Рішення № 39042622, 28.05.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/21776/13 28.05.14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фреш»

до Приватного підприємства «Купава»

про стягнення 2 943, 50 грн.

Суддя Ломака В.С.

Представники сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: Кізік А.М. за довіреністю б/н від 30.12.2013 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фреш» (далі - позивач, ТОВ «Фреш») звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Приватного підприємства «Купава» (далі - відповідач, ПП «Купава») про стягнення 17 119, 50 грн., в тому числі 16 690, 13 грн. основного боргу та 429, 37 грн. 3 % річних. Крім того, позивач просить суд покласти на відповідача понесені позивачем судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказував на те, що відповідно до укладеного між сторонами 01.08.2011 р. Договору доручення № 022 він відвантажив на АЗС «ОККО» кондитерські вироби на загальну суму 657 644, 80 грн., і за такі послуги відповідач у відповідності до умов Договору мав сплатити позивачу 5 % від вказаної суми, що складає 32 822, 24 грн., протягом 3-х календарних днів з моменту закінчення звітного періоду. Оскільки відповідач вказані послуги оплатив лише частково, у нього утворився борг перед позивачем в сумі 16 690, 13 грн., у зв'язку з чим позивач вирішив звернутись до суду за захистом своїх прав та законних інтересів з даним позовом.

Ухвалою господарського суду міста Києва № 910/21776/13 від 13.11.2013 р. позовну заяву ТОВ «Фреш» було повернуто без розгляду.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.12.2013 р. апеляційну скаргу ТОВ «Фреш» задоволено, ухвалу господарського суду міста Києва від 13.11.2013 р. у справі № 910/21776/13 скасовано та направлено її для розгляду до господарського суду міста Києва.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 13.01.2014 р. порушено провадження у справі № 910/21776/13, розгляд справи призначено на 04.02.2014 р.

03.02.2014 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 04.02.2014 р., у зв'язку з перебуванням судді Ломаки В.С. на лікарняному, справу № 910/21776/13 було передано для розгляду судді Любченко М.О.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 04.02.2014 р. суддею Любченко М.О. було прийнято до свого провадження справу № 910/21776/13 та призначено її до розгляду на 19.02.2014 р.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 10.02.2014 р. справу № 910/21776/13 було передано для розгляду судді Ломаці В.С., у зв'язку з її виходом з лікарняного.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 10.02.2014 р. суддею Ломакою В.С. було прийнято до свого провадження справу № 910/21776/13 та призначено її до розгляду на 19.02.2014 р.

17.02.2014 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва від позивача надійшли додаткові документи у справі та заява про уточнення позовних вимог, відповідно до якої він просить суд стягнути з відповідача 2 514, 13 грн. основного боргу, 429, 37 грн. 3 % річних та 1 720, 50 грн. судового збору.

Заява обґрунтована тим, що 15.11.2013 р. відповідачем було частково погашено боргу в сумі 14 176, 00 грн. і станом на 14.02.2014 р. неоплаченим залишився акт наданих послуг за травень місяць № 32232 від 31.05.2012 р. на суму 2 514, 13 грн.

Судове засідання, призначене на 19.02.2014 р., з технічних причин не відбулось.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 19.02.2014 р. розгляд справи було призначено на 18.03.2014 р.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 18.03.2014 р., у зв'язку з перебуванням судді Ломаки В.С. на лікарняному, справу № 910/21776/13 було передано для розгляду судді Любченко М.О.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.03.2014 р. суддею Любченко М.О. було прийнято до свого провадження справу № 910/21776/13 та призначено її до розгляду на 18.03.2014 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.03.2014 р. розгляд справи, у зв'язку з неявкою представника позивача, було відкладено на 08.04.2014 р.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 24.03.2014 р., у зв'язку з виходом судді Ломаки В.С. з лікарняного, справу № 910/21776/13 було передано для розгляду судді Ломаці В.С.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 24.03.2014 р. суддею Ломакою В.С. було прийнято до свого провадження справу № 910/21776/13 та призначено її до розгляду на 08.04.2014 р.

04.04.2014 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва від відповідача надійшли додаткові документи у справі та письмові заперечення на позов, в яких він вказує на те, що між сторонами в дійсності існувало два договори доручення: № 022 від 01.08.2011 р., на який посилається позивач, та № 026 від 01.01.2012 р. Згідно з поясненнями відповідача, відносно Договору № 022 сторонами було складено акти на загальну суму 30 377, 15 грн., відносно Договору № 026 - акт на суму 2 299, 30 грн., у зв'язку з чим загальна сума наданих послуг за обома договорами склала 32 676, 45 грн., з яких відповідач оплатив 32 676, 41 грн., оплативши послуги за спірним Договором № 022 у повному обсязі. Враховуючи зазначене, відповідач просить в задоволенні позовних вимог відмовити.

