Постанова № 39044798, 28.05.2014, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Качуріна Л.С.

Суддя-доповідач - Міронова Г.М.

УКРАЇНА

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2014 року справа №812/8798/13-а

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді Міронової Г.М., суддів: Юрко І.М., Блохіна А.А., розглянув в порядку письмового провадження апеляційні скарги Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області, ОСОБА_2 на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2014 року у справі № 812/8798/13-а за позовом ОСОБА_3 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ОСОБА_2 про визнання дій неправомірними, визнання незаконним та скасування рішення від 06 серпня 2013 року,

Позивач 21.10.2013 року звернувся до суду з адміністративним позовом до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області, мотивуючи свої вимоги тим, що ним було подано до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури скаргу на дії адвоката ОСОБА_2 Зазначену скаргу було скеровано для розгляду до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області. Рішенням відповідача від 09.07.2013 року за вказаною скаргою було порушено дисциплінарну справу стосовно адвоката ОСОБА_2 06.08.2013 року відповідачем було ухвалено (на думку позивача) незаконне рішення, яким було закрито дисциплінарну справу за його скаргою від 05 грудня 2011 року. Позивач вважав, що відповідач при розгляді скарги допустив певні порушення вимог Положення про кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури та Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», що призвело до прийняття неправомірного рішення.

Просив суд: визнати дії відповідача по розгляду скарги та прийняття рішення дисциплінарної палати від 06 серпня 2013 року про закриття дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_2 неправомірними; визнати рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області від 06 серпня 2013 року про закриття дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_2 незаконним та його скасувати; винести окрему ухвалу суду щодо протиправних дій відповідача, яку направити для вжиття заходів реагування до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2014 року адміністративний позов ОСОБА_3 задоволено частково.

Визнано неправомірними дії Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області щодо розгляду скарги ОСОБА_3 та прийняття рішення дисциплінарної палати від 06.08.2013 року про закриття дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_2.

Визнано незаконним та скасовано рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області від 06.08.2013 року про закриття дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_2. В решті позовних вимог відмовлено.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Харківської області та ОСОБА_2 подано апеляційні скарги.

Відповідач в своїй апеляційній скарзі просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

В обґрунтування апеляційної скарги посилається на норми Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Закону України «Про адвокатуру», Положення про кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури, затвердженого Указом Президента України від 05 травня 1993 року № 155/93 та зазначає, що дисциплінарна палата Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області прийняла законне та обґрунтоване рішення.

ОСОБА_2 в своїй апеляційній скарзі просила скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

В обґрунтування апеляційної скарги посилається на норми Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Правила адвокатської етики, затверджені Установчим з'їздом адвокатів України 17 листопада 2012 року, Закону України «Про адвокатуру», Положення про кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури, затвердженого Указом Президента України від 05 травня 1993 року № 155/93 та зазначає, що позивачем не надано було жодного доказу, який би свідчив, що нею, як адвокатом, при здійсненні адвокатської діяльності було порушено вимоги Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Сторони у судове засідання не з'явились, про розгляд справи були повідомлені належним чином.

Позивачем та відповідачем на адресу суду були надіслані заяви про розгляд справи без участі їх представників.

За нормами пункту другого частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, так як не прибула жодна з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційних скарг, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційних скаргах, задовольнити, а постанову суду першої інстанції скасувати, з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено.

В грудні 2011 року до Вищої Кваліфікаційної Комісії Адвокатури (надалі - ВККА) надійшла скарга ОСОБА_3 від 05 грудня 2011 року (з доповненнями від 04 лютого та 07 лютого 2012 року), в якій він просив прийняти рішення про припинення адвокатської діяльності адвоката ОСОБА_2, анулювати її свідоцтво на право заняття адвокатською діяльністю у зв'язку з грубим порушенням нею Закону України «Про адвокатуру» (том 2 а.с. 46-47, 53-58, 86-96).

Вказана скарга була предметом розгляду Луганської, Донецької, Чернівецької обласних кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури (т. 2 а.с. 35-38, 59-60, 101-102, 160 - 172 ).

Рішенням дисциплінарної палати КДКА Харківської області від 09 липня 2013 року було порушено дисциплінарну справу стосовно адвоката ОСОБА_2 за вказаною вище скаргою.

