Постанова № 3905918, 27.04.2009, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2009 р.                     Справа № 2а-14454/09/0370

Волинський окружний адміністративний суд:

в складі головуючого-судді Лозовського О.А.,

при секретарі судового засідання Чміль І.В.

з участю представника позивача Виш А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Ковельської міжрайонної державної податкової інспекції до Державного підприємства «Турійське лісове господарство» про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Ковельська МДПІ звернулась з позовом до Державного підприємства «Турійське лісове господарство» про стягнення заборгованості.

Позивач Ковельська МДПІ у позовній заяві просить суд стягнути з активів Державного підприємства «Турійське лісове господарство» суми заборгованості по податках, зборах, платежах до бюджету, а також по страхових внесках на соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в розмірі 92292,49 грн. З них заборгованість по податку на додану вартість в сумі 63199,40 грн., пеня в розмірі 1181,17 грн., податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів – 1835,68 грн., пеня - 0,22 коп., збору за спеціальне використання лісових ресурсів та користуванням земельними ділянками лісового фонду – 21199,45 грн., пеня в розмірі 28,92 грн. та заборгованість по страхових внесках в сумі 4847,65 грн. Позивачем було подано заяву про зменшення розміру позовних вимог в частині відшкодування податку на додану вартість в сумі 64380,57 грн., в тому числі сума пені 1181,17 грн. Просять стягнути 27911,92 грн. заборгованості.

Як на підставу стягнення податкової заборгованості до бюджету позивач посилається на норми ст.10 Закону України „Про державну податкову службу в Україні”, Закон України «Про систему оподаткування», Закон України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

Представник позивача Виш А.А. в судовому засіданні позов підтримала з підстав, викладених в позовній заяві. Суду пояснила, що податковий борг по податку на додану вартість в сумі 64380,57 грн., в тому числі суму пені 1181,17 грн. ДП «Турійське лісове господарство» погасило. Станом на 06.04.2009 рік заборгованість відповідача по сплаті ПДВ відсутня. Просить позов задовольнити з врахуванням уточнень про зменшення розміру позовних вимог.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, хоча належним чином був повідомлений про час, дату і місце розгляду справи. Заперечень на позов до суду не подав.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази в їх сукупності та проаналізувавши вимоги чинного законодавства суд вважає, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення, виходячи з наступного.

Державне підприємство «Турійське лісове господарство» 21.11.2000 року зареєстроване як суб’єкт підприємницької діяльності Турійською районною державною адміністрацією, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії АОО № 393343. З 6 грудня 2000 року відповідач перебуває на обліку в Турійському відділенні Ковельської міжрайонної державної податкової інспекції Волинської області як платник податків та платежів перед бюджетом, про що видано довідку форми №4 – ОПП № 1 від 30.05.2005 року.

Згідно розрахунку позивача податковий борг Державного підприємства «Турійське лісове господарство» по податку на додану вартість складає 63199,40 грн., що підтверджується випискою з облікової картки по коду платежу 14010100 за період з 15.10.2008 року по 30.01.2009 року, податковими деклараціями з ПДВ за жовтень 2008 року №9881 від 20.11.2008 року, за листопад 2008 року №10558 від 22.12.2008 року, за грудень 2008 року №11813 від 20.01.2009 року.

Борг по податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів складає 1835,68 грн., що підтверджується випискою з облікової картки по коду платежу 12020122 за період з 14.01.2009 року по 29.01.2009 року, розрахунком суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів на 2008 рік вх. № 1961 від 29.02.2008 року та довідкою про суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів, які зменшують або збільшують або збільшують податкові зобов’язання в результаті виправлення самостійно виявленої помилки, допущеної в попередніх звітних періодах вх. № 181 від 29.01.2009 року.

Судом встановлено, що відповідач має заборгованість в сумі 21199,45 грн. по збору за спеціальне використання лісових ресурсів та користування земельними ділянками лісового фонду, що підтверджується випискою з облікової картки по коду платежу 13010200 за період з 19.11.2008 року по 01.01.2009 року, розрахунком збору за спеціальне використання лісових ресурсів та користування земельними ділянками лісового фонду за 9 місяців 2008 року вх. № 9504 від 10.11.2008 року.