07.04.2014 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва від позивача надійшли додаткові документи у справі та клопотання про розгляд справи без участі його представника.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 08.04.2014 р. розгляд справи, у зв'язку з неявкою представника позивача, було відкладено на 13.05.2014 р. При цьому, позивача зобов'язано надати суду акт приймання-передачі наданих послуг та звіт повіреного № 28370 від 29.02.2012 р.; копію Договору № 26 від 01.01.2012 р., на який є посилання в банківських виписках по особовому рахунку позивача; всю податкову звітність, складену по спірних актах приймання-передачі наданих послуг та звіту повіреного.

12.05.2014 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва від позивача надійшли додаткові документи у справі.

У судовому засіданні 13.05.2014 р. від представника відповідача надійшли додаткові документи у справі та клопотання про продовження строку вирішення спору на 15 днів.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 13.05.2014 р. на підставі клопотання представника відповідача було продовжено строк вирішення спору на 15 днів та відкладено розгляд справи на 28.05.2014 р.

27.05.2014 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва від відповідача надійшли додаткові пояснення у справі, в яких він відзначає, що його борг перед позивачем у сумі 30 377, 15 грн. було погашено повністю, проте як боргу на суму 2 514, 09 грн. за Актом від 29.02.2012 р. не підтверджено, оскільки позивачем не представлено оригіналу вказаного Акту, так як такий між сторонами не підписувався.

Також, 27.05.2014 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої він просить стягнути з відповідача 2 514, 13 грн. основного боргу, 429, 37 грн. 3 % річних та 1 720, 50 грн. судового збору.

Вказана заява обґрунтована тим, що станом на 22.05.2014 р. неоплаченим частково залишився акт наданих послуг за травень № 32232 від 31.05.2012 р. на суму 2 514, 13 грн.

Представник позивача в судове засідання 28.05.2014 р. не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Судом враховано, що відповідно до п. 3.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на те, що неявка представника позивача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

При цьому, оскільки суд відкладав розгляд справи, надаючи можливість учасникам судового процесу реалізувати свої процесуальні права на представництво інтересів у суді та подання доказів в обґрунтування своїх вимог та заперечень, суд, враховуючи процесуальні строки розгляду спору, встановлені ст. 69 ГПК України, не знаходить підстав для відкладення розгляду справи.

Судом, враховано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі «Смірнова проти України»).

Відповідно до Листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України № 1-5/45 від 25 січня 2006 р., у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.

Критерії оцінювання «розумності» строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.

У судовому засіданні 28.05.2014 р. судом було прийнято до розгляду заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог, у зв'язку з чим вони розглядаються в її редакції.

У судовому засіданні 28.05.2014 р. судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника відповідача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.08.2011 р. між позивачем, як повіреним, та відповідачем, як довірителем, було укладено Договір доручення № 022, відповідно до п. 1.1. якого повірений зобов'язався за винагороду від імені і за рахунок довірителя вчинити юридичні дії.

Відповідно до п. 1.2. Договору за цим Договором повірений має виключне право на вчинення від імені та за рахунок довірителя всіх юридичних дій, визначених у цьому Договорі.

Перелік АЗС, на яких виконавець з яким укладено договір повіреним, надаватиме послуги довірителю з передпродажної підготовки та мерчандайзингу, погоджується в додатку (п. 1.3.)

Згідно з п. 2.1. Договору повірений зобов'язаний укласти з ПП «ОККО-Нафропродукт», надалі виконавець, власником автозаправочних станцій «ОККО» (надалі - АЗС) договір про надання послуг на автозаправочних станціях, який включає: передпродажну підготовку та мерчандайзинг (розміщення продукції замовника в пунктах продажу виконавця згідно схем планограм); контроль належної викладки (розміщення) продукції на торговому обладнанні в пунктах продажу виконавця згідно схем планограм; контроль за наявністю обов'язкового асортименту; здійснювати розрахунки за надані виконавцем послуги за рахунок коштів довірителя при умові підписання актів наданих послуг.

Відповідно до п. 3.1. Договору довіритель зобов'язаний сплатити повіреному плату у розмірі 5 % від суми продукції (кондитерські вироби ТМ «Марс»), яка була поставлена на АЗС виконавця, погоджених у додатку, за звітний період. Розрахунок винагороди вираховується на підставі звіту довірителя про суми відвантаженої продукції за звітний період на АЗС виконавця. Виплата здійснюється шляхом перерахування коштів на поточний рахунок повіреного протягом 3 календарних днів з моменту закінчення звітного періоду.

