Ухвала суду № 39057688, 15.05.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 травня 2014 року м. Київ К/9991/46755/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Федорова М.О.

суддів: Островича С.Е.

Степашка О.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Червонограді Львівської області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 23.12.2010 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 19.06.2010

у справі № 2а-10078/10/1370

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Інвест"

до Державної податкової інспекції в м. Червонограді Львівської області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро-Інвест" звернулось до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції в м. Червонограді Львівської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 23.12.2010 позовні вимоги задоволено.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 19.06.2010 постанову Львівського окружного адміністративного суду від 23.12.2010 залишено без змін.

Не погоджуючись з зазначеним рішеннями суду першої та апеляційної інстанції, відповідач оскаржив їх в касаційному порядку. В скарзі просить скасувати оскаржувані рішення, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судами першої та апеляційної інстанцій при вирішення спору по даній справі порушено норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ "Агро-Інвест" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника за липень 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.06.2010 року по 31.07.2010 року; за результатами якої складено акт від 18.10.2010 акт № 2789/2301/31228240

Перевіркою встановлено порушення позивачем п. 4.1., 4.3 ст. 4 Закону України „Про податок на додану вартість"

Приймаючи спірне повідомлення рішення податковий орган виходив з того, що позивач безпідставно при поставці товарів на митній території України визначив базу оподаткування, виходячи саме із договірної вартості товару, яка є нижчою за митну вартість товару, що призвело до заниження податкового зобов'язання з податку на додану вартість та до завищення суми бюджетного відшкодування..

Пункт 4.1 Закону України „Про податок на додану вартість" передбачає, що база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг)). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг). У разі якщо звичайна ціна на товари (послуги) перевищує договірну ціну на такі товари (послуги) більше ніж на 20 відсотків, база оподаткування операції з поставки таких товарів (послуг) визначається за звичайними цінами.

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 зазначеного Закону податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду.

При цьому "звичайна ціна" встановлюється за правилами п. 1.20 ст. 1 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємства", залежить від умов продажу товару і відповідає справедливій ринковій ціні в Україні.

Відповідно до пп. 1.20.1 п. 1.20 ст. 1 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємства" звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо цим пунктом не встановлено інше. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком суду першої та апеляційної інстанції стосовно того, що митна вартість та звичайна ціна при визначенні бази оподаткування операцій з реалізації на території України імпортного товару не є тотожними, якщо товари продані за ціною, вищою від контрактної, але нижчою від митної, база обкладення податку на додану вартість визначається виходячи з продажної вартості товару.

Враховуючи вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Червонограді Львівської області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 23.12.2010 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 19.06.2010 у справі № 2а-10078/10/1370 слід відхилити, а судові рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 2201, 221, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Червонограді Львівської області відхилити.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 23.12.2010 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 19.06.2010 у справі № 2а-10078/10/1370 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2392 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий М.О. ФедоровСудді С.Е. Острович О.І. Степашко