Постанова № 39044915, 29.05.2014, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 127/11450/13-а

Головуючий у 1-й інстанції: Антонюк В.В.

Суддя-доповідач: Полотнянко Ю.П.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2014 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Полотнянка Ю.П.

суддів: Драчук Т. О. Загороднюка А.Г.

при секретарі: Мартинюк В.В.

за участю представників сторін:

Позивач: ОСОБА_2

Представник відповідача: Романенко Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 25 липня 2013 року у справі за адміністративним позовомОСОБА_2 до Департаменту праці і соціального захисту населення Вінницької міської ради про перерахунок пенсії , -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 звернулася до Вінницького міського суду Вінницької області з адміністративним позовом до Департаменту праці і соціального захисту населення Вінницької міської ради про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії.

Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 25.07.2013 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, та просив скасувати постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 25 липня 2013 року та винести нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В судовому засіданні позивач підтримала доводи апеляційної скарги та просила її задовольнити.

Представник відповідача просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції-без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, позивача і представника відповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, а постанову суду першої інстанції - скасувати виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та знайшло своє підтвердження при апеляційному розгляді справи, що ОСОБА_2 має статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, як учасник ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1-категорії, що підтверджується посвідченням.

Позивачці встановлено 3 групу інвалідності відповідно до довідки МСЕК №019313 від 27.04.2000 року.

Довідкою МСЕК №696403 від 13.12.2011 року встановлено 2 групу інвалідності, яка пов'язана з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Відповідно до матеріалів справи одноразова компенсація була виплачена позивачу в розмірі 189,60 грн., при встановленні 2 групи інвалідності, позивачу була виплачена різниця розміру компенсації, при переході з 3 групи інвалідності на другу, в сумі 94,80 грн. Розмір виплат був визначений згідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26.07.1996 року №836 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

На підставі ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» позивач має право на отримання одноразової компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Згідно ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, та сім'ям, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою, виплачується в таких розмірах:

інвалідам I групи - 60 мінімальних заробітних плат;

інвалідам II групи - 45 мінімальних заробітних плат;

інвалідам III групи - 30 мінімальних заробітних плат;

дітям-інвалідам - 10 мінімальних заробітних плат;

сім'ям, які втратили годувальника, - 60 мінімальних заробітних плат.

Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, при розрахунку допомоги на оздоровлення, яка передбачена ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», застосуванню підлягає розмір мінімальної заробітної плати, визначений законами про встановлення розміру мінімальної заробітної плати на певний рік.

Таким чином, відповідач повинен був діяти у відповідності до вимог Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та сплатити позивачу належну до виплати одноразової компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи згідно ст.48 зазначеного Закону.

Однак, при виплаті даної компенсації відповідач керувався постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 року №836 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Крім того, колегія суддів вважає за потрібне зазначити, що відповідно до ч.2 ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Суд апеляційної інстанції вважає, що будь-які об'єктивні чи суб'єктивні обставини не позбавляли позивача можливості звернутися до суду, у визначені законом строки, з відповідним позовом до відповідача, якщо позивач вважав, що діями чи бездіяльністю відповідача порушуються його права та законні інтереси.

Стосовно вимог позивача щодо перерахунку та виплати одноразової компенсації за шкоду здоров'ю при встановленні 2 групи інвалідності, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до положень ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особам, які стали інвалідами 2 групи виплачується компенсація у розмірі 45 мінімальних заробітних плат. У разі встановлення інвалідності вищої групи інвалідам виплачується різниця у компенсаціях. Виплата здійснюється з мінімальної заробітної плати, яка склалася на момент встановлення інвалідності чи втрати годувальника.

Судом встановлено, що вказана різниця була виплачена позивачу в розмірі встановлено відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 року №836.

Отже, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що правомірним є зобов'язання Департамент праці та соціального захисту населення Вінницької міської ради перерахувати та виплатити позивачу різницю у компенсаціях при встановленні 2 групи інвалідності у відповідності до вимог ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Відповідно до ст.48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, виплачується в таких розмірах: інвалідам 2 групи-45 мінімальних заробітних плат, а інвалідам 3 групи-30 мінімальних заробітних плат. ОСОБА_2 відповідно до довідки МСЕК №696403 від 13.12.2011 року було встановлено 2 групу інвалідності, яка пов'язана з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Враховуючи вищевикладене, позивач має право на виплату різниці у компенсації між 2 групою та 3 групою інвалідності.

Отже, позивач згідно норм діючого законодавства має право на виплату різниці у компенсаціях при встановленні інвалідності вищої групи. У разі встановлення інвалідності вищої групи інвалідам виплачується різниця у компенсаціях ( 15 мінімальних заробітних плат).

На підставі вище викладеного, колегія суддів, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова суду скасуванню з ухваленням нового рішення.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково .

Постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 25 липня 2013 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Департаменту праці і соціального захисту населення Вінницької міської ради про перерахунок пенсії, - скасувати .

Ухвалити нову постанову, якою адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії Департаменту праці і соціального захисту. населення Вінницької міської рада щодо невиплати ОСОБА_2 різниці у компенсаціях в розмірі 15 мінімальних заробітних плат у зв"язку із встановленням їй 2-групи інвалідності, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС відповідно до ст.48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постараждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"

Зобов"язати Департамент праці і соціального захисту населення Вінницької міської ради здійснити нарахування та виплату ОСОБА_2 різниці у компенсаціях, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у зв'язку із встановленням їй 2-групи інвалідності відповідно до статті 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в розмірі 15 мінімальних заробітних плат, встановлених на момент виплати з урахуванням виплачених відповідачем сум. В іншій частині позову відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст 212 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі "03" червня 2014 р. .

Головуючий Полотнянко Ю.П.

Судді Драчук Т. О.

Загороднюк А.Г.