Рішення № 39058160, 04.06.2014, Харцизький міський суд Донецької області

248/1553/14-ц

2/248/713/2014

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2014 року Харцизький міський суд Донецької області в складі:

судді Демидової В.К.,

при секретарі Поливяної І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харцизьку цивільну справу за позовом ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_2 про виселення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач 02 липня 2012 року звернувся з вказаним позовом до суду, який мотивує тим, що між ними та відповідачем 17.06.2008 р. був укладений кредитний договір №DОХСGА40000162. Відповідно до п 1.1. кредитного договору банк зобов'язався надати відповідачу кредит у вигляді кредитної лінії у розмірі 16000.00 доларів США строком до 17.06.2013 р., а відповідач зобов'язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановлених кредитним договором. В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором ПАТ КБ ПРИВАТБАНК і Відповідач 17.06.2008 р. уклали договір іпотеки №DОХСGА40000162.

Згідно з п. 35.3 договору іпотеки Відповідач надав в іпотеку нерухоме майно, а саме: житловий будинок загальною площею 41.60, житловою площею 26.50 кв.м, який розташований за адресою: АДРЕСА_1. Майно належить Відповідачу на праві власності на підставі договору купівлі-продажу.

Свої зобов'язання за кредитним договором ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» виконав в повному обсязі, надавши Відповідачу кредит в розмірі, передбаченому умовами кредитного договору.

Згідно зі статями 526, 527, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Відповідач не надав своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, комісією, а також іншими витратами відповідно до умов договору. Таким чином, у порушення зазначених норм закону та умов договору. Відповідач зобов'язання за Кредитним договором не виконав.

ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» звернувся до суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки та 29.07.2013 року суд виніс рішення звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме житловий будинок загальною площею 41.60. житловою площею 26.50 кв.м, який розташований за адресою: АДРЕСА_1, шляхом продажу вказаного предмета іпотеки Публічним акціонерним товариством комерційним банком «ПриватБанк».

Після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільняють житловий будинок або житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.

Вище вказані обставини підтверджуються письмовим повідомленням.

Таким чином, відповідач та усі інші мешканці підлягають виселенню з житлового дому розташованого за адресою: АДРЕСА_1.

Крім того, відповідно до ст. 6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», громадяни України, іноземці та особи без громадянства реєструють своє місце проживання. В статті 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» встановлено, що реєстрація - це внесення відомостей до паспортного документа про місце проживання або місце перебування із зазначенням адреси житла особи та внесенням цих даних до реєстраційного обліку відповідного органу. Таким чином, реєстрація фіксує офіційне місце проживання особи. За цією адресою особа має право проживати, на неї надсилаються усі офіційні документи, відповідно до даних про реєстрацію нараховуються усі комунальні послуги і таке інше.

Наявність осіб, зареєстрованих по квартирі, на яку звертається, негативно відобразиться на її ціні, а також буде перешкоджати реалізації цього предмета іпотеки.

Також, договором іпотеки, укладеним між відповідачем та позивачем, передбачене право іпотекодавця на реєстрацію у предметі іпотеки інших осіб лише при умові отримання від іпотекодержателя письмової згоди на такі дії. Враховуючи той факт, що іпотекодержатель не надавав своєї згоди на відповідну реєстрацію осіб за адресою предмету іпотеки, позивач вважає, що реєстрація осіб у предметі іпотеки є порушенням умов цивільно-правового договору та статті 629 ЦК України і зняття таких осіб з реєстраційного обліку є захистом прав іпотекодержателя та повинне відбуватись на підставі рішення суду.

Згідно ч. 1 ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», зняття з реєстрації місця проживання здійснюється на підставі остаточного рішення суду про позбавлення права власності або права користування житловим приміщенням про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.

Просить виселити відповідача та інших осіб, які зареєстровані або проживають у житловому будинку, розташованому за адресою: АДРЕСА_1.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з"явився по невідомим причинам, про час слухання справи повідомлявся належним чином, та від нього не надійшло заяви про розгляд справи у його відсутності. Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи на підставі наявних в матеріалах справи доказів , що відповідає положенням ст..224 ЦПК України.

Суд знаходить позов обґрунтованим і підлягаючим задоволенню.

