Ухвала суду № 39069911, 29.05.2014, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 822/723/14

Головуючий у 1-й інстанції: Матущак В.В.

Суддя-доповідач: Сторчак В. Ю.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2014 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Сторчака В. Ю.

суддів: Ватаманюка Р.В., Мельник-Томенко Ж.М.

при секретарі: Лукашик М.О.

за участю представників сторін:

представника позивача - Лотоцького В.І.

представника відповідача - Юрчук Д.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Кам'янець-Подільської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів та зборів у Хмельницькій області на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 19 березня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гірничо-добувна компанія" до Кам'янець-Подільської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів та зборів у Хмельницькій області про про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

В лютому 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Гірничо-добувна компанія" звернулось до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Кам'янець-Подільської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів та зборів у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000092203 та №000008223 від 13.01.2014 р.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 19.03.2014 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 19.03.2014 року з підстав її невідповідності вимогам процесуального та матеріального права.

Представник відповідача (апелянта) в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав в повному обсязі та просив колегію суддів їх задовольнити.

Представник позивача заперечив проти задоволення вимог апеляційної скарги, посилаючись на їх безпідставність та просив залишити оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без зміни, виходячи з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, за результатом проведеної відповідачем камеральної перевірки податкової звітності з ПДВ за жовтень 2013 року ТОВ "Гірничо-добувна компанія" за жовтень 2013 року, складено акт №161/22-09-22-03/38566355.

Зокрема, перевіркою встановлено порушення позивачем п.187.1 ст.187, п.195.1 ст.195, пунктів 200.1- 200.3 ст.200 Податкового Кодексу України, внаслідок чого позивачем було завищено рядок 19 декларації з ПДВ "(11)" за жовтень 2013 року "від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду" на суму 165 грн. та занижено рядок 25 "сума ПДВ, яка сплачується до загального спеціального фонду державного бюджету" на суму 7955 грн. у зв'язку з неправомірним застосуванням нульової ставки ПДВ при операції з вивезення товарів за межі митної території України у митному режимі експорту.

На думку перевіряючих, дане правопорушення виникло з огляду на те, що позивачем у порушення п. 220.8 ст. 200 Податкового Кодексу України не було подано оригінал митної декларації, у декларації з ПДВ за жовтень 2013 року у рядку 2.1 "операції з вивезення товарів за межі митної території України" відображено на суму обсягу постачання 40602,00 грн. і при цьому у реєстрі виданих та отриманих накладних за жовтень 2013 року відсутній будь-який запис з позначкою "МДП" або "МДЕ", який засвідчував би факт формування податкових зобов'язань на підставі митних декларацій.

На підставі акту перевірки №161/22-09-22-03/38566355, відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення форми "Р" від 13.01.2014 р. №000092203 за платежем "податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)" на загальну суму 9043,75 грн., із яких: за основним платежем - 7955 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 1988,75 грн.; податкове повідомлення-рішення форми "В4" від 13.01.2014 р. №0000082203, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 165 грн.

Позивач, не погоджуючись із прийнятими податковим органом рішеннями, звернувся до суду з даним позовом.

В свою чергу, суд першої інстанції, приймаючи оскаржуване рішення, прийшов до висновку, що орган владних повноважень, яким є Кам'янець-Подільська об'єднана Державна податкова інспекція Головного управління Міністерства доходів та зборів у Хмельницькій області, діяв не у відповідності до вимог Податкового кодексу України та Порядку оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, платниками податків - фізичними особами, що затверджений Наказом Міністерства фінансів України № 395 від 14.03.2013 року. Зокрема, суд першої інстанції вважає, що відповідачем не доведено факт порушення позивачем вимог податкового законодавства.

Колегія суддів Вінницького апеляційного адміністративного суду погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору, з огляду на наступне.

Встановлено, що 26.07.2013 р. між позивачем та ООО "Агропродукт" укладено контракт №07-2013, відповідно до якого, позивач зобов'язується поставити, а ООО "Агропродукт" прийняти товар та оплатити - відсів вапнякового каменю, залізничним транспортом на умовах DAF з кордону України через республіку Білорусь.

У жовтні покупцю було відвантажено відсів вапнякового каменю у кількості 1372888 кг на суму 5079,00 доларів США. Факт вивезення позивачем відсіву вапнякового за межі митної території України у режимі експорту на суму 40601,72 грн. підтверджується електронною митною декларацією №408030002/2013/000860, контрактом №07-2013 від 26.07.2013 р., специфікацією до контракту, інвойсом №02 від 07.10.2013 р., податковою накладною №1 від 16.10.2013 р., реєстром податкових накладних, квитанцією №2 по реєстру податкових накладних, SWIFT від 04.09.2013 р.

В подальшому, позивачем було подано до податкового органу декларацію з ПДВ за жовтень 2013 п., у якій у рядку 2.1. "операції з вивезення товарів за межі митної території України" відображено обсяг постачання товару на суму 40602,00 грн.

В свою чергу, податковий орган прийшов до висновку, що позивачем, в порушення п. 220.8 ст. 200 Податкового Кодексу України не було подано оригінал митної декларації, у декларації з ПДВ за жовтень 2013 року у рядку 2.1 "операції з вивезення товарів за межі митної території України" відображено на суму обсягу постачання 40602,00 грн. і при цьому у реєстрі виданих та отриманих накладних за жовтень 2013 року відсутній будь-який запис з позначкою "МДП" або "МДЕ", який засвідчував би факт формування податкових зобов'язань на підставі митних декларацій.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, колегія суддів враховує наступне.

Відповідно до п. 187.1 Податкового Кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до пп. "а" пункту 195.1 Податкового Кодексу України, за нульовою ставкою оподатковуються операції з вивезення товарів за межі митної території України у митному режимі експорту. При цьому, товари вважаються вивезеними за межі митної території України, якщо таке вивезення підтверджується у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, митною декларацією, оформленою відповідно до вимог Митного Кодексу України.

Як зазначається у п. 200.8 Податкового Кодексу України, до податкової декларації платником податків додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування та оригінали митних декларацій. У разі якщо митне оформлення товарів, вивезених за межі митної території України, здійснювалося з використанням електронної митної декларації, така електронна митна декларація надається контролюючим органом за місцем митного оформлення контролюючому органу за місцем обліку такого платника податків в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису відповідно до закону.

Пунктом 18 "Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість" передбачено, що у разі наявності операцій з вивезення товарів за межі митної території України (заповнення рядка 2.1 декларації) до декларації додаються оригінали митних декларацій (примірники декларанта). При цьому, якщо митне оформлення товарів, вивезених за межі митної території України здійснювалося з використанням електронної митної декларації, така електронна митна декларація надається органом державної митної служби органу державної податкової служби в затвердженому Кабінетом Міністрів України, в електронній формі з дотриманням умови реєстрації електронного підпису відповідно до закону.

Судом першої інстанції встановлено, що на електронній митній декларації зазначено номер митного органу, який здійснював митне оформлення операції з експорту відсіву вапнякового - 408030002, який у відповідності із "Класифікатором митних органів, їх структурних підрозділів, митних організацій, спеціалізованих навчальних закладів та науково-дослідної установи митної служби України" (затв. Міністерства фінансів України 20.09.2012 N 1011 та діяв на дату оформлення митної декларації) під кодом 408030002 зазначено Відділ митного оформлення N 2 митного поста "Кельменці" Чернівецької обласної митниці.

Відповідно до п. п. 2.4. п. 2 Розділу ІІІ "Порядку ведення реєстру виданих та отриманих податкових накладних", у графі 4 реєстру виданих та отриманих податкових накладних зазначається вид документа, згідно із такими позначеннями: ПНП - податкова накладна, складена на паперових носіях, ПНЕ - електронна податкова накладна, РКП - розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (додаток 2 до податкової накладної), складений на паперових носіях; РКЕ - електронний розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (додаток 2 до податкової накладної); МДП - митна декларація, складена на паперових носіях; МДЕ - електронна митна декларація;

Податковий орган прийшов до помилкового висновку, що у розділі І "видані накладні" реєстру виданих та отриманих накладних "0110" за жовтень 2013 року зазначена податкова накладна з позначкою "ПНП" під №1 від 16.10.2013 р. на суму 40601,72 грн. у колонці 12 "вивезення товарів за межі митної території України" неправомірно проставлено суму 40601,72 грн., оскільки, в даному випадку, позивачем було помилково зазначено наявність податкової накладної на паперових носіях, а не у електронній формі, що вірно розцінено судом першої інстанції, як механічна помилка, яка не є визначальною обставиною по суті справи.

За результатом апеляційного розгляду, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції, що податкові повідомлення-рішення від 13.01.2014 р. №0000092203 та №000082203 прийняті відповідачем безпідставно, не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В свою чергу, податковим органом не наведено та не подано будь-яких доказів, які б могли свідчити про недобросовісність позивача як платника податків.

Враховуючи зазначене, колегія суддів Вінницького апеляційного адміністративного суду вважає, що суд першої інстанції вірно встановив обставини даної справи, правильно визначив правове регулювання спірних правовідносин та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги щодо наявності підстав для скасування рішення суду першої інстанції спростовується матеріалами адміністративної справи та законодавчим регулюванням спірних правовідносин.

Згідно з ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Кам'янець-Подільської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів та зборів у Хмельницькій області залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 19 березня 2014 року без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 05 червня 2014 року.

Головуючий Сторчак В. Ю.

Судді Ватаманюк Р.В.

Мельник-Томенко Ж. М.