Ухвала суду № 39071737, 04.06.2014, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-602, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Лавренчук О.В.

Суддя-доповідач:Жизневська А.В.

УХВАЛА

іменем України

"04" червня 2014 р. Справа № 806/723/14

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Жизневської А.В.

суддів: Котік Т.С.

Малахової Н.М.,

при секретарі Зеліковій О.В. ,

за участю представників сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "03" квітня 2014 р. у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Рошен-Полісся" до Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень ,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2014 р. позов товариства з обмеженою відповідальністю "Рошен-Полісся" (далі-Товариство) задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області від 08.10.2013 р. №0001522201 і №0001512201. Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства суму сплаченого при зверненні до суду з позовом судового збору у розмірі 974,40 грн.

Апелянт в апеляційній скарзі просить скасувати вказану постанову та прийняти нову про відмову у задоволені позову.

Перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає до задоволення з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що за результатами проведеної Житомирською ОДПІ позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ "Рошен-Полісся" питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012 року по 31.12.2012 року та на підставі акту №766/2202/37390603/0100 від 23 вересня 2013 року прийнято податкові повідомлення-рішення № 0001522201 від 08.10.2013 р., яким Товариству нараховано (збільшено) суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток у розмірі 408 618 грн., з них 272 412 грн. за основним платежем та 136 206 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами); № 0001512201 від 08.10.2013 р., яким нараховано (збільшено) суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 2301467 грн., з яких 1534311 грн. за основним платежем та 767155,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Суд встановив, що між ТОВ "Рошен Полісся" та ДП "Кондитерська корпорація "Рошен" було укладено договори про надання послуг №22.1 від 01.02.2011 року (т.1, а.с.109 - 111) та №113 від 01.06.2012 року (т.1, а.с.161 - 163). За його умовами ДП "Кондитерська корпорація "Рошен" зобов'язалася надати ТОВ "Рошен Полісся" комплекс послуг, які будуть сприяти реалізації продукції торгівельних марок "Roshen" та "Мрія", що продається замовником в точки продажу роздрібної торгівельної мережі на території замовника. Сторони передбачили, що надання обумовлених договорами комплексів послуг, має сприяти збільшенню об'ємів замовлень продукції роздрібними торгівельними точками у замовника, а відповідно і збільшенню його доходів від реалізації такої продукції.

За вищевказаними договорами виконавець зобов'язався надавати Товариству наступні послуги: моніторинг наявності спеціального торгівельного обладнання для розміщення та безпечного зберігання продукції ТМ "Roshen", ТМ "Мрія" у точках продажу роздрібної торгівельної мережі на території замовника - ТОВ "Рошен-Полісся"; моніторинг наявності площі під розміщення продукції ТМ "Roshen", ТМ "Мрія" в точках продажу роздрібної торгівельної мережі на території Замовника, моніторинг наявності в точках продажу роздрібної торгівельної мережі на території замовника товарного асортименту, визначення питомої ваги продажу продукції у загальному обсязі проданої аналогічної продукції конкурентів у точках продажу роздрібної торгівельної мережі на території замовника, моніторинг та контроль за дотриманням точками продажу роздрібної торгівельної мережі на території замовника відпускних цін на продукцію ТМ "Roshen".

В ході розгляду справи встановлено, що з метою виконання умов договорів про надання послуг №22.1 від 01.02.2011 року та №113 від 01.06.2012 року було укладено додатки до договорів, якими обумовлені переліки робіт, що мали бути виконані та їх вартість. Додатково, сторони підтвердили факт узгодження ними вартості робіт (послуг), шляхом підписання протоколів погодження вартості робіт (т.1 , а.с.108, а.с.112 - 124).

На підтвердження фактів виконання умов договорів про надання послуг було складено акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) з додатками: № 25 від 31.01.2012, № 26 від 29.02.2012, №27 від 31.03.2012, №28 від 30.04.2012, №29 від 31.05.2012, № 1 від 30.06.2012, № 2 від 31.07.2012, №3 від 31.08.2012, №4 від 30.09.2012, №5 від 31.10.2012, №6 30.11.2012, №7 31.12.2012 (т.1, а.с. 126 - 136, 138 - 142, 149 - 159, 164 - 174, 176 - 182, 187 - 196, 198 - 208, 210 - 220, 222 - 233), з зазначенням всіх фактично встановлених числових даних щодо кожної точки роздрібного продажу, відповідно до обумовленого переліку послуг.

Суд з'ясував, що акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) та звіти виконавця, наявні у Товариства, містять достатньо інформації щодо вартості, змісту та обсягу послуг.

Представник Товариства пояснив, що виконані роботи пов'язані з господарською діяльністю Товариства, оскільки забезпечення фіксованого місця викладки товару ТМ "РОШЕН" та ТМ "Мрія" та збільшення його кількості за допомогою спеціального обладнання напряму впливає на об'єм продажів ТОВ "Рошен-Полісся" та фінансові результати відповідно. Постійний контроль за місцем продажу забезпечує його наявність в кожному магазині, а також присутність типового асортименту продукції на ньому, що в свою чергу веде до постійного збільшення продажів продукції. Завдяки контролю за наявністю товарного асортименту досягається присутність максимального асортименту в кожній торговій точці. Наявність асортименту товару гарантує постійні високі продажі з кожної торгівельної площадки, шляхом вдоволення потреб широкого кола покупців.

Наявність спеціального торгівельного обладнання для розміщення та безпечного зберігання продукції ТМ "РОШЕН" та ТМ "Мрія" в роздрібній торговій мережі на території діяльності ТОВ "Рошен-Полісся" фіксується моніторингом та оформляється звітом, в якому детально зазначено назву торгівельної точки, юридичну назву, адресу, площу торгівельного залу, кількість кас, кількість кас із торговим обладнанням, кількість полиць, що займає продукція на прикасовому обладнанні, перелік стійок, перелік по групах та асортименту товару, по яких проводився моніторинг.

Моніторинг наявності товарного асортименту в кожній точці продажу роздрібної торгівельної мережі на території Замовника підтверджується звітом "Даних моніторингу наявності товарного асортименту ТМ "РОШЕН" і ТМ "Мрія", в якому детально зазначається назва торгівельної точки, юридична назва, адреса, договірна кількість, фактична кількість, процент відповідності по асортименту продукції. Дослідження питомої ваги продажу товару ТМ "РОШЕН" та ТМ "МРІЯ" в магазинах торгових мереж по відношенню до конкурентів дає можливість якісно спланувати об'єм продажу на наступний період. Моніторинг відпускних цін у роздрібних торгівельних мережах здійснюється з метою безпосереднього впливу на конкурентну перевагу продукції ТМ "РОШЕН" і ТМ "МРІЯ" перед аналогічними продуктами інших виробників. Моніторинг надається звітом, в якому детально приведені дані по моніторингу цін на окремі групи продукції ТМ "РОШЕН" або ТМ "Мрія" у точках продажу роздрібної торгівельної мережі на території Замовника, зазначається назва торгівельної точки, юридична назва, фактична адреса.

З'ясовано, що інформація, яку отримало Товариство від ДП "Кондитерська корпорація "Рошен" в результаті надання останнім послуг, використовувалася ним в своїй господарській діяльності для планування та здійснення процесів по доставці груп товарів у відповідні торгові точки, об'ємів закупівлі товарів у постачальника з метою своєчасного і повного виконання замовлень роздрібної мережі, комерційних зв'язків з керівництвом торгових точок тощо.

Товариством згідно договорів про надання послуг №22.1 від 01.02.2011 року та №113 від 01.06.2012 року були отримані від ДП "Кондитерська корпорація "Рошен" маркетингові (моніторингові) послуги на загальну суму 1297201,00 грн., які обґрунтовано відображені у складі витрат на збут як в податковому, так і в бухгалтерському обліку.

Суд встановив, що всі первинні документи за спірними господарськими операціями складені у повній відповідності до вимог ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", адже містять повну інформацію про назву документа, дату і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис особи, яка брала участь у здійсненні господарської операції, що підтверджується результатами перевірки.

При розгляді справи позивачем доведено прямий зв'язок понесених ним витрат із господарською діяльністю, їх спрямованість на отримання доходу та наявність ділової мети і це підтверджено фактичними показниками діяльності підприємства.

Зокрема, даними податкових декларацій з податку на прибуток (рядок 02) за 2011 рік, 2012 рік (т.1 а.с.100 - 103, т.2 а.с.81-84) , а також регістром бухгалтерського обліку "Аналіз рахунку 70" (т.1 а.с.81-93, 98-99) за відповідні періоди підтверджується, що в 2012 році показник доходу від реалізації товарів становив 118.287.398 грн., абсолютний приріст в порівнянні із попереднім (2011) роком становив 13.573.721 грн., темп росту до попереднього (2011) року склав 113,0%.

Відтак, суд дійшов вірного висновку, що економічна доцільність та ефективність використання отриманих послуг в господарській діяльності позивача підтверджується об'єктивними показниками його податкової та фінансової звітності. Отримані послуги сприяли досягненню цілей господарської діяльності (отримання прибутку), підтриманню динамічного рівня обсягів реалізації продукції та їх постійного зростання. За рахунок отриманих послуг забезпечено стимулювання збуту товарів позивача та зростання їх присутності на ринку.

В обґрунтування фактів скоєння позивачем порушень податкового законодавства, які стали підставою для винесення оскаржуваних податкових повідомлень - рішень, відповідач вказав, що ДП "Кондитерська корпорація "Рошен" є засновником ТОВ "Рошен-Полісся", що на думку контролюючого органу є підтвердженням порушення ТОВ "Рошен - Полісся" п.п.138.10.3 п.138.10 ст.138, п.139.1 ст. 139 Податкового кодексу України.

В результаті дослідження належних та допустимих доказів, що містяться в матеріалах справи, судом встановлено, що ДП "Кондитерська корпорація "Рошен" не є засновником ТОВ "Рошен-Полісся", що підтверджується Статутом ТОВ "Рошен-Полісся" (т.1 а.с.23-42).

У відповідності до п.138.10.3. п.138.10 ст.138 ПК України витрати на збут включають в себе витрати на рекламу та дослідження ринку (маркетинг), на передпродажну підготовку товарів. При цьому п.139.1 ст. 139 Податкового кодексу України містить обмеження щодо включення певних витрат до складу витрат, зокрема витрат, понесених (нарахованих) у звітному періоді у зв'язку з придбанням у нерезидента послуг (робіт) з консалтингу, маркетингу, реклами. Але Податковий кодекс не містить спеціалізованих обмежень щодо віднесення послуг з маркетингу (моніторингу) від резидента до складу витрат (незалежно від пов'язаності/ непов'язаності).

Також на обґрунтування правомірності своєї позиції відповідач стверджує, що товар, відносно якого ТОВ "Рошен-Полісся" замовляло послуги моніторингу у ДП "Кондитерська корпорація "Рошен", на час надання таких послуг належав не ТОВ "Рошен-Полісся", а покупцям, оскільки відповідно до договорів поставки/купівлі-продажу, які укладаються ТОВ "Рошен-Полісся" з його покупцями, право власності на товар переходить у момент передачі товару.

Проте, таке обґрунтування ОДПІ суперечить п.п. 14.1.108 п.14.1 ст. 14 ПК України, відповідно до якого послуги, що забезпечують функціонування діяльності платника податків у сфері вивчання ринку, стимулювання збуту продукції (робіт, послуг), політики цін, організації та управлінні руху продукції (робіт, послуг) до споживача та післяпродажного обслуговування споживача в межах господарської діяльності такого платника податків. До маркетингових послуг належать, у тому числі: послуги з розміщення продукції платника податку в місцях продажу, послуги з вивчення, дослідження та аналізу споживчого попиту, внесення продукції (робіт, послуг) платника податку до інформаційних баз продажу, послуги зі збору та розповсюдження інформації про продукцію (роботи, послуги) та п."г" пп. 138.10.3 п.138.10 ст. 138 Податкового кодексу України, згідно якого платник має право включати до складу витрат на збут витрати на рекламу та дослідження ринку (маркетинг), на передпродажну підготовку товарів.

Податковий кодекс України не пов'язує можливість віднесення до витрат платника податку витрат на маркетингові послуги з належністю товару платнику на праві власності у момент надання маркетингових послуг платнику стосовно такого товару.

За наказом Державної податкової служби України №123 від 15.02.2012 "Про затвердження Узагальнюючої податкової консультації щодо віднесення витрат на оплату маркетингових та рекламних послуг до складу витрат" рекламні та маркетингові послуги можуть, зокрема, оплачуватися та проводитися за ініціативи власника торговельної марки, виробника продукції, дистриб'ютора, торговельної мережі. При цьому витрати на маркетингові та рекламні послуги несе безпосередньо замовник цих послуг. У зв'язку з чим вбачається, що Товариство мало повне право відносити витрати на придбання послуг маркетингу (моніторингу), які надавалися йому ДП "Кондитерська корпорація "Рошен", до витрат на збут.

Судом з'ясовано, що чинним законодавством не встановлено обмежень щодо типів та структури маркетингових послуг. Також відсутні нормативно встановлені порядок або рекомендації відносно визначення критеріїв таких послуг та їх документального оформлення.

Згідно п. 140.5. ст.140 ПК України встановлення додаткових обмежень щодо складу витрат платника податку, крім тих, що зазначені в цьому розділі (розділ ІІІ Податкового кодексу), не дозволяється.

Отримані від ДП "Кондитерська корпорація "Рошен" послуги маркетингу (моніторингу) були прямо і безпосередньо пов'язані з господарською діяльністю ТОВ "Рошен-Полісся", направлені на підтримування стабільного рівня реалізації товарів та збільшення обсягів реалізації товарів і отримання доходу. Тому Товариство правомірно віднесло витрати на придбання даних послуг, за договором про надання послуг №22.1 від 01.02.2011 року та договором про надання послуг №113 від 01.06.2012 року, в сумі 1297201 грн. до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, на підставі абз. "г" п.п. 138.10.3 п. 138.10 ст. 138 ПК України та п.п.14.1.108 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України.

Виходячи з викладеного, суд зробив вірний висновок про безпідставність висновку ОДПІ щодо завищення витрат на суму 1297201 грн., в т.ч. по періодах: 1 квартал 2012 року - 268438 грн., І півріччя 2012 року - 525 491 грн., 9 місяців 2012 року - 836367 грн., 2012 рік - 1297201 грн. Податкове повідомлення - рішення № 0001522201 від 08.10.2013 року Житомирської ОДПІ про нарахування грошового зобов'язання з податку на прибуток є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно, і суми ПДВ правомірно включені до податкового кредиту в розмірі 259 440 гривень. Отже, неправомірним є висновок ОДПІ, що по операціях придбання послуг маркетингу (моніторингу) Товариством завищено податковий кредит на загальну суму 259 440 грн. по розрахунках з ДП "КК "РОШЕН та порушено п.198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України, як це вказано у п.3.2.2 акту перевірки.

Суд встановив, що пакет документів, наданий виконавцем по наданню даних послуг, є повним і підтверджує факти надання послуг. Законність формування податкового кредиту з ПДВ підтверджується належним чином оформленими податковими накладними (т.1 а.с.125, 137, 148,160, 175,186, 197, 209, 221), що надавалися податковому органу в ході перевірки. Первинні бухгалтерські документи та податкові накладні оформлені без порушення вимог ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та Наказу Мінфіну від 01.11.2011, № 1379 "Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної".

Актом перевірки, що складений ОДПІ, не встановлено відсутності податкових накладних, недостовірності даних, зазначених в них, або інші обставини, прямо визначені нормами Податкового кодексу України, які б обмежили право Товариства на включення сум ПДВ, сплачених при придбанні послуг, до податкового кредиту.

Суд дослідив представлені докази, надав їм належну правову оцінку, у відповідності до приписів п.п.198.1., 198.2., 198.3 ст.198 Податкового кодексу України та правильно зазначив, що висновок податкового органу про завищення Товариством податкового кредиту на суму 259440 гривень і висновок про заниження податку на додану вартість на суму 259440 гривень є протиправним. Відповідно, нарахування штрафних санкцій, що склали 129720 гривень (податкове повідомлення-рішення № 0001512201 від 08.10.2013 р.), є безпідставним.

