Постанова № 39052177, 29.05.2014, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 808/1860/14

29 травня 2014 року 11год. 30хв. м. Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Дуляницької С.М., за участю секретаря судового засідання Ширшова А.А. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Пахомова О.Є., Гурєєва Ю.В.

відповідача: представник Комарова С.С., Єфименко Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Елемент-Перетворювач"

до Запорізької міської виконавчої дирекції Запорізького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Запорізького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про визнання протиправним та скасування рішення №30 від 28.01.2014р. в частині нарахування фінансових санкцій у розмірі 5630,70 грн. - , -ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Елемент-Перетворювач" (по тексту постанови - позивач, ТОВ "Елемент-Перетворювач") звернулося до суду з позовом до Запорізької міської виконавчої дирекції Запорізького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (по тексту постанови - відповідач). З врахування заяви про зміну позовних вимог (а.с.2-4 том 2) позивач просить визнати протиправним та скасувати рішення Запорізької міської виконавчої дирекції Запорізького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності № 30 від 28.01.2014р. в частині нарахування фінансових санкцій у розмірі 5630,70 грн.

Враховуючи, що Запорізька міська виконавча дирекція Запорізького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності не має статусу юридичної особи, судом, за згодою сторін, залучено до участі у справі як відповідача Запорізьке обласне відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

Позивач зазначає, що не згоден лише з частиною нарахованих фінансових санкцій у сумі 5630,70 грн., а саме: неправомірно витрачених страхових коштів в сумі 3753,80 грн. в частині порушення ч. 2 ст. 53 Закону України від 18.01.2001 № 2240-ІІІ: при розрахунку середньоденної заробітної плати для виплати допомоги по тимчасовій непрацездатності застрахованій особі невірно визначено нараховану за розрахунковий період заробітну плату (у розрахунковому періоді заробітна плата дорівнює 0). Сума переплати - 1674,08 грн. (2 страхові випадки); при нарахуванні та виплаті допомоги по тимчасовій непрацездатності застрахованим особам, які працювали у товаристві за основним місцем роботи та за сумісництвом (у вільний від основної роботи час), невірно обчислено середньоденну (годинну) заробітну плату (обчислено шляхом ділення нарахованої заробітної плати за розрахунковий період за основним місцем роботи та за сумісництвом на кількість робочих днів (годин) за основним місцем роботи, замість здійснення окремих розрахунків середньоденної (годинної заробітної плати за основним місцем роботи та за сумісництвом). Сума переплати - 2079,72 грн. (4 страхові випадки). А відтак, позивач також не погоджується із сумою штрафу у розмірі 50 % неправомірно витрачених страхових коштів - 1876,90 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що ОСОБА_6 працює на підприємстві (є застрахованою особою за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням) з 11.02.2008 року, має право на допомогу по соціальному страхуванню. В останні шість календарних місяців (з першого до першого числа), що передують місяцю, в якому настав страховий випадок (червень-жовтень 2012 року) застрахована особа не мала заробітку, оскільки знаходилася у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Обчислення середньої заробітної плати для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням з тимчасової непрацездатності було виконано за п. 10 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затв. постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 № 1266 (далі по тексту постанови - Порядок № 1266). Крім того, відповідно до листа Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 07.02.2014 № 04-29-335, обчислення середньоденної заробітної плати для розрахунку допомоги по тимчасовій непрацездатності здійснюється на загальних підставах.

Щодо нарахування допомоги по тимчасовій непрацездатності особам, які працюють за сумісництвом, позивач зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 50 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" допомога по тимчасовій непрацездатності надається за основним місцем роботи та за сумісництвом у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Однак, при розрахунку допомоги по тимчасовій непрацездатності особам, які працюють у позивача і за основним місцем роботи і за сумісництвом, перевіряючі взагалі не врахували дохід, отриманий працівником за місцем роботи за сумісництвом. Обчислення середньої заробітної плати для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням з тимчасової страти непрацездатності позивачем було здійснено з урахуванням роз'яснень Міністерства праці та соціальної політики України, наданих у листі від 11.09.2006 № 912/020/153-06, згідно яких якщо сумісництво оформлено на одному підприємстві, то не потрібно робити окремі розрахунки для оплати лікарняного листка за різними місцями роботи. Розрахунок середньоденної заробітної плати здійснюється виходячи із загальної нарахованої заробітної плати в розрахунковому періоді та кількості відпрацьованих у ньому робочих днів за основним місцем роботи. Аналогічна відповідь міститься також у відповіді Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 07.02.2014 № 04-29-335.

