Ухвала суду № 39052291, 27.05.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/6813/13-а (у 3-х томах) Головуючий у 1-й інстанції: Спиридонова В.О. Суддя-доповідач: Твердохліб В.А.

У Х В А Л А

Іменем України

27 травня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Твердохліб В.А.,

суддів Троян Н.М., Костюк Л.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Анкорбілд» до Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання дій протиправними, визнання протиправним, скасування податкового повідомлення-рішення та нарахування штрафних санкцій, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Анкорбілд» (далі - Позивач) звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області (далі - Відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 04.12.2013 року №0001622204, визнання протиправним та скасування нарахування штрафних санкцій в розмірі 50% в сумі 229 091,50 грн, визнання протиправними дій з неврахування фактичних обставин справи та відхилення заперечень від 25.11.2013 року під час їх розгляду, визнання протиправними дій з безпідставного складення розрахунку суми штрафних (фінансових) санкцій до акту перевірки від 19.11.2013 року №1323/22-4/33800578.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2014 року адміністративний позов задоволено частково, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 04 грудня 2013 року №0001622204. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з»явилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином відповідно до вимог ст.35 КАС України.

Відповідно п.2 ч.1 ст.197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

З огляду на вказане, колегія суддів дійшла висновку про можливість розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Згідно ст.41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що Відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку Позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо нарахування податку на прибуток та податку на додану вартість по розрахунках із платниками податків ТОВ «Трейд-Лаб», ТОВ «Вега-Сервіс 2009», ТОВ «УБК Будпромінвест» за період з 01.07.2010 року по 31.12.2012 року, за результатами якої складено акт №1323/22-4/33800578 від 19.11.2013 року.

В ході перевірки контролюючим органом виявлено порушення Позивачем вимог п.198.6 ст.198, п.200.1 ст.200, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), в результаті чого завищено податковий кредит з податку на додану вартість на загальну суму ПДВ 458 183,00 грн, в т.ч. за вересень 2011 року на суму 61 173,00 грн, за жовтень 2011 року на суму 80 526,00 грн, за листопад 2011 року на суму 47 454,00 грн, за грудень 2011 року на суму 163 614,00 грн, за червень 2012 року на суму 53 883,00 грн, за липень 2012 року на суму 33 015,00 грн, за серпень 2012 року на суму 18 518,00 грн.

04.12.2013 року податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення №0001622204, яким Позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 687 274,50 грн, в тому числі за основним платежем 458 183,00 грн та за штрафними санкціями в сумі 229 091,50 грн.

Так, у період, за який проводилася перевірка, Позивач мав взаємовідносини з ТОВ «Трейд-Лаб», ТОВ «Вега-Сервіс 2009», ТОВ «УБК Будпромінвест», а саме: з ТОВ Трейд-Лаб» на загальну суму 2 116 602,11 грн, в т.ч. ПДВ - 152 767,02 грн, з ТОВ «УБК Будпромінвест» на загальну суму 486 500,88 грн, в т.ч. ПДВ - 81 083,49 грн, з ТОВ «Вега-Сервіс 2009» на загальну суму 146 000,00 грн, в т.ч. ПДВ - 24 333,33 грн, податок на додану вартість по яких відображено в додатку 5 до декларацій з ПДВ та відповідно у складі податкового кредиту податкової декларації з ПДВ за відповідні періоди.

За період з 01.09.2011 року по 31.12.2011 року Позивачем задекларовано податкового кредиту по податку на додану вартість у сумі 535 464 грн, за період з 01.06.2012 року по 31.08.2012 року - 546 831,00 грн.

Згідно п.138.2 ст.138 Кодексу витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Кодексу не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Пунктами 198.1, 198.2 статті 198 Кодексу визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п.198.6 ст.198 Кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно п.200.1 ст.200 Кодексу платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну.

Положеннями п.201.6 ст.201 Кодексу визначено, що податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Частиною 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Отже, податкова звітність формується на підставі належним чином оформлених первинних документів, які підтверджують фактичне здійснення господарської операції.

На підтвердження виконання умов укладених між Позивачем та його контрагентами договорів в матеріалах справи містяться відповідні договори підряду, акти приймання виконаних будівельних робіт, довідки про вартість виконаних будівельних робіт, локальні кошториси, податкові накладні, відповідні ліцензії, витяги з ЄДР юридичних та фізичних осіб-піприємців.

Згідно п.44.1 ст.44 Кодексу для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Документи, надані Позивачем у підтвердження факту здійснення з контрагентами господарських операцій, оформлені відповідно вимог законодавства, а тому є первинними в розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та надають право Позивачу формувати податковий кредит та віднесити відповідні суми до валових витрат по взаємовідносинах з ТОВ «Трейд-Лаб», ТОВ «Вега-Сервіс 2009» та ТОВ «УБК Будпромінвест».

Згідно ч.2 ст.61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Судом першої інстанції обгрунтовано не прийнято до уваги висновки актів Ірпінської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області від 17.09.2012 року №162/22-56438654, від 17.09.2012 року №163/22-4/37911407 від 14.05.2013 року №155/22-4/37911407 та листи начальника СВ ФР ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ Міндоходів у Київській області від 04.09.2013 року №5778/32013110030000000037, від 04.09.2013 року №5781/32013110030000000037, оскільки вони не є належними та допустимими доказами, оскільки не підтверджують факт порушення саме Позивачем правил ведення податкового обліку.

Відповідачем при проведенні позапланової виїзної перевірки Позивача первинні документи не вивчалися, а використовувалася лише його податкова звітність Товариства та вказані акти та листи.

Таким чином, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що податковим органом безпідставно не визнано право Позивача на податковий кредит.

Також помилковим є висновок Відповідача про завищення Позивачем валових витрат за період з 01.07.2010 року по 31.12.2012 року.

Згідно п.123.1 ст.123 Кодексу у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування - тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Відповідачем до Позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 50% відсотків від суми нарахованого податкового зобов'язання, а саме: 229 091,50 грн.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2013 року у справі №810/438/13-а адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Анкорбілд» до Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 27.12.2012 року №0001472204, прийняте на підставі акту Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби від 05.12.2012 року №1823/22-4/33800578.

На момент складання контролюючим органом акту №1323/22-4/33800578 від 19.11.2013 року та винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, постанова Київського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2013 року у справі №810/438/13-а в апеляційному порядку не оскаржувалася та, відповідно, набрала законної сили та підлягала обов'язковому виконанню.

З огляду на вказане, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про безпідставність висновку Відповідача щодо повторного протягом 1095 днів визначення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість, а тому застосування 50-відсоткової ставки штрафу є неправомірним.

Судом першої інстанції обгрунтовано відмовлено в задоволенні позовної вимоги щодо визнання протиправним та скасування нарахування штрафних санкцій в розмірі 50% за порушення вимог п.198,6 ст.198, п.201.1 ст.201 Кодексу в сумі 229 091,50 грн, оскільки вказані санкції нараховані податковим повідомленням-рішенням від 04.12.2013 року №0001622204, яке, як зазначається вище, обгрунтовано визнано протиправним та скасовано.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст.ст. 201, 202 КАС України.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст.198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2014 р - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя Твердохліб В.А.

Судді Троян Н.М.

Костюк Л.О.

.

Головуючий суддя Твердохліб В.А.

Судді: Троян Н.М.

Костюк Л.О.