Ухвала суду № 390654, 15.01.2007, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

УХВАЛА

15.01.07 Справа № А-8/189

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого-судді Р. Марко

суддів Т. Бонк

С. Бойко

При секретарі Скочко Ю.

розглянувши апеляційну скаргу ДПІ у Галицькому ра-ні Івано- Франківської області від 24.11.06 № 8563/10/10

на постанову господарського суду Івано- Франківської області від 01.11.06

у справі А-8/189

за позовом ТзО»³ктор»

до відповідача - ДПІ у Галицькому ра-ні Івано- Франківської області

провизнання нечинним податкового повідомлення- рішення

за участю представників сторін:

Від позивача_ - Товкало П. дор. у справі

Від відповідача - Ковтун Н. дор. у справі

З правами та обов”язками , передбаченими ст..ст. 49,51,54 КАС України, сторони ознайомлені. Відводу складу суду та секретареві не заявлено.

В С Т А Н О В И В :

Постановою господарського суду Івано- Франківської області від 01.11.06 № А-8/189 задоволено позов ТзО»³ктор». Визнано нечинним податкове повідомлення- рішення № 4673/0000732310/0 від 06.10.03. В частині позовних вимог щодо повороту виконання рішення провадження закрито.

Не погоджуючись із прийнятою постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову в частині п. 1, 3 резолютивної частини та прийняти нову постанову, якою в позові відмовити. Зокрема апелянт зазначає, що П.1,3. резолютивної частини постанови винесений з порушенням вимог матеріального та процесуального права, зокрема: ст.ст. 8,9, п.1 ст. 158 Кодексу адміністративного судочинства України, пп 4.3.1 п.4 ст.4 Закону України № 2181-III від 21.12.2000 р, „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами їа державними цільовими фондами",п.З Методики визначення сум податкових зобов'язань за непрямими методами, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України №697 від 27.05.2002 року.

В обґрунтування доводів про правомірне прийняття спірного податкового повідомлення- рішення, апелянт посилається п.п.4.3.1. п 4.3. ст. 4 Закону 2181, згідно якого якщо контролюючий орган не може самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків згідно з підпунктом "а" підпункту 4.2.2 статті 4 цього Закону (платник податків не подає у встановлені строки податкову декларацію) у зв'язку з невстановленням фактичного місцезнаходження підприємства чи його відокремлених підрозділів, місцезнаходження фізичної особи або ухиленням платника податків чи його посадових осіб від надання відомостей, передбачених законодавством, а також якщо неможливо визначити суму податкових зобов'язань у зв'язку з неведенням платником податків податкового обліку або відсутністю визначених законодавством первинних документів, сума податкових зобов'язань платника податків може бути визначена за непрямим методом. Цей метод може застосовуватися також у випадках, коли декларацію було подано, але під час документальної перевірки, що проводиться контролюючим органом, платник податків не підтверджує розрахунки, наведені у декларації, наявними документами обліку у порядку, передбаченому законодавством. Під непрямими методами розуміється визначення сум податкових зобов'язань платників податків за оцінкою витрат платників податків, приросту його активів, кількості осіб, які перебувають з ним у відносинах найму, а також оцінкою інших елементів податкових баз, які приймаються для розрахунку податкового зобов'язання щодо конкретного податку, збору (обов'язкового платежу) відповідно до закону. При цьому оцінка елементів податкових баз здійснюється за допомогою інформації, одержаної з джерел інших, ніж звітність або первинні документи.

Апелянт пояснив, що відповідно до п.5 постанови Кабінету Міністрів України №697 від 27.05.2002 року. та п.2.5 розділу II наказу ДПА України №312/ДСК від 05.07.2002р. "Про затвердження Методичних рекомендацій визначення сум податкових зобов'язань за непрямими методами" особою , що виконувала обов'язки керівника податкового органу було прийнято рішення про застосування непрямих методів на підставі пп.4.3.3 п.4.3 ст.4. вище вказаного закону, в зв"язку з тим, що в ході документальної перевірки платником не підтверджено розрахунки, що наведені у декларації, наявними документами обліку та неведення податкового обліку по податку на прибуток, а тому в подальшому було застосовано метод економічного аналізу, який базується на взаємозв'язку та взаємозалежності різних економічних показників, що характеризують господарську діяльність платника. Для оцінки елеменів податкової бази було використано приріст активів платника, які визначаються шляхом перевірки наявності та порівняння активів у процесі провадження господарської діяльності, було встановлено розбіжність в залишках товарів в сумі 34172грн. між даними ТзОВ "Віктор" та даними перевірки за період 01.07.2002р.-01.07.2003р.

Відповідно до наказу ДПАУ від 05 липня 2002 року N312 «Про визначення сум податкових зобов'язань за непрямими методами" методом економічного аналізу було збільшено податкове зобовязання по податку на додану вартість за червень 2003 року на суму 5695грн. і валовий дохід товариства збільшено за II квартал 2003 року на 28477грн. , в результаті чого донараховано податок на прибуток в сумі 8543,00 грв. Також за непрямими методами було визначено вартість орендної плати приватному підприємцю Рипецькому В.М. та ПП "Віконт". При визначенні звичайної ціни використовувався метод "витрати плюс" (витратний), за яким ціна послуги, яка надається визначена як сума фактичних витрат та рівень рентабельності підприємства. При цьому до витрат було віднесено витрати на електроенергію, плата за землю, знос основних фондів. Таким чином, збільшено валові доходи підприємства за III квартал 2002р. на суму 3159 грн., за IV квартал 2002р. - 3159 грн., за 1-й квартал 2003р. 3222грн., за II квартал 2003р. - 3222 грн. Податкове зобов'язання по податку на додану вартість за період липень-грудень 2002р. збільшено на 211 грн. щомісяця, за період січень-липень 2003р. - 215грн. за кожен місяць. Разом дораховано за непрямими методами податку на прибуток 12372грв. Також апелянт посилається на невірне застосування норм, що регулюють строки звернення до адміністративного суду, встановленого п.2 ст.99 КАС України.