Відповідно до ст.16 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” після закінчення встановлених строків погашення узгоджених податкових зобов’язань на суму податкового боргу нараховано пеню зокрема, по податку на додану вартість в розмірі 1181,17 грн., податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів – 0,22 грн., збору за спеціальне використання лісових ресурсів та користуванням земельними ділянками лісового фонду – 28,92 грн., а всього 1210,31 грн.

Позивач здійснив заходи щодо погашення податкового боргу шляхом надіслання першої податкової вимоги №1/46 від 17 жовтня 2008 року та другої податкової вимоги № 2/52 від 26 листопада 2008 року. Оскільки заборгованість відповідачем перед бюджетом не була погашена, тому 29 грудня 2008 року Ковельською МДПІ прийнято рішення № 6/24-032 про стягнення коштів та продажу інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу.

Суд бере до уваги ту обставину, що відповідачем в добровільному порядку погашено податковий борг по податку на додану вартість в сумі 64380,57 грн., в тому числі суму пені 1181,17 грн. та підтверджується виписками з облікової картки по податку на додану вартість по коду платежу 14010100. Таким чином, станом на 06.04.2009 рік заборгованість відповідача по сплаті ПДВ відсутня, що підтверджено представником позивача в судовому засіданні.

З матеріалів справи вбачається, що заборгованість по податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів та збору за спеціальне використання лісових ресурсів та користування земельними ділянками лісового фонду не погашена, а тому підлягає примусовому стягненню.

Згідно п.п.5.4.1 п.5.4 ст.5 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000 року №2181-III (далі – Закон № 2181-III) узгоджена сума податкового зобов’язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Відповідно до п.п.3.1.1 п. 3.1 ст.3 Закону № 2181-III активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкових зобов’язань виключно за рішенням суду.

Виходячи з правил ст.124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що є у державі. Суд вважає, що позивач, виходячи з покладених на нього функцій, правомірно звернувся про стягнення бюджетної заборгованості.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про підставність позовних вимог в частині стягнення заборгованості по податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів в сумі 1835,68 грн., пені в розмірі 0,22 грн. та збору за спеціальне використання лісових ресурсів та користування земельними ділянками лісового фонду в сумі 21199,45 грн., пені в розмірі 28,92 грн.

Суд приходить до висновку, що в задоволенні позовних вимог в частині стягнення суми заборгованості по страхових внесках на соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в розмірі 4847,65 грн. слід відмовити, оскільки в даному випадку позивач не вправі звертатись до суду з даною вимогою.

          Відповідно до п.п.2.1.3 п.2.1. ст.2 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000 року № 2181-III контролюючими органами є зокрема, органи фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування – стосовно внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, у межах компетенції цих органів, встановленої законом. В п.п.2.1.4. п.2.1 ст.2 Закону № 2181-III зазначено, що контролюючими органами є податкові органи – стосовно податків і зборів (обов’язкових платежів), які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпунктах 2.1.1.- 2.1.3 цього пункту.

Виходячи з викладеного, органом, який вправі звернутись до суду з позовом про стягнення зазначеної заборгованості, є Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.

Керуючись ст.ст.160 ч.3, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

          Стягнути з активів Державного підприємства «Турійське лісове господарство» в дохід Державного бюджету України на розрахунковий рахунок 34125999700397 в ГУДКУ у Волинській області, МФО 803014, код 21740379 податковий борг по податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів в сумі 1835 (одна тисяча вісімсот тридцять п’ять) грн. 68 коп., пеню - 22 копійки та заборгованість по збору за спеціальне використання лісових ресурсів та користування земельними ділянками лісового фонду – 21199 (двадцять одна тисяча сто дев’яносто дев’ять) грн. 45 коп., пеню в розмірі 28 (двадцять вісім) грн. 92 коп., а всього 23 064 (двадцять три тисячі шістдесят чотири) грн. 27 коп.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого ст. 186 КАС України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Заява про апеляційне оскарження постанови подається протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі, тобто з 5 травня 2009 року. Апеляційна скарга на постанову подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Головуючий           О.А.Лозовський