Рішення № 39051470, 04.06.2014, Новоазовський районний суд Донецької області

04.06.2014 238/2723/13-ц

2/238/78/14

Справа №2/238/78/14

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 червня 2014 року Новоазовський районний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Кацаренко І.О.

при секретарі Андріановій Т.І.,

за участю:

позивача ОСОБА_1,

представника позивача адвоката ОСОБА_2,

відповідача ОСОБА_3,

представника відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Новоазовську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5, ОСОБА_3 про припинення права на частку у спільному майні,

в с т а н о в и в :

Позивач 21 жовтня 2013 року звернулася до суду з зазначеним позовом до відповідача ОСОБА_5.

В обгрутування позовних вимог зазначила, що на підставі договору дарування від 16 жовтня 2013 року, посвідченого приватним нотаріусом Новоазовського районного нотаріального округу, вона є власником ? частини жилого будинку АДРЕСА_1, який розташований на земельній ділянці Безіменської сільської ради Новоазовського району Донецької області площею 0,1560 га.

? частина зазначеного жилого будинку належить відповідачу ОСОБА_5, яка є зареєстрованою і мешкає у належному їй і її чоловіку жилому будинку в АДРЕСА_2, не проживаючи при цьому у будинку АДРЕСА_1.

По АДРЕСА_1 вона, позивач, мешкає разом зі своєю сім'єю, з відповідачем ОСОБА_5 вона, позивач, і члени її родини стосунки не підтримують, оскільки між ними і відповідачем склалися стійкі неприязні стосунки, що унеможливлює спільне володіння та користування майном, а будинок згідно висновку експерта є річчю неподільною, розділити його в натурі на дві ізольовані квартири з відособленими входами не є можливим. Будинок потребує поточного і капітального ремонту, від проведення яких відповідач ухиляється, комунальні послуги відповідач не сплачує.

Оскільки у неї, позивача, є переважне право у володінні і користуванні спірним жилим будинком, спірний жилий будинок є таким, що не ділиться, спільне володіння і користування ним неможливе, просила винести судове рішення, яким припинити право власності ОСОБА_5 ? частиною спірного жилого будинку, стягнувши з неї, позивача, на користь відповідача вартість ? частини будинку з господарськими спорудами до нього; визнати за нею, ОСОБА_1, право власності на ? частину жилого будинку АДРЕСА_1 з господарськими спорудами до неї, яка належить відповідачу ОСОБА_5; стягнути з відповідача на її користь судові витрати (а.с.4-5).

До початку судового розгляду позивач, дізнавшись, що відповідач ОСОБА_5 після відкриття провадження у справі подарувала належну їй ? частину жилого будинку своєму сину ОСОБА_3, уточнила свої позовні вимоги, пред'явивши їх до відповідачів ОСОБА_5 і ОСОБА_3, просила припинити право власності ОСОБА_3 ? частиною спірного жилого будинку, стягнувши з неї, позивача, на користь відповідача ОСОБА_3 вартість ? частини будинку з господарськими спорудами до нього; визнати за нею, ОСОБА_1, право власності на ? частину жилого будинку АДРЕСА_1 з господарськими спорудами до неї, яка належить відповідачу ОСОБА_3; стягнути з відповідача ОСОБА_3 на її, позивача, користь судові витрати, в тому числі з оплати проведення будівельно-технічної експертизи (а.с.105).

У судовому засіданні позивач підтримала свої позовні вимоги з зазначених у позові і уточненні до позову підстав, просила задовольнити їх в повному обсязі.

Представник позивача адвокат ОСОБА_2, повноваження якого підтверджені на а.с.18-20, підтримав уточнені позовні вимоги з зазначених у позові і уточненні до позову підстав, просив задовольнити їх.

Відповідач ОСОБА_5 у своїй письмовій заяві просила справу розглянути в її відсутність і відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 (а.с.99).

Відповідач ОСОБА_3 у своїх письмових запереченнях суду просив відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, оскільки її позов до нього і його матері є надуманим і безпідставним. Насправді він має намір в подальшому проживати в належній йому частині спірного жилого будинку, який він прийняв в дар від своєї матері у грудні 2013 року, тільки б позивач і її рідні не чинили йому перешкод в цьому, як з 1997 року мати позивача у справі ОСОБА_6 чинити його матері ОСОБА_5 перешкоди у користуванні і розпорядженні належної їй на той час ? частиною спірного жилого будинку. Неприязні стосунки виникли давно не між ним і його матір'ю і ОСОБА_1, а між ОСОБА_6 і його матір'ю, бо ОСОБА_5 чомусь вважає, що тільки вона повинна бути власницею батьківського будинку, достовірно знаючи при цьому, що ОСОБА_5 і ОСОБА_3 не мають іншої жилої нерухомості, крім будинку АДРЕСА_1. Дійсно, аж до 2012 року його мати не мала можливості проживати у належній їй ? частині жилого будинку, бо ОСОБА_6 систематично чинила перешкоди в цьому. Саме з цих причин він, відповідач, і його мати не сплачували комунальні послуги за цією адресою, бо не користувалися ними. Він категорично проти сплати на його користь вартості половини спірного жилого будинку, враховуючи падіння курсу гривні і нестабільної економічної і політичної ситуації в Україні (а.с.110-111).

