Ухвала суду № 39068128, 04.06.2014, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Смагар С.В.

Суддя-доповідач - Сухарьок М.Г.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2014 року справа №805/2922/14 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Сухарька М.Г., суддів Гаврищук Т.Г., Білак С.В.,

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Торезької об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління Міндоходів у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 22 квітня 2014 року у справі № 805/2922/14 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Торезької об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління Міндоходів у Донецькій області про визнання неправомірною та скасування вимоги від 18 лютого 2014 року № Ф-109-17 в сумі 11071 грн. 41 коп., зобов'язання не здійснювати нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в майбутньому , -

В С Т А Н О В И В :

Позивачка звернулась до суду з позовом до Торезької об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління Міндоходів у Донецькій області про визнання неправомірною та скасування вимоги від 18 лютого 2014 року №Ф-109-17 в сумі 11071 грн. 41 коп., зобов'язання не здійснювати нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в майбутньому.

Постановою суду першої інстанції від 22 квітня 2014 року позовні вимоги задоволені частково. Визнано неправомірною та скасовано спірну вимогу про сплату боргу, в іншій частині у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Відповідач не погодився з постановою суду і подав апеляційну скаргу. В апеляційній скарзі відповідач просив скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким повністю відмовити позивачу в задоволенні позову.

Всі особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, хоча були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому відповідно до п.2 ч.1 ст. 197 КАС України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права приходить до наступного.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_2 зареєстрована як фізична особа-підприємець виконавчим комітетом Сніжнянської міської ради Донецької області 24 травня 2005 року. Перебуває на обліку як страхувальник, який обрав спрощену систему оподаткування, отримувала пенсію за віком з 1999 року, з 18 липня 2007 року отримує пенсію по втраті годувальника. Дані обставини не є спірними між сторонами та підтверджуються довідкою УПФУ в м. Сніжне № 2056, наданої на вимогу суду.

18 лютого 2014 року відповідачем була прийнята вимога про сплату недоїмки № Ф-109-17, відповідно до якої станом на 31 жовтня 2013 року у позивача існує заборгованість зі сплати єдиного внеску в сумі 1107 грн. 41 коп., в загальній сумі 11071 грн. 41 коп. Відповідно до розрахунку Управління Пенсійного фонду України в м. Сніжне у позивача виникла заборгованість з серпня по грудень 2011 року в сумі 1698 грн. 23 коп., за 2012 рік в сумі 4572 грн. 42 коп., з січня по жовтень 2013 року в сумі 2388 грн. 06 коп., станом на 1 жовтня 2013 року заборгованість позивача складає 8658 грн. 71 коп.

У спірній вимозі зазначено відповідачем, що станом на 31 жовтня 2013 року у позивача існує заборгованість в загальній сумі 11071 грн. 41 коп., однак до письмових заперечень відповідач додав розрахунок, з якого вбачається, що сума заборгованості фактично склалася наступним чином: станом на 1 жовтня 2013 року 8658 грн. 71 коп., за 3 квартал 2013 року 1194 грн. 03 коп., за 4 квартал 2013 року 1218 грн. 67 коп., та станом на 1 лютого 2014 року заборгованість становить 11071 грн. 41 коп. Отже, стан виникнення заборгованості 31 жовтня 2013 року як зазначено у спірній вимозі не відповідає фактичному стану виникнення заборгованості, а саме 1 лютого 2014 року, що відповідає сумі 11071 грн. 41 коп.

За спірні періоди позивач перебувала на спрощеній системі оподаткування як фізична особа-підприємець згідно зі свідоцтвом платника єдиного податку серії А № 922165.

Пункт 4 частини 1 статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 8 липня 2010 року № 2464-VI (надалі - Закон № 2464) визначає, як платника єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування фізичну особу - підприємця, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Частиною 4 статті 4 Закону № 2464, зі змінами внесеними Законом України від 07.07.2011 року № 3609-VI визначено, що особи, зазначені у пункті 4 частини першої цієї статті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Згідно зі статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058 особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років.

11 березня 1999 року позивачу було видане пенсійне посвідчення НОМЕР_2, в якому в графі «вид пенсії» зазначено «за віком», 18 липня 2007 року позивачу видано пенсійне посвідчення НОМЕР_1, вид пенсії - у разі втрати годувальника.

Частиною 4 статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»чітко визначено про звільнення від сплати єдиного внеску за себе фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Закон не містить обмежень в залежності від виду отриманої пенсіонером пенсії (за віком, по інвалідності, в разі втрати годувальника чи за вислугу років).

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що позивачка не зобов'язана сплачувати єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, передбачений Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та прийняття стосовно позивача вимоги від 18 лютого 2014 року щодо сплати недоїмки з єдиного внеску є неправомірним, отже дана вимога підлягає визнанню неправомірною та скасуванню, та в цій частині позовні вимоги позивача задовольняються.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції надана правильна правова оцінка спірним правовідносинам та постанова прийнята з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Торезької об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління Міндоходів у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 22 квітня 2014 р. у справі № 805/2922/14 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Торезької об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління Міндоходів у Донецькій області про визнання неправомірною та скасування вимоги від 18 лютого 2014 року № Ф-109-17 в сумі 11071 грн. 41 коп., зобов'язання не здійснювати нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в майбутньому - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 22 квітня 2014 р. у справі № 805/2922/14 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь в справі та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: Сухарьок М.Г.

Судді: Білак С.В.

Гаврищук Т.Г.