Постанова № 39063226, 20.05.2014, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2014 року 14:20Справа № 808/2783/14 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Бойченко Ю.П., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

про стягнення податкового боргу,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

24 квітня 2014 року Бердянська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Запорізькій області (далі - позивач) звернулась до Запорізького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач) в якій просить суд стягнути з відповідача податковий борг в розмірі 43018,59 грн.

Ухвалою суду від 28 квітня 2014 року було відкрито провадження по зазначеній справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 20 травня 2014 року.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, надіслав клопотання (вх.№19317 від 20.05.2014) про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі. Також до клопотання додав довідку щодо стану заборгованості ФОП ОСОБА_1 станом на 20.05.2014.

Відповідно до частини 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про причини не явки не повідомив, заяви про розгляд справи без його участі суду не надав, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить відмітка на повідомленні про вручення судової кореспонденції.

Частиною 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час та місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Відповідно до частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи клопотання позивача про розгляд справи без участі його представника, неприбуття представника відповідача та положення частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, беручи до уваги відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд ухвалив перейти до розгляду справи в письмовому провадженні.

У зв'язку з розглядом справи в порядку письмового провадження, суд, керуючись частиною 1 статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України, не здійснював фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності Виконавчим комітетом Бердянської міської ради 16.02.2011 року, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Відповідач перебуває на податковому обліку в БОДПІ ГУ Міндоходів у Запорізькій області в якості платника податків та зборів

Статтею 67 Конституції України та підпунктом 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VІ передбачений обов'язок платників податків сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до облікової картки платника податків та довідки щодо стану заборгованості відповідача, станом на час розгляду справи за ФОП ОСОБА_1 рахується податковий борг в розмірі 43018,59 грн., а саме з несвоєчасної сплати авансових платежів з податку на доходи фізичних осіб в сумі 1349,30 грн. та з орендної плати з фізичних осіб у розмірі 41669,29 грн.

Вказаний податковий борг виник на підставі наступного.

За результатами здійснення відповідачем фінансово-господарської діяльності, ФОП ОСОБА_1 подана до в БОДПІ ГУ Міндоходів у Запорізькій області податкова декларація про майновий стан і доходи за звітний (податковий) період - 2012 рік за №130000166 від 11.02.2013, в якій самостійно відповідачем зазначено розмір квартальних авансових платежів з податку, що підлягають сплаті до бюджету (рядок 08 додатку 5 податкової декларації), у розмірі 753,75 грн. щомісячно (до 15 березня, до 15 травня, до 15 серпня і до 15 листопада). За період з ІІІ-ІV квартали 2013 року сума авансових платежів у розмірі 1349,30 грн. не сплачена відповідачем до бюджету (за рахунок переплати податковий борг за ІІІ квартал складає 595,55 грн.).

Також, відповідачем подано до БОДПІ ГУ Міндоходів у Запорізькій області податкова декларація за 2013 рік з орендної плати з фізичних осіб за звітний (податковий) період 2013 рік за №1300003716 від 19.02.2013 з визначенням грошового зобов'язання у розмірі 41669,29 грн., яке сплачується щомісячно по 3470,54 грн. (за жовтень у розмірі 3470,52 грн., за листопад у розмірі 3481,95 грн., за грудень 3481,96 грн.).

Пунктом 46.1 ст. 46 Податкового кодексу визначено, що податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку. Податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків (п. 49.1 ст. 49 Податкового кодексу).

Відповідно до п.179.1 ст. 179 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний подавати річну декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) відповідно до цього Кодексу.

Згідно з п. 56.11 ст.56 Податкового кодексу України, не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Пунктом 177.5 ст.177 Податкового кодексу України встановлено, що фізичні особи - підприємці подають до контролюючого органу податкову декларацію за місцем своєї податкової адреси за результатами календарного року у строки, встановлені цим Кодексом для річного звітного податкового періоду, в якій також зазначаються авансові платежі з податку на доходи.

Авансові платежі з податку на доходи фізичних осіб розраховуються підприємцем самостійно, але не менш як 100 відсотків річної суми податку з оподатковуваного доходу за минулий рік (у співставних умовах), та сплачуються до бюджету по 25 відсотків щокварталу (до 15 березня, до 15 травня, до 15 серпня і до 15 листопада) (пп. 177.5.1 п.177.5 ст.177 Податкового кодексу України).

Згідно з пунктом 286.2 статті 286 Податкового кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Згідно з пунктом 287.3 статті 287 Податкового кодексу України, податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Згідно з п. п. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України грошове зобов'язання платника податків - це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

За визначенням наведеним у пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковим боргом є сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги (п. 95.2 ст. 95 ПК України).

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини (п.95.3 ст.95 ПК України).

Орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (п.95.4 ст.95 ПК України).

Пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України встановлено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до пунктів 59.3 - 59.5 статті 59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання. Податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. У разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Податкова вимога форми «Ф» від 19.10.2013р. направлена відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення та отримана ним - 20.01.2014, але сума боргу сплачена не була.

Доказів іншого відповідачем не надано.

Згідно п.п.20.1.28 п.20.1. ст.20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Аналіз зазначених вище вимог законодавства, наявні матеріали справи свідчать про те, що відповідачем в порушення вимог законодавства не сплачено суму податкового боргу в розмірі 43018,59 грн., а отже позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

За правилами частини 4 статті 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 7-12, 69-71, 94, 158, 161-163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) податковий борг:

з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 1349,30 грн. (одна тисяча триста сорок дев'ять гривен тридцять копійок), які перерахувати на р/р 33212801700011, отримувач: Бердянське управління Державної казначейської служби України Запорізької області, код ЄДРПОУ 38042560, банк отримувача ГУДКУ у Запорізькій області, код платежу 11010500;

з орендної плати з фізичних осіб у розмірі 41669,29 грн. (сорок одна тисяча шістсот шістдесят дев'ять гривен двадцять дев'ять копійок), які перерахувати на р/р 33219815700011, отримувач: Бердянське управління Державної казначейської служби України Запорізької області, код ЄДРПОУ 38042560, банк отримувача ГУДКУ у Запорізькій області, код платежу 13050500.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Ю.П.Бойченко