Представник відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_4, повноваження якої підтверджені на а.с.100-104,126 у судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_1 не визнала і просила відмовити в їх задоволенні в повному обсязі, зазначив в обґрунтування своєї позиції, що неприязні стосунки виникли не між ОСОБА_1 і відповідачами у справі, а між матір'ю позивача у справі ОСОБА_6 і відповідачем ОСОБА_5, які є рідними сестрами. Тому ОСОБА_6 ще у 2008 році і надумала собі цю судову тяжбу, яка триває і понині, але вже не між нею і її рідною сестрою, а між її дочкою ОСОБА_1 і відповідачами у справі - її рідною тіткою і двоюрідним братом. Позовні вимоги позивач обґрунтувала наявністю у відповідачів іншого житла і тим, що спірний жилий будинок є неподільною річчю. Проте, наявність іншого жилого будинку, власником якого є чоловік і батько відповідачів у справі, не свідчить про те, що відповідачі мають інше житло. Ціна, яка зазначена у висновку експерта, є сміхотворною, за таку ціну не придбаєш зараз будь-якого житла. Жилий будинок - це не просто річ, а житлова нерухомість, і в ній прекрасно можуть і уживаються співвласники. ОСОБА_3 на даний час просто ніде жити, крім як в належній йому ? частині жилого будинку, який є предметом спору. А неможливість мирного проживання у спірному будинку - це надумані слова позивача, бо саме ОСОБА_6 перешкоджала у користуванні ? частиною жилого будинку своїй рідній сестрі ОСОБА_5, і це встановлено судовими рішеннями.

У судовому засіданні свідок на стороні позивача ОСОБА_8 суду пояснила, що вона зі своєю родиною проживає у АДРЕСА_3 останні 10 років. Вона знає родину ОСОБА_6 як добрих сусідів. ОСОБА_6 проживають у АДРЕСА_1 постійно, в тому числі їх обидві дочки, одна з них - ОСОБА_1. Родину ОСОБА_5 по зазначеній адресі вона баче іноді, бо більшу половину дня вона працює. ОСОБА_3 не проживає постійно у АДРЕСА_1, батьки його іноді навідуються , бо обробляють город. Будинок, якщо його не привести до ладу, скоро просто розвалиться.

У судовому засіданні свідок на стороні позивача ОСОБА_10 суду пояснила, що вона проживає у АДРЕСА_4 останні 16 років. Неподалік від її будинку проживає родина ОСОБА_1. ОСОБА_1 проживає на даний час у АДРЕСА_1 постійно. Вона, ОСОБА_10, завжди бачить, що ОСОБА_1 і її рідна сестра доглядають за палісадниками, що за подвір'ям, вона також бачила, як ОСОБА_1 білили хату. ОСОБА_3 вона по АДРЕСА_1 іноді бачить, коли вони убирають город.

Суд, вислухав у судовому засіданні позивача і її представника, відповідача ОСОБА_3 і його представника, свідків, дослідивши письмові докази у справі, в тому числі цивільну справу №2-470 за 2011 рік за позовом ОСОБА_11 до ОСОБА_6 про вселення та за зустрічним позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_5, третя особа КП «БТІ» Новоазовського району про припинення права на частку у спільному майні, проаналізувавши добуті докази в їх сукупності, приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно ст.364 ЦК України, співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим, співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки.

Згідно ч.2 ст.183 ЦК України, неподільною є річ, яку не можна поділити без втрати її цільового призначення.

Згідно ст.365 ЦК України, право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо: 1) частка є незначною і не може бути виділена в натурі; 2) річ є неподільною; 3) спільне володіння і користування майном є неможливим; 4) таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї. Суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.

Судом встановлено в судовому засіданні, що на підставі договору дарування від 16 жовтня 2013 року позивач є власницею ? частини жилого будинку АДРЕСА_1 з надвірними спорудами до неї, прийняв зазначену частину будинку в дар від своєї матері ОСОБА_6. Зазначений договір зареєстрований (а.с.7-9).

Судом встановлено в судовому засіданні, що на підставі договору дарування від 09 грудня 2013 року відповідач ОСОБА_3 є власником ? частини жилого будинку АДРЕСА_1 з надвірними спорудами до неї, прийняв зазначену частину жилого будинку в дар від своєї матері ОСОБА_5. Зазначений договір зареєстрований (а.с.82-84).

Згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи від 06 грудня 2013 року судом встановлено, що розділити будинок АДРЕСА_1 Донецької області між співвласниками відповідно належним їм частинам у домоволодінні, а саме по ? частці, не можливо відповідно до ДБН В.3.2.2-2-2009 «Жилі будинки. Реконструкція і капітальний ремонт» і ДБН В.2.2.-15-2005 «Жилі будинки. Основні положення», оскільки площа, яка припадає на ідеальну ? частку, менше мінімальної площі (30 кв.м), яка регламентується нормами (а.с.31-32).

Згідно звіту про незалежну експертну оцінку вартості домоволодіння зі всіма надвірними будівлями і спорудами, який розташований у АДРЕСА_1, ринкова вартість його цілої частини становить 100241 грн., а найбільш вірогідна ринкова вартість його ? частини становить 50120,50 грн. (а.с.33-77).

Відповідно до квитанції на а.с.107 судом встановлено, що ОСОБА_1 05 лютого 2014 року внесла на депозитний рахунок суду грошову компенсацію за належну ОСОБА_3 ? частину у будинку АДРЕСА_1 в сумі 50120,50 грн..

З паспортних даних позивача судом встановлено, що ОСОБА_1 з 16 жовтня 2013 року зареєстрована по АДРЕСА_1 (а.с.136). Зазначене підтверджується і поясненнями в судовому засіданні самого позивача, а також свідків ОСОБА_8 і ОСОБА_12.

З відповіді Донецького обласного адресного бюро судом встановлено, що ОСОБА_5 зареєстрована у АДРЕСА_5 з 21 грудня 2011 року (а.с.17).

З повідомлення Безіменського сільського голови від 16 квітня 2013 року на а.с.135 судом встановлено, що ОСОБА_3 зареєстрований у АДРЕСА_1 з 10 грудня 2013 року.

Спору з приводу володіння і проживання ОСОБА_3 у зазначеному жилому будинку судом не встановлено в судовому засіданні, оскільки, на думку суду, наявність судових рішень, яким встановлений факт чинення перешкод колишньою співвласницею спірного жилого будинку ОСОБА_6 другій колишній співвласниці спірного жилого будинку ОСОБА_5 не є доказом того, що позивач у справі чинить перешкоди відповідачам у користуванні і володінні ? частиною спірного жилого будинку.

З пояснень у судовому засіданні позивача і свідків ОСОБА_8 і ОСОБА_12 судом встановлено, що ОСОБА_1 підтримує спадковий будинок і прилеглу до нього територію в порядку, що, на думку суду, підтверджує її твердження в тій частині, що вона має намір проживати у спірному жилому будинку разом зі своєю родиною.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 суд виходить з того, що саме вона звернулася до суду з позовом про припинення права на частку у спільному майні до відповідачів, ініціювала проведення судової будівельно-технічної експертизи, внесла на депозитний рахунок вартість ? частини жилого будинку, яка належить ОСОБА_3 з тим, щоб компенсувати останньому її вартість у грошовому вираженні. Крім того, задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 суд приходить до висновку, що за конкретних обставин справи припинення права на частку ОСОБА_3 у спільному майні не завдасть істотної шкоди інтересам його як співвласника та членам його родини, бо відповідачі належними доказами не довели суду факт постійного їх проживання у спірному жилому будинку від дня звернення позивача до суду з позовом.

Суд вважає безпідставними заперечення відповідачів проти позову з тих підстав, що оцінка вартості ? частини спірного жилого будинку є такою, що не відповідає дійсності, оскільки, заперечуючи проти такої вартості половини жилого будинку, відповідачі і їх представник у судовому засіданні з дня проведення експертної оцінки не заявили про бажання провести оцінку вартості ? частини жилого будинку і довести суду іншу вартість предмету спору.

За правилами ст.ст.79,88 ЦПК України суд стягує з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 сплачені при подачі позову 500,57 грн. судового збору і 1800 грн. вартості проведення судових експертиз згідно квитанцій на а.с.108-109.

З ОСОБА_3 суд стягує на користь держави 0,64 грн. судового збору (501,21 грн. - 500,57 грн. = 0,64 грн.).

Керуючись ст.ст.10-11,60-61,79,88,212-215 ЦПК України, ст.ст.183,364-365,392 ЦК України, Постановою Пленуму Верховного суду України №7 від 04 жовтня 1991 року «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок» (з внесеними змінами і доповненнями до неї), суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_5, ОСОБА_3 про припинення права на частку у спільному майні задовольнити.

Припинити право власності ОСОБА_3 на ? (одну другу) частину жилого будинку АДРЕСА_1 з господарськими спорудами до неї.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на ? (одну другу) частину жилого будинку АДРЕСА_1 з господарськими спорудами до неї, виділивши його ОСОБА_1 в натурі.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 грошову компенсацію вартості ? частини жилого будинку АДРЕСА_1 в сумі 50120 (п'ятдесят тисяч сто двадцять) грн. 50 коп., які внесені на депозитний рахунок 05 лютого 2014 року, шляхом виплати зазначеної суми грошової компенсації ОСОБА_3 з депозитного рахунку територіального управління державної судової адміністрації України в Донецькій області.

.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 500 грн. 57 коп. судового збору і 1800 грн. витрат на проведення судових експертиз, а всього стягнути 2300 грн. 57 коп. судових витрат.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави 0 грн. 64 коп. судового збору.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу до Апеляційного суду Донецької області через Новоазовський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя