Ухвала суду № 39056507, 22.05.2014, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Провадження апел.суду №11-кп/790/277/14 Головуючий 1 інстанції: Дегтярчука М.О.

Справа суду 1-ї інстанції № 629/1371/13-К

Категорія: ч. 3 ст. 185 КК України

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 травня 2014 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого судді Шабельнікова С.К.,

суддів Соколенка В.Г., Снігерьової Р.І.,

за участю секретаря Забєліна М.О.,

прокурора Левчені Г.М.,

захисника ОСОБА_1,

обвинуваченого ОСОБА_2,

представника неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові кримінальне провадження № 12012220380000308 за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_2 на вирок Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 24 грудня 2013 року стосовно ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, -

В С Т А Н О В И Л А:

Цим вироком,

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Лозова Харківської області, громадянина України, з середньою технічною освітою, не одруженого, офіційно не працюючого, який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1, військовозобов'язаного, раніше не судимого,

визнано винним у вчиненні кримінального злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, та призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки.

На підставі ст. ст.75, 104 КК України, звільнено ОСОБА_2 від відбування покарання, якщо він протягом 2(двох) років не скоїть нового пну та виконає покладені на нього обов'язки, передбачені п.п. 2,3,4 ч. 1 ст. 76 КК України.

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця м. Лозова Харківської області, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, офіційно працюючого, який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_2, військовозобов'язаного, раніше не судимого,

визнано винним у вчиненні кримінального злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, та призначено покарання, із застосуванням ст. 69 КК України, у виді штрафу у розмірі 510 розмірі;

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженця м. Лозова Харківської області, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, не одруженого, працюючого електромонтером локомотивного депо ст. Лозова Південної залізниці ТЧ-9, який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_3, військовозобов'язаного, раніше не судимого,

визнано винним у вчиненні кримінального злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, та призначено покарання, із застосуванням ст. 69 КК України, у виді штрафу у розмірі 510 розмірі.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь Акціонерної компанії «Харківобленерго» матеріальну шкоду, завдану злочином, в сумі 6926 грн. 12 коп.

Згідно вироку, неповнолітній ОСОБА_2, за попередньою змовою з неповнолітніми ОСОБА_5 та ОСОБА_4, в середині січня 2005 року, близько 18 год. 30 хв., маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, підійшли до електробудки РП-8 інвентарний номер 541021, яка розташована за адресою: Харківська область, м. Лозова, вул. Вердовського, де гр. ОСОБА_4, відкрутивши руками гвинт, яким зачинялися двері, і відчинивши її, проникли до приміщення, звідки таємно, з корисливих мотивів викрали 20 штук металевих плит покриття кабельних каналів, дві металеві вентиляційні решітки, металеві вхідні двері, які належать Лозівському РЕМ, чим завдали підприємству матеріальної шкоди. Згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 5628 від 08 жовтня 2012 року вартість викраденого майна, з урахуванням зниження вартості від зносу, становить 3160 грн. 32 коп. Отримані кошти від реалізації викраденого майна неповнолітні ОСОБА_2, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 розподілили між собою.

До початку апеляційного розгляду, прокурор відмовився від своєї апеляційної скарги на підставі ст. 403 КПК України.

В апеляційній скарзі, з урахуванням зміненого апеляційного прохання та не оспорюючи кваліфікацію своїх дій за ч. 3 ст. 185 КК України, обвинувачений просить вирок районного суду змінити і призначити йому покарання, із застосуванням ст. 69 КК України, у виді штрафу. Своє апеляційне прохання ОСОБА_2 мотивує тим, що він щиро розкаявся у скоєному, визнав свою вину, позитивно характеризується та визнав цивільний позов АК «Харківобленерго».

Заслухавши доповідь судді, пояснення обвинуваченого, його законного представника та захисника, які підтримали змінену апеляційну скаргу ОСОБА_2 щодо зміни вироку в частині призначеного покарання із застосуванням ст. 69 КК України, а також доводи прокурора, який не заперечував щодо задоволення апеляційної скарги обвинуваченого, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона є обґрунтованою і підлягає задоволенню в повному обсязі, з наступних підстав.

