Ухвала суду № 39057652, 06.05.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 травня 2014 року м. Київ К/9991/28231/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.

суддів: Карася О.В.

Цвіркуна Ю.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2008 року

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24 березня 2010 року

у справі № 2-а-994/08

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Дніпровський крохмалепатоковий комбінат»

до Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області

про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2008 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24 березня 2010 року, адміністративний позов Відкритого акціонерного товариства «Дніпровський крохмалепатоковий комбінат» (далі - ВАТ «Дніпровський крохмалепатоковий комбінат»; позивач) до Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області (далі - Верхньодніпровська ОДПІ Дніпропетровської області; відповідач) задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення № 0000072300/0 від 08 січня 2008 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями у справі, відповідач оскаржив їх в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.

В поданій касаційній скарзі, Верхньодніпровська ОДПІ Дніпропетровської області, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2008 року, ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24 березня 2010 року та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю.

В запереченні на касаційну скаргу позивач просить залишити її без задоволення, а постановлені у справі судові рішення - без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційну скаргу слід відхилити, виходячи з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відповідачем проведено виїзну планову документальну перевірку ВАТ «Дніпровський крохмалепатоковий комбінат» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 липня 2004 року по 30 червня 2007 року, за результатами якої складено акт № 702/230-00383372 від 20 грудня 2007 року.

На підставі зазначеного акту перевірки Верхньодніпровською ОДПІ Дніпропетровської області прийнято рішення № 0000072300/0 від 08 січня 2008 року, яким до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 135 033,00 грн.

Перевіркою встановлено порушення позивачем пунктів 2.8, 2.9 глави 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Положення), у зв'язку з перевищенням ліміту залишку готівкових коштів у касі підприємства на кінець дня відповідно до касових книг, видаткових касових ордерів та банківських документів.

Обґрунтовуючи свою правову позицію щодо порушення ВАТ «Дніпровський крохмалепатоковий комбінат» касової дисципліни, контролюючий орган вказував, що позивач систематично в період з 20 липня 2004 року по 19 серпня 2005 року відображав записи у касовій книзі на підставі видаткових касових ордерів, згідно з якими готівкову виручку здано до банку в один день, а банківські документи, які свідчать про оприбуткування готівкових коштів установою банку, роздруковано лише наступного дня, що, на переконання відповідача, свідчить про несвоєчасне здавання готівкової виручки до установи банку та, відповідно, підтверджує перевищення товариством ліміту залишку готівкових коштів у касі.

Задовольняючи адміністративний позов, суди попередніх інстанцій виходили з наступних мотивів, з якими погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до пункту 2.8 глави 2 Положення підприємства можуть тримати в позаробочий час у своїх касах готівкову виручку (готівку) в межах, що не перевищують установлений ліміт каси. Готівкова виручка (готівка), що перевищує встановлений ліміт каси, обов'язково здається до банків для її зарахування на банківські рахунки.

Згідно з пунктом 5.10 глави 5 Положення готівкові кошти не вважаються понадлімітними в день їх надходження, якщо вони були здані в сумі, що перевищує встановлений ліміт каси, до обслуговуючих банків не пізніше наступного робочого дня банку (протягом операційного часу його роботи) або були використані підприємством (без попереднього здавання їх до банку і одночасного отримання з каси банку на зазначені потреби) наступного дня на господарські потреби.

Не вважаються понадлімітними в день їх надходження і ті готівкові кошти, що надійшли до кас підприємств у вихідні та святкові дні та були здані в сумі, що перевищує встановлений ліміт каси, до обслуговуючих банків наступного робочого дня банку (протягом операційного часу його роботи) та підприємства або були використані підприємством (без попереднього здавання їх до банку і одночасного отримання з каси банку на зазначені потреби) наступного робочого дня на господарські потреби.

Пунктом 12 глави 1 розділу ІІІ Інструкції про касові операції в банках України, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 14 серпня 2003 року № 337 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Інструкція), передбачено, що у разі здійснення касових операцій протягом операційного часу відповідальний працівник банку на касових документах проставляє дату здійснення касової операції, а в післяопераційний час - поточну дату і час приймання документів або напис чи штамп «вечірня», або «післяопераційний час».

Виконані протягом операційного часу касові операції відображаються в бухгалтерському обліку в цей самий день, а в післяопераційний час - не пізніше наступного операційного дня.

За змістом пункту 8 глави 2 розділу ІІІ Інструкції після завершення приймання готівки клієнту видається квитанція (другий примірник прибуткового касового документа) або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі. Квитанція або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі, має містити найменування банку, який здійснив касову операцію, дату здійснення касової операції (у разі здійснення касової операції в післяопераційний час - час виконання операції), а також підпис працівника банку, який прийняв готівку, відбиток печатки (штампа) або електронний підпис працівника банку, засвідчений електронним підписом САБ.

Як встановлено судами, позивачем долучено до матеріалів справи належним чином завірені копії квитанцій, на підставі яких товариством в охоплений перевіркою період здавались готівкові кошти до банку та які містять дату здавання відповідних коштів, що відповідає вимогам пункту 5.10 глави 5 Положення, а також відмітку «вечірня каса».

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій повно та всебічно, оцінивши фактичні обставини справи, з дотриманням норм матеріального та процесуального права дійшли обґрунтованого висновку про відсутність в розглядуваній ситуації підстав для застосування до позивача суми штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 135 033,00 грн. оскаржуваним рішенням.

За наведених обставин, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не знаходить підстав, які могли б призвести до зміни чи скасування постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2008 року та ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24 березня 2010 року.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області відхилити, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2008 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24 березня 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановленими главою 3 розділу IV Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Рибченко А.О.

Судді Карась О.В.

Цвіркун Ю.І.