Постанова № 39044892, 22.05.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 810/6092/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Колеснікова І.С.

Суддя-доповідач: Горяйнов А.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Горяйнова А.М.,

суддів - Мамчура Я.С. та Шостака О.О.,

при секретарі - Дроздовій М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Карнет плюс» до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

У листопаді 2013 року ТОВ «Карнет плюс» звернулося до суду з позовом, у якому просило визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Броварської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області від 05 липня 2012 року № 0000292200.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2013 року вказаний адміністративний позов було задоволено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення про відмову задоволенні позову. Свої вимоги обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зокрема апелянт вказує на те, що позивач неправомірно сформував податковий кредит та витрати по правовідносинах з ТОВ «Еліре».

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Броварської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області задовольнити, постанову Київського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2013 року - скасувати та прийнятим нове рішення про відмову в задоволенні позову виходячи із наступного.

Згідно ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідності до ст. 202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує рішення суду першої інстанції та ухвалює нове якщо встановить порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Судом встановлено, що Броварською ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Карнет плюс» з питань правомірності формування податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ «Еліре» за період з серпня по вересень 2011 року, про що складено акт від 11 травня 2012 року № 265/22-5/31648017.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем було винесене податкове повідомлення-рішення від 05 липня 2012 року № 0000292200, яким позивачу нараховано податкові зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 236019 грн. 56 коп., з яких 188815 грн. 65 коп. - за основним платежем та 47203 грн. 91 коп. - штрафні (фінансові) санкції.

Не погоджуючись із вказаним рішенням податкового органу ТОВ «Карнет плюс» звернулося до суду з позовом про його скасування.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог ТОВ «Карнет плюс» суд першої інстанції виходив з того, що позивач надав докази правомірності своїх дій щодо формування податкового кредиту на підставі податкових накладних, складених ТОВ «Еліре».

Колегія суддів не погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції, оскільки він не відповідає фактичним обставинам справи.

Судом встановлено, що між ТОВ «Карнет плюс» та ТОВ «Еліре» були укладені наступні договори:

- № 010811с від 01 серпня 2011 року про організацію рекламної кампанії;

- № 30/08 від 30 серпня 2011 року про поставку товару.

На підставі податкових накладних, складених за вказаними договорами, позивач сформував податковий кредит у розмірі 188815 грн. 65 коп.

Броварська ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області вважає такі дії ТОВ «Карнет плюс» неправомірними з огляду на те, що ним не було надано доказів фактичного отримання товарів та послуг від ТОВ «Еліре». Також податковий орган послався на те, що надання рекламних послуг не відноситься до видів діяльності, які здійснює вказаний контрагент позивача.

Такий висновок було зроблено за результатами дослідження документів по правовідносинах з ТОВ «Еліре», наданих до перевірки, та відомостей про зазначеного контрагента, що перебувають у розпорядженні податкового органу.

Згідно пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

У відповідності до пп. «а» п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Із вказаної норми права вбачається, що обов'язковою умовою виникнення права на формування податкового кредиту є сплата податку на додану вартість у ціні придбаного або виготовленого товару чи послуг.

Таким чином, під час здійснення контролю за правомірністю формування платником податку податкового кредиту підлягає перевірці фактичне придбання товару чи отримання послуги.

Дослідивши приєднані до матеріалів справи письмові докази, колегія суддів встановила, що за договором № 010811с від 01 серпня 2011 року про організацію рекламної кампанії ТОВ «Еліре» зобов'язувалося надати позивачу послуги з розміщення в ефірі телеканалу рекламні матеріали.

Положеннями п. 1.1 вказаного договору передбачено, що ТОВ «Еліре» виконує роботи, зазначені в завданні на виконання рекламних послуг. Таке завдання повинно містити назву торгових марок чи продукції клієнта ТОВ «Карнет плюс», назву телеканалу, територію виходу в ефір, ефірний час, період рекламної кампанії, вартість і порядок оплати, термін підготовки рекламних матеріалів.

На підтвердження оформлення замовлень, передбачених п. 1.1 договору № 010811с від 01 серпня 2011 року, позивач надав суду додатки №№ 1-14 до вказаного договору. Вказані додатки датовані 01 серпня та 01 вересня 2011 року.

Дослідивши зміст вказаних додатків колегія суддів дійшла висновку про те, що з них неможливо чітко встановити у який саме період той, чи інший телеканал розміщує рекламну продукцію та хронометраж рекламної кампанії на відповідному каналі.

Так, в графі «телеканал» додатків зазначено: Тоніс, Маххі-ТV, Меnu-TV, Star-TV, Перший національний, ERA, ТВі.

У графі термін виконання завдання кожного з додатків, датованих 1 серпня 2011 року, зазначено - серпень 2011 року, а датованих 1 вересня 2011 року - вересень 2011 року.

Додатки, датовані 01 серпня 2011 року, у графі «назва відеоролика (хронометраж)» містять однакові назви відеороликів та хронометраж, проте графа «загальний хронометраж рекламної кампанії» містить різну кількість секунд.

Таким чином оформлені й додатки, датовані 01 вересня 2011 року.

Із зазначених документів неможливо встановити перелік роликів, які розміщуються на кожному окремо взятому телеканалі, та їх хронометраж. Про те, що такі показники є неоднаковими для кожного з каналів, свідчить різний загальний хронометраж рекламної кампанії при однаковому переліку рекламних роликів, їх хронометражу та переліку каналів.

Не встановлено також об'єктивної необхідності складення в один день однакових за змістом завдань, які відрізняються виключно загальним хронометражем рекламної кампанії.

Встановлений у додатках строк виконання завдання є неконкретним.

Завданням не визначено періодичність виходу кожного з роликів у ефір та не визначено загальний хронометраж для окремого ролика.

Надавши оцінку зазначеним документам за правилами ст. 86 КАС України колегія суддів дійшла висновку про те, що зі змісту таких завдань неможливо встановити, який саме ролик, в якому обсязі, поряду, в який строк та на якому телеканалі виконавець повинен розмістити.

У зв'язку з цим колегія суддів вважає, що додатки №№ 1-14 до договору № 010811с від 01 серпня 2011 року були складені не з метою визначення завдань виконавцю рекламної кампанії, а з метою документального оформлення операції, яка в дійсності не виконувалася.

Положеннями п. 1.5 договору № 010811с від 01 серпня 2011 року було передбачено, що засвідченням факту належного надання рекламних послуг є акт наданих послуг, в якому зазначаються назва телеканалу, на якому відбулося розміщення реклами, назва торгової марки або продукції клієнта замовника, найменування клієнта замовника, період виходу рекламних матеріалів та фактична вартість послуг.

На підтвердження тримання послуг від ТОВ «Еліре» позивач надав суду копії актів здавання-прийняття виконаних робіт, що датовані 01, 30, 31 серпня 2011 року та 11 актів від 30 вересня 2011 року.

Однак, такі акти оформлені без дотримання вимог, встановлених п. 1.5 договору № 010811с від 01 серпня 2011 року.

Крім того, акт від 01 серпня 2011 року та один акт від 30 вересня 2011 року складені про розміщення реклами на телеканалі ERA, акт від 30 серпня 2011 року - на телеканалі Тоніс, акт від 31 серпня 2011 року - на телеканалі Маххі-ТV, а інші 10 актів - на телеканалі ОТВ.

Як раніше зазначалося, додатками №№ 1-14 до договору № 010811с від 01 серпня 2011 року було передбачено розміщення реклами на телеканалах Тоніс, Маххі-ТV, Меnu-TV, Star-TV, Перший національний, ERA, ТВі.

Натомість телеканал ОТВ у зазначених додатках передбачений не був.

