КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"21" травня 2014 р. Справа№ 910/20515/13
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Лобаня О.І.
суддів: Майданевича А.Г.
Федорчука Р.В.
за участю представників сторін відповідно до протоколу судового засідання від 21.05.2014 року,
розглянувши апеляційну скаргу Українського консорціуму «Екосорб» на рішення господарського суду міста Києва від 03.03.2014 року
у справі № 910/20515/13 (суддя - Марченко О.В.)
за позовом Антимонопольного комітету України
до Українського консорціуму «Екосорб»
про стягнення 87000,00 грн. штрафу та 87000,00 грн. пені.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду міста Києва від 03.03.2014 року по справі № 910/20515/13 позов Антимонопольного комітету України до Українського консорціуму «Екосорб» про стягнення 87000,00 грн. штрафу та 87000,00 грн. пені - задоволено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції від 03.03.2014 року, відповідач звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить рішення господарського суду міста Києва від 03.03.2014 року по справі № 910/20515/13 скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.03.2014 року апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду.
У відзиві на апеляційну скаргу Антимонопольний комітет України вважає подану апеляційну скаргу Українського консорціуму «Екосорб» безпідставною та необґрунтованою, а рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, позивач просить суд апеляційної інстанції залишити оскаржуване рішення суду без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
В судових засіданнях 16.04.2014 року та 21.05.2014 року представник Антимонопольного комітету України надав суду свої пояснення по справі в яких, заперечив проти задоволення апеляційної скарги відповідача на підставі доводів зазначених у відзиві на скаргу, вважає скаргу необґрунтованою та безпідставною, а рішення господарського суду міста Києва законним та обгрунтованим. Представник позивача просив апеляційний господарський суд залишити без змін оскаржуване рішення місцевого господарського суду від 03.03.2014 року, а апеляційну скаргу без задоволення.
Представник Українського консорціуму «Екосорб» у судові засідання 16.04.2014 року та 21.05.2014 року не з'явився про день та час розгляду справи відповідач був повідомлений належним чином, про що, в матеріалах міститься повідомлення про вручення поштового відправлення. Про причини неявки суд не повідомив.
Враховуючи викладене, заслухавши думку представника позивача що з'явився у судове засідання, колегія суддів апеляційного господарського суду з урахуванням ст. 75 ГПК України вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, оскільки відповідач про дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, участь Українського консорціуму «Екосорб» у судовому засіданні 21.05.2014 року, судом обов'язковою не визнавалась, клопотань про відкладення розгляду справи та витребування письмових доказів не надходило. В матеріалах справи міститься достатньо доказів для прийняття рішення по справі.
Також, колегія суддів апеляційного господарського суду звертає увагу на те, що у відповідності до ч.2 ст. 102 ГПК України суд апеляційної інстанції обмежений строком розгляду апеляційної скарги на рішення місцевого господарського суду, та у відповідності до ч. 3 ст. 69 ГПК України строк розгляду справи за клопотанням позивача вже продовжувався.
У відповідності до ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Дослідивши наявні в справі матеріали, розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представників сторін що з'явились в судове засідання, Київським апеляційним господарським судом встановлено наступне.
23.04.2013 року Антимонопольним комітетом України, за результатами розгляду матеріалів справи № 227-26.13/309-12 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції Українським консорціумом «Екосорб», було прийнято рішення № 318-р, яким визнано, що Український консорціум «Екосорб» вчинило порушення, передбачене пунктом 13 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді неподання інформації Антимонопольному комітету України на вимогу державного уповноваженого Антимонопольного комітету України від 20.05.2012 року № 227-29/09-5617 у встановлений ним строк. Даним рішенням Антимонопольного комітету України на відповідача, було накладено штраф у розмірі 87000 грн.
Про прийняття Антимонопольним комітетом України рішення № 318-р від 23.04.2013 року про накладення на відповідача штрафу у розмірі 87000 грн. останнього було повідомлено листом №127-26/07-4513 від 07.05.2013 року.
Зазначене рішення Антимонопольного комітету України відповідач отримав 22.05.2013 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 0303506084701. Копії зазначених документів містяться в матеріалах справи.
У зв'язку з несплатою відповідачем накладеного на нього штрафу у строки, встановлені ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» (2 місяців з моменту отримання рішення), позивач звернувся до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення 87000 грн. штрафу згідно рішення № 318-р від 23.04.2013 року.
Крім суми штрафу позивач нарахував за період з 23.07.2013 року по 16.10.2013 року включно, пеню за кожен день прострочення сплати штрафу в розмірі півтора відсотки від суми штрафу, що відповідно до розрахунку позивача складає 112230 грн., та враховуючи ч. 5 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» просив стягнути з відповідача штраф у розмірі 87000 грн.
У свою чергу відповідач заперечив щодо задоволення позовних вимог в повному обсязі з огляду на те, що, у період з березня 2012 року по теперішній час УК «Екосорб» перебуває в тяжкому фінансовому становищі. Все майно відповідача перебуває під арештом та відповідач фактично не здійснює господарську діяльність вже майже два роки. Крім того, відповідач зазначив, що листом від 25.12.2012 року №01/01-265 УК «Екосорб» повідомлено АМК про те, що в період 2012 року робота відповідача паралізована, працівники звільняються, УК «Екосорб» вчиняє дії з передачі функцій генерального підрядника до замовника будівництва з метою завершення будівництва. Також відповідач зазначає, що перелік інформації, яку відповідач повинен був подати на запит АМК, не є чітким та вичерпним, а тому, не дивлячись на надану інформацію, за будь-яких підстав позивач міг зазначити, що відповідач надав не повну інформацію, дані дії з боку АМК є зловживанням правами, передбаченими чинним законодавством України. В переліку питань АМК були питання щодо надання договорів на розміщення реклами, але у зв'язку з тим, що діяльність підприємства не здійснювалась майже рік, а глобальна фінансова криза, яка відобразилась на діяльності консорціуму, розпочалась з 2008 року -УК «Екосорб» взагалі не розміщував будь-яку рекламу в цей період. При цьому, ненадання інформації з 2004 року по 2008 рік пояснюється тим, що договори на надання рекламних послуг не є документами, термін зберігання яких перевищує три роки, а тому такі договори взагалі відсутні на підприємстві.