Згідно вимог норм ст. 404 КПК України, колегія суддів переглядає судове рішення стосовно ОСОБА_2 в межах зміненої ним апеляційної скарги, в якій апелянт не оспорює формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, юридичну оцінку скоєного злочинного діяння та її винуватість у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України, тому вирок в частині фактичних обставин справи та правильності кваліфікації дій обвинуваченого не перевіряється.

На думку колегії суддів апеляційні доводи обвинуваченого та його законного представника і захисника щодо суворості призначеного ОСОБА_2 покарання та необхідності зміни вироку в цій частині - не позбавлені правових та фактичних підстав.

Як вбачається з пояснень обвинуваченого, які надавалися ним при апеляційному розгляді, він, не оспорюючи свою винуватість у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України, кваліфікацію своїх дій, а також правильність встановлених судом у вироку фактичних обставин злочинного діяння, зазначив про визнання вини та щире каяття у вчиненні інкримінованого йому злочину та вказав про те, що вчинив його у неповнолітньому віці, бажає сприяти своїми правдивими показаннями встановленню істини по справі, визнає позов АК «Харківобленерго» і докладе всіх зусиль для відшкодування матеріальної шкоди. Крім того вказав про те, що зробив для себе відповідні висновки на майбутнє щодо необхідності дотримання чинного законодавства, про що свідчить його законослухняна поведінка на протязі останніх дев'яти років, що минули після вчинення злочину.

Зазначені обвинуваченим обставини знайшли своє підтвердження в порядку повторного дослідження в суді апеляційної інстанції обставин, стосовно даних про його особу, встановлених під час кримінального провадження, а також дослідження інших даних, що виключно позитивно характеризують його особу.

З огляду на викладене та з урахуванням наявних у кримінальному провадженні даних, колегія суддів дійшла висновку щодо визнання на підставі норм ст. 66 КК України обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_2 : визнання вини та активне сприяння під час апеляційного перегляду кримінального провадження своїми правдивими показаннями встановленню істини по справі.

При цьому належить врахувати те, що суд першої інстанції у вироку, на думку колегії суддів, обґрунтовано визнав стосовно обвинуваченого ОСОБА_2 скоєння злочину у неповнолітньому віці, як обставину, що пом'якшує покарання, а також встановив відсутність обтяжуючих обставин.

Переглядаючи оскаржуване судове рішення, колегія суддів вважає, що вирок суду першої інстанції належить змінити, дотримуючись вимог ст.65, 99 та ст. 69 ч. 1 КК України, призначивши основне покарання ОСОБА_2 у виді штрафу, враховуючи наявність низки обставин, що пом'якшують покарання неповнолітнього обвинуваченого та одночасно істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину.

Згідно ч. 2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Враховуючи викладене, відповідно до ст. 408 КПК України, колегія суддів дійшла висновку про те, що встановлені при апеляційному розгляді обставини, що пом'якшують покарання, а також істотно знижують ступень тяжкості вчиненого злочину та, з урахуванням виключно позитивних даних про особу обвинуваченого, дають фактичні і правові підстави для зміни вироку, шляхом застосування норм ч. 1 ст. 69 КК України при призначенні покарання ОСОБА_2 за ч.3 ст. 185 КК України, а саме призначення покарання у виді штрафу в мінімальному розмірі, тобто нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ч.3 ст. 185 КК України.

Призначення покарання у такий спосіб, на думку колегії суддів, є необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження вчинення ним нових злочинів, тому відповідає вимогам ст.ст. 53, 65 , 69 , 98 та 99 КК України.

На підставі викладеного та керуючись статтями : 404, 405, 407 ч.1 п. 2, 408 ч.1 п. 1, 409 ч. 2, 414, 418, 419 КПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_2 - задовольнити.

Вирок Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 24 грудня 2013 року стосовно ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в частині призначення покарання ОСОБА_2 - змінити.

Призначити ОСОБА_2 із застосуванням ст. 69 ч. 1 КК України покарання за ст. 185 ч. 3 КК України у виді штрафу у розмірі п'ятсот десять (510) гривень.

В іншій частині вирок залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення.

Судді

______ ____ _____

Шабельніков С.К. Соколенко В.Г. Снігерьова Р.І.