Рішення № 39042630, 30.05.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/5228/14 30.05.14

За позовомПриватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Гарант-Система»до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інкомстрах»провідшкодування шкоди в порядку регресу 19321,03 грн. Суддя Шкурдова Л.М. при секретарі судового засідання Іващенко М.М.за участю представників сторін:від позивачаТучкова К.В. (довіреність №37 від 12.12.2013);від відповідачане з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Гарант-Система» звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інкомстрах» про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу в сумі 19 321,03 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем, як страховиком, виплачено страхове відшкодування, внаслідок чого до позивача, в порядку ст. 27 Закону України "Про страхування" та ст. 993 Цивільного кодексу України, перейшло право вимоги (регресу) в межах здійснених фактичних затрат до відповідача про відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 19 321,03 грн., як до особи, відповідальної за заподіяні збитки.

Ухвалою від 31.03.2014 суддею Шкурдовою Л.М. порушено провадження у справі № 910/5228/14 та призначено її до розгляду на 06.05.2014.

Ухвалою суду від 06.05.2014, за розпорядженням в.о. голови суду від 06.05.2014, суддею Отрош І.М. справу №910/5228/14 прийнято до свого провадження в зв'язку з перебуванням судді Шкурдової Л.М. у відпустці та призначено до розгляду на 30.05.2014.

Ухвалою суду від 27.05.2014, за розпорядженням заступника голови суду від 27.05.2014, суддею Шкурдовою Л.М. справу №910/5228/14 прийнято до свого провадження в зв'язку з виходом з відпустки.

У судовому засіданні 30.05.2014 представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі, позов просив задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, причин неявки суду не повідомив, про час і місце розгляду даної справи повідомлений належним чином.

Судом враховано, що відповідно до пункту 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Клопотань про відкладення розгляду справи не надходило.

Обставин, які б перешкоджали чи не дозволяли розглянути спір у даному судовому засіданні судом не було встановлено, а відтак, суд не вважає за необхідне відкладати розгляд справи та, відповідно до статті 75 ГПК України, здійснює її розгляд за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

26.02.2013 між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Гарант-Система» (далі - Позивач) та ОСОБА_2 (далі - Страхувальник) укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту №05-16/000140 (далі - Договір), за яким застраховано транспортний засіб марки «Honda Accord», державний номер НОМЕР_1.

23.07.2013, у м. Києві, в районі будинку 24 по вул. Героїв Дніпра, сталася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП), за участю транспортного засобу «Honda Accord», державний номер НОМЕР_1, який належить на праві власності ОСОБА_2 та перебував під її керуванням, та транспортного засобу марки «ЗАЗ», державний номер НОМЕР_2, який належить ОСОБА_3 та перебував під керуванням ОСОБА_4.

Внаслідок зазначеного ДТП пошкоджено застрахований Позивачем автомобіль марки «Honda Accord», державний номер НОМЕР_1.

Постановою Оболонського районного суду м. Києва від 09.08.2013 у справі № 756/10853/13-п ОСОБА_4 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, притягнуто до адміністративної відповідальності та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн.

Відповідно до висновку № 158-1 експертного автотоварознавчого дослідження від 20..07.2013, вартість відновлювального ремонту автомобіля «Honda Accord», державний номер НОМЕР_1, становить 20 163,45 грн.

Відповідно до звіту про розслідування події із засобом наземного транспорту від 18.09.2013, сума страхового відшкодування власнику автомобіля «Honda Accord», державний номер НОМЕР_1, становить 20 146,03 грн.

ДТП згідно з Договором, укладеним між Позивачем та Страхувальником, визнано страховим випадком, про що складено Акт про страховий випадок № 05-17/385 від 18.09.2013, відповідно до якого страхове відшкодування страхувальнику підлягало сплаті у сумі 19 321,03 грн.

Зазначену суму страхового відшкодування Позивач виплатив Страхувальнику в повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями № 2127 від 19.11.2013, № 2066 від 22.11.2013 та № 2074 від 25.11.2013 на виплату страхового відшкодування, загальною сумою 19 321,03 грн., копії яких наявні в матеріалах справи.