Так, як зазначалося вище, рішенням господарського суду міста Києва від 03.03.2013 року у справі № 910/20515/13 позовні вимоги Антимонопольного комітету України до Українського консорціуму «Екосорб» задоволені у повному обсязі.
Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення вказаного позову, виходячи з наступного.
У відповідності до ст. 7 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має повноваження розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та проводити розслідування за цими заявами і справами.
Приписами статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» встановлено, що рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов'язковими до виконання. Рішення органів Антимонопольного комітету України надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб. Особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу. За кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, рішення Антимонопольного комітету №318-р від 23.04.2013 року було направлено відповідачу листом № 127-26/07-4513 від 07.05.2013 року та отримане останнім 22.05.2013 року. Отже, як правильно вказав суд першої інстанції, кінцевий термін сплати відповідачем штрафу є 22.07.2013 року.
Як встановлено місцевим господарським судом та перевірено судом апеляційної інстанції, відповідачем рішення № 318-р у судовому порядку не оскаржувалося, УК «Екосорб» не сплатило штраф у добровільному порядку, внаслідок чого позивачем на адресу відповідача було надіслано лист від 22.08.2013 року № 300-29/03-8284 з вимогою сплатити штраф і пеню, нараховану на підставі частин сьомої та дев'ятої статті 56 Закону.
Отже, судова колегія апеляційного господарського суду вважає, що позивачем правомірно було накладено штраф на УК «Екосорб» за не подання інформації на вимогу державного уповноваженого Антимонопольного комітету України у встановлений ним строк.
Оскільки УК «Екосорб» ні під час розгляду справи у суді першої інстанції, ні під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції не надало суду доказів сплати штрафу визначеного рішенням Антимонопольного комітету України, судова колегія апеляційного господарського суду погоджується з висновком місцевого господарського суду про задоволення позову щодо стягнення штрафу у розмірі 87000 грн.
Крім вказаного штрафу, позивач просив стягнути з відповідача пеню у розмірі 87000 грн. за період з 23.07.2013 року (наступний день після спливу строку добровільної сплати штрафу) по 16.10.2013 року включно.
Як зазначалося вище, у відповідності до ч. 5 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, кінцевий термін сплати відповідачем штрафу у добровільному порядку є 22.07.2013 року.
За розрахунком позивача кількість днів прострочення сплати штрафу становить 86 днів, сума пені за один день прострочення сплати штрафу складає 1305 грн., тому за 86 днів прострочення сплати штрафу сума пені становить 112230 грн. Розрахунок пені перевірений судом та є арифметично вірним. Проте, оскільки у відповідності до ч. 5 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» розмір пені не може перевищувати розміру штрафу (87000 грн.), то стягненню з УК «Екосорб» підлягає 87000 грн. пені.
Відповідно до частини 7 статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню в судовому порядку.
Таким чином, враховуючи вищевикладене та те, що відповідачем не було оскаржено рішення Антимонопольного комітету України про накладення штрафу, та рішення є чинним і не скасованим, судова колегія апеляційного господарського суду вважає, що вимоги Антимонопольного комітету України про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 87000 грн. та пені в сумі 87000 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, а тому місцевий господарський суд правомірно задовольнив позов Антимонопольного комітету України.
Відповідно до ст. 22 ГПК України сторони користуються рівними процесуальними правами. Сторони мають право псодавати докази, брати участь у дослідженні доказів. Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Судова колегія звертає увагу, що доводи та заперечення викладені у апеляційній скарзі на рішення суду першої інстанції не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи судом апеляційної інстанції.
Колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду міста Києва від 03.03.2014 року, прийняте після повного з'ясування обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, а також у зв'язку з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, є таким що відповідає нормам закону.
Відповідно до ст. 103 ГПК України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право: 1) залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а скаргу без задоволення; 2) скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення; 3) скасувати рішення повністю або частково і припинити провадження у справі або залишити позов без розгляду повністю або частково; 4) змінити рішення.
Таким чином, в задоволенні апеляційної Українського консорціуму «Екосорб» слід відмовити, а оскаржуване рішення господарського суду міста Києва від 03.03.2014 року залишити без змін.
Судові витрати розподіляються відповідно до вимог ст. 49 ГПК України.
Враховуючи наведене вище та керуючись статтями 99, 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Українського консорціуму «Екосорб» на рішення господарського суду міста Києва від 03.03.2014 року у справі № 910/20515/13 залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду міста Києва від 03.03.2014 року у справі № 910/20515/13 залишити без змін.
3. Матеріали справи № 910/20515/13 повернути до господарського суду міста Києва.
Головуючий суддя О.І. Лобань
Судді А.Г. Майданевич
Р.В. Федорчук
Дата підписання 26.04.2014 року
Судове рішення № 39046488, Київський апеляційний господарський суд було прийнято 21.05.2014. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 910/20515/13. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: