Постанова № 39042616, 03.06.2014, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

03.06.2014 справа №913/838/14

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого: Москальової І.В.

суддів: Будко Н.В., Діброва Г.І.

при секретарі Демура О.А.

за участю представників сторін:

від позивача: не прибув

від відповідача: не прибув

від третьої особи: не прибув

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Страхова Компанія «Оранта-Лугань», м. Луганськ

на рішення господарського Луганської області від 28.04.2014 р. (підписане 30.04.2014 р.) по справі №913/838/14 (суддя Голенко І.П.)

за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування», м. Київ

до Публічного акціонерного товариства «Страхова Компанія «Оранта-Лугань», м.Луганськ

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ОСОБА_1, м. Макіївка, Донецька область

про стягнення 7 612,07 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АХА Страхування», м. Київ звернулось до господарського суду Луганської області з позовом до Публічного акціонерного товариства «Страхова Компанія «Оранта-Лугань», м. Луганськ про стягнення суми сплаченого відшкодування у розмірі 7 612,07 грн. в порядку регресу.

Рішенням господарського суду Луганської області від 28.04.2014 р. (підписане 30.04.2014 р.) по справі №913/838/14 (суддя Голенко І.П.) позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування», м. Київ про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Страхова Компанія «Оранта-Лугань», м. Луганськ суми сплаченого страхового відшкодування у розмірі 7 612,07 грн. в порядку регресу задоволено повністю.

Не погодившись з таким рішенням Публічне акціонерне товариство «Страхова Компанія «Оранта-Лугань», м. Луганськ звернулось до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Луганської області від 28.04.2014 р. по справі № 913/838/13, та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Скаржник посилається на те, що суд при прийнятті рішенні не прийняв до уваги та не надав оцінки твердженню відповідача про те, що, відповідно до Закону України «Про обов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» відповідальність страховика за договором обов»язкового страхування цивільно-правової відповідальності перед третіми особами має певні обмеження порівняно з відповідальністю позивача перед його страхувальником. Скаржник зазначив, що суд не вказує який саме закон він має на увазі, коли робить висновок про те, що особою, відповідальною за завдані у даному випадку збитки у межах договору майнового страхування, є саме ПАТ «СК «Оранта-Лугань». Також, скаржник посилається на те, що судом не прийнято до уваги посилання відповідача на ст.. 22, 34 Закону України «Про обов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та ч.3 ст. 22, ст. 1194 ЦК України. Скаржник також зауважив, що хоча позивач і здійснив розрахунок страхового відшкодування на підставі розрахунку-договору № СФ-АГ-12/06848 від 13.07.2012 р., але специфікація спеціаліста ТОВ «Автогалс» щодо можливості розрахунку розміру матеріальної шкоди, спричиненої транспортному засобу ДТП не підтверджена.

Представник позивача до судового засідання не з'явився, відзиву на апеляційну скаргу не надав.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила.

23.05.2012 року між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "АХА Страхування" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дебют" укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 71896Га/12д/мак/

Згідно з умов договору, позивач застрахував легковий автомобіль "Toyota", державний реєстраційний номер НОМЕР_1, в тому числі і від ризиків ДТП (п. п. 24.2.2 п. 24 договору).

11.07.2012 року о 08 год. 10 хв. по вулиці Папаніна, Д. 1-1А у місті Макіївка сталася дорожньо-транспортна пригода за участю двох транспортних засобів: 1) "ВАЗ 21083", номерний знак НОМЕР_2, який знаходився у володінні та під керуванням ОСОБА_1 (надалі - винуватець); 2) автомобіль TOYOTA CAMRY, реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 Внаслідок зазначеного ДТП автомобіль потерпілого отримав механічні пошкодження (передня центральна частина) відповідно до довідки ДАЇ, виданої ВДАІ з обслуговування УДАЇ УМВС України у м. Макіївці (а. с. 20).

Як свідчать матеріали справи, страхувальник своєчасно повідомив позивача про настання страхового випадку шляхом подання відповідної заяви (а. с. 13).

Відповідно до страхового акту № 2012/V/МОD06360/VESKO17329 від 23.07.2012 р. позивачем було прийняте рішення про визнання даної події страховим випадком та виплату страхового відшкодування у розмірі 8112 грн. 07 коп. (а.с. 22-23). Вартість відновлювального ремонту автомобіля потерпілого, пошкодженого внаслідок ДТП, склала 8112 грн. 07 коп. (а. с. 25).