Судом установлено і матеріалами справи підтверджується, що транспортний засіб «ЗАЗ», державний номер НОМЕР_2, застраховано Відповідачем згідно з Договором (полісом) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АС/2100814, страхувальником за яким є ОСОБА_5.

Позивач, з метою досудового врегулювання даного спору, звернувся до Відповідача з вимогою (вих. № 05/1152 від 06.12.2013) про виплату страхового відшкодування (в порядку регресу) в розмірі 19 321,03 грн., яку вручено 11.12.2013, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення, однак зазначена вимога Відповідачем залишена без відповіді та задоволення.

Станом на час розгляду спору Відповідачем вказаних коштів не сплачено, доказів зворотнього суду не надано.

Згідно зі ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Отже, у випадку заподіяння шкоди внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, питання про її відшкодування вирішується за принципом вини.

Вина ОСОБА_4, який керував транспортним засобом «ЗАЗ», державний номер НОМЕР_2, встановлена постановою Оболонського районного суду м. Києва від 09.08.2013 у справі № 756/10853/13-п.

Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (далі - Закон) передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Враховуючи, що станом на момент вчинення ДТП, саме ОСОБА_4 керував транспортним засобом «ЗАЗ», державний номер НОМЕР_2, та враховуючи, що його вина у вчиненні ДТП доведена належним чином, саме Відповідач, згідно п. 22.1 ст. 22 Закону є особою, відповідальною за збитки, а тому Позивач правомірно звернувся до Відповідача з вимогою про виплату страхового відшкодування.

Відповідно до ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

У свою чергу, стаття 27 Закону України "Про страхування" також визначає, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Згідно з п. 22.1 ст. 22 Закону у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до ч. 2 ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Судом враховано, що Позивач виплатив Страхувальнику страхове відшкодування в сумі 19 321,03 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 2127 від 19.11.2013, № 2066 від 22.11.2013 та № 2074 від 25.11.2013, при цьому прийнято до уваги, що висновок експертного автотоварознавчого дослідження є лише попереднім оціночним документом, в якому зазначається орієнтовна сума, що може бути витрачена на відновлення транспортного засобу, а реальним підтвердженням виплати суми страхового відшкодування страхувальнику є саме платіжне доручення.

Відтак, до Позивача, який здійснив страхову виплату за завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди шкоду, перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Враховуючи викладені положення законодавства та встановлені матеріалами справи фактичні обставини, Відповідач дійсно є особою, відповідальною за шкоду, завдану автомобілю особи, застрахованої Позивачем.

Підпунктом 12.1. ст. 12 Закону встановлено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Згідно з Договором (полісом) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, укладеним Відповідачем зі своїм страхувальником, ліміт відповідальності по майну - 100 000,00 грн., розмір франшизи становить 0,00 грн.

Відтак, відповідальність страховика винної особи регламентована положеннями Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" та обмежується укладеним договором страхування.

Таким чином, Позивачем виплачено Страхувальнику страхове відшкодування в сумі 19 321,03 грн., розмір франшизи згідно з полісом № АС/2100814 становить 0,00 грн., відтак страхова виплата, що підлягає відшкодуванню в порядку регресу, складає 19 321,03 грн.

З урахуванням викладеного суд, враховуючи встановлені обставини справи, ліміт відповідальності відповідно до полісу обов'язкового страхування та розмір франшизи, дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з Відповідача страхового відшкодування підлягають задоволенню в повному обсязі, тобто в сумі 19 321,03 грн.

Згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на Позивача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інкомстрах» (03150, м. Київ, вул. Червоноармійська, 72, офіс 32-33; ідентифікаційний код 31282951) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Гарант-Система» (04070, м. Київ, вул. П. Сагайдачного/Ігорівська, 10/5, літера А; ідентифікаційний код 31725819) страхове відшкодування в сумі 19 321 (дев'ятнадцять тисяч триста двадцять одну) грн 03 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 30.05.2014

Суддя Шкурдова Л.М.