Судом встановлено, що між ними та відповідачем 17.06.2008 р. був укладений кредитний договір №DОХСGА40000162. Відповідно до п 1.1. кредитного договору банк зобов'язався надати відповідачу кредит у вигляді кредитної лінії у розмірі 16000.00 доларів США строком до 17.06.2013 р., а відповідач зобов'язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановлених кредитним договором. В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором ПАТ КБ ПРИВАТБАНК і Відповідач 17.06.2008 р. уклали договір іпотеки №DОХСGА40000162.

Згідно з п. 35.3 договору іпотеки Відповідач надав в іпотеку нерухоме майно, а саме: житловий будинок загальною площею 41.60, житловою площею 26.50 кв.м, який розташований за адресою: АДРЕСА_1. Майно належить Відповідачу на праві власності на підставі договору купівлі-продажу.

Рішенням Харцизького міського суду Донецької області від 29 липня 2013 року, яке набрало чинності 09 серпня 2013 року, звернено стягнення на предмет іпотеки -житловий будинок,розташований за адресою: АДРЕСА_1 , який належить ОСОБА_2 , у рахунок погашення залишку та заборгованості за кредитним договором № DОХСGА40000162 від 17 червня 2008 року у сумі 36927.25 доларів США шляхом продажу вказаного предмета іпотеки ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» з укладанням від імені ОСОБА_2 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою - покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з

реєстрацією правочину купівлі-продажу предмету іпотеки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно з проведенням дій щодо коригування технічної документації.

Відповідно до ст..40 Закону України «Про іпотеку» звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей.

Виселення проводиться у порядку, встановленому законом.

Згідно ст.. 109 ЖК України виселення із займаного жилого приміщення допускається з підстав, встановлених законом. Виселення проводиться добровільно або в судовому порядку Громадянам, яких виселяють з жилих приміщень, одночасно надається інше постійне жиле приміщення, за винятком виселення громадян при звернення стягнення на жилі приміщення ,що були придбані ними за рахунок кредиту (позики) банку чи іншої особи, повернення якого забезпечене іпотекою відповідного жилого приміщення. Звернення стягнення на передане в іпотеку жиле приміщення є підставою для виселення всіх громадян, що мешкають у ньому, за винятком, встановленим законом. після прийняття кредитором рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення шляхом позасудового врегулювання на підставі договору всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги, якщо сторонами не погоджено більший строк. Якщо громадяни не звільняють жиле приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.

З довідки житлового органу вбачається, що за адресою: АДРЕСА_1, значиться зареєстрованим Абдуллаєв Муртуз Гашим огли.

Листом від 24 січня 2014 року позивач запропонував відповідачу ОСОБА_2 добровільно звільнити житлове приміщення, а саме, житловий будинок АДРЕСА_1 у 30- денний термін з моменту отримання цього листа.

Даний лист було направлено відповідачу рекомендованою поштою, та був їм отриманий 28 січня 2014 року.

Згідно ст..3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» реєстрація місця проживання або місця перебування особи - внесення відомостей про місце проживання або місце перебування із зазначенням адреси одного житла особи чи адреси спеціалізованої соціальної установи, закладу соціального обслуговування та соціального захисту, військової частини до визначених цим Законом документів та до реєстраційного обліку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері реєстрації фізичних осіб .

Відповідно ст.. 7 . Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється , зокрема, на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.

Згідно ст..15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання чи оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ст..16 ч.1 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Частиною 2 даної статті передбачено, що суд може захистити цивільне право чи інтерес іншим способом, встановленим договором або законом.

З урахуванням наведеного, суд вважає необхідним виселити відповідача ОСОБА_2 з житлового будинку.

Керуючись ст.ст.10, 11, 15,16 60, 88, 212-215 ,224-226 ЦПК України, ст. 109 ЖК України, ст..40 Закону України «Про іпотеку», ст.3,7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», суд

ВИРІШИВ :

Позов ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_2 про виселення - задовольнити.

Виселити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився в с.Сафікюрд, Касум-Ісмаїловського району, Азербайджан, з жилого будинку АДРЕСА_1 без надання іншого житлового приміщення.

Стягнути з ОСОБА_2 в рахунок повернення судових витрат по сплаті судового збору в сумі 243,60 грн. (м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, р/р 64993919400001 в ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», МФО 305299, ЄРДПОУ 14360570).

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржене позивачем до Апеляційного суду Донецької області через Харцизький міський суд протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Суддя: