Постанова № 3905894, 05.06.2009, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 Вн. № 7/13

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

05.06.2009 р.                                                   12:45                              № 2а-657/09/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Арсірія Р.О. при секретарі судового засідання Поліщук О.А. вирішив адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "БТЛ Україна"

до

третя особаКиївської регіональної митниці Міністерство охорони здоров'я України провизнання акту недйсним

Представники:

від позивачаГолінея Н.В. –представник за довіреністю

від відповідача

від третьої особиМатієвський С.В. –представник за довіреністю

Волік Я.В. –представник за довіреністю

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання недійсними податкового повідомлення-рішення від 20.11.2008 № 85 та акта камеральної перевірки від 31.10.2008 № К/37/8/100000000/33783736.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем неправомірно було прийнято рішення про визначення коду товару під час його митного оформлення та застосовано до відповідача адміністративно-господарські санкції. Тому позивач просив суд позовні вимоги задовольнити.

Ухвалою суду від 02.02.09 було відкрито провадження у справі та призначено судове засідання на 16.04.09.

Відповідачем було надано суду відзив на позов, в якому зазначено, що під час митного оформлення працівниками відповідача виявлено невірне застосування позивачем коду товару за УКТ ЗЕД, що призвело до несплати ввізного мита за ставкою, що відповідає фактично ввезеному товару. Відповідач вважав прийняті ним рішення правомірними та просив суд відмовити позивачу в задоволенні позову.

16.04.09 судом було протокольно ухвалено залучити у якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача –Міністерство охорони здоров’я України.

Представник третьої особи підтримав позовні вимоги та зазначив, що реєстрація медичних апаратів здійснюється з урахуванням кодів, передбачених Законом України «Про Митний тариф України».

За результатами розгляду документів і матеріалів поданих сторонами, пояснень їхніх представників, Окружний адміністративний суд м. Києва, встановив:

Відповідачем було проведено камеральну перевірку дотримання позивачем вимог законодавства з питань митної справи при ввезенні товарів за ВМД № 1000000007/8/297151 від 08.04.08. За наслідками перевірки відповідачем був складений акт № к/37/8/100000000/33783736, яким встановлено наступне.

Позивач в квітні 2008 року ввозив на митну територію України товар медичного призначення: параподіум динамічний PD 150, виробник Doctor Perner Sp., Польща.

Всього було ввезено товару у кількості трьох штук, загальною вартістю 5135,38грн.

Під час здійснення митного оформлення позивачем було задекларовано ввезений товар за кодом УКТ ЗЕД 9021 90 90 00, проте відповідач вважає, що даній товарній позиції відповідає код за УКТ ЗЕД 9021 10 10 00.

На підставі встановленого відповідач видав податкове повідомлення форми «Р»від 20.11.2008 № 85, яким за встановлене порушення правила 1 та 6 Основних правил інтерпретації класифікації товарів, затверджених Законом України від 05.04.01 № 2371-ІІІ «Про Митний тариф України» позивачу було визначено суму податкового зобов’язання в розмірі 1028,43 грн. за платежем: податок на додану вартість.

Позивачем як свідчать наявні у справі документи зазначене рішення оскаржувалося в адміністративному порядку, проте скарги позивача були залишені без задоволення.

Відповідно до розділу ХVІІІ Закону України «Про Митний тариф України»під кодом 9021 значаться пристрої ортопедичні, включаючи хірургічні пояси, бандажі та милиці; шини та інші пристрої для лікування переломів; штучні частини тіла; слухові апарати та інші апарати, які носять на собі, з собою або імплантують в тіло, щоб компенсувати недолік (дефект) органа чи фізичну ваду:

9021 10 - пристрої ортопедичні або інші пристрої для лікування переломів:

90 21 10 10 00 - - пристрої ортопедичні.

Відповідно до наданого позивачем опису ввезеного ним товару, який був взятий з сайту www.parapodium.ru параподіум динамічний є опорою нижніх кінцівок та тулуба (система ортез) для забезпечення вертикалізації та пересування інвалідів –апарат ортопедичний «Динамічний параподіум», призначений для активної реабілітації та пересування (самостійного ходіння) без додаткової допомоги інших допоміжних засобів хворих з травмами спинного мозку (в тому числі шийного відділу), ДЦП, різними неврологічними порушеннями, що викликають повний або частковий параліч верхніх та нижніх кінцівок.

Позивач на підставі наведеної характеристики товару вважає, що він має класифікуватися за кодом УКТ ЗЕД 9021 90 90000 - пристрої ортопедичні, включаючи хірургічні пояси, бандажі та милиці; шини та інші пристрої для лікування переломів; штучні частини тіла; слухові апарати та інші апарати, які носять на собі, з собою або імплантують в тіло, щоб компенсувати недолік (дефект) органа чи фізичну ваду: -- інші.

