Ухвала суду № 39051825, 04.06.2014, Апеляційний суд Київської області

Справа № 382/426/14-ц Головуючий у І інстанції Кисіль О.А.Провадження № 22-ц/780/3331/14 Доповідач у 2 інстанції ПоліщукКатегорія 45 04.06.2014

УХВАЛА

Іменем України

03 червня 2014 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області у складі:

Головуючого судді: Поліщука М.А.,

суддів: Ігнатченко Н.В., Малорода О.І.

при секретарі: Лопатюк В.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Яготинського районного суду Київської області від 17 березня 2014 року у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Яготинського районного управління юстиції у Київській області щодо складання розрахунку заборгованості по аліментах, -

В С Т А Н О В И Л А:

В лютому 2014 року ОСОБА_1 звернулась до суду з вказаною скаргою, в якій просила визнати неправомірними дії головного державного виконавця ВДВС Яготинського РУЮ Цимбал Н.В. щодо складання розрахунку заборгованості із сплати аліментів боржником ОСОБА_3 на її користь та зобов'язати державного виконавця обчислити та перерахувати розмір заборгованості зі сплати аліментів з урахуванням квитанцій, які підтверджують перерахування ОСОБА_3 на її користь аліментів і скласти відповідний розрахунок.

В обґрунтування скарги зазначала, що на виконанні Відділу державної виконавчої служби Яготинського районного управління юстиції в Київській області знаходиться виконавчий лист від 23.11.2005 року про стягнення з ОСОБА_3 на її користь аліментів на утримання неповнолітніх дітей в розмірі 1/3 частини його доходу щомісячно, починаючи з 04.11.005 року і до досягнення дітьми повноліття. Відповідно до ч.4 ст.74 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем було складено розрахунок заборгованості боржника по аліментах. Однак на її думку даний розрахунок був складений невірно, оскільки безпідставно було вказано, що за березень 2006 року боржником було сплачено 100 грн., в зв'язку з чим було невірно нараховано борг. Крім цього зазначала, що середньомісячний заробіток по Яготинському району Київської області на підставі якого обчислювався даний розрахунок, був визначений державним виконавцем без будь якого документального підтвердження.

Ухвалою Яготинського районного суду Київської області від 17 березня 2014 року в задоволенні скарги відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу та постановити нову якою задовольнити її скаргу, посилаючись на неповноту встановлених обставин справи, неправильне застосування судом норм матеріального і процесуального права.

Апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Постановлюючи ухвалу про відмову в задоволенні скарги, суд першої інстанції виходив з того, що доводи заявниці щодо неправильності розрахунку заборгованості по аліментах, складеного державним виконавцем та відсутності наявних доказів про необхідну суму сплати аліментів не знайшли свого підтвердження і скарга є необґрунтованою.

Колегія суддів погоджується із такими висновками, так як вони відповідають обставинам справи і вимогам закону.

Згідно із ч.ч.2,3 ст.387 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи.

Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби і права чи свободи заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Відповідно до ч. 3 ст.74 Закону України «Про виконавче провадження» розмір заборгованості із сплати аліментів визначається державним виконавцем за місцем виконання рішення у порядку, встановленому Сімейним кодексом України. У разі визначення суми заборгованості у частці від заробітку (доходу) розмір аліментів не може бути менше встановленого Сімейним кодексом України.

Статтею 182 ч.2 Сімейного кодексу України визначено, що мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Судом першої інстанції встановлено, що на виконанні Відділу державної виконавчої служби Яготинського районного управління юстиції знаходиться виконавчий лист від 23.11.2005 року, виданий на підставі рішення Яготинського районного суду Київської області про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання неповнолітніх дітей: сина ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 та доньки ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/3 частини його доходу щомісячно, починаючи з 04 листопада 2005 року і до досягнення дітьми повноліття.

03 лютого 2006 року державним виконавцем було відкрито виконавче провадження.

В матеріалах виконавчого провадження містяться квитанції та розписки, що свідчать про часткову сплату боржником аліментів, а також довідки Яготинського УПСЗН щодо отримання ОСОБА_1 тимчасової державної допомоги на дітей в період з червня 2006 року по березень 2012 року.

Також державним виконавцем складено розрахунок заборгованості по аліментах станом на 17 січня 2014 року, з якого вбачається, що присутня технічна описка за березень 2006 року де зазначена сума сплати аліментів у розмірі 100 грн.

Проте дана описка як встановив суд, не вплинула на загальну суму заборгованості за 2006 рік та загальну суму заборгованості станом на 17 січня 2014 року, яка становить 5877грн.03 коп. (а.с.3).

Встановивши вказані обставини справи, суд прийшов до законного і обґрунтованого висновку про те, що державним виконавцем при складанні розрахунку заборгованості по аліментах були дотримані вимоги закону, а саме ч. 3 ст.74 Закону України «Про виконавче провадження».

Ухвала постановлена з додержанням вимог закону, підстав для її скасування при апеляційному розгляді не встановлено.

Посилання апелянта на те, що в розрахунку заборгованості із аліментів відсутні документальні підтвердження про середньомісячний заробіток по Яготинському району Київської області, на підставі якого робився розрахунок, не можна визнати обґрунтованими, оскільки скаржник не довела, що дії державного виконавця при здійсненні виконавчого провадження, а саме при складанні розрахунку із заборгованості по аліментах, були неправомірними.

Розрахунок заборгованості із сплати аліментів визначений з врахуванням вимог ч. 3 ст.74 Закону України «Про виконавче провадження», ч.2 ст.182 Сімейного кодексу України.

Інші доводи апелянта на неповне з'ясування обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення норм матеріального і процесуального права є необґрунтованими і не спростовують законність постановленої ухвали.

Керуючись ст.ст. 312, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.

Ухвалу Яготинського районного суду Київської області від 17 березня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: