Ухвала суду № 39069529, 22.05.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/18464/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Данилишин В.М. Суддя-доповідач: Горяйнов А.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Горяйнова А.М.,

суддів - Мамчура Я.С. та Шостака О.О.,

при секретарі - Дроздовій М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСТ-ВЕСТ-ТРАНС» на постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 27 січня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «ОСТ-ВЕСТ-ТРАНС» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

У листопаді 2013 року ТОВ «ОСТ-ВЕСТ-ТРАНС» звернулося до суду з позовом, у якому просило визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 22 липня 2013 року №№ 0001352201, 0001342201 та 0001352201.

Постановою окружного адміністративного суду м. Києва від 27 січня 2014 року в задоволенні вказаного адміністративного позову було відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення про задоволення позову. Свої вимоги обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зокрема апелянт вказує на те, що правомірно сформував податковий кредит та витрати по правовідносинах з ТОВ «ТД «Ортей».

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ТОВ «ОСТ-ВЕСТ-ТРАНС» залишити без задоволення, а постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 27 січня 2014 року - без змін виходячи із наступного.

Згідно ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом встановлено, що ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві було проведено позапланову невиїзну перевірку ТОВ «ОСТ-ВЕСТ-ТРАНС» з питань дотримання вимог чинного законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «ТД «Ортей» за період з 01 березня по 31 серпня 2012 року, про що складено акт від 15 липня 2013 року № 41/1-22-30-33593300.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем були винесені податкові повідомлення-рішення від 22 липня 2013 року № 0001352201, яким позивачу нараховані податкові зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 550808 грн. 00 коп., з яких 408646 грн. 00 коп. - за основним платежем та 102162 грн. 00 коп. - штрафні (фінансові) санкції, від 22 липня 2013 року № 0001352201, яким нараховані податкові зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 489404 грн. 00 коп., з яких 391523 грн. 00 коп. - за основним платежем та 97881 грн. 00 коп. - штрафні (фінансові) санкції і від 22 липня 2013 року № 0001352201, яким від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток зменшене на 11679 грн. 00 коп.

Не погоджуючись із вказаними рішеннями податкового органу ТОВ «ОСТ-ВЕСТ-ТРАНС» звернулося до суду з позовом про їх скасування.

Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ТОВ «ОСТ-ВЕСТ-ТРАНС» суд першої інстанції виходив з того, що позивач не надав належних доказів фактичного отримання робіт та послуг від ТОВ «ТД «Ортей».

Колегія суддів погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції, оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Судом встановлено, що між ТОВ «ТД «Ортей» та ТОВ «ОСТ-ВЕСТ-ТРАНС» було укладені договори:

- № 06-04-12 від 16 квітня 2012 року про ремонт та обслуговування приміщення;

- № 02-04-12 від 02 квітня 20132 року про технічне обслуговування та ремонт транспортних засобів;

- № 01-03-12 від 01 березня 2012 року про надання послуг перевезення вантажів.

На підставі документів, складених згідно вказаних договорів, позивач сформував податковий кредит та витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток.

ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві вважає такі дії ТОВ «ОСТ-ВЕСТ-ТРАНС» неправомірними з огляду на те, що в діяльності ТОВ «ТД «Ортей» наявні ознаки фіктивності. Такий висновок було зроблено на підставі відомостей про неможливість здійснення ними господарських операцій через відсутність майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення операцій купівлі-продажу, а також відсутність трудових ресурсів, основних засобів, приміщень, транспортних засобів, складських приміщень, що викладені в акті від 28 лютого 2013 року № 787/22-8/38104696 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ТД «Ортей», складеному співробітниками ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві.

На думку колегії суддів самі по собі вказані відомості не є беззаперечним доказом безтоварності операцій позивача з ТОВ «ТД «Ортей», адже вони не підтверджені відповідними доказами.

Разом з тим, з огляду на встановлені податковими органами обставини, що свідчать про можливу фіктивну діяльність ТОВ «ТД «Ортей» колегія суддів вважає, що з метою доведення правомірності своїх дій щодо формування витрат за операціями з ним, позивач зобов'язаний був надати суду копії всіх документів, які підлягали складенню під час виконання відповідних договорів.

Такий обов'язок виникає у позивача також з огляду на наступні норми права.

У відповідності до п. 1.7 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість», норми якого були чинними на час виникнення спірних правовідносин, податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 вказаного Закону податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом звітного періоду у зв'язку, зокрема, з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», норми якого були чинними на час виникнення спірних правовідносин, валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Із вказаних норм права вбачається, що обов'язковою умовою виникнення права на формування податкового кредиту є сплата податку на додану вартість у ціні придбаного або виготовленого товару чи послуг, а умовою віднесення витрат до складу валових витрат є фактичне придбання або виготовлення товарів (робіт, послуг).

Таким чином, під час здійснення контролю за правомірністю формування платником податку податкового кредиту та валових витрат підлягає перевірці фактичне придбання (виготовлення) товару чи отримання послуги.

Формування податкового кредиту та валових витрат на підставі правочинів, у межах яких було здійснено виключно обмін документами первинного бухгалтерського обліку та перерахування грошових коштів, чинним законодавством - не передбачено.