З таких підстав представники позивача просять адміністративний позов задовольнити.

Відповідач подав письмові заперечення проти позову. Представники відповідача в судовому засіданні пояснили, що розрахунок середньої заробітної плати для нарахування допомоги по тимчасовій непрацездатності застрахованій особі ОСОБА_6 здійснюється на загальних підставах. Середньоденна заробітна плата для розрахунку допомоги по тимчасовій непрацездатності ОСОБА_6 згідно листків непрацездатності за період із 05.11.2012 по 16.11.2012 та з 26.11.2012 по 08.12.2012 має бути обчислена за останні шість календарних місяців (з першого до першого числа), що передують місяцю, в якому настав страховий випадок, а саме: за період з 01.05.2012 по 31.10.2012. Період перебування у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 01.05.2012 по 24.10.2012 виключається з розрахункового періоду. У період з 25.10.2012 по 31.10.2012 застрахованій особі ОСОБА_6 надано відпустку без збереження заробітної плати. Оскільки відпустка без збереження заробітної плати не входить до переліку поважних причин згідно п. 4 Порядку № 1266, дні перебування у цій відпустці не виключаються із розрахункового періоду. Тому у розрахунковому періоді залишається період з 25.10.2012 по 31.10.2012. У цей період застрахована особа не мала заробітної плати та у неї відсутні робочі дні, які необхідні для обчислення середньої заробітної плати для нарахування допомоги по тимчасовій непрацездатності. Норми п.10 Порядку № 1266 в даному випадку не можуть бути застосовані, оскільки такі норми застосовуються лише у разі, коли у розрахунковому періоді перед настанням страхового випадку застрахована особа не мала заробітку з поважних причин або страховий випадок настав у перший день роботи.

Крім того, представники відповідача зазначили, що обчислення середньоденної (середньогодинної) заробітної плати за місцем роботи за сумісництвом здійснюється відповідно до п. 21 Порядку № 1266. Обчислення середньоденної (середньогодинної) заробітної плати для розрахунку допомоги по тимчасовій непрацездатності за листками непрацездатності АВС № 186456, АВС № 170336, АВС № 207806, АВС № 356096 потрібно здійснити окремо за основним місцем роботи та за сумісництвом. Зважаючи, що графіки роботи осіб, які працюють за сумісництвом, відсутні, то з врахуванням п. 20 порядку № 1266, дні (години), які підлягають оплаті, відсутні. Нарахування допомоги по тимчасовій непрацездатності застрахованим особам у випадках відсутності днів (годин), які в періоді тимчасової непрацездатності мали бути робочими згідно індивідуального графіку роботи за сумісництвом, не правомірне. Вважають оскаржуване рішення правомірним, просять в задоволення позову відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд вважає, що в задоволенні позову слід відмовити повністю. При цьому суд враховує таке.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Елемент-Перетворювач" зареєстрований як юридична особа (а.с.16, 17 том 1), перебуває на обліку як страхувальник у Запорізькій міській виконавчій дирекції Запорізького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності. Вказані обставини сторонами не заперечуються.

Посадовими особами Запорізької міської виконавчої дирекції Запорізького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в період з 09.12.2013 по 26.12.2013 проведено перевірку дотримання порядку використання та своєчасності і повноти повернення невикористаних коштів у ТОВ "Елемент-Перетворювач", результати якої оформлено актом перевірки № 2115 від 26.12.2013 (а.с. 23-30 том 1).

Перевіркою правильності призначення та виплати всіх видів матеріального забезпечення за рахунок коштів Фонду встановлено порушення:

- Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" від 18.01.2001 № 2240 (далі по тексту постанови - Закон № 2240), а саме: статті 7, 37 - допомога по тимчасовій непрацездатності призначена у розмірі 100 % замість 80 %, тобто, виплачена застрахованій особі незалежно від страхового стажу. Сума переплати - 130,63 грн. (2 страхові випадки - 2 л/н);

- частини 2 ст. 53 Закону № 2240 та порядку № 1266, а саме:

пункт 5 Порядку № 1266 - при призначенні та виплаті допомоги по тимчасовій непрацездатності застрахованій особі, за яку сплачувалися страхові внески менш як 6 календарних місяців, середню заробітну плату обчислено за фактично відпрацьовані календарні місяці з урахуванням місяця, який не відпрацьовано з першого до першого числа (враховано місяць працевлаштування). Сума переплати - 10,53 грн. (2 страхові випадки - 2 л/н);

