Справа № 185/3301/14-к
Провадження № 1-кп/185/247/14
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
26 травня 2014 року . м.Павлоград
Дніпропетровської області
Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
Головуючого судді - Щербини О.О.,
при секретарі - Гармаш Ю.В.,
за участю прокурора - Береста А.О.,
потерпілої - ОСОБА_1,
її представника - адвоката ОСОБА_2,
захисника - адвоката ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області кримінальне провадження від 26.02.2014р. за № 1201404037040000503 за обвинуваченням
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м.Павлограда, Дніпропетровської області, громадянки України, з вищою освітою, заміжньої, приватного підприємця, проживаючої в АДРЕСА_1, раніше не судимої,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, -
В С Т А Н О В И В :
Обвинувачена ОСОБА_4 здійснює підприємницьку діяльність в магазині «ІНФОРМАЦІЯ_2», орендуючі приміщення для магазину в будівлі АДРЕСА_2 в торгівельному комплексі «ІНФОРМАЦІЯ_3».
Власником торгівельного комплексу «ІНФОРМАЦІЯ_3» по АДРЕСА_2 є потерпіла ОСОБА_1
Під час аренди обвинуваченою ОСОБА_4 під магазин «ІНФОРМАЦІЯ_2» приміщення будівлі АДРЕСА_2 в торгівельному комплексі «ІНФОРМАЦІЯ_3», останній було відключено електропостачання.
Вважаючи ОСОБА_1 та її чоловіка винними в намаганнях таким чином достроково перервати відносини щодо аренди приміщення, ОСОБА_4 на скляні двері магазину «ІНФОРМАЦІЯ_2» в будівлі АДРЕСА_2 вивісила письмову об'яву про рейдерський захват приміщення магазину.
26.02.2014 року, приблизно о 10.20год. до магазину «ІНФОРМАЦІЯ_2» прийшла ОСОБА_1, яка вважаючи зазначену об'яву образливою для себе, намагалася зірвати її з дверей магазину.
В зв'язку з цим між ОСОБА_4, яка перебувала на той час в приміщенні магазину «ІНФОРМАЦІЯ_2», та ОСОБА_1 виникла сварка.
На грунті особистих неприязних відносин, що утворилися в зв'язку із зазначеними подіями, у ОСОБА_4, під час вказаного конфлікту з ОСОБА_1, виник злочинний умисел, направлений на умисне заподіяння ОСОБА_1 тілесних ушкоджень.
Реалізовуючи вказаний злочинний умисел, близько 10.30год. 26.02.2014 року, знаходячись в приміщенні магазину «ІНФОРМАЦІЯ_2» по АДРЕСА_2 ОСОБА_4 схопила стоячу в кутку дерев'яну палицю та умисно нанесла нею один удар в область правого ліктьового суглобу ОСОБА_1, чим спричинила останній фізичний біль, та один удар в область зовнішньої поверхні правого стегна, чим спричинила ОСОБА_1 тілесні ушкодження легкого ступеню у вигляді синця на зовнішній поверхні правого стегна у верхній третині.
В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 свою провину у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України не визнала, та дала покази про те, що є приватним підприємцем та здійснює свою підприємницьку діяльність в магазині «ІНФОРМАЦІЯ_2», орендуючі приміщення для магазину в будівлі АДРЕСА_2 в торгівельному комплексі «ІНФОРМАЦІЯ_3».
Під час дії договору аренди їй в зазначеному магазину було відключено електропостачання.
Вона вважає, що таким чином ОСОБА_1 та її чоловік бажають забрати її бізнес та достроково перервати відносини щодо аренди приміщення.
Вона дійсно, на скляні двері магазину «ІНФОРМАЦІЯ_2» в будівлі АДРЕСА_2 вивісила письмову об'яву про рейдерський захват приміщення магазину та, в зв'язку з цим, про скорочений графік роботи магазину. Разом з тим, будь-яких прізвищ осіб, винних у ситуації, вона в об'яві не зазначала.
26.02.2014 року, приблизно о 10.20год. до магазину «ІНФОРМАЦІЯ_2» прийшла ОСОБА_1, яка намагалася зірвати об'яву з дверей магазину.
В зв'язку з цим, між нею та ОСОБА_1 виникла сварка, під час якої, взявши в руку пластмасову палицю, якою вона, зазвичай, знімає товар з верхніх полиць магазину, пригрозила цією палицею у бік ОСОБА_1, вимагаючи від неї покинути приміщення магазину.
