Постанова № 39060031, 02.04.2014, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв

02 квітня 2014 року Справа № 814/658/14

Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Марич Є. В. розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом

Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області, вул. Г.Петрової, 2-А, м. Миколаїв, 54029

до

Товариства з обмеженою відповідальністю "А.С.Д.", вул. 7 Поперечна, 3, м. Миколаїв, 54010

про

накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться у банках,

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Державна податкова інспекція у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області, звернувся до суду з позовом до відповідача, товариства з обмеженою відповідальністю "А.С.Д.", про накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, для забезпечення погашення податкового боргу.

Позов обґрунтовано тим, що відповідач має податковий борг зі сплати податку на додану вартість на загальну суму 538404,22 грн. і у зв'язку з відсутністю у нього майна просить накласти арешт на кошти, що знаходяться в банках.

Сторони надали клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Положеннями частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Суд дослідив матеріали і обставини справи та встановив наступне.

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідачу була виставлена податкова вимога, яку той отримав 05.03.2014 (арк. справи 8а).

Згідно із положенням підпункту 20.1.17 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають права звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Позивач надав Довідку ТОВ "А.С.Д." від 05.03.2014 № 1-0503 з переліком активів, які можуть бути передані в заставу (арк. справи 14-16).

Пунктом 91.3 статті 91 Податкового кодексу України встановлено, що податковий керуючий описує майно платника податків, що має податковий борг, у податкову заставу.

Податковий керуючий склав Акт опису майна від 06.03.2014 № 14/14-04-25-27 на підставі п. 89.5 ст. 89 Податкового кодексу України, який передбачає, якщо на момент складання акту опису майно відсутнє або його балансова вартість менша від суми податкового боргу, право податкової застави поширюється на інше майно, на яке платник податків набуде право власності у майбутньому до погашення податкового боргу у повному обсязі. (арк. справи 9).

Крім того, в.о начальника ДПІ у Заводському районі прийнято Рішення № 12/14-04-25-26 від 06.03.2014 про опис майна у податкову заставу (арк. справи 10).

Статтею 59 Закону України "Про банки та банківську діяльність" від 07.12.2000 № 2121-III передбачено, що арешт на майно або кошти банку, що знаходяться на його рахунках, арешт на кошти та інші цінності юридичних або фізичних осіб, що знаходяться в банку, здійснюються виключно за постановою державного виконавця чи рішенням суду про стягнення коштів або про накладення арешту в порядку, встановленому законом.

Відповідно до статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказів погашення заборгованості станом на час розгляду справи відповідач не надав.

Таким чином, позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та їх належить задовольнити.

Судові витрати по справі відсутні.

Керуючись статтями 11, 94, 128, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Накласти арешт на кошти та інші цінності, що знаходяться в банках, на рахунках товариства з обмеженою відповідальністю "А.С.Д." (вул. 7 Поперечна, 3, м. Миколаїв, 54021, ідентифікаційний код 23084442), достатні для стягнення податкового боргу в сумі 538404,22 грн. (п'ятсот тридцять вісім тисяч чотириста чотири гривні 22 копійки).

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови суду.

Суддя Є. В. Марич