абзац 1 п. 14 Порядку № 1266 - при розрахунку середньоденної заробітної плати для виплати допомоги по тимчасовій непрацездатності застрахованій особі невірно визначено нараховану за розрахунковий період заробітну плату (у розрахунковому періоді заробітна плата дорівнює 0). Сума переплати - 1674,08 грн. (2 страхові випадки - 2 л/н);

абзац 1, 2 пункту 14, абзац 4 пункту 21 Порядку №1266 - при нарахуванні та виплаті допомоги по тимчасовій непрацездатності застрахованим особам, які працювали у товаристві за основним місцем роботи та за сумісництвом (у вільний від основної роботи час), невірно обчислено середньоденну (годинну) заробітну плату (обчислено шляхом ділення нарахованої заробітної плати за основним місцем роботи та за сумісництвом на кількість робочих днів (годин) за основним місцем роботи, замість здійснення окремих розрахунків середньоденної (годинної) заробітної плати за основним місцем роботи та за сумісництвом). Сума переплати - 2079,72 грн. (4 страхові випадки - 4 л/н).

Загальна сума неправомірно витрачених страхових коштів складає 3894,96 грн.

Позивачем подано письмові заперечення на акт № 2115 від 26.12.2013 (а.с. 31-34 том 1). За результатами розгляду заперечень відповідачем направлено позивачу рішення від 28.01.2014 № 19-03-399 (а.с.35-37 том 1), якою відмовлено позивачу в задоволенні заперечення.

28.01.2014 відповідачем прийнято рішення № 30 про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності (а.с.22 том 1). Вказаним рішенням до позивача застосовано фінансові санкції в таких розмірах: неправомірно витрачені страхові кошти - 3894,96 грн., штраф у розмірі 50% неправомірно витрачених страхових коштів - 1947,48 грн. Всього: 5842,44 грн.

Позивачем зазначене рішення оскаржувалося до Запорізької міської виконавчої дирекції Запорізького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (а.с.38-42 том 1). Рішенням відповідача від 28.02.2014 № 19-03-1104, позивачу відмовлено в задоволенні скарги (а.с.43-44 том 1).

Даючи оцінку рішенню № 30 від 28.01.2014 в частині, що оскаржується позивачем, суд враховує наступне.

Щодо порушення частини 2 ст. 53 Закону № 2240 та абзацу 1 п. 14 Порядку № 1266 суд зазначає таке.

ОСОБА_6 прийнята на роботу до позивача згідно наказу № 89-к від 11.02.2008 (а.с.9 том 2).

09.12.2009 року ОСОБА_6 надано відпустку по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 09.12.2009 по 24.10.2012 року (а.с.11 том 2).

В період з 25.10.2012 по 31.10.2012 ОСОБА_6 перебувала у відпустці без збереження заробітної плати за сімейними обставинами (а.с.12 том 2).

ОСОБА_6 позивачем нараховано допомогу по тимчасовій непрацездатності згідно листків непрацездатності: серії АВХ № 483705 за період з 05.11.2012 по 16.11.2012 (а.с.13 том 2) та серії АВХ № 484012 за період з 26.10.2012 по 08.12.2012 (а.с.14 том 2) в загальній сумі 1674,08 грн. Для розрахунку суми допомоги по тимчасовій непрацездатності позивач враховував розмір місячної тарифної ставки (посадового окладу), встановленої працівникові на момент настання страхового випадку (2310,00 грн.) на підставі п. 10 Порядку № 1266.

Відповідно до ч. 2 ст. 53 Закону № 2240, порядок обчислення середньої заробітної плати для надання допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктами 3, 4 Порядку № 1266, розрахунковим періодом, за який обчислюється середня заробітна плата (дохід) для розрахунку страхових виплат (крім страхування на випадок безробіття) та оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця, є період роботи за останнім основним місцем роботи (зайняття підприємницькою діяльністю) перед настанням страхового випадку, протягом якого застрахована особа працювала та сплачувала страхові внески або за неї сплачувалися страхові внески. Розрахунковим періодом, за який обчислюється середня заробітна плата (дохід, грошове забезпечення) для застрахованих осіб (включаючи осіб, які працюють неповний робочий день (робочий тиждень) та добровільно застрахованих осіб), є останні шість календарних місяців (з першого до першого числа), що передують місяцю, в якому настав страховий випадок. Місяці розрахункового періоду (з першого до першого числа), в яких застрахована особа не працювала з поважних причин (тимчасова непрацездатність, відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами, відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та шестирічного віку за медичним висновком), виключаються з розрахункового періоду.