Згідно з п. 7.1. Договору він вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками сторін.

30.12.2011 р. сторони підписали Додаткову угоду до Договору, відповідно до якої виклали п. 7.1. в наступній редакції: «Даний договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2012 року».

Крім того, 01.01.2012 р. між позивачем, як повіреним, та відповідачем, як довірителем, було укладено Договір доручення № 026, відповідно до п. 1.1. якого повірений зобов'язався за винагороду від імені і за рахунок довірителя вчинити юридичні дії.

Зокрема, відповідно до п. 1.2. Договору № 026 за цим Договором повірений має виключне право на вчинення від імені та за рахунок довірителя всіх юридичних дій, визначених у цьому Договорі.

Перелік АЗС, на яких виконавець з яким укладено договір повіреним, надаватиме послуги довірителю з передпродажної підготовки та мерчандайзингу, погоджується в додатку (п. 1.3.).

Згідно з п. 2.1. Договору № 026 повірений зобов'язаний укласти з ТОВ «Золотий екватор», надалі виконавець, власником автозаправочних станцій «WOG» (надалі - АЗС) договір про надання послуг на автозаправочних станціях, який включає: передпродажну підготовку та мерчандайзинг (розміщення продукції замовника в пунктах продажу виконавця згідно схем планограм); контроль належної викладки (розміщення) продукції на торговому обладнанні в пунктах продажу виконавця згідно схем планограм; контроль за наявністю обов'язкового асортименту; здійснювати розрахунки за надані виконавцем послуги за рахунок коштів довірителя при умові підписання актів наданих послуг.

Відповідно до п. 3.1. Договору довіритель зобов'язаний сплатити повіреному плату у розмірі 5 % від суми продукції (кондитерські вироби ТМ «Марс»), яка була поставлена на АЗС виконавця, погоджених у додатку, за звітний період. Розрахунок винагороди вираховується на підставі звіту довірителя про суми відвантаженої продукції за звітний період на АЗС виконавця. Виплата здійснюється шляхом перерахування коштів на поточний рахунок повіреного протягом 3 календарних днів з моменту закінчення звітного періоду.

Згідно з п. 7.1. Договору він вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2012 р.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач надав відповідачу послуги, визначені Договорами, про що було складено Звіти за період з 01.08.2011 р. по 31.08.2011 р., з 01.09.2011 р. по 30.09.2011 р., з 01.10.2011 р. по 31.10.2011 р., з 01.11.2011 р. по 30.11.2011 р., з 01.12.2011 р. по 31.12.2011 р., з 01.12.2011 р. по 31.12.2011 р., з 01.03.2012 р. по 31.03.2012 р., з 01.04.2012 р. по 30.04.2012 р.

При цьому, 03.01.2012 р. сторони підписали Акт № 26694 приймання-передачі наданих послуг та звіт повіреного до Договору № 022, відповідно до якого визначили, що: повірений уклав з компаніями-власниками АЗС договори про надання мерчиндайзингових послуг та передпродажну підготовку; здійснив розрахунки за надані довірителю послуги за серпень-грудень 2011 року на основі актів приймання послуг, які підтверджують виконання укладеного Договору про передпродажну підготовку та надання мерчиндайзингових послуг довірителю; сума відвантаженої продукції за серпень-грудень 2011 року згідно наданих звітів становить 364 912, 56 грн., загальна вартість наданих послуг по передпродажній підготовці та мерчандайзингу становить 18 245, 63 грн.

01.02.2012 р. сторони підписали Акт № 27615 приймання-передачі наданих послуг та звіт повіреного до Договору № 022, відповідно до якого визначили, що: повірений уклав з компаніями-власниками АЗС договори про надання мерчиндайзингових послуг та передпродажну підготовку; здійснив розрахунки за надані довірителю послуги за січень 2012 року на основі актів приймання послуг, які підтверджують виконання укладеного Договору про передпродажну підготовку та надання мерчиндайзингових послуг довірителю; сума відвантаженої продукції за січень 2012 року згідно наданих звітів становить 50 281, 71 грн., загальна вартість наданих послуг по передпродажній підготовці та мерчандайзингу становить 2 514, 09 грн.