Позивач виплатив потерпілому суму страхового відшкодування, яка склала за вирахуванням франшизи - 8112 грн.07 коп., що підтверджується наявним у справі платіжним дорученням № 34946 від 25.07.2012 року (а. с. 24).

Постановою Центрально-Міського районного суду міста Макіївки від 10.08.2012 року у справі № 0552/4123/2012 (провадження № 3/0552/628/2012) на підставі статті 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено вину ОСОБА_1 у скоєнні правопорушення, передбаченого вказаною вище статтею, і піддано адміністративному стягненню у виді штрафу у розмірі 340 грн. 00 коп. (а. с. 21).

На момент ДТП цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 була застрахована Публічним акціонерним товариством "Страховою Компанією "Оранта-Лугань" за полісом АВ /3346379 від 24.09.2012 року обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Позивач звернувся до відповідача з заявою про регресні вимоги № 611АГ від 26.06.2013 р. на суму 8112 грн. 07 коп. Відповідач у відповіді на заяву № 05-04/2079 від 05.12.2013 повідомив про можливість виплати страхового відшкодування у розмірі 3427 грн. 60 грн.

Предметом позову є стягнення суми в розмірі 7612 грн. 07 коп., яка не сплачена відповідачем.

Згідно ст.993 Цивільного кодексу України, ст. 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Згідно статті 6 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.

Статтею 22.1. Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

З огляду на приписи ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" та ст. 1192 ЦК України відшкодування завданих збитків здійснюється у повному обсязі відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Суд першої інстанції обґрунтовано врахував правову позицію Верховного Суду України, викладену у листі від 19.07.11р. "Про судову практику розгляду цивільних справ, що виникають з договорів страхування", згідно якої визначаючи розмір заподіяної шкоди при страхуванні наземного транспорту, суди, у разі виникнення спору щодо визначення розміру шкоди, повинні виходити з фактичної (реальної) суми, встановленої висновком автотоварознавчої експертизи, або відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, вартість відновлювального ремонту пошкодженого внаслідок ДТП автомобіля, згідно з рахунком- договором № СФ-АГ-12/06848 від 13.07.2012р. (а.с.26), акту виконаних робіт №ТО-018435 від 17.08.2012р., складеними юридичною особою, що здійснювала фактичний ремонт автомобіля, становить 8112,07грн. та була визнана позивачем як сума страхового відшкодування в повному обсязі страховим актом від 23.07.2012 року (а.с.22).

Також судом встановлено факт виплати позивачем, як страховиком цивільно-правової відповідальності потерпілому у ДТП особи, страхового відшкодування в розмірі 8112,07грн., виходячи з фактичної вартості ремонту визначеної відповідно до документів станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля (а.с. 24). При цьому, судом не встановлено та матеріалами справи не підтверджується подання відповідачем клопотання про проведення судової автотоварознавчої експертизи на предмет відповідності вартості фактичного ремонту автомобіля завданому йому матеріальному збитку внаслідок ДТП.

За договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності (поліс АВ /3346379 від 24.09.2012 р.) передбачено, що ліміт відповідальності відповідача за шкоду, заподіяну майну (на одного потерпілого), становить 50 000,00 гривень, франшиза - 500 гривень (а.с.65). Звертаючись до господарського суду з цим позовом, позивач врахував ліміт відповідальності відповідача та вирахував з виплаченої суми страхового відшкодування розмір франшизи, передбаченой полісом.

Матеріалами справи доведено, що винним у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди визнаний водій автомобіля "ВАЗ 21083", номерний знак НОМЕР_2, ОСОБА_1, цивільно-правова відповідальність якого була застрахо вана ПАТ "Страховою Компанією "Оранта-Лугань" за Полісом АВ /3346379 від 24.09.2012 р., отже відповідач стає відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля TOYOTA CAMRY, реєстраційний номер НОМЕР_1, відповідно до положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів", а до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування», як страховика, який виплатив страхове відшкодування, перейшло право вимоги, яке складається, за вирахуванням франшизи в розмірі 500 