Враховуючи зазначене, середньоденна заробітна плата для розрахунку допомоги по тимчасовій непрацездатності ОСОБА_6 згідно листків непрацездатності за період з 05.11.2012 по 16.11.2012 та з 26.11.2012 по 08.12.2012 має бути обчислена за останні шість календарних місяців (з першого до першого числа), що передують місяцю, в якому настав страховий випадок, а саме за період з 1 травня 2012 року по 31 жовтня 2012 року. Період перебування ОСОБА_6 у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 01.05.2012 по 24.10.2012 - виключається з розрахункового періоду. У період з 25.10.2012 до 31.10.2012 застрахованій особі ОСОБА_6 надано відпустку без збереження заробітної плати. Оскільки відпустка без збереження заробітної плати не входить до переліку поважних причин згідно п. 4 Порядку № 1266, дні перебування у такій відпустці не виключаються з розрахункового періоду. Тому у розрахунковому періоді залишається період з 25.10.2012 по 31.10.2012. У цей період застрахована особа не мала заробітної плати та у неї відсутні робочі дні, які необхідні для обчислення середньої заробітної плати для нарахування допомоги по тимчасовій непрацездатності.

Щодо покликань позивача на застосування до вказаного випадку п. 10 Порядку № 1266, суд зазначає таке.

Відповідно до п. 10 Порядку № 1266, якщо у розрахунковому періоді перед настанням страхового випадку застрахована особа не мала заробітку (грошового забезпечення) з поважних причин, що зазначені у пункті 4 цього Порядку, або якщо страховий випадок настав у перший день роботи, середня заробітна плата (грошове забезпечення) для розрахунку страхових виплат та оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця визначається виходячи з місячної тарифної ставки (посадового окладу), встановленої працівникові на момент настання страхового випадку.

З наведеної норми вбачається, що така застосовується лише у разі, коли у розрахунковому періоді перед настанням страхового випадку застрахована особа не мала заробітку з поважних причин (тимчасова непрацездатність, відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами, відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та шестирічного віку за медичним висновком) або страховий випадок настав у перший день роботи.

ОСОБА_6 в розрахунковому періоді з 1 травня 2012 року по 31 жовтня 2012 року не мала заробітку як з поважних причин (до 24.10.2012 - відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку) так і з причин, що не є поважними (з 25.10.2012 по 31.10.2012 - відпустка без збереження заробітної плати). Умова щодо настання страхового випадку в перший день роботи на ОСОБА_6 не поширюється, оскільки ОСОБА_6 працює на підприємстві з 11.02.2008. А відтак, покликання позивача на застосування п. 10 Порядку № 1266 є не обґрунтованими.

За наведених обставин, оскаржуване рішення в частині застосування до позивача фінансових санкцій в розмірах: неправомірно витрачені страхові кошти - 1674,08 грн. та штраф у розмірі 50 % неправомірно витрачених страхових коштів - 837,04 грн. - є правомірним.

Щодо порушення частини 2 ст. 53 Закону № 2240, абзаців 1, 2 п. 14, абзацу 4 п. 21 Порядку № 1266, суд зазначає таке.

Працівники позивача ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 працюють на підприємстві позивача як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом у вільний від основної роботи час (а.с.25-27, 57-61, 83-84, 86-87, 109-112 том 2). Сума виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням з тимчасової втрати працездатності позивачем була визначена на підставі листків непрацездатності, виданих ОСОБА_7 серії АВС № 186456 за період з 14.05.2013 по 31.05.2013, ОСОБА_8 серії АВС № 170336 за період з 08.01.2013 по 18.01.2013, ОСОБА_9 серії АВС № 207806 за період з 12.04.2013 по 30.04.2013, ОСОБА_10 серії АВС № 35096 за період з 03.06.2013 по 15.06.2013 (а.с.24, 56, 82, 108 том 2). При цьому, розрахунок середньоденної заробітної вказаним працівникам позивач здійснив виходячи із загальної нарахованої заробітної плати в розрахунковому періоді (за основним місцем роботи та за сумісництвом) та кількості відпрацьованих робочих днів за основним місцем роботи.

Відповідно до ст. 35 Закону № 2240, допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати (доходу), у разі настання в неї одного з страхових випадків.