У поданих запереченнях, позивач не погодився із доводами апелянта з підстав викладених у запереченнях.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заперечення, заслухавши представників сторін, дослідивши обставини справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів не вбачає правових підстав для задоволення вимог апелянта.

При цьому колегія виходила з наступного.

За результатами проведеної ДПІ в Галицькому районі Івано-Франківської області планової комплексної документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства ТзОВ "Віктор" за період з 30.06.2002 р. по 01.07.2003 р. ( Акт № 1О2/23925775/23-І 100 від 01.10.2003 р.) прийнято податкове повідомлення- рішення № 4673/0000732310/0 від 06.10.2003 р. відповідно до якого позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток 12372 грн. та штрафні санкції 3048 грн., за непрямими методами.

Як вбачається з акту перевірки, для визначення суми податкових зобов'язань позивача були застосовані непрямі методи, в зв"язку з тим, що в ході документальної перевірки платником не підтверджено розрахунки, що наведені у декларації, наявними документами обліку , при цьому в рішенні № 1 від 19.09.03 ДПІ в Галицькому районі про застосування непрямих методів визначення податкового зобов'язання по податку на прибуток, податковою інспекцією підставою для застосування непрямих методів зазначений п.5 Постанови Кабінету Міністрів України від 27.05.02 № 697 "Про затвердження Методики визначення сум податкових зобов'язань за непрямими методами".

Як встановлено судом першої інстанції, застосовуючи непрямі методи, (метод економічного аналізу) податковий орган збільшив позивачу податкове зобов'язання по ПДВ за червень 2003 р. на 5695 грн. та валовий дохід за 11 квартал 2003 року на 28577 грн. в зв'язку із виявленням розбіжностей в залишках товарів. Також за непрямими методами визначено вартість орендної плати підприємцю Рипецькому В.М. та ПП "Віконт" - за методом "витрати плюс" , в зв'Язку з чим збільшено валові доходи позивача за 111 квартал 2002 р. на суму 3159 грн.; за IV квартал 2002 року - 3159 грн.; за І квартал 2003 року - 3222 грн.; за І 1 квартал 2003 р.- 3222 грн.

Відповідно до п п.4.3.1. п 4.3. ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" якщо контролюючий орган не може самостійно визначити суму податкового зобов»язання платника податків згідно з підпунктом "а" підпункту 4.2.2 статті 4 цього Закоиу( платник податків не подасть у встановлені строки податкову декларацію) у зв'язку з невстановленням фактичного місцезнаходження підприємства чи його відокремлених підрозділів, місцезнаходження фізичної особи або ухиленням платника податків чи його посадових осіб від надання відомостей, передбачених законодавством, а також якщо неможливо визначити суму податкових зобов'язань у зв'язку з неведенням платником податків податкового обліку або відсутністю визначених законодавством первинних документів, сума податкових зобов'язань платника податків може бути визначена за непрямим методом. Цей метод може застосовуватися також у випадках, коли декларацію було подано, але під час документальної перевірки, що проводиться контролюючим органом, платник податків не підтверджує розрахунки, наведені у декларації, наявними документами обліку у порядку, передбаченому законодавством.

Згідно із 4.3.4 п. 4.3. ст.4 Закону 2181, застосування непрямого методу для визначення податкових зобовязань платників податків у випадках, не передбачених цим пунктом, не дозволяється.

Як зафіксовано в акті перевірки податкові дакларації до податкового органу подавались.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем не представлено жодного належного доказу який б визначав підставу для застосування непрямих методів. Слід зазначити, що в рішенні про застосування непрямих методів також не наведено обставин, що послугували підставою для застосуванння непрямих методів.

Відповідно до п. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб"єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оскільки апелянтом жодним належним доказом не доведено правомірність застосування непрямих методів, то суд першої інстанції правомірно задоволив вимоги щодо визнання нечинним спірного податкового повідомлення- рішення .

Не є обґрунтованими посилання апелянта на пропуск позивачем строку звернення до суду , оскільки Кодекс адміністративного судочинства України набрав чинності з 01.09.05 , тобто після спірних відносин сторін в даному випадку. Отже, рік протягом якого позивач має право звернутися до адміністративного суду слід рахувати від дня набрання Кодексом адміністративного судочинства України чинності, оскільки Закон не має зворотньої сили.

Згідно із ст.58 Контитуції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотньої дії в часі, крім випадків коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Колегія суддів, вважає, що місцевим господарським судом за наявних у справі доказів в цілому зроблено правильні висновки щодо обставин справи, постанова прийнята з дотриманням вимог чинного законодавства, що свідчить про відсутність підстав для скасування постанови місцевого господарського суду та задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 195, 198, 200, 205 п.7 Розділу VІІ Прикінцевих та перехідних положень КАС України, Львівський апеляційний господарський суд

Ухвалив:

Постанову господарського суду Івано- франківської області від 01.11.06 у справі № А-8/189 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Ухвалу може бути оскаржено у касаційному порядку.

Матеріали справи скерувати до господарського суду Івано- франківської області.

Суддя-доповідач Р. Марко

Судді С. Бойко

Т. Бонк