено на 03.06.2014.

В судові засідання 20.05.2014 та 03.06.2014 представник відповідача не прибув, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду даної справи був повідомлений належним чином.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

12.09.2011 між ВАТ НАСК «Оранта» (далі-страховик) та ЗАТ «Фармацевтична фірма «Дарниця» (далі-страхувальник) було укладено договір добровільного страхування транспортного засобу №860710 (далі-договір), відповідно до якого було застраховано, зокрема, автомобіль «ЗАЗ TF 6940», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 (далі-автомобіль «ЗАЗ TF 6940»).

12.04.2012 в м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «ЗАЗ TF 6940» під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля «Subaru Legacy», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_3

У відповідності до постанови Голосіївського районного суду міста Києва від 29.04.2012 у справі №2601/9601/12, винним у зазначеному ДТП визнано ОСОБА_3

На виконання умов договору, на підставі заяви про страхову виплату від 13.04.2012 та звіту про оцінку автомобіля Daewoo Lanos держномер НОМЕР_1, складеного ТОВ «Гарант-Асістанс», позивачем, як страховиком, було виплачено 9 155,06 грн. страхового відшкодування, що підтверджується платіжним дорученням №58638 від 14.09.2012. Копії зазначених документів містяться в матеріалах справи.

Враховуючи, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 щодо автомобіля «Subaru Legacy», застрахована ТДВ «Страхова компанія «Провіта» за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АА/5497144, 06.08.2013 позивачем було направлено відповідачу заяву про відшкодування збитків в порядку регресу №13-430/09-06-06/17108.

Посилаючись на те, що на зазначену заяву відповідач не відповів, суму страхового відшкодування не виплатив, позивач просить суд стягнути з відповідача, як страховика за полісом №АА/5497144, 8 655,06 грн. страхового відшкодування в порядку регресу з підстав ст. 993 Цивільного кодексу України, що полягає у розмірі виплаченого першим страхового відшкодування за вирахуванням передбаченої полісом франшизи.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив, що заявлена позовна вимога підлягає задоволенню виходячи з наступного.

У відповідності до статей 979, 993, 1191 Цивільного кодексу України та статей 16, 27 Закону України «Про страхування», за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

До страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

За таких обставин, оскільки позивач, на виконання умов полісу, здійснив виплату 9 155,06 грн. страхового відшкодування до нього, в силу приписів ст. 27 Закону України «Про страхування» та ст. 1191 ЦК України, перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки, тобто до винуватця ДТП.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 12.03.2012р. у справі №3-12гс12.

Разом з тим, враховуючи, що на момент ДТП цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 щодо автомобіля «Subaru Legacy», застрахована відповідачем за полісом №АА/5497144, відповідно до якого останній здійснив страхування такого страхового ризику, як відповідальність за шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки, суд дійшов висновку, що особою, за рахунок якої підлягає задоволенню набуте позивачем право зворотної вимоги у розумінні ст. 993 ЦК України є відповідач, як страховик за означеним полісом.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 04.03.2014 у справі №910/14328/13.

Приписами статей 22, 36 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів» унормовано, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Страховик за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку може здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

У відповідності до ст. 9 Закону України «Про страхування», франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

У відповідності до полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АА/5497144, ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну становить 50 000,00 грн., а франшиза - 500,00 грн.

З огляду наведеного, оскільки відповідач, як страховик за полісом №АА/5497144, несе відповідальність за оцінену шкоду, завдану майну внаслідок експлуатації ТЗ, визначеного в договорі страхування, будь-якою особою, яка експлуатує його на законних підставах в межах передбаченого полісом ліміту (50 000,00 грн.) та за вирахуванням встановленої франшизи (500,00 грн.), суд дійшов висновку про підставність вимоги позивача про стягнення з відповідача 8 655,06 грн. страхового відшкодування в порядку регресу.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином. Дана норма кореспондує з приписами статей 525, 526 ЦК України.

Відтак, беручи до уваги наведені законодавчі положення, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення відповідача 8 655,06 грн. страхового відшкодування в порядку регресу підлягає задоволенню як така, що доведена позивачем належними та допустимими доказами та визнана відповідачем у повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору, у відповідності до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 979, 993, 1191 Цивільного кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Провіта» (07300, Київська обл., Вишгородський р-н, м. Вишгород, вул. Набережна, 7, ідентифікаційний код 31704186) на користь Відкритого акціонерного товариства національної акціонерної страхової компанії «Оранта» (02081, м. Київ, вул. Здолбунівська, 7Д, ідентифікаційний код 00034186) 8 655 (вісім тисяч шістсот п'ятдесят п'ять) грн. 06 коп. страхового відшкодування та 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Повне рішення складено 04.06.2014

Суддя В.А. Ярема