Постанова № 39067633, 02.06.2014, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" червня 2014 р. Справа№ 911/314/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ропій Л.М.

суддів: Кондес Л.О.

Рябухи В.І.

за участю представників сторін:

від позивача: Ярощук П.А. - представник, дов. № б/н від 10.10.2013;

від відповідача: Куприянський Б.О. - представник, б/н від 13.09.2013;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Публічного акціонерного товариства "Агрокомбінат "Калита"

на рішення Господарського суду Київської області від 20.03.2014

у справі № 911/314/14 (суддя Кошик А.Ю.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроцентр Сервіс"

до Публічного акціонерного товариства "Агрокомбінат "Калита"

про стягнення 76 972,99 грн.

На підставі ст.ст. 77, 99 ГПК України ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.05.2014 розгляд апеляційної скарги у справі № 911/314/14 відкладено на 02.06.2014.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Київської області від 20.03.2014 у справі № 911/314/14 позовні вимоги задоволено повністю; підлягає стягненню з відповідача на користь позивача 76 972,99 грн. основного боргу, 1 827,00 грн. судових витрат.

Рішення мотивовано тим, що матеріалами справи підтверджується факт передачі позивачем відповідачу продукції на загальну суму 79 240,91 грн., що відповідачем не заперечено та не спростовано, однак, відповідач отриману продукцію оплатив лише частково, на суму 2 267,92 грн., таким чином не оплаченою залишилась продукція на суму 76 927,99 грн.

Відповідач в апеляційній скарзі просить рішення Господарського суду Київської області від 20.03.2014 у справі № 911/314/14 скасувати з підстав неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеності обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, неправильного застосування норм матеріального права і прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовуються наступними доводами.

Скаржник стверджує, що позивач передав, а відповідач прийняв товар згідно із видатковими накладними на виконання умов договору купівлі-продажу № КП 0411 від 04.01.2011 та посилається на те, що суд першої інстанції залишив поза увагою положення п.6.2 договору й не врахував, що всі поставки товару фактично були здійснені в межах саме цього договору, про що додатково свідчать виставлені позивачем рахунки (п.3.1), а також посилання на договір у податкових накладних, крім того, судом не надано належної юридичної оцінки тривалості відносин сторін (з 2011р. по 2013р.) та відсутності доказів на припинення договору.

На думку скаржника, оскаржуване рішення не є таким, що відповідає вимогам ст.84 ГПК України.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач заперечує проти доводів скарги, посилаючись, зокрема, на те, що поставка продукції мала місце в 2013р., тобто після закінчення строку дії договору; письмові докази не свідчать про те, що відповідні операції поставки здійснювались саме на підставі договору № КП 0411; на думку позивача, доводи апеляційної скарги не спростовують вірність прийнятого рішення судом першої інстанції.

Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, заслухавши представників сторін, враховуючи доводи відзиву на апеляційну скаргу, колегія суддів встановила наступне.

Позивачем до суду першої інстанції подано позов про стягнення з відповідача на користь позивача 76 972,99 грн. основного боргу та 1 827,00 грн. судового збору.

Як вбачається із матеріалів справи, згідно із видатковими накладними № 0000415 від 09.04.2013 на суму 5 799,60 грн., № РН-0000550 від 16.05.2013 на суму 22 857,59 грн., № РН-0000676 від 12.06.2013 на суму 20 849,17 грн., № РН-0000732 від 26.06.2013 на суму 300,00 грн., № РН-0000733 від 26.06.2013 на суму 5 799,60 грн., № РН-0000825 від 16.07.2013 на суму 21 593,75 грн., № РН-0000824 від 16.07.2013 на суму 2 041,20 грн. позивачем поставлено, а відповідачем, через представників, діючих на підставі довіреностей № 553741 від 09.04.2013, № 553804 від 16.05.2013, № 553863 від 11.06.2013, № 553884 від 21.06.2013, № 553883 від 21.06.2013, № 731023 від 16.07.2013 прийнято товари, всього на загальну суму 79 240,91 грн.

Як стверджує позивач у позовній заяві та не заперечує відповідач, останнім оплачено одержані товари частково, на суму 2 267,92 грн.

15.01.2014 позивачем надіслано відповідачу вимогу від 15.01.2014 № б/н сплатити заборгованість за товари, одержані за вищевказаними видатковими накладними в сумі 76 972,99 грн., про що свідчать копії зазначеної вимоги, фіскального чеку за № 9231 та опису вкладення у цінний лист.

Позивачем до матеріалів справи надані копії рахунків-фактур (а.с.46 - 52), на які є посилання у вищезгаданих видаткових накладних.