Відповідно до п. 2.1.2 договору № 010811с від 01 серпня 2011 року виконавець зобов'язувався надати замовнику звіт про виконання завдання у вигляді ефірної довідки про розміщення рекламних матеріалів, що складається на підставі даних моніторингу ефіру телеканалу, якщо тільки із замовником не погоджено іншу форму звіту.

В матеріалах відсутні докази домовленості між ТОВ «Карнет плюс» та ТОВ «Еліре» щодо складення звіту в іншій формі, ніж ефірна довідка.

Так само в матеріалах справи відсутні звіти про виконання завдань.

Крім того, як раніше зазначалося, податковим органом було встановлено, що згідно реєстраційних документів ТОВ «Еліре» не здійснює надання рекламних послуг.

З огляду на викладене колегія суддів погоджується з висновком Броварської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області про те, що ТОВ «Карнет плюс» не отримувало від ТОВ «Еліре» рекламних послуг, обумовлених договором № 010811с від 01 серпня 2011 року.

Із матеріалів справи вбачається, що між ТОВ «Карнет плюс» та ТОВ «Еліре» був також укладений договір поставки № 30/08Р від 20 серпня 2011 року. За вказаним договором ТОВ «Еліре» зобов'язувалося поставити позивачу товар, кількість, номенклатура, ціна, строки та умови поставки якого визначаються специфікаціями та накладними.

На підтвердження отримання товару від ТОВ «Еліре» позивач надав суду специфікацію від 12 вересня 2011 року та видаткову накладну № 65 від 12 вересня 2011 року.

Дослідивши специфікацію від 12 вересня 2011 року колегія суддів встановила, що в ній зазначено виключно перелік товарів та одиницю виміру. Всі інші умови поставки, які згідно договору поставки № 30/08Р від 20 серпня 2011 року повинні визначатися в специфікації - не зазначені або зазначені наступним чином «за замовленням», «по наявності на складі».

Крім того, у вказаній специфікації зазначено, що постачальником товару є ТОВ «Карнет плюс», а покупцем - ТОВ «Еліре», що не відповідає договору № 30/08Р від 20 серпня 2011 року.

Надана позивачем видаткова накладна № 65 від 12 вересня 2011 року не містить місця її складення.

Із перерахованих документів неможливо встановити, на яку із сторін покладався обов'язок здійснити перевезення товару та місце, в якому повинне було здійснюватися навантаження і розвантаження товару.

В матеріалах справи відсутні докази прийняття ТОВ «Карнет плюс» відповідного товару на облік.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком податкового органу про те, що позивач не отримувало від ТОВ «Еліре» товару за договором поставки № 30/08Р від 20 серпня 2011 року.

Як раніше зазначалося, обов'язковою умовою виникнення права на податковий кредит є сплата податку на додану вартість в ціні фактично отриманих товарів, робіт, послуг. Враховуючи, що доводи позивача про отримання від ТОВ «Еліре» товарів та послуг не знайшли свого підтвердження, дії позивача щодо формування податкового кредиту на підставі податкових накладних, складених вказаним контрагентом, є неправомірними.

З огляду на викладене колегія суддів вважає позовні вимоги ТОВ «Карнет плюс» про скасування податкового повідомлення-рішення Броварської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області від 05 липня 2012 року № 0000292200 є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Таким чином, доводи апеляційної скарги відповідача спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в постанові від 10 грудня 2013 року, та є підставами для її скасування.

З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було не вірно встановлені фактичні обставини справи, не надано належну оцінку дослідженим доказам, що призвело до неправильного вирішення справи. У зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Броварської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області задовольнити, постанову Київського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2013 року - скасувати та прийнятим нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 41, 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Київській області - задовольнити.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2013 року - скасувати.

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Карнет плюс» - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя А.М. Горяйнов

Судді Я.С. Мамчур

О.О. Шостак

Головуючий суддя Горяйнов А.М.

Судді: Мамчур Я.С

Шостак О.О.