Зазначила, що будь-яких ударів ОСОБА_1 палицею не наносила. При цьому, дерев'яної палиці в магазині «ІНФОРМАЦІЯ_2» не має взагалі.
Додала, що свідком зазначених подій була її продавець ОСОБА_6, та свідки ОСОБА_7 і ОСОБА_8, які є юристами, найнятими нею для ведення справ, та які підійшли до місця події згодом.
Зауважила, що вважає кримінальну справу відносно неї сфальсифікованою.
Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні дала показання про те, що 26.02.2014 року, приблизно об 11.00год. до магазину «ІНФОРМАЦІЯ_2», де вона працювала продавцем, прийшла ОСОБА_1, яка намагалася зірвати з дверей магазину об'яву, вивішену ОСОБА_4 про рейдерський захват магазину.
В зв'язку з цим, між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 виникла сварка, під час якої, ОСОБА_4, взявши в руку пластмасову палицю, якою вони знімають товар з верхніх полиць магазину, махнула цією палицею у бік ОСОБА_1 та виганяла останню з приміщення магазину, але не била ОСОБА_1
Після цього вона пішла до туалету, та не була свідком будь-яких інших подій.
Свідки ОСОБА_7 та ОСОБА_8, кожен окремо, в судовому засіданні підтвердили, що були найняті обвинуваченою в якості юристів для ведення її справ. Їм відомо про конфлікт між обвинуваченою та потерпілою з приводу виконання та дії договору аренди приміщення. 26.02.2014 року вони з ранку перебували в приміщенні будівлі по АДРЕСА_2, в тому числі, і приміщенні магазину «ІНФОРМАЦІЯ_2», куди періодично заходили. В той же день в приміщенні торгівельного комплексу вони бачили й ОСОБА_1 та ОСОБА_9. Разом з тим, прямими очевидцями конфліктної ситуації між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 26.02.2014 року вони не були. Про сварку між зазначеними особами їм стало відомо після того, як ця подія відбулася.
Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні також зазначив, що 26.02.2014 року був лише свідком словесного конфлікту між обвинуваченою та потерпілою з приводу аренди приміщення магазину.
Зауважив, що в день конфлікту разом з ОСОБА_1 були ОСОБА_9 та ОСОБА_11
При цьому додав, що згодом ОСОБА_1 з'ясовувала у нього, чи бачив він, як її палкою побила ОСОБА_4, але зазначеним подіям він не був свідком.
Аналізуючи покази вказаних осіб суд приходить до висновку, що зазначені показання є таким, що не відповідають дійсності та реальним обставинам справи, дані особами, які заінтересовані у результатах її розгляду, та не підтверджені іншими належними доказами.
Також, на переконання суду, зазначені покази з боку обвинуваченої надані суду з метою уникнути кримінальної відповідальності, покарання за вчинення кримінального правопорушення та обов'язку відшкодувати заподіяну моральну шкоду.
Приходячи до наведеного висновку суд також враховує, що свідок ОСОБА_6 на час подій працювала продавцем у підприємця ОСОБА_4, а інші свідки захисту не були прямими очевидцями подій, зазначених у обвинувальному акті.
Крім того, показання зазначених осіб повністю спростовуються наступними доказами.
Так, потерпіла ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснила, що є власником торгівельного комплексу «ІНФОРМАЦІЯ_3» по АДРЕСА_2.
Обвинувачена ОСОБА_4 є приватним підприємцем та здійснює свою підприємницьку діяльність в магазині «ІНФОРМАЦІЯ_2», орендуючі належне їй приміщення для магазину в будівлі АДРЕСА_2 в торгівельному комплексі «ІНФОРМАЦІЯ_3».
Під час аренди обвинуваченою ОСОБА_4 під магазин «ІНФОРМАЦІЯ_2» приміщення будівлі АДРЕСА_2 в торгівельному комплексі «ІНФОРМАЦІЯ_3», останній, через допущені порушення, було відключено електропостачання.
Вважаючи її, разом з чоловіком, винними в цих подіях, ОСОБА_4 на скляні двері магазину «ІНФОРМАЦІЯ_2» в будівлі АДРЕСА_2 вивісила письмову об'яву про рейдерський захват її сім'єю приміщення магазину «ІНФОРМАЦІЯ_2».
Зазначена об'ява, на її думку, є не тільки образливою, але й абсурдною, з огляду на те, що зазначене приміщення належить їй на праві власності.
26.02.2014 року, приблизно о 10.20год. вона разом з ОСОБА_9 прийшла до торгівельного комплексу і на скляних дверях магазину «ІНФОРМАЦІЯ_2» побачила об'яву вказаного змісті.
Вважаючи зазначену об'яву образливою для себе та свого чоловіка, вона зайшла до магазину «ІНФОРМАЦІЯ_2» та намагалася зірвати об'яву з дверей магазину.
В зв'язку з цим, між нею, та ОСОБА_4, яка перебувала на той час в приміщенні магазину «ІНФОРМАЦІЯ_2» виникла сварка.
Безпосереднім свідком цих подій була ОСОБА_9, яка перебувала поруч, біля входу до приміщення магазину.
Під час вказаних подій, близько 10.30-11.00год. 26.02.2014 року, знаходячись в приміщенні магазину «ІНФОРМАЦІЯ_2» по АДРЕСА_2 ОСОБА_4 схопила стоячу в кутку дерев'яну палицю, яку використовують в магазинах торгівельного комплексу за для блокування дверей під час постачання товару, та умисно нанесла нею один удар в область її правого ліктьового суглобу та один удар в область зовнішньої поверхні правого стегна, чим спричинила їй тілесні ушкодження легкого ступеню.
Відразу, того ж дня, вона із відповідним повідомленням про учинення ОСОБА_4 злочину звернулася до правоохоронних органів та за медичною допомогою до відповідної медичної установи.
Додала, що вимагає для обвинуваченої суворого покарання та сплати моральної шкоди у розмірі 10000грн.
Аналогічні показання з приводу фактичних обставин заподіяння потерпілій ОСОБА_1 тілесних ушкоджень дала в судовому засіданні свідок ОСОБА_9, яка підтвердила, що 26.02.2014 року, приблизно о 10.30-11.00год. вона разом з ОСОБА_1 прийшла до торгівельного комплексу, що розташований в АДРЕСА_2, власницею якого є потерпіла.
На скляних дверях магазину «ІНФОРМАЦІЯ_2» вони побачили об'яву про рейдерський захват магазину.
Вважаючи зазначену об'яву образливою для себе та свого чоловіка ОСОБА_1 зайшла до магазину «ІНФОРМАЦІЯ_2» та намагалася зірвати об'яву з дверей магазину, в зв'язку з чим, між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 виникла сварка.
Вона була безпосереднім свідком цих подій, перебувала поруч, біля входу до приміщення магазину, та бачила, як під час сварки ОСОБА_4 схопила дерев'яну палицю, якою нанесла ОСОБА_1 два-три удари.
Свідок ОСОБА_11 також підтвердила в судовому засіданні, що за вказаних обставин, під час сварки, що відбувалася в приміщенні магазину «ІНФОРМАЦІЯ_2», обвинувачена ОСОБА_4 палицею, довжина якої була більше за 0.5м, вдарила потерпілу ОСОБА_1 по передпліччю та стегну.За зазначеними подіями вона спостерігала через скляні двері магазину.
Вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України за обставин, на які посилаються потерпіла та свідки обвинувачення також підтверджуються наступними доказами.
Відповідно до довідки з медичної установи (а.к.п.17) 26.02.2014 року о 12.05год. потерпіла ОСОБА_1 звернулася до медичного закладу зі скаргами, зазначаючи про побиття відомою особою.
Згідно висновків судово-медичної експертизи № 83 від 05.03.2014 року потерпілій ОСОБА_1 були спричинені тілесні ушкодження легкого ступеню, у вигляді синця на зовнішній поверхні правого стегна у верхній третині, яке утворилося від дії тупого твердого предмету, що діяв за ударним механізмом з місцем прикладання діючої сили у вищезазначену область, або при ударі об такий.
Враховуючи морфологічні ознаки даного ушкодження не виключена можливість його утворення в час, вказаний в постанові про призначення судово-медичної експертизи та наданій медичній документації.
Індивідуальні особливості травмую чого предмету в даному ушкоджені не відобразилися. (а.к.п.15,16)
Протоколом огляду місця події (а.к.п.7-10) встановлено місце учинення злочину - магазин «ІНФОРМАЦІЯ_2» по АДРЕСА_2, а також наявність на скляних дверях магазину об'яви зі змістом про захоплення власності магазину «ІНФОРМАЦІЯ_2» потерпілою ОСОБА_1 та її чоловіком.