30.03.2012 р. сторони підписали Акт № 29863 приймання-передачі наданих послуг та звіт повіреного до Договору № 022, відповідно до якого визначили, що: повірений уклав з компаніями-власниками АЗС договори про надання мерчиндайзингових послуг та передпродажну підготовку; здійснив розрахунки за надані довірителю послуги за березень 2012 року на основі актів приймання послуг, які підтверджують виконання укладеного Договору про передпродажну підготовку та надання мерчиндайзингових послуг довірителю; сума відвантаженої продукції за березень 2012 року згідно наданих звітів становить 54 633, 72 грн., загальна вартість наданих послуг по передпродажній підготовці та мерчандайзингу становить 2 731, 69 грн.

30.04.2012 р. сторони підписали Акт № 31459 приймання-передачі наданих послуг та звіт повіреного до Договору № 022, відповідно до якого визначили, що: повірений уклав з компаніями-власниками АЗС договори про надання мерчиндайзингових послуг та передпродажну підготовку; здійснив розрахунки за надані довірителю послуги за квітень 2012 року на основі актів приймання послуг, які підтверджують виконання укладеного Договору про передпродажну підготовку та надання мерчиндайзингових послуг довірителю; сума відвантаженої продукції за квітень 2012 року згідно наданих звітів становить 73 151, 56 грн., загальна вартість наданих послуг по передпродажній підготовці та мерчандайзингу становить 3 657, 58 грн.

31.05.2012 р. сторони підписали Акт № 32232 приймання-передачі наданих послуг та звіт повіреного до Договору № 022, відповідно до якого визначили, що: повірений уклав з компаніями-власниками АЗС договори про надання мерчиндайзингових послуг та передпродажну підготовку; здійснив розрахунки за надані довірителю послуги за травень 2012 року на основі актів приймання послуг, які підтверджують виконання укладеного Договору про передпродажну підготовку та надання мерчиндайзингових послуг довірителю; сума відвантаженої продукції за травень 2012 року згідно наданих звітів становить 64 383, 23 грн., загальна вартість наданих послуг по передпродажній підготовці та мерчандайзингу становить 3 219, 16 грн.

30.06.2012 р. сторони підписали Акт № 32508 приймання-передачі наданих послуг та звіт повіреного до Договору № 026, відповідно до якого визначили, що: повірений уклав з компаніями-власниками АЗС договори про надання мерчиндайзингових послуг та передпродажну підготовку; здійснив розрахунки за надані довірителю послуги за І-й квартал 2012 року на основі актів приймання послуг, які підтверджують виконання укладеного Договору про передпродажну підготовку та надання мерчиндайзингових послуг довірителю; сума відвантаженої продукції за І-й квартал 2012 року згідно наданих звітів становить 45 985, 98 грн., загальна вартість наданих послуг по передпродажній підготовці та мерчандайзингу становить 2 299, 30 грн.

Всього згідно вказаних Актів було надано послуг на суму 32 667,45 грн., в тому числі за Договором № 022 - 30 368,15 грн.

Також, позивач у своїх розрахунках загальної суми наданих послуг вказує на те, що між сторонами 29.02.2012 р. було складено Акт № 28370 приймання-передачі наданих послуг та звіт повіреного, відповідно до якого вони визначили, що загальна вартість наданих послуг по передпродажній підготовці та мерчандайзингу за лютий 2012 року становить 2 514, 09 грн., внаслідок чого, зважаючи на надходження від відповідача грошових коштів по Договору № 022 на загальну суму в розмірі 30 368,11 грн., позивач робить висновок про те, що в силу їх зарахування в порядку черговості, неоплаченим залишився Акт за травень на суму 2 514, 13 грн.

Так, як вбачається з матеріалів справи, відповідач з позивачем розрахувався частково, сплативши 25.04.2012 р. 2 514, 09 грн. та 2 731, 69 грн., 11.05.2012 р. 8 245, 63 грн., 25.10.2012 р. - 5 000, 00 грн. (з яких було зараховано в оплату боргу за Договором № 022 - 2 700, 70 грн., в оплату боргу за Договором № 026 - 2 299, 30 грн.), та 15.11.2013 р. - 14 176, 00 грн., всього 32 667,41 грн., з них за Договором № 022 - 30 368,11 грн.

Водночас, при цьому, ні позивач, ні відповідач не надають суду Акт № 28370 від 29.02.2012 р. на суму 2 514, 09 грн., у зв'язку з чим суд не може враховувати вказану суму при перевірці обставин справи.

Таким чином, на підставі документально підтвердженої суми наданих послуг за Договором № 022 у розмірі 30 368,15 грн. та перерахованих в їх оплату відповідачем коштів в сумі 30 368,11 грн., суд приходить до висновку, що неоплаченим залишився борг за Договором № 022 в сумі 0, 04 грн.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором доручення.

Згідно зі ст. 1000 ЦК України за договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки довірителя.

Відповідно до ст. 1002 ЦК України повірений має право на плату за виконання свого обов'язку за договором доручення, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо в договорі доручення не визначено розміру плати повіреному або порядок її виплати, вона виплачується після виконання доручення відповідно до звичайних цін на такі послуги.

Як зазначалось вище, сторони встановили, що довіритель зобов'язаний сплатити повіреному плату у розмірі 5 % від суми продукції (кондитерські вироби ТМ «Марс»), яка була поставлена на АЗС виконавця, погоджених у додатку, за звітний період. Розрахунок винагороди вираховується на підставі звіту довірителя про суми відвантаженої продукції за звітний період на АЗС виконавця. Виплата здійснюється шляхом перерахування коштів на поточний рахунок повіреного протягом 3 календарних днів з моменту закінчення звітного періоду.

Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних випадках ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Оскільки відповідач не виконав взятих на себе зобов'язань з оплати послуг повіреного на суму 0, 04 грн., відповідний основний борг, має бути стягнутий з нього в судовому порядку.

Що стосується заявлених позивачем позовних вимог про стягнення 429, 37 грн. 3 % річних, слід зазначити наступне.

Згідно зі статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст. 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. (Відповідної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України у постанові № 48/23 від 18.10.2011 р. та Верховний Суд України у постанові № 3-12г10 від 08.11.2010 р.).

Позивач нарахував відповідачу 429, 37 грн. 3 % річних на суму боргу в розмірі 16 690, 13 грн. за період з 22.12.2012 р. по 01.11.2013, розрахунок яких є невірним, оскільки у період з 22.12.2012 р. по 25.10.2013 р. борг відповідача за Договором № 022 складав 16 876,74 грн. та внаслідок проведеної 25.10.2013 р. оплати в сумі 5 000, 00 грн., з якої в оплату Договору № 022 було зараховано 2 700, 70 грн. зменшився до 14 176,04 грн., а в подальшому 15.11.2013 р. зменшився до 0, 04 грн. в силу здійснення відповідачем платежу в розмірі 14 176, 00 грн.

Враховуючи обраний позивачем базис для нарахування пені за вказаний період в сумі 16 690, 13 грн., суд з урахуванням принципу диспозитивності, приходить до висновку, що 3 % річних мають бути нараховані на суму 16 690, 13 грн. за період з 22.12.2012 р. по 24.10.2013 р. включно (307 днів), та на суму 14 176,04 грн. з 25.10.2013 р. по 01.11.2013 р. (7 днів).

В силу приписів п. 18 Інформаційного листа Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2004 році» № 01-8/344 від 11.04.2005 р. з огляду на вимоги частини 1 статті 47 ГПК України щодо прийняття судового рішення за результатами обговорення усіх обставин справи та частини 1 статті 43 ГПК України стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд повинен перевірити обґрунтованість і правильність здійсненого нарахування сум штрафних санкцій, річних, збитків від інфляції, і в разі, якщо їх обчислення помилкове зобов'язати позивача здійснити перерахунок відповідно до закону чи договору або зробити це самостійно.

Судом здійснено перерахунок 3 % річних та встановлено, що їх розмір має становити 427,93 грн.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 р. «Про судове рішення» рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Оскільки, як зазначалось вище, судом встановлено, що відповідач неналежним чином виконував взяті на себе обов'язки за Договором доручення, позовні вимоги підлягають задоволенню частково з урахуванням наведеного.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору, покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При цьому, на відповідача також покладається судовий збір, розрахований пропорційно частині суми позовних вимог про стягнення основного боргу в розмірі 14 176, 00 грн., який було погашено ним 15.11.2013 р., тобто після звернення позивача з даним позовом до суду.

Так, відповідно до пп. 4.6. п. 4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», якщо зменшення розміру позовних вимог пов'язане з частковим визнанням та задоволенням позову відповідачем після подання позову, то судовий збір у відповідній частині з урахуванням припису частини другої статті 49 ГПК може бути покладений на відповідача.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Купава» (04116, місто Київ, вулиця Коперника, будинок 16-А; код ЄДРПОУ 22925804) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фреш» (79024, Львівська область, місто Львів, вулиця Промислова, будинок 53; код ЄДРПОУ 23956445) 0 (нуль) грн. 04 коп. основного боргу, 427 (чотириста двадцять сім) грн. 93 коп. 3 % річних, та 1 467 (одну тисячу чотириста шістдесят сім) грн. 69 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 02.06.2014 р.

Суддя В.С. Ломака