Ухвала суду № 39053298, 13.05.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2014 року Справа № 876/10794/13

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Святецького В.В.

суддів Гудима Л.Я., Довгополова О.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу сільськогосподарського виробничого кооперативу ,,Седлище" на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 15 липня 2013 року у справі за позовом управління Пенсійного фонду України в Старовижівському районі Волинської області до сільськогосподарського виробничого кооперативу ,,Седлище" про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В :

02 липня 2013 року управління Пенсійного фонду України (УПФУ) в Старовижівському районі Волинської області через поштове відділення зв'язку звернулося до суду першої інстанції з адміністративним позовом, в якому просило стягнути з сільськогосподарського виробничого кооперативу (СГВК) ,,Седлище" на користь УПФУ в Старовижівському районі Волинської області заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах з квітня 2013 року по червень 2013 року включно в сумі 2876 грн. 16 коп.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 15 липня 2013 року позовні вимоги задоволені в повному обсязі та ухвалено стягнути з СГВК ,,Седлище" на користь управління Пенсійного фонду України в Старовижівському районі Волинської області заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за період квітень-червень 2013 року в сумі 2876 (дві тисячі вісімсот сімдесят шість) грн. 16 коп.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, СГВК ,,Седлище" подав апеляційну скаргу, оскільки вважає, що постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, а висновки суду не відповідають обставинам справи.

В апеляційній скарзі зазначає, що порядок виплати пенсії на час виникнення спірних правовідносин врегульовано підпунктом 3.6 пункту 3 Розділу XV Прикінцевих положень Закону України ,,Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", яким передбачено, що пенсії фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України без наступного відшкодування таких витрат платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.

З огляду на викладене, апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Оскільки особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, хоча належним чином були повідомлені про дату, час і місце судового засідання, апеляційний суд у відповідності до пункту 2 частини 1 статі 197 Кодексу адміністративного судочинства (КАС) України вважає можливим здійснювати розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, апеляційний суд вважає, що скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що СГВК "Седлище" зареєстроване як юридична особа, відомості про нього включені до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, що підтверджується довідкою №13 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Відповідач є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Відповідно до листа Ратнівської міжрайонної державної податкової інспекції від 27.02.2012 року №270/18-03 СГВК "Седлище" не зареєстрований платником фіксованого сільськогосподарського податку на 2013 рік.

УПФУ в Старовижівському районі 10.01.2013 року за №112/03-18 направлено СГВК "Седлище" розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 розділу XV Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з лютого 2013 року по пенсіонеру ОСОБА_1, якими визначено, що місячний розмір фактичних витрат на виплату та доставку пільгової пенсії з лютого 2013 року становить 958,72 грн.

Матеріалами справи підтверджується, що за відповідачем рахується заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій призначених відповідно до частини 2 розділу XV Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пункту "ж" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", в сумі 2876,16 грн.

Відповідно до вимог Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" суб'єкти підприємницької діяльності, незалежно від форми власності, повинні сплачувати збір на обов'язкове державне пенсійне страхування у 100% розмірі від об'єкта оподаткування, яким є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Згідно пункту 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення". У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

У відповідності з вимогами п. п. 3 п. 3 розділу ХV Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", жінки, які народили п'ятеро або більше дітей і виховали їх до шестирічного віку, і матері інвалідів з дитинства, які виховали їх до цього віку, мають право на призначення дострокової пенсії за віком, але не раніше ніж за 5 років до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, за наявності не менше 15 років страхового стажу. В таких випадках розміри пенсій фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України (п.п. 6 п. 3 Розділу ХV Прикінцевих положень вказаного Закону).

Відповідно до вимог статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (в редакції, чинній на момент досягнення ОСОБА_1 50-річного віку) особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення чоловіками 60 років, жінками - 55 років та наявності страхового стажу не менше п'яти років.

Судом першої інстанції вірно встановлено та підтверджується матеріалами справи, що пенсія ОСОБА_1 призначена на підставі пункту "ж" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", а відтак, саме на відповідача покладено обов'язок щодо відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій.

Відшкодування підприємствами витрат Пенсійного Фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, здійснюється відповідно до Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.2003 року та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України за № 64/8663 від 16.01.2004 року.

Відповідно до підпунктів 6.4, 6.8 пункту 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постанова правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 №21-1, розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій. Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Судом попередньої інстанції встановлено, що підприємство отримало розрахунки Управління Пенсійного фонду фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, які з моменту отримання є узгодженими і обов'язковими для виконання.

Суд першої інстанції належним чином дослідив надані сторонами докази та дійшов обґрунтованого висновку щодо обов'язку СГВК ,,Седлище" відшкодувати УПФУ в Старовижівському районі витрати на виплату і доставку пільгових пенсій.

Наведене спростовує доводи апеляційної скарги про невідповідність оскарженого судового рішення нормам матеріального та процесуального права.

Статтею 159 КАС України визначено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

В силу ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення з одних лише формальних міркувань.

Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд визнає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив обставини справи та ухвалив законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, постанова суду першої інстанції ґрунтується на повно, об'єктивно і всебічно з'ясованих обставинах, доводи апеляційної скарги їх не спростовують, а тому підстав для скасування постанови суду першої інстанції немає.

Керуючись ст. 195, ст. 197, п. 1 ч. 1 ст.198, ст. ст. 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу сільськогосподарського виробничого кооперативу ,,Седлище" залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 15 липня 2013 року у справі № 803/1489/13-а - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили рішенням суду апеляційної інстанції шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя В.В. Святецький

Судді Л.Я. Гудим

О.М. Довгополов