Ухвала суду № 39060248, 26.05.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2014 р.Справа № 820/1814/14Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Донець Л.О.

Суддів: Бартош Н.С. , Мельнікової Л.В.

за участю секретаря судового засідання Співак О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Нововодолазької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області, Головного управління Міндоходів у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 10.04.2014р. по справі № 820/1814/14

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Нововодолазької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області , Головного управління Міндоходів у Харківській області

про скасування рішень та податкової вимоги,

ВСТАНОВИЛА:

04.02.2014 року, Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до суду з позовом до Головного управління Міндоходів у Харківській області (далі - відповідач),Нововодолазької об"єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області (далі - відповідач-1), в якому просить, скасувати рішення про застосування фінансових санкцій № 0000122200 від 14.05.2013 року; №201031/20/20/21.3-18 від 08.05.2013 року; №20103220/20/21.3-18 від 18.05.2013 року; №201033/20/20/21.3-18 від 08.05.2013 року та скасувати податкову вимогу 31-22 від 15.01.2014 року.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2013 року позов задоволено частково.

Скасовано рішення про застосування фінансових санкцій № 0000122200 від 14.05.2013 року відповідача-1; №201031/20/20/21.3-18 від 08.05.2013 року; №201032/20/20/21.3-18 від 08.05.2013 року Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Головного управління Міндоходів у Харківській області та податкову вимогу №1-22 від 15.01.2014 року відповідача-1.

В задоволенні іншої частини позову відмовлено.

Відповідачі, не погодившись з судовим рішенням, подали апеляційну скаргу в якій просять суд апеляційної інстанції постанову Харківського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2013 року скасувати в частині задоволення та в цій частині прийняти нову постанову якою відмовити у задоволенні позову.

Зазначає, що задовольняючи частково позов, суд першої інстанції не врахував, положення Податкового кодексу України, фактичні обставини справи, що призвело до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги постанову суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що працівниками кримінальної міліції Головного управління МВС України в Харківській області 04.04.2013 року виявлено та задокументовано факт порушення правил торгівлі позивачем, а саме продажу особі, яка не досягла 18 років тютюнових виробів та пива реалізатором магазину, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, про що складений протокол від 04.04.2013 року №015745, протокол особистого огляду та вилучення від 04.04.2013 року, відібрані пояснення реалізатора позивача ОСОБА_2

За результатами перевірки позивачу направлена податкова вимога від 15.01.2014 року №1-22 про сплату суми податкового боргу у сумі 6800,00 грн. та прийняті рішення про застосування фінансових санкцій від 14.05.2013 року № 00001222200, яким до позивача застосовані штрафні санкції у розмірі 6800,00 грн. за порушення абз.9 ст.15-3 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", здійснення реалізації пива особі, яка не досягла 18 років;

рішення від 08.05.2013 року №201031-20/20/21.3-18, яким до позивача застосовані штрафні санкції у розмірі 6800,00 грн. за порушення вимог ст.15-3 Закону України "Про державне регулювання і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" за реалізацію тютюнових виробів особі,що не досягла 18 років;

рішення від 08.05.2013 року №201033-20/20/21.3-18, яким до позивача застосовані штрафні санкції у розмірі 1700, 00 грн. за порушення ст.15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" за зберіганння роздрібних партій тютюнових виробів в місці, що не внесено до Єдиного державного реєстру місць зберігання;

рішення від 08.05.2013 року №201033-20/20/21.3-18, яким до позивача застосовані штрафні санкції у розмірі 1700 грн. за порушення вимог ст.15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" за здійснення роздрібної торгівлі тютюновими виробами без ліцензії.

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції дійшов до висновку про те, що під час прийняття оскаржуваних рішень № 0000122200 від 14.05.2013 року; №201031/20/20/21.3-18 від 08.05.2013 року; №201032/20/20/21.3-18 від 08.05.2013 року та вимоги №1-22 від 15.01.2014 року відповідачами не дотримані вимоги постанови Кабінету Міністрів України від 02.06.2003 року №790 "Про затвердження Порядку застосування фінансових санкцій"; Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів".

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

В силу приписів статті 195 КАС України, колегія суддів вважає можливим здійнювати розгляд судового рішення в межах апеляційної скарги, у зв"язку з невстановленням під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

У відповідності до п.5, п.8 постанови Кабінету Міністрів України від 02.06.2003 року №790 "Про затвердження Порядку застосування фінансових санкцій" передбачено, що підставою для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій є, зокрема, матеріали правоохоронних органів щодо недотримання суб"єктами підприємницької діяльності вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Рішення про застосування фнансових санкцій до суб"єкта підприємницької діяльності за порушення норм Закону складається згідно з додатками до цього Порядку.