З аналізу ст. 34, 50 Закону № 2240 вбачається, що допомога по тимчасовій непрацездатності надається за основним місцем роботи та за сумісництвом у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пунктів 20, 21 Порядку № 1266 (в редакції, що діяла на дату настання страхових випадків), сума страхових виплат застрахованій особі та оплати за перших п'ять днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця розраховується шляхом множення суми денної (годинної) виплати, розмір якої встановлюється у відсотках середньоденної (середньогодинної) заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) залежно від страхового стажу, якщо його наявність передбачено законодавством, на кількість днів (годин), які підлягають оплаті за графіком роботи підприємства, установи, організації (структурного підрозділу підприємства, установи, організації або за індивідуальним графіком роботи), - для допомоги по тимчасовій непрацездатності та оплати за перших п'ять днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця.

Середньоденна (середньогодинна) заробітна плата (дохід) за місцем роботи за сумісництвом обчислюється шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період заробітної плати (оподатковуваного доходу), з якої сплачувалися страхові внески, на кількість відпрацьованих робочих днів (годин), а для розрахунку допомоги по вагітності та пологах - на кількість календарних днів у відповідному періоді розрахункового періоду за основним місцем роботи.

Якщо особа у розрахунковому періоді за місцем роботи за сумісництвом не працювала кілька днів, що припадають на розрахунковий період за основним місцем роботи для розрахунку допомоги по тимчасовій непрацездатності, оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця, середньоденна (середньогодинна) заробітна плата (дохід) за місцем роботи за сумісництвом обчислюється шляхом ділення нарахованої у розрахунковому періоді заробітної плати (оподатковуваного доходу), з якої сплачувалися страхові внески за фактично відпрацьовані календарні місяці (відпрацьований час), на кількість робочих днів (годин), а для розрахунку допомоги по вагітності та пологах - на кількість календарних днів за місцем роботи за сумісництвом.

У цьому разі сумарна заробітна плата, з якої розраховуються страхові виплати, за місяцями розрахункового періоду за основним місцем роботи та за місцем (місцями) роботи за сумісництвом не може перевищувати розмір максимальної величини (граничної суми) заробітної плати (доходу), оподатковуваного доходу (прибутку), з яких сплачуються страхові внески до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.

З аналізу наведених норм вбачається, що допомога по тимчасовій непрацездатності є за своєю суттю компенсацією втрати заробітної плати (доходу) у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю внаслідок захворювання або травми. Обчислення середньоденної (середньогодинної) заробітної плати для розрахунку допомоги по тимчасовій непрацездатності потрібно здійснювати окремо за основним місцем роботи та за сумісництвом та з урахуванням абзаців 1, 2 пункту 14, абзацу 4 пункту 21 Порядку № 1266.

Зважаючи, що графіки роботи застрахованих осіб ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 за період непрацездатності за місцем роботи за сумісництвом відсутні, отже дні (години), за які має компенсуватися втрата заробітної плати (доходу) - відсутні. А відтак, покликання позивача на те, що при розрахунку допомоги по соціальному страхуванню працівники відповідача не врахували дохід, отриманий застрахованими особами за місцем роботи за сумісництвом, є не обґрунтованими.

Щодо покликань позивача на роз'яснення Міністерства праці та соціальної політики України, надані у листі від 11.09.2006 № 912/020/153-06, суд зазначає, що такі роз'яснення дані Міністерством дані ще до внесення змін до п. 21 Порядку № 1266. Зважаючи, що страхові випадки настали після внесення змін до п. 21 Порядку № 1266, то позивач при розрахунку середньої заробітної плати мав керуватися п. 21 Порядку в редакції, що діяла на дату настання страхових випадків.

За наведених обставин, оскаржуване рішення в частині застосування до позивача фінансових санкцій в розмірах: неправомірно витрачені страхові кошти - 2079,72 грн. та штраф у розмірі 50 % неправомірно витрачених страхових коштів - 1039,86 грн. - є правомірним.

А відтак, суд приходить до висновку про відсутність підстав для визнання протиправним та скасування рішення № 30 від 28.01.2014 в частині нарахування фінансових санкцій у розмірі 5630,70 грн.

Враховуючи, що при подачі адміністративного позову позивачем сплачено 10 відсотків розміру ставки судового збору, відповідно до частини 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" стягненню з позивача підлягає сума судового збору у розмірі 1644,30 грн.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Елемент-Перетворювач" (код ЄДРПОУ 30077685) на користь Державної казначейської служби України у Ленінському районі м.Запоріжжя (р/р 31215206784006, МФО 813015, код ЄДРПОУ 38025423, банк отримувача Головне управління Державної казначейської служби у Запорізькій області, код бюджетної класифікації 22030001, призначення платежу: судовий збір, код 35450335) суму судового збору у розмірі 1644,30 грн. (одна тисяча шістсот сорок чотири гривні 30 коп.).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя С.М.Дуляницька