Постанова № 39049688, 22.04.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2014 р. Справа № 804/3440/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді -Рищенко А. Ю., при секретарі судового засідання -Дубровець Д.В., за участю: представника позивача - представника відповідача -Журавльов О.С., Колупаєва О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДНІПРОКЛІНЕР» до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській обла про скасування податкових повідомлень-рішень від 18.02.2014 року за №№ 0000952204, 0000982204, -

ВСТАНОВИВ:

05.03.2014р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «ДНІПРОКЛІНЕР» з позовом до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, з позовними вимогами про: скасування податкового повідомлення-рішення №0000952204 від 18.02.2014 року, винесеного Лівобережною об'єднаною державною податковою інспекцією м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області, відповідно до якого ТОВ «ДНІПРОКЛІНЕР» зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 621 227,00 грн.; - скасування податкового повідомлення-рішення №0000982204 від 18.02.2014 року, винесеного Лівобережною об'єднаною державною податковою інспекцією м.Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області, відповідно до якого ТОВ «ДНІПРОКЛІНЕР» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 2 287,00 грн., а також накладено штрафні санкції в розмірі 1 143,50 грн..

Ухвалою суду від 02.04.2013р. було відкрито провадження в даній адміністративній справі та призначено справу до судового розгляду після усунення позивачем недоліків позовної заяви відповідно до ухвали суду від 07.03.2013р.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що не погоджується з висновками відповідача, викладеними в Акті «Про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість щодо виявлених порушень» №304/2204/37071009 від 29.01.2014 року щодо безпідставного завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, оскільки даний акт перевірки ґрунтується на висновках Акту від 30.09.2013року № 710/2204/37071009 та Акту від 29.10.2013р. №1234/2204/37071009, на підставі яких були винесені податкові повідомлення-рішення, що оскаржуються в судовому порядку, отже є неузгодженими, що свідчить про безпідставність і передчасність висновку ДПІ. Податковий кредит підтверджений та відображений в податковому обліку правомірно, у відповідача відсутнє право виключати суми невідшкодованого ПДВ із рядка 24 декларації з ПДВ та, як наслідок, нараховувати зобов'язання за платежем податок на додану вартість. Таким чином податкові повідомлення-рішення №№ 0000952204 та №0000982204 від 18.02.2014р., є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав повністю та пояснив обставини справи таким чином, як вони викладені вище.

Відповідач проти позову заперечував, посилаючись на те, що під час проведення камеральної перевірки податкової звітності з ПДВ перевіряючим було встановлено порушення позивачем п.п. 54.3.2 п.54.3 ст.54, п.200.1, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, а саме: завищено розмір від'ємного значення сум податку на додану вартість на суму 621227,00 грн. та занижено податок на додану вартість у сумі 2287,00 грн., у зв'язку з чим позивачу винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення. Встановлені порушення позивачем податкового законодавства є обґрунтованими, а тому Лівобережна об'єднана державна податкова інспекція м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області при прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень-рішень діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. На підставі вищенаведеного, просить суд у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Суд, заслухавши пояснення сторін, вивчивши наявні у справі докази та оцінивши їх у сукупності, вважає необхідним задовольнити даний позов повністю з наступних підстав.

Аналіз матеріалів справи показує, що головним державним ревізором-інспектором відділу камеральних перевірок управління податкового аудиту на підставі п.200.10 ст.200 Податкового кодексу України в порядку ст..76 Податкового кодексу України було проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість за грудень 2013 року.

Хід та результати проведеної перевірки були зафіксовані в акті перевірки "Про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість щодо виявлених порушень» №304/2204/37071009 від 29.01.2014р..

За результатами проведеної перевірки було встановлено порушення позивачем п.п.54.3.2 п.54.3 ст.54, п.200.1, п. 200.2, п. 200.3, п. 200.4 «а», «б» ст.200 Податкового кодексу України, до зменшення підлягає залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду по податковій декларації з ПДВ за грудень 2013 року по ТОВ «ДНІПРОКЛІНЕР» у розмірі 621227,00 грн., та занижено суму ПДВ, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду на 2287,00 грн..

Висновки Лівобережної об'єднаної Державної податкової інспекції м.Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області стали підставою для винесення податкового повідомлення-рішення форми «В4» №0000952204 від 18.02.2014р. яким ТОВ «ДНІПРОКЛІНЕР» зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 621 227,00 грн. та податкового повідомлення-рішення форми «Р» №0000982204 від 18.02.2014р., яким ТОВ «ДНІПРОКЛІНЕР» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 3430,50 грн., з яких за основним платежем - 2287,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 1143, 50 грн..

Правомірність/протиправність прийняття податкових повідомлень-рішень №№ 0000952204 та №0000982204 від 18.02.2014р. становить предмет доказування в даній адміністративній справі.

Досліджуючи правомірність винесення вищенаведених податкових повідомлень-рішень судом були встановлені наступні обставини.

Відповідно до пп. 4.6.7 п. 4 розділу IV Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Мінфіну від 25.11.2011р. N 1492, рядок 21.3 передбачений для відображення збільшення або зменшення залишку від'ємного значення, який (для декларації 0110 - після бюджетного відшкодування) включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24) за результатами камеральної чи документальної перевірки, проведеної органом державної податкової служби.

При перевірці використано Акт камеральної перевірки № 710/2204/37071009 від 30.09.2013р., за результатами якої податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення №0004702204; Акт №1234/22-04/37071009 від 29.10.2013р., за результатами якої податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення №0005132204; №1667/2204/37071009 від 29.11.2013р., за результатами якої податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення форми «В4»; №2024/1501/37071009 від 27.12.2013р.., яким встановлено завищення суми податкового кредиту податкової декларації з ПДВ за грудень 2013 року на суму 621227,00 грн., та не заповнення рядку 21.3 декларації в ПДВ за грудень 2013 року, у якому передбачено відображення зменшення від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду у розмірі 621227,00 грн.. За результатами зазначеної перевірки податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення №0000392204.

Зазначені податкові повідомлення-рішення оскаржуються у судовому порядку, що було підтверджено ТОВ «Дніпроклінер» відповідним доказами, що містяться в матеріалах справи, таким чином дані зобов'язання є неузгодженими.

Ч.4 п.56.18 ст.56 ПКУ встановлено, що при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили. Таким чином, права та обов'язки платника податків щодо використання цієї суми у наступних періодах виникають, лише після набрання законної сили судових рішень.

Судом також досліджені копія податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2013 року із відповідним додатками.

Також судом досліджені письмові докази, що були надані позивачем на підтвердження правомірності формування суми від'ємного значення з ПДВ, яка була відображена в декларації за грудень 2013 року, а саме: договір поставки №05710/Д-1 від 05.07.2010р. з додатком; податкова накладна №37 від 05.07.2010р., №2 від 05.07.2011р.; реєстр виданих та отриманих податкових накладних за квітень 2011 року та за червень 2012 року; рахунок фактура №СФ-0000059 від 02.07.2010р., №СФ-0000095 від 04.07.2011р.; видаткова накладна №РН-0000048 від 20.08.2010р., №РН-0000040 від 21.07.2010р., №РН-0000079 від 26.09.2011р.; акти приймання-передачі автомобіля від 20.08.2010р., 21.07.2010р.; свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу від 01.09.2010р.; банківські виписки від 05.07.2010р. та від 05.07.2011р..

Порядок та умови формування податкового кредиту регулюються розділом V Податкового кодексу України.

Так, відповідно до п.198.3 ст.198 Кодексу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п. 200.1 ст. 200 Кодексу сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п.200.2. ст..200 зазначеного кодексу при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При цьому, при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (п. 200.3 цієї ж статті).

Відповідно до п. 200.3 ст. 200 ПК України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченої відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до підпункту "б" пункту 200.4 статті 200 Кодексу залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового кредиту.

Згідно п.п.14.1.39. п.14.1 ст.39 Податкового кодексу України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до п.п.14.1.157. п.14.1 ст.14 ПКУ податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.

П. п.54.3.2 п.54.3. ст.54 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

У відповідності до п.56.1, п.56.18 ст.56 ПКУ рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

З урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Пунктом 2.2. Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України N 1236 від 28.11.2012р. передбачено, що у випадках, зазначених у пункті 2.1 цього розділу, відповідний структурний підрозділ органу державної податкової служби складає податкове повідомлення-рішення: за формою згідно з додатком 8 про зменшення від'ємного значення суми податку на додану вартість платника (форма "В4").

Відповідно до п.4.4. визначеного порядку у разі звернення платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним податкового повідомлення-рішення за умови надходження до органу державної податкової служби ухвали суду про порушення провадження у справі за позовом платника податків не пізніше настання граничного строку сплати, зазначеного в податковому повідомленні-рішенні, структурний підрозділ, який склав таке податкове повідомлення-рішення, у день отримання ухвали вносить відповідні дані до реєстру податкових повідомлень-рішень.

При цьому сума грошового зобов'язання в той самий день виводиться з реєстру податкових повідомлень-рішень та обліковується в окремому реєстрі до дня набрання рішенням суду законної сили.

Після прийняття судом рішення по суті, яке набрало законної сили, структурний підрозділ, який склав податкове повідомлення-рішення, що оскаржувалося, в день отримання відповідного рішення органом державної податкової служби вносить інформацію про таке рішення до зазначеного в попередньому абзаці окремого реєстру та підшиває копію рішення до матеріалів перевірки або безпосередньо до справи платника податків.

Аналогічні дії здійснюються у разі оскарження платником податків рішення суду в апеляційному порядку (за умови прийняття апеляційної скарги апеляційним адміністративним судом до провадження).

У разі надходження до органу державної податкової служби ухвали суду про порушення провадження у справі за позовом платника податків після закінчення граничного строку сплати сума грошового зобов'язання, нарахована в картці особового рахунка платника податків, підлягає виведенню з неї до окремого реєстру, де вона міститься, до дня набрання судовим рішенням законної сили.

У відповідності до п.4.5 зазначеного порядку після закінчення процедури адміністративного оскарження та/або судового оскарження та набрання судовим рішенням законної сили суми узгодженого грошового зобов'язання та/або зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування, та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість в автоматичному режимі переносяться з реєстру податкових повідомлень-рішень (окремого реєстру, передбаченого пунктом 4.4 цього розділу) до автоматизованої інформаційної облікової системи органів державної податкової служби. Одночасно структурному підрозділу, що забезпечує адміністрування облікових показників та звітності, передаються паперові виписки з реєстру податкових повідомлень-рішень за день, до яких включається інформація щодо сум узгоджених грошових зобов'язань та інших показників, які переносяться до карток особових рахунків. Зазначені виписки передаються окремо від кожного структурного підрозділу, що складає податкові повідомлення-рішення, за підписом керівника такого структурного підрозділу.

Підпунктом 4.6.7. п.4.6 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011р. №1492 чинний на час виникнення спірних правовідносин, передбачено що Рядок 21.3 передбачений для відображення збільшення або зменшення залишку від'ємного значення, який (для декларації 0110 - після бюджетного відшкодування) включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24) за результатами камеральної чи документальної перевірки, проведеної органом державної податкової служби.

Суд зазначає, що у разі коли за результатами перевірки податковим органом встановлено перевищення задекларованого платником податку залишку від'ємного значення податкової декларації з ПДВ і виписано повідомлення-рішення за формою "В4" та якщо платником податку здійснювалось оскарження такого податкового повідомлення-рішення, яке після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження залишене без змін, а скарга - без задоволення, то сума завищеного залишку від'ємного значення зі знаком "-" підлягає відображенню по картці особового рахунку платника податку протягом десяти календарних днів та по рядку 21.3 податкової декларації з ПДВ звітного періоду, в якому закінчено процедуру оскарження.

Виходячи з викладеного, оскільки процедура оскарження податкових повідомлень-рішень, на підставі яких, за твердженням податкового органу, позивач повинен був відобразити зі знаком "-" суму зменшення залишку від'ємного значення (по рядку 21.3), триває, а також відсутності норми чинного законодавства, що прямо передбачає обов'язок позивача відобразити дану суму у рядку, що відповідає зменшенню суми, що підлягає зарахуванню до складу податкового кредиту наступного звітного періоду, висновки податкового органу є необґрунтованими.

З огляду на вказане, зазначене має відбуватись за наявності факту існування податкового зобов'язання узгодженого в установленому Податковим Кодексом порядку.

Також суд зазначає, що як вбачається з матеріалів справи та не спростовано відповідачем, в ході проведення перевірки позивача, відповідачем будь-яких інших порушень у формуванні спірної суми від'ємного значення з ПДВ виявлено не було.

Окрім того, суд зазначає, що відповідно до листа Державної податкової служби України від 12.01.2012 р. № 808/7/15-3417-16 «Щодо порядку відображення у податковій декларації з ПДВ залишку від'ємного значення податку, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду та з дати виникнення якого минуло 1095 днів» платник податку, який не мав права на бюджетне відшкодування через відсутність оподатковуваних поставок, має право в рядку 24 податкової декларації з ПДВ відображати залишок від'ємного значення податку, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду та з дати виникнення якого, минуло 1095 днів, до повного його погашення.

З огляду на те, що ТОВ «ДНІПРОКЛІНЕР» не подавало заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, а нормами Податкового кодексу України жодних обмежень щодо врахування від'ємного значення протягом конкретних періодів не встановлено, ТОВ «ДНІПРОКЛІНЕР» правомірно відобразило залишок від'ємного значення в рядку 24 податкової декларації з ПДВ за грудень 2013 року.

Таким чином, висновки податкового органу, зроблені за результатами перевірки, є помилковими, а її результати не свідчать про вчинення позивачем порушень податкового законодавства, зазначених податковим органом, та не можуть бути підставою для винесення спірних податкових повідомлень-рішень.

За таких обставин, виходячи з системного аналізу положень законодавства України, наданих сторонами доказів, та встановлених фактичних обставин, суд дійшов висновку що відповідачем правомірність оскаржуваних рішень не доведена, а позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 12, 60, 86, 160, 161, 163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ДНІПРОКЛІНЕР» до Лівобережної об'єднаної Державної податкової інспекції м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування податкових повідомлень-рішень від 18.02.2014 року за №№ 0000952204, 0000982204 - задовольнити повністю.

Скасувати податкове повідомлення-рішення №0000952204 від 18.02.2014 року, винесеного Лівобережною об'єднаною державною податковою інспекцією м.Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області, відповідно до якого ТОВ «ДНІПРОКЛІНЕР» зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 621 227,00 грн.

Скасувати податкове повідомлення-рішення №0000982204 від 18.02.2014 року, винесеного Лівобережною об'єднаною державною податковою інспекцією м.Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області, відповідно до якого ТОВ «ДНІПРОКЛІНЕР» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 2 287,00 грн., а також накладено штрафні санкції в розмірі 1 143,50 грн.

Присудити з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДНІПРОКЛІНЕР» (код ЄДРПОУ - 37071009) сплачений судовий збір в сумі 487 (чотириста вісімдесят сім) грн. 20 коп.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення виготовлення постанови в повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкт владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови.

Повний текст постанови складений 25.04.2014 року.

Суддя А.Ю. Рищенко