Постанова № 390444, 14.11.2006, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

14.11.06 Справа № 2/251-17/41

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Бонк Т.Б.

суддів: Марко Р.І.

Бойко С.М.

При секретарі Скочко Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Самбірського міськрайонного центру зайнятості

на постанову господарського суду Львівської області від 28.03.2006 року

у справі № 2/251-17/41, суддя У.Ділай

за позовом Самбірського міськрайонного центру зайнятості

до відповідача Виконавчого комітету Самбірської міської ради

про відшкодування 5 792,72 грн.

за участю представників сторін:

від позивача –Тимців І. - директор

від відповідача –не з”явився

в с т а н о в и в :

постановою господарського суду Львівської області від 28.03.2006 року у справі № 2/251-17/41 у задоволенні позовних вимог Самбірського міськрайонного центру зайнятості до Виконавчого комітету Самбірської міської ради про відшкодування 5 792,72 грн. відмовлено повністю.

Господарський суд Львівської області, мотивував свою постанову, зокрема тим, що відшкодована позивачем пенсія не відноситься ні до видів забезпечення, ні до видів соціальних послуг, визначених ст. 7 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», а отже суд вважав, що нормами чинного законодавства не передбачено обов’язок роботодавця відшкодувати Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття виплаченої звільненому працівнику пільгової пенсії.

Не погоджуючись із постановою господарського суду, Самбірський міськрайонний центр зайнятості подав апеляційну скаргу № 1085/07 від 21.04.2006 року та доповнення до неї № 2825/02 від 30.10.2006 року, в яких просить постанову суду скасувати і прийняти нову, якою позовні вимоги задоволити повністю. В обґрунтування своїх вимог, скаржник зазначає, що судом допущено неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи, апелянт посилається також, що судом першої інстанції при постановленні постанови неправильно застосовано норми матеріального права. Зокрема, покликається на те, що відповідно до п.2 ст.20 закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»виплата пенсій особам, які достроково вийшли на пенсію відповідно до Закону України «Про зайнятість населення», у період до досягнення ними пенсійного віку здійснюється в установленому законодавством України порядку Пенсійним Фондом України за рахунок коштів, що відшкодовуються робочими органами виконавчої дирекції Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття. Крім того, зазначає, що норма ст.7 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування»чітко прописує, що види соціальних послуг встановлюються цим Законом та Законом України «Про зайнятість населення». Наводить також інші міркування щодо непогодження з висновком суду першої інстанції.

Відповідач письмових заперечень на апеляційну скаргу суду не подав, явки повноважного представника у судове засідання не забезпечив, причин неявки не повідомив, хоча про дату, час та місце слухання справи був належним чином повідомлений, про що свідчить повернення листів-повідомлень з підписами про отримання ухвал.

Відповідно до п.4 ст.196 КАС України неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, якщо вони належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Суд вирішує справу на основі наявних доказів за відсутності представника відповідача в порядку ст.71 КАС України.

Розглянувши апеляційну скаргу, наявні у справі докази, оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, колегія Львівського апеляційного господрського суду вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова господарського суду скасуванню з наступних підстав.

20.05.2005 року у зв’язку з ліквідацією управління освіти виконкому Самбірської міської ради та утворення департаменту освіти та науки, на підставі Розпорядження міського голови м.Самбора № 108 ос від 20.05.2005 року, у відповідності до п.1 ст.40 Кодексу законів про працю України, було звільнено громадянку Йоник Іванну Іванівну з посади начальника управління освіти виконкому Самбірської міської ради.

Внаслідок факту звільнення громадянка Йоник Іванна Іванівна 20.03.1951 року народження, ідентифікаційний номер 1870614483, місце проживання м.Самбір, вул.Шухевича, 94/38, звернулася до Самбірського міськрайонного центру зайнятості з метою пошуку роботи.

У відповідності до норм чинного законодавства, зокрема, ст.26 Закону України «Про зайнятість населення»працівникам, трудовий договір з якими було розірвано з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в зв’язку із змінами в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідацією, реорганізацією, перепрофілюванням підприємств, установ, організацій, скороченням чисельності або штату працівників, за умови їх реєстрації в службі зайнятості протягом семи календарних днів після звільнення як таких, що шукають роботу, гарантується право на достроковий вихід на пенсію за півтора року до встановленого законом строку осіб перед пенсійного віку, які мають страховий стаж для чоловіків – 25 років, для жінок –20 років, а для осіб, які мають право на пенсію на пільгових умовах і стаж роботи, який дає право на цей вид пенсії.

З матеріалів справи вбачається, що 01.06.2005 року громадянкою Йоник І.І. подано заяву з проханням видати направлення (клопотання) до місцевих органів Пенсійного Фонду України для оформлення дострокового виходу на пенсію відповідно до Закону України «Про зайнятість населення»та зняття її з обліку у Самбірському міськрайонному центрі зайнятості (а.с.6), та цією ж датою Центром зайнятості їй видано направлення для оформлення дострокового виходу на пенсію № 13060506010001 (а.с.7), внаслідок чого Управлінням Пенсійного фонду України у м.Самборі на підставі наказу № 182 від 01.06.2005 року призначено пенсію згідно ст.26 Закону України «Про зайнятість населення», у відповідності до якої, витрати, пов’язані із достроковим виходом на пенсію, здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України з наступним відшкодуванням цих витрат із Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Механізм відшкодування витрат, пов’язаних з виплатою пенсій особам, яким вони призначені достроково відповідно до Закону України «Про зайнятість населення»та Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» передбачено у «Порядку відшкодування Пенсійному фонду України з Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття витрат, пов’язаних із достроковим виходом працівників на пенсію», який затверджено Наказом міністерства праці та соціальної політики України та Пенсійного фонду України 06.08.2001 року № 331/39 та зареєстровано у міністерстві юстиції України 17.08.2001 року за № 713/5904.