Як вбачається із матеріалів справи, крім того, згідно із копіями опису вкладення у цінний лист та фіскального чеку № 7464, примірники рахунків-фактур були надіслані відповідачу 29.10.2013.

Як стверджує відповідач, постачання позивачем товарів відбулось на виконання укладеного між сторонами договору купівлі-продажу № КП 0411 від 04.01.2011.

Згідно з п.1.1зазначеного договору № КП 0411 відповідно до цього договору позивач, за договором продавець, зобов'язується передати у власність Сільськогосподарського відкритого акціонерного товариства "Агрокомбінат "Калита", за договором покупця, товар, а останній зобов'язується прийняти та оплатити отриманий товар на умовах, зазначених в розділі 3 цього договору.

Як вбачається із витягу з ЄДРПОУ № 480270 станом на 19.02.2014, Сільськогосподарське відкрите акціонерне товариства "Агрокомбінат "Калита" ідентифікаційний код 00857290 реорганізовано у Публічне акціонерне товариство "Агрокомбінат "Калита" ідентифікаційний код 00857290.

Згідно із п.6.1 договору № КП 0411 цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31 грудня 2011р., якщо жодна із сторін за три місяці до закінчення строку дії договору не попередить іншу сторону про розірвання договору, то даний договір зберігає свою силу для сторін кожного разу ще на один рік, а щодо проведення розрахунків до повного погашення заборгованості.

У матеріалах справи № 911/314/14 відсутні докази того, що стороною за договором № КП 0411 було надіслано попередження про розірвання зазначеного договору, як це передбачено пунктом 6.1, отже, договір № КП 0411 був чинним протягом 2012 - 2013рр.

В п.6.2 договору № КП 0411 передбачено, що всі накладні та додатки до цього договору є його невід'ємною частиною.

Відповідно до п.п.2.2.2, 2.2.3, 3.1 договору № КП 0411 відповідач зобов'язаний здійснити перевірку, при отриманні товару, за кількістю та якістю, підписати відповідні документи, що засвідчують факт отримання ним товару, провести розрахунки з позивачем; оплатити отриманий товар на умовах, визначених розділом 3 цього договору; оплата за поставлений товар проводиться на основі виставлених рахунків-фактур на повну вартість товару.

Як вже зазначалось, у підписаних сторонами видаткових накладних є посилання на рахунки-фактури, також є посилання на рахунки-фактури й у довіреностях, виданих відповідачем представникам на одержання від позивача товару.

Отже, на час видачі відповідачем довіреностей представникам та одержання від позивача товару, відповідачем вже було одержано від позивача відповідні рахунки-фактури.

Враховуючи наявність у видаткових накладних усіх відомостей, необхідних для здійснення платежу та вищевикладені обставини, у відповідача була можливість оплатити товари відразу після їх одержання.

Згідно з ч.1 ст.193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В ч.1 ст.692 ЦК України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Наявність у відповідача зобов'язання щодо проведення платежів за отриманий товар випливає безпосередньо зі змісту частини першої статті 692 ЦК України, а не ставиться в залежність від звернення до нього з окремою вимогою в порядку частини другої статті 530 ЦК України (п.1 Оглядового листа Вищого господарського суду України від 29.04.2013 № 01-06/767/2013 "Про деякі питання практики застосування господарськими судами законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань".

Таким чином, відповідачем допущено прострочення грошового зобов'язання, зумовленого договором № КП 0411 та фактом одержання товарів згідно із вищезгаданими видатковими накладними.

Доводи апеляційної скарги не є такими, що надають підстави для скасування або зміни рішення суду першої інстанції, враховуючи викладене та наступні обставини.

Скаржником у порядку ст.33 ГПК України не доведено наявності обставин, що звільняють відповідача від обов'язку здійснити оплату одержаного від позивача товару.

Недотримання усіх положень ст.84 ГПК України щодо змісту мотивувальної частини рішення, згідно із ст.104 ГПК України не є підставою для зміни чи скасування цього рішення, якщо судом першої інстанції прийнято правильне рішення.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав, встановлених нормами законодавства та відповідно до матеріалів справи, для задоволення апеляційної скарги та скасування або зміни рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення Господарського суду Київської області від 20.03.2014 у справі № 911/314/14 залишити без змін, апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Агрокомбінат "Калита" без задоволення.

2. Справу № 911/314/14 повернути до Господарського суду Київської області.

Головуючий суддя Л.М. Ропій

Судді Л.О. Кондес

В.І. Рябуха