У відповідності до абз.8 ч.2 ст.17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" зазначено, що застосування до суб"єкта господарювання фінансових санкцій у вигляді штрафу у разі сплати сум акцизного податку та податку на додану вартість шляхом взаємних заліків, зустрічних зобов"язань, векселями, в тому числі казначейськими, та в інших формах, які не передбачають сплату таких платежів коштами - у розмірі вартості відвантаженої продукції.

Матеріали справи свідчать про те, що під час прийняття відповідачем рішення від 08.05.2013 року №201031/20/20/21.3-18 про застосування до позивача штрафних санкцій за реалізацію тютюнових виробів особі, що не досягла 18 років зазначено порушення абз.8 ч.2 ст.17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів".

Викладені вище приписи даної норми не містять посилань на дане порушення.

Крім цього, у рішенні від 14.05.2013 року №0000122200 відсутні дані про підставу постановлення оскаржуваного рішення, зазначено лише про матеріали Нововодолажської об"єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області.

В своїх поясненнях представник відповідачів посилався на технічну помилку під час оформлення оскаржуваних рішень, та фіксування вчинених порушень протоколом від 04.04.2013 року.

Колегія суддів, вважає вказані доводи необгрунтованими, оскільки ані під час оформлення рішень, ні пізніше відповідачем не здійснені відповідні виправлення до рішень.

Таким чином, колегія суддів вважає, що судове рішення в частині задоволення вказаної частини позову є обгрунтованим, та не підлягає- скасуванню, а апеляційна скарга - задоволенню.

Стосовно частини позовних вимог про скасування рішення №201032/20/20/21.3018 від 08.05.2013 року, то колегія суддів зазначає наступне.

На підставі ч.33 ст.15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" зазначено, що зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів здійнюється в місцях зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, внесених до Єдиного реєстру, незалежно від того, кому належить таке місце зберігання, або того, за заявою якого суб"єкта господарювання таке місце зберігання внесено до Єдиного реєстру.

Згідно до абз.11 ч.2 ст.17 вказаного вище Закону до суб"єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі: зберігання спирту, або алкогольних напоїв, або тютюнових виробів у місцях зберігання, невнесених до Єдиного реєстру - 100 відсотків вартості товару, який знаходиться в таком місці зберігання, але не менше 1700,00 грн.

Як свідчать матеріали справи, під час виявлення порушення не складався опис тютюнових виробів та не фіксувалось місце зберігання та вартість партії виробів.

З пояснень представника відповідачів вбачається, що рішення про притягнення позивача за дане порушення прийнято після здійснення перевірки на підставі даних, що маються у Єдиному реєстрі.

Колегія суддів, погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відсутність зафіксованого матеріалами перевірки опису виробів, їх вартості, місця зберігання унеможливлює застосування до позивача санкцій за вчинення даного правопорушення, оскільки санкція статті залежить саме від вартості товару, який знаходиться в таком місці зберігання.

За наведених підстав, колегія суддів вважає що судове рішення в частині задоволення даної частини позову не підлягає скасуванню, а апеляційна скарга - задоволенню.

З приводу частини позовних вимог про скасування податкової вимоги відповідача від 15.01.2014 року №1-22, то колегія суддів зазначає наступне.

У відповідності до п.59.1 ст.59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов"язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Підставою для направлення до позивача оскаржуваної вимоги стало рішення №0000122200 від 14.05.2013 року.

Судом першої інстанції зроблений висновок про його протиправність,у зв"язку з тим, колегія суддів вважає обгрунтованим скасування даної вимоги,оскільки сума штрафу,визначена вказаним рішенням є неузгодженою.

Відповідно до ст.195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановленні під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Згідно до п.1 ч.1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.

Колегія суддів, дійшла до висновку, що постанова суду першої інстанції не підлягає скасуванню, а апеляційна скарга - задоволенню.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Нововодолазької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області, Головного управління Міндоходів у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 10.04.2014р. по справі № 820/1814/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Донець Л.О.Судді Бартош Н.С. Мельнікова Л.В. Повний текст ухвали виготовлений 30.05.2014 р.