За договором підряду № 06-04-12 від 16 квітня 2012 року ТОВ «ТД «Ортей» зобов'язувалося виконати роботи по ремонту, реконструкції та технічному переоснащенню об'єкту.

На підтвердження виконання ТОВ «ТД «Ортей» вказаного договору позивач надав суду виключно копії податкових накладних та актів здачі-прийняття робіт (надання послуг).

Зазначені документи оформлені у спосіб, що не дає можливості встановити на якому саме об'єкті та за якою адресою ТОВ «ТД «Ортей» виконувало відповідні роботи.

Зі змісту актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) також неможливо встановити об'єм виконаних робіт.

Крім того, відповідно до п. 3.2.1 договору підряду № 06-04-12 від 16 квітня 2012 року виконавець зобов'язувався виконати роботи з використання власних матеріалів.

Положеннями п. 4.1 вказаного договору передбачено, що вартість робіт визначається у рахунку-фактурі. Разом з тим, матеріалах справи копії рахунків-фактур - відсутні.

Акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) не містять у собі відомостей про перелік, кількість та вартість матеріалів, що були використані під час виконання будівельних робіт.

З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку про те, що надані позивачем документи не підтверджують фактичне виконання ТОВ «ТД «Ортей» своїх зобов'язань за договором підряду № 06-04-12 від 16 квітня 2012 року.

За договором підряду № 02-04-12 від 02 квітня 2012 року ТОВ «ТД «Ортей» зобов'язувалося виконати роботи по технічному обслуговуванню та ремонту транспортних засобів.

На підтвердження виконання ТОВ «ТД «Ортей» вказаного договору позивач надав суду виключно копії податкових накладних та актів здачі-прийняття робіт (надання послуг).

Разом з тим, у актах здачі-прийняття робіт (надання послуг) відображені не вид та обсяг виконаних робіт, а перелік запасних частин та матеріалів із зазначенням їх кількості та ціни.

Умовами договору № 02-04-12 від 02 квітня 2012 року було передбачено, що вид та строк виконання робіт визначається в наряд-замовденнях. Приймання транспортного засобу (його складових частин) на ремонт та повернення його замовнику оформлюється шляхом складення акту приймання-передачі.

Докази складення ТОВ «ОСТ-ВЕСТ-ТРАНС» наряд-замовлень, а також актів приймання-передачі транспортних засобів (їх складових частин) до суду надані не були.

Також в матеріалах справи відсутні докази встановлення тарифів та розцінок, як це передбачено п. 3.1 договору № 02-04-12 від 02 квітня 2012 року.

За таких обставин колегія суддів вважає, що надані позивачем документи є недостатніми для підтвердження отримання позивач від ТОВ «ТД «Ортей» послуг, обумовлених договором № 02-04-12 від 02 квітня 2012 року.

За договором про надання послуг № 01-03-12 від 01 березня 2012 року ТОВ «ТД «Ортей» зобов'язувалося виконати перевезення вантажів.

На підтвердження виконання ТОВ «ТД «Ортей» вказаного договору позивач надав суду копії податкових накладних, актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) та товарно-транспортних вантажів.

Відповідно до п. 1.4 договору № 01-03-12 від 01 березня 2012 року ціна за кожну поїздку визначається в залежності від обсягів перевезення.

Надані ТОВ «ОСТ-ВЕСТ-ТРАНС» документи не містять в собі відомостей, які б давали можливість встановити маршрут перевезення, кілометраж, марки використаних автомобілів, обсяги перевезення.

Приєднані до матеріалів справи копії товарно-транспортних накладних не підтверджують виконання ТОВ «ТД «Ортей» своїх зобов'язань за договором № 01-03-12 від 01 березня 2012 року. У графі «автопідприємство» зазначених товарно-транспортних накладних зазначені інші особи, ніж ТОВ «ТД «Ортей». В тому числі, в частині товарно-транспортних накладних автопідприємством зазначений позивач - ТОВ «ОСТ-ВЕСТ-ТРАНС».

У зв'язку з цим колегія суддів вважає, що позивач не підтвердив фактичне отримання послуг перевезення від ТОВ «ТД «Ортей».

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку про те, що судом першої інстанції було винесене законне і обґрунтоване рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ТОВ «ОСТ-ВЕСТ-ТРАНС» про скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 22 липня 2013 року №№ 0001352201, 0001342201 та 0001352201.

Доводи апеляційної скарги ТОВ «ОСТ-ВЕСТ-ТРАНС» не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в постанові від 27 січня 2014 року, та не можуть бути підставами для її скасування.

З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам та прийнято законне і обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права. В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ТОВ «ОСТ-ВЕСТ-ТРАНС» залишити без задоволення, а постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 27 січня 2014 року - без змін.

Керуючись ст.ст. 41, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

В задоволенні апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСТ-ВЕСТ-ТРАНС» - відмовити.

Постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 27 січня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя А.М. Горяйнов

Судді Я.С. Мамчур

О.О. Шостак

Головуючий суддя Горяйнов А.М.

Судді: Мамчур Я.С

Шостак О.О.