Відповідно до наявного у матеріалах справи (а.с.9) розрахунку ціни позову, за період з 01.06.2005 року по 31.01.2006 року громадянкою Йоник І.І. отримано пенсію на загальну суму 5 792,72 грн.

Постановою Мостиського районного суду Львівської області від 15.12.2005 року громадянку Йоник І.І. поновлено на роботі на посаді директора департаменту освіти та науки виконавчого комітету Самбірської міської ради та вирішено стягнути в її користь заробітну плату за час вимушеного прогулу у сумі 8 180,38 грн. (а.с.10).

Відповідно до ст.8 Закону України № 1533, Фонд загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття є цільовим централізованим страховим фондом, некомерційною самоврядною організацією, і кошти Фонду не включаються до складу бюджету України, відповідно до пунктів 2 та 5 цієї статті, а отже Фонд загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття не є державними цільовим фондом, а є цільовим централізованим страховим фондом, кошти якого не включається до складу Державного бюджету України.

Частиною 4 ст.35 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»із роботодавця утримується сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду.

Слід зазначити, що відповідно до п.2 ст. 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»виплата пенсій особам, які достроково вийшли на пенсію відповідно до Закону України «Про зайнятість населення», у період до досягнення ними пенсійного віку здійснюється в установленому законодавством України порядку Пенсійним фондом України за рахунок коштів, що відшкодовуються робочими органами виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття. Власне, ст.25 Закону України «Про зайнятість населення»передбачено виплати компенсацій (матеріального забезпечення) у певних випадках, зокрема у разі надання особливих гарантій працівникам вивільнюваним з підприємств, установ, організацій. Ст.26 цього Закону регламентує такі особливі гарантії працівникам, які втратили роботу у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці. Відшкодування таких виплат з Фонду обумовлено в п. «г»ч.2 ст. 26 Закону України. Зважаючи на те, що постановою Мостиського районного суду Львівської області від 15.12.2005 року громадянку Йоник 1.1. було поновлено на роботі та зобов'язано стягнути в її користь заробітну плату за час вимушеного прогулу в сумі 8 180,38 грн., - визнано недійсним розпорядження міського голови м.Самбора № 99ос від 04.05.2005 року «Про відміну розпорядження від 11.11.2003 року № 200ос та від 23.12.2003 року № 233ос та № 108ос від 20.05.2005 року «Про доповнення розпорядження № 99ос від 04.05.2005 року, від 11.11.2003 року № 200ос, від 23.12.2003 року № 233ос та про звільнення з посади Йоник І.І.

Беручи до уваги те, що Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування»обумовлено стягнення з працедавця сум виплаченого забезпечення (в даному випадку відповідно до Закону України «Про зайнятість населення»з коштів Фонду було відшкодовано пенсію цій громадянці та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі його поновлення на роботі за рішенням суду.

Відповідно до ст.69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Апеляційний господарський суд зазначає, що у відповідності з п.4 ст. 129 Конституції України та ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести належними і допустимими доказами ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Отже, з огляду на вище викладене, зазначені в апеляційній скарзі доводи скаржника відповідають матеріалам справи, документально обґрунтовані, базуються на законодавстві, що регулює дані правовідносини, а тому визнаються такими, що можуть бути підставою для скасування чи зміни оскаржуваної постанови, тому колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що постанова господарського суду Львівської області від 28.03.2006 року у справі № 2/251-17/41 не відповідає матеріалам справи, не ґрунтується на чинному законодавстві і є підстав для її скасування.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200-207 Кодексу адміністративного судочинства України, Львівський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВА :

Апеляційну скаргу Самбірського міськрайонного центру зайнятості задоволити.

Постанову господарського суду Львівської області від 28.03.2006 року у справі № 2/251-17/41 скасувати.

Позовні вимоги задоволити.

Стягнути з Виконавчого комітету Самбірської міської ради (м.Самбір, пл.Ринок,1 р/р 35419002006079 в УДК у Львівській області, МФО 825014, код ЄДРПОУ 04056078) на користь Самбірського міськрайонного центру зайнятості (м.Самбір, вул.Шевченка, 55/3, р/р 37173301900466 в УДК у Львівській області, МФО 825014, код ЄДРПОУ 22394560) суму 5 792,72 грн.

На виконання даної постанови господарському суду Львівської області видати відповідний виконавчий лист.

Постанова набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Матеріали справи скеровуються в місцевий господарський суд.

Головуючий суддя Бонк Т.Б.

Суддя Марко Р.І.

Суддя Бойко С.М.