06 серпня 2013 року Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Харківської області було прийнято рішення про закриття дисциплінарної справи з підстав спливу строку застосування дисциплінарного стягнення (том 3 а.с. 11-13).

Колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Головною проблемою даного спору є правильне застосування норм матеріального права не тільки по суті спору, а і в часі.

13.01.2009 року адвокат ОСОБА_2 звернулася до начальника служби внутрішньої безпеки Міністерства внутрішніх справ України зі зверненням «стосовно фактів корупції співробітників площадки тимчасового затримання машин ДАІ Луганської області», в якому вказувала на факти незаконності дій ОСОБА_3, як працівника ДАІ та членів його родини. Вказані у зверненні відомості стосуються незаконних дій у службовій діяльності ОСОБА_3 як працівника ДАІ та зловживань з його боку у діяльності стоянки тимчасового затримання транспортних засобів УДАІ в Луганській області, його матеріального становища та наявності нерухомості, а також членів його родини (том 2 а.с. 97-98).

На підставі вказаного звернення було проведено службове розслідування, за результатами якого складено висновок. У вказаному висновку зазначено, що відомості стосовно порушень у діяльності спецмайданчику тимчасового затримання транспортних засобів, викладені у зверненні, визнані такими, що не знайшли свого підтвердження. Також з висновку вбачається, що ОСОБА_3 безпосередньо при проведенні службового розслідування давав пояснення. З посиланням на особову справу ОСОБА_3, у відповідності до якої останній зарекомендував себе як сумлінний та професійно грамотний спеціаліст, який в повній мірі забезпечує доручену йому ділянку роботи, не допускає порушень дисципліни та законності у підпорядкованому підрозділі та користується повагою в колективі УДАІ ГУ МВСУ, контролюючий орган дійшов висновку, що інформації компрометуючого характеру стосовно проходження ОСОБА_3 служби в ОВС України не виявлено (том 2 а.с. 76-83).

Вказане не заперечувалось сторонами у справі.

Як вбачається зі скарги позивача від 05 грудня 2011 року, яка була предметом розгляду відповідачем, про вказані вище події йому начебто стало відомо 1 грудня 2011 року. Суть поставлених у скарзі питань полягає у вимогах про припинення адвокатської діяльності адвоката ОСОБА_2, анулювання свідоцтва на право заняття адвокатською діяльністю вказаним адвокатом у зв'язку з грубим порушенням нею Закону України «Про адвокатуру».

На час звернення ОСОБА_3 зі скаргою діяв Закон України «Про адвокатуру» від 19 грудня 1992 року № 2888-ХІІ (далі - Закон № 2888) та Положення про кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури, яке затверджено Указом Президента України від 5 травня 1993 року № 155/93 (далі - Положення про КДКА).

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про адвокатуру» для визначення рівня професійних знань осіб, які мають намір займатися адвокатською діяльністю, вирішення питань про дисциплінарну відповідальність адвокатів у Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі утворюються строком на 3 роки кваліфікаційно-дисциплінарні комісії адвокатури. Ці комісії утворюються у складі двох палат - атестаційної та дисциплінарної.

Порядок організації і діяльності кваліфікаційно-дисциплінарної комісії визначається Положенням про неї, яке затверджується Президентом України.

Тобто, частина 8 ст. 13 Закону № 2888 є бланкетною і питання в даному випадку дисциплінарної відповідальності покладено на кваліфікаційно-дисциплінарні комісії адвокатури.

Стаття 16 Закону № 2888 передбачала: «За порушення вимог цього Закону, інших актів законодавства України, що регулюють діяльність адвокатури, Присяги адвоката України рішенням дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії до адвоката можуть бути застосовані такі дисциплінарні стягнення:

- попередження; зупинення дії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю на строк до одного року; анулювання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.

Рішення про накладення дисциплінарного стягнення може бути оскаржено до Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури або в судовому порядку.

Питання про дисциплінарну відповідальність адвоката - члена адвокатського об'єднання регулюється також статутом відповідного об'єднання.

У статті 17 Закону № 2888 було зазначено, що адвокатська діяльність може бути припинена рішенням кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, а видане свідоцтво анульоване у випадках:

- засудження адвоката за вчинення злочину - після набрання вироком законної сили;

- обмеження судом дієздатності або визнання адвоката недієздатним;

- грубого порушення вимог цього Закону та інших актів законодавства України, які регулюють діяльність адвокатури, Присяги адвоката України.

Указом Президента України від 5 травня 1993 року № 155/93 було затверджено Положення про кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури.

Пунктом 15 Положення про кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури (далі Положення № 155/93) визначалось, що Дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії: зокрема, вирішує питання про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності, розглядає порушені з цих питань справи, приймає рішення про застосування дисциплінарного стягнення або про відмову у притягненні адвоката до дисциплінарної відповідальності.

Розгляд справ про дисциплінарну відповідальність адвоката та припинення адвокатської діяльності регулювався Розділом V Положення № 155/93.

Відповідно до пункту 34 Положення № 155/93 дисциплінарне стягнення до адвоката застосовувалось безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніш як через місяць з дня його виявлення, не рахуючи часу хвороби адвоката або перебування його у відпустці.

Дисциплінарне стягнення не могло бути накладено пізніш як через шість місяців з дня вчинення проступку.

Отже, питання стосовно притягнення до дисциплінарної відповідальності винного напряму залежало від часу скоєння проступку.

Як вже зазначалося, ОСОБА_2 звернулася до начальника служби внутрішньої безпеки Міністерства внутрішніх справ України 13.01.2009 року щодо незаконних дій ОСОБА_3 у службовій діяльності. Вказане звернення і було підставою для звернення позивача 05.12.2011 року зі скаргою до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

Суд першої інстанції правовою підставою задоволення позову визначив відсутність в Законі № 2888 строків притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності.

Колегія суддів вважає такий висновок суду першої інстанції хибним з огляду на частину 8 ст. 13 Закону № 2888 і приписи пункту 34 Положення № 155/93, зміст і системний аналіз яких наведено вище. І звертає увагу на той факт, що на час надходження скарги позивача до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області у квітні 2013 року відповідач за спливом часу був позбавлений можливості вирішити питання про притягнення адвоката ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності, не кажучи вже про те, що цей строк минув ще при зверненні позивача зі скаргою у грудні 2011 року.

Виходячи із загальноправових принципів дії норми у часі, оцінка спірних правовідносин здійснюється згідно законодавчих норм, які існували станом на час виникнення спірних правовідносин.

Тобто, суд повинен був оцінювати спірні правовідносини за нормативно-правовими актами, що діяли на грудень 2011 року.

Колегія суддів вважає за потрібне відзначити, що з 15 серпня 2012 року Закон № 2888 втратив чинність на підставі Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» № 5076 від 05.07.2012 року (далі Закон № 5076).

Перехідні положення Закону № 5076 не містили застережень або якихось особливостей чи додаткових умов щодо нерозглянутих або не закінчених розглядом дисциплінарних проваджень.

Зважаючи на те, що обставини, про які йдеться у скарзі ОСОБА_3, мали місце у 2009 році, дисциплінарна палата дійшла правильного висновку про необхідність закриття провадження у справі за закінченням строків притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності.

Тобто, у відповідності до пункту 34 Положення № 155/93 і ст. 39 - 41 Закону № 5076 відповідач правомірно прийняв рішення саме про закриття дисциплінарної справи з підстав спливу строку застосування дисциплінарного стягнення.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції неправильно встановлені обставини справи та постанова прийнята без дотримання норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційних скарг спростовують висновки суду першої інстанції, тому є підстави для задоволення апеляційних скарг та скасування постанови суду.

Керуючись ст.ст. 195, 197, п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 4 ч. 1 ст. 202, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області, ОСОБА_2 у справі № 812/8798/13-а - задовольнити.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2014 року у справі № 812/8798/13-а за позовом ОСОБА_3 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ОСОБА_2 про визнання дій неправомірними, визнання незаконним та скасування рішення від 06 серпня 2013 року - скасувати.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ОСОБА_2 про визнання дій неправомірними, визнання незаконним та скасування рішення від 06 серпня 2013 року - відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду в порядку письмового провадження набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання нею законної сили.

Головуючий суддя Г.М. Міронова

Судді І.В. Юрко

А.А. Блохін