Щодо завищення податкового кредиту з ПДВ по придбаних кондитерських виробах у розмірі 1274870,65 грн., то суд з'ясував, що ОДПІ зазначила про порушення Товариством п.198.3. ст.198 Податкового кодексу, завищення податкового кредиту по придбаних кондитерських виробах у розмірі 1274870,65 гривень. Проте, а ні в акті перевірки, а ні в своєму запереченні на позов, не вказано в чому саме полягає таке порушення, з посиланням на конкретні факти та первинні документи. Податковий орган обмежився лише описом господарських відносин між Товариством та ДП "Кондитерська корпорація "Рошен", але не вказав і не довів, які саме норми закону ним порушені.

При розгляді справи встановлено, що Товариством за договором купівлі-продажу №8 від 24.01.2011 року (т.2, а.с.24 - 39), укладеним з ДП "Кондитерська корпорація "Рошен", придбавалися кондитерські вироби, частина з яких в подальшому була реалізована на експорт за договором комісії № 134 від 14.07.2011 року (т.2, а.с.40-41), укладеним між Товариством (Комітент) та ДП "Кондитерська корпорація "Рошен" (Комісіонер).

Передача товару від продавця до покупця здійснювалася відповідно до норм чинного законодавства, зокрема статей 334, 532, 664 Цивільного кодексу України, та відповідно до умов договору купівлі-продажу № 8 від 24.01.2011 року, зокрема п.4.3 Договору. Всі документи стосовно передачі товару покупцю, необхідні згідно умов договору, а також бухгалтерського та податкового обліку, оформлені належним чином (накладні, податкові накладні, акти передачі на реалізацію на експорт згідно договору комісії, товарні звіти, акти виконаних робіт).

Передача товару на комісію та реалізація його на експорт здійснювалися відповідно до умов договору комісії № 134 від 14.07.2011 року , зокрема, пп. 2.1.,6.1.,8.1. договору комісії.

В процесі розгляду справи судом досліджено оригінали та долучено до матеріалів справи копії документів бухгалтерського та податкового обліку, якими підтверджується отримання товару - кондитерських виробів за договором купівлі-продажу від 24.01.2011 року № 8, що в подальшому був реалізований на експорт, та виконання договору комісії №134 від 14.07.2011 р. (накладні, податкові накладні; акти передачі на реалізацію на експорт товарно-матеріальних цінностей; накази про відрядження, звіти про перебування у відрядженні; товарні звіти комісіонера; вантажні митні декларації; акти виконаних робіт). Такими документами є накладна № 749780 від 13.01.2012 р., податкова накладна № 41139 від 13.01.2012 року, акт передачі на реалізацію на експорт ТМЦ № 3007 від 13.01.2012 р., наказ № 42-В від 12.01.2012 р., звіт про перебування у відрядженні, товарний звіт № 4 від 31.01.2012 р., ВМД 086713, акт виконаних робіт № 4 від 31.01.2012 р.; накладні № 768476 та № 768470 від 19.04.2012 р., податкова накладна № 42495 від 19.04.2012 року, акти передачі на реалізацію на експорт ТМЦ № 3248 та № 3246 від 19.04.2012 р., наказ № 53-В від 18.04.2012 р., звіт про перебування у відрядженні, товарний звіт № 5 від 30.04.2012 р., ВМД 087859 та 087853, акт виконаних робіт № 5 від 30.04.2012 р.; накладна № 778331 від 15.06.2012 р., податкова накладна № 432629 від 15.06.2012 року, акт передачі на реалізацію на експорт ТМЦ № 3324 від 15.06.2012 р., наказ № 60-В від 14.06.2012 р., звіт про перебування у відрядженні, товарний звіт № 6 від 30.06.2012 р., ВМД 088552, акт виконаних робіт № 6 від 30.06.2012 р.; накладна № 783367 від 12.07.2012 р., податкова накладна № 43680 від 12.07.2012 року, акт передачі на реалізацію на експорт ТМЦ № 3368 від 12.07.2012 р., наказ № 67-В від 11.07.2012 р., звіт про перебування у відрядженні, товарний звіт № 7 від 31.07.2012 р., ВМД 088872, акт виконаних робіт № 7 від 31.07.2012 р.; накладна № 791623 від 20.08.2012 р., податкова накладна № 44229 від 20.08.2012 року, акт передачі на реалізацію на експорт ТМЦ № 5 від 20.08.2012 р., наказ № 74-В від 17.08.2012 р., звіт про перебування у відрядженні, товарний звіт № 8 від 31.08.2012 р., ВМД 089379, акт виконаних робіт № 8 від 31.08.2012 р.; накладні № 795568 та № 795574 від 06.09.2012 р., податкова накладна № 44494 від 06.09.2012 року, акти передачі на реалізацію на експорт ТМЦ № 45 та № 46 від 06.09.2012 р., наказ № 75-В від 05.09.2012 р., звіт про перебування у відрядженні, товарний звіт № 9 від 30.09.2012 р., ВМД 089670 та 089665, акт виконаних робіт № 9 від 30.09.2012 р.; накладна № 805902 від 15.10.2012 р., податкова накладна № 45014 від 15.10.2012 року, акт передачі на реалізацію на експорт ТМЦ № 147 від 15.10.2012 р., наказ № 87-В від 12.10.2012 р., звіт про перебування у відрядженні, товарний звіт № 10 від 31.10.2012 р., ВМД 090319, акт виконаних робіт № 10 від 31.10.2012 р. (Т.2 а.с. 13 -14, 23 - 47, 43 - 61, 63 - 77, 79 - 139, 142 - 143).

Суд вірно визнав безпідставним посилання ОДПІ на порушення п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, яке полягає в тому, що в перевірених періодах реалізація придбаних кондитерських виробів від ДП "Кондитерська корпорація "Рошен" на території України здійснювалася Товариством з націнкою в середньому за 2012 рік - 1,49 % (без врахування ПДВ), а за межі території України (експорт) з націнкою в середньому- 0,5 %. Такий висновок є неправомірним та безпідставним, оскільки з огляду на абз.3 ч.1 ст.3 ст.627 Цивільного кодексу України Товариство має право самостійно визначати умови договорів поставки/купівлі-продажу, які воно укладає зі своїми контрагентами, у тому числі розмір націнки на товар для кожного зі своїх контрагентів. До того ж, ОДПІ не наводить норми законодавства, які порушило Товариство при встановленні націнок і не наводить законних підстав, чому такі націнки не могли бути встановлені Товариством.

Витрати на придбання товару, який у подальшому передавався на комісію ДП "Кондитерська корпорація "Рошен", складають: 6374353,25 грн. - собівартість товару (без ПДВ) та 1274870,65 грн. - податок на додану вартість. Даний товар ТОВ "Рошен-Полісся" реалізувало (за договором комісії) на загальну суму 6406685,67 грн. (ПДВ на експорт 0 %) (ці цифри вказані і в акті перевірки, стор. 20).

Згідно п.139.1.6 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат: суми податку на прибуток; податку на додану вартість, включеного до ціни товару (роботи, послуги), що придбаваються платником податку для виробничого або невиробничого використання, податків на доходи фізичних осіб, які відраховуються із сум виплат таких доходів згідно з розділом IV цього Кодексу.

Згідно пп.138.6. ст.138 Податкового кодексу собівартість придбаних та реалізованих товарів формується відповідно до ціни їх придбання з урахуванням ввізного мита і витрат на доставку та доведення до стану, придатного для продажу.

Згідно пп. 14.1.228 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг для цілей розділу III цього Кодексу - витрати, що прямо пов'язані з виробництвом та/або придбанням реалізованих протягом звітного податкового періоду товарів, виконаних робіт, наданих послуг, які визначаються відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку, що застосовуються в частині, яка не суперечить положенням цього розділу.

Згідно затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20 жовтня 1999 року №246 "Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 "Витрати": Собівартість реалізованих товарів визначається за Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 9 "Запаси".

Згідно затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20 жовтня 1999 року №246 "Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 "Запаси" первісною вартістю запасів, що придбані за плату, є собівартість запасів, яка складається з таких фактичних витрат: суми, що сплачуються згідно з договором постачальнику (продавцю), за вирахуванням непрямих податків; суми ввізного мита; суми непрямих податків у зв'язку з придбанням запасів, які не відшкодовуються підприємству; транспортно-заготівельні витрати (затрати на заготівлю запасів, оплата тарифів (фрахту) за вантажно-розвантажувальні роботи і транспортування запасів усіма видами транспорту до місця їх використання, включаючи витрати зі страхування ризиків транспортування запасів); інші витрати, які безпосередньо пов'язані з придбанням запасів і доведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання у запланованих цілях.

До таких витрат, зокрема, належать прямі матеріальні витрати, прямі витрати на оплату праці, інші прямі витрати підприємства на доопрацювання і підвищення якісно технічних характеристик запасів.

Суд встановив, що суми сплаченого при придбанні запасів ПДВ відображалися Товариством відповідно до вимог Інструкції з бухгалтерського обліку податку на додану вартість, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 1 липня 1997 р. N 141 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 24 грудня 2004 р. N 818).

Отже, відповідно до затверджених норм і правил податкового та бухгалтерського обліку, на підставі первинних документів, які зафіксували факти здійснення операцій, Товариство відображало господарські операції з придбання кондитерських виробів та реалізації їх на експорт.

Тому суд дійшов вірного висновку, що підхід, який застосував контролюючий орган, не відповідає правилам податкового та бухгалтерського обліку, внаслідок чого твердження відповідача, що господарські операції з придбання та продажу товару на експорт вчинені без наміру отримати користь (прибуток, дохід), а з метою мінімізації податкових зобов'язань, є неправомірним і безпідставним. А порівняння цифр (6374353,25 грн. (придбання) і 6406685,67 грн. (реалізація) на підставі вище викладених норм податкового та бухгалтерського обліку дають зовсім інший результат. За період з 01.01.2012 року по 31.12.2012 року за жоден звітний період Товариство не декларувало від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток. Крім того, суд бере до уваги, що Податковим кодексом взагалі не передбачена залежність права платника податку на включення сплачених сум ПДВ до податкового кредиту від фінансових результатів господарської діяльності платника податку.

Окрім вказаного, суд вірно звернув увагу на те, що актом перевірки не встановлено порушень при перевірці показників декларування доходів від продажу на експорт кондитерських виробів та показників декларування витрат на придбання кондитерських виробів.

У відповідності до п.138.4. ст.138 Податкового кодексу України витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Таким чином, відповідно до приписів Податкового кодексу України визнання витрат, що формують собівартість реалізованих товарів, безпосередньо пов'язано із визнанням (отриманням) доходів від реалізації таких товарів.

У свою чергу, визнання доходів від реалізації кондитерських виробів та правильності їх декларування з боку контролюючого органу підтверджує, і правильність формування витрат, що формують собівартість реалізованих товарів, оскільки такі витрати понесені в ході здійснення господарської діяльності, від якої безпосередньо отримані такі доходи.

З огляду на вище викладене, суд дійшов обґрунтованого висновку, що немає жодних законних підстав для висновку ОДПІ про завищення Товариством податкового кредиту у період з 01.01.2012 року по 31.12.2012 року по придбаних кондитерських виробах у розмірі 1274870,65 грн., а значить, і висновок про заниження податку на додану вартість в сумі 1274870,65 гривень та відповідно нарахування штрафних санкцій на нього у розмірі 637435,33 гривень, є неправомірним.

Податковим органом, у відповідності до приписів ч.2 ст.71 КАС України, не доведено правомірності прийнятих ним рішень та не надано доказів на спростування вище викладеного.

Постанову прийнято з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстави для її скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "03" квітня 2014 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя А.В. Жизневська

судді: Т.С. Котік

Н.М. Малахова

Повний текст cудового рішення виготовлено "04" червня 2014 р.

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу/позивачам: Товариство з обмеженою відповідальністю "Рошен-Полісся" вул.Ватутіна,188,м.Житомир,10001

3- відповідачу/відповідачам: Житомирська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Житомирській області м-н Перемоги,2,м.Житомир,10014

4-третій особі: - ,