Згідно з протоколом проведення слідчого експерименту, потерпіла ОСОБА_1, за участю спеціаліста та понятих розповіла про обставини побиття обвинуваченою, та показала перебіг зазначених подій, зазначаючи, що 26.02.2014 року, під час намагання зірвати оголошення з дверей магазину «ІНФОРМАЦІЯ_2», ОСОБА_4 взяла стоячу в кутку дерев'яну палицю, та умисно нанесла нею один удар в область її правого ліктьового суглобу та один удар в область стегна (а.к.п.18-22)
Аналізуючи показання обвинуваченої в судовому засіданні, співставляючи ці показання з обвинуваченням, що закидається ОСОБА_4, показаннями потерпілої ОСОБА_1, свідків обвинувачення, та дослідженими документами, які беззаперечно підтверджують винність обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення проти життя та здоров'я особи, суд робить обґрунтований висновок про те, що покази потерпілої та інші наведені докази мають характер логічних, послідовних, об'єктивних, доповнюють одне одного та є належними, допустимими і достатніми, оскільки зібрані без порушень Конституції та КПК України.
Натомість, позиція обвинуваченої, та свідків захисту, які, фактично, не були прямими очевидцями подій у повному об'ємі, перебувають у певній залежності від обвинуваченої ОСОБА_4, та які зазначають про невинуватість обвинуваченої, не береться судом до уваги, оскільки нічим не підтверджена та спростована наведеними вище беззаперечними доказами умисного спричинення обвинуваченою ОСОБА_4 потерпілій ОСОБА_1 легких тілесних ушкоджень.
Відтак, винність обвинуваченої ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України - доведена та підтверджена повністю.
Дії обвинуваченої ОСОБА_4 необхідно правильно кваліфікувати за ч.1 ст.125 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження.
При призначенні виду і розміру покарання, у відповідності до ст.ст.65-67 КК України суд враховує, що обвинувачена підлягає покаранню за вчинене кримінальне правопорушення невеликої тяжкості, є особою яка раніше не притягувалася до кримінальної відповідальності, має позитивну характеристику за місцем проживання.
В якості пом'якшувальних обставин суд визнає що обвинувачена ОСОБА_4 раніше не була судимою.
Обтяжуючих обставин у справі не встановлено.
Враховуючи викладене та вимогу потерпілої ОСОБА_1 щодо призначення обвинуваченій ОСОБА_4 суворого покарання за вчинений злочин, беручи до уваги той факт, що обвинувачена є приватним підприємцем, має дохід та можливість сплатити штраф, суд приходить до висновку про те, що виправлення обвинуваченої ОСОБА_4 та запобігання скоєнню нею інших кримінальних правопорушень може відбутися шляхом призначення обвинуваченій ОСОБА_4 кримінального покарання за ч.1 ст.125 КК України у вигляді штрафу на користь держави, в межах санкції даної статті.
Позовні вимоги потерпілої ОСОБА_1 до обвинуваченої ОСОБА_4 про відшкодування заподіяної моральної шкоди у розмірі 10000грн., у відповідності до ч.1 ст.1167 та ст.23 ЦК України, з урахуванням ступеню тяжкості заподіяних тілесних ушкоджень, обставин їх спричинення, стану здоров'я потерпілої, її переживань з приводу учиненого обвинуваченою, справедливості та реальності виконання судового рішення у цій частині підлягають частковому задоволенню на суму 5000грн.
Речові докази у справі відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.368,370, 371, 374 КПК України, -
З А С У Д И В :
ОСОБА_4 визнати винуватою у пред'явленому обвинуваченні за ч.1 ст.125 КК України.
ОСОБА_4 призначити покарання за ч.1 ст.125 КК України у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 850грн.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 до набрання вироком чинності не обирати.
Позовні вимоги потерпілої ОСОБА_1 до обвинуваченої ОСОБА_4 про відшкодування заподіяної моральної шкоди у розмірі 10000грн. - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування спричиненої моральної шкоди 5000грн.
Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області в строк тридцять днів з дня його проголошення.
СУДДЯ О.О.ЩЕРБИНА.
Судове рішення № 39061687, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області було прийнято 26.05.2014. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Вирок. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 185/3301/14-к. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: