Постанова № 39074070, 03.06.2014, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Миколаїв

03 червня 2014 року справа № 814/1170/14

Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Гордієнко Т. О. розглянула у письмовому провадженні адміністративну справу

а позовомОСОБА_1, АДРЕСА_1, 54001 адреса для листування: АДРЕСА_2

доРеєстраційної служби Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції в Одеській області, вул. Леона Попова, 24, м. Білгород-Дністровський, Одеська область, 67701

провизнання протиправним рішення від 13.03.2014 № 11590644, визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до адміністративного суду з позовною заявою до реєстраційної служби Білгород - Дністровського міськрайонного управління юстиції в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора на нерухоме майно про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень № 11590644 від 13.03.2014, визнання протиправною бездіяльності державного реєстратора прав на нерухоме майно, що полягає у не зупиненні розгляду заяви про реєстрацію права власності, не надісланні рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень № 11590644 від 13.03.2014 на наступний день з моменту його прийняття, зобов'язання зареєструвати право власності комплекс будівель та споруд бази відпочинку «Луч».

Позивач обґрунтував позовні вимоги тим, що відповідач в порушення строків, передбачених ст.15 Закону України «Про державну реєстрацію прав та їх обтяжень», майже через два місці надіслав позивачу рішення про відмову в реєстрації права власності. Відповідачем порушено процедуру прийняття рішення про відмову в державній реєстрації права власності. Через протиправні дії відповідача, позивач не може реалізувати своє законне право власності на зазначені об'єкти.

Відповідач надав суду заперечення проти позову, вважає позовні вимоги безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки заявником не подані всі необхідні для державної реєстрації права власності документи. Державний реєстратор правомірно відмовив у державній реєстрації на підставі п.4 ч.1 ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Сторони подали суду клопотання про розгляд справи за їх відсутністю.

Дослідив матеріали справи, суд дійшов висновку:

Позивач направила до реєстраційної служби Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції Одеської області листом документи про державну реєстрацію права власності на Комплекс будівель та споруд бази відпочинку «Луч», які відповідач отримав 06.03.2014, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

24.04.2014 позивач отримала відповідь реєстраційної служби від 16.04.2014, в якій повідомлено, що позивачу відмовлено у державній реєстрації права власності та додано до листа рішення реєстратора від 13.03.2014 № 11590644.

В рішенні про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень від 13.03.2014 зазначено, що керуючись ст.24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 № 868, відмовлено у державній реєстрації права власності на комплекс будівель та споруд бази відпочинку «Луч». Державний реєстратор встановив, що подані заявником документи не відповідають вимогам і не дають змогу встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують. Відповідно до поданих документів наявні самовільно збудовані об'єкти нерухомості, але документ, що підтверджує право власності або інші речові права на земельну ділянку під будівлями і спорудами бази відпочинку «Луч» не надано. Також державному реєстратору не надано оригінал технічних паспортів, ксерокопія паспорту і коду власника не завірені належним чином, відсутні оригінали рішення суду від 10.11.2009 та постанова Миколаївського окружного адміністративного суду від 24.12.2013.

Відповідно до п.5 ст.15 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» N 1952-IV від 01.07.2004 державна реєстрація права власності (надання відмови в ній) на підприємство як єдиний майновий комплекс та в разі, якщо їй передує видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно, проводиться у строк, що не перевищує чотирнадцяти робочих днів.

Відповідно до п. 29 Порядку Державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 за № 868, передбачено, що орган державної реєстрації прав, нотаріус не пізніше наступного робочого дня з моменту прийняття рішення про відмову в держаній реєстрації прав видає особисто заявникові або надсилає поштою з описом вкладення таке рішення разом з документами, що подавалися заявником для проведення державної реєстрації прав.

Рішення про відмову у державній реєстрації права власності від 13.03.2014 позивач отримала 24.04.2014, яке була надіслано на її адресу разом з листом від 16.04.2014 № 04-280/320-04 (арк.с.17).

Таким чином, відповідач порушив строки надсилання рішення про відмову в реєстрації права власності, передбачені вищезазначеним Порядком, тому позовні вимоги в частині визнання протиправною бездіяльності державного реєстратора у не надісланні рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно з п. 4 ч.1 ст.24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» N 1952-IV від 01.07.2004 у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.

Відповідачем у рішенні зазначено, що у поданих позивачем документах є самовільно забудовані об'єкти, але документа, що підтверджує право власності на земельну ділянку під спорудами, не надав. Також не надано оригінал технічних паспортів та оригінали рішення судів від 10.11.2009, 24.12.2013, копія паспорта та коду власника не завірені належним чином.

У запереченнях відповідач зазначив, що реєстратор при розгляді заяви позивача про державну реєстрацію прав та їх обтяжень встановив недоліки, а саме: наявні самовільно збудовані об'єкти нерухомого майна, однак документи, які підтверджують прийняття в експлуатацію цих об'єктів, не надано, відсутні оригінали технічних паспортів, не надано належним чином завірену копію рішення суду про визнання права власності на нерухоме майно.

В позовній заяві позивач зазначає, що він не просить зареєструвати право власності на самовільно зведені прибудови, що предметом реєстрації права власності є об'єкти, що були внесені до реєстру прав власності на нерухоме майно станом на 09.12.2009 та зареєстровані за законодавством, що діяло на той час, що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно КП «Білгород-Дністровське бюро технічної інвентаризації» (арк. с. 120).

Державний реєстратор повинен був зупинити розгляд заяви на підставі ст. 22 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» N 1952-IV від 01.07.2004, якою передбачено, що якщо документи для державної реєстрації прав та їх обтяжень подано не в повному обсязі, передбаченому нормативно-правовими актами, державний реєстратор у строк, встановлений частинами п'ятою, сьомою і восьмою статті 15 цього Закону для розгляду заявлених прав, приймає рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень і письмово повідомляє про це заявника. Якщо заявник протягом п'яти робочих днів після отримання письмового повідомлення виконав вимоги державного реєстратора, загальний строк розгляду заявленого права продовжується з урахуванням часу, що минув до його зупинення. У разі невиконання зазначених вимог державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень.

Відповідач всупереч цієї норми не прийняв рішення про зупинення розгляду заяви, а одразу прийняв рішення про відмову у державній реєстрації. Таким чином, позов у частині визнання протиправним та скасування рішення та у частині бездіяльності державного реєстратора щодо неприйняття рішення про зупинення розгляду заяви про реєстрацію права власності підлягає задоволенню.

Позовні вимоги про зобов'язання відповідача зареєструвати право власності на будівлі та споруди, не є належним способом захисту порушеного права у зв'язку з тим, що не допускається втручання в діяльність суб'єкта владних повноважень. Суд не може підміняти встановлену законодавством процедуру прийняття відповідних рішень державними реєстраторами, тому позов в цій частині задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі вимог ст. 2 КАС України.

Таким чином, позов підлягає задоволенню частково.

Судовий збір підлягає поверненню частково з Державного бюджету на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 11, 71, 94, 122, 158-163, 167, 254 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно реєстраційної служби Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції в Одеській області про відмову ОСОБА_1 у державній реєстрації прав та їх обтяжень № 11590644 від 13.03.2014.

3. Визнати протиправною бездіяльність державного реєстратора прав на нерухоме майно реєстраційної служби Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції в Одеській області, що полягає у не зупиненні розгляду заяви про реєстрацію права власності, не надісланні ОСОБА_1 рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень № 11590644 від 13.03.2014 на наступний день, з моменту його прийняття.

4. В решті позовних вимог відмовити.

5. Присудити на користь ОСОБА_1 з Державного бюджету України судовий збір в сумі 36, 54 грн.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Т. О. Гордієнко