Судом, відповідно до ст.81 Кодексу адміністративного судочинства України на обговорення сторін було поставлено питання про необхідність призначення судової експертизи для встановлення обставин, що мають значення для справи, а саме з’ясувати до якої саме товарної групи має бути віднесений ввезений позивачем товар.

Разом з тим, не досягнувши згоди щодо порядку оплати послуг експерта та проведення експертизи по справі, сторони прийшли до висновку, що спір має вирішуватися на підставі наявних у справі доказів.

Уважно проаналізувавши надані сторонами пояснення по справі та наявні у справі докази, суд вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими з огляду на наступне.

Статтею 11 Митного кодексу України встановлено, що митні органи, реалізуючи митну політику України, виконують, зокрема, завдання щодо здійснення митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України.

Відповідно до статті 42 Митного кодексу України під час проведення митного контролю митні органи самостійно визначають форму та обсяг контролю, достатні для забезпечення додержання законодавства України з митна митної справи та міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку, контроль за дотриманням яких покладено на митні органи.

Відповідно до статті 70 Митного кодексу України метою митного оформлення є засвідчення відомостей, одержаних під час митного контролю товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, та оформлення результатів такого контролю.

Згідно зі статтею 72 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається після подання митному органу митної декларації, а також усіх необхідних для здійснення митного контролю та оформлення документів, відомостей щодо товарів і транспортних засобів, які підлягають митному оформленню.

Згідно з статтею 81 Митного кодексу України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари і транспортні засоби, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Стаття 312 Митного кодексу України встановлює та регламентує порядок ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, а саме ведення УКТЗЕД передбачає прийняття рішень щодо класифікації та кодуванню товарів в УКТЗЕД (п. 1 ст.312 МК України). А у відповідності до ст. 313 МК України: „Митні органи класифікують товари, тобто відносять товари до класифікаційних групувань, зазначених в УКТЗЕД. Рішення митних органів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов'язковим для підприємств.

Згідно з пп. 2.1.1 п. 2.1. ст. 2 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" митні органи є контролюючими органами стосовно акцизного збору та податку на додану вартість, ввізного та вивізного мита, інших податків і зборів, які відповідно до законів справляються при ввезенні (пересиланні) товарів на митну територію України.

Відповідно до п. 1.9. ст. 1 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податкове повідомлення - це письмове повідомлення контролюючого органу про обов'язок платника податків сплатити суму податкового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Законом.

Згідно з п. 6.1. ст. 6 цього ж Закону у разі коли сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом відповідно до статті 4 цього Закону, такий контролюючий орган надсилає платнику податків податкове повідомлення, в якому зазначаються підстава для такого нарахування, посилання на норму податкового закону, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок податкових зобов'язань, сума податку чи збору (обов'язкового платежу), належного до сплати, та штрафних санкцій за їх наявності, граничні строки їх погашення, а також попередження про наслідки їх несплати в установлений строк та граничні строки, передбачені законом для оскарження нарахованого податкового зобов'язання (штрафних санкцій за їх наявності).

Законом встановлено, що штрафна санкція (штраф) - це плата у фіксованій сумі або у вигляді відсотків від суми податкового зобов'язання (без урахування пені та штрафних санкцій), яка справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним правил оподаткування, визначених відповідними законами.

У відповідності до підпункту 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону (результати документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань), такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Крім того, відповідно до статті 69 Митного кодексу України митні органи здійснюють митний контролю і після митного оформлення товарів, які ввозилися на митну територію України, в тому числі шляхом проведення перевірок суб'єктів ЗЕД. Повноваження митних органів при здійсненні перевірок визначені в постанові Кабінету Міністрів України від 23.12.04 № 1730 „Про затвердження Порядку проведення митними органами на підприємствах перевірок системи звітності та обліку товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України".

Зважаючи на те, що надані позивачем відомості про ввезений ним товар свідчать, що він є саме пристроєм ортопедичним, а також на відсутність у позивача будь-яких додаткових доказів, що б свідчили про невідповідність ввезеного товару характеристикам, вказаних в коді 9021 90 10 10, суд приходить до висновку, що відповідач правомірно прийняв рішення про визначення коду товару –парапедіуму динамічного.

Таким чином, суд вважає до висновку, що відповідач при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення від 20.11.2008 № 85 діяв виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством України.

Одночасно суд звертає увагу, що акт про проведення перевірки не є рішенням суб’єкта владних повноважень в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, а відтак оскарженню не підлягає.

Враховуючи вищезазначене, суд всебічно, повно та об’єктивно, за правилами, встановленими ст.86 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази та заслухавши пояснення представників сторін по справі, вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими.

Зважаючи на вищевикладене та керуючись ст. ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

У позові Товариства з обмеженою відповідальністю "БТЛ Україна" відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови –05.06.09

Суддя                                                                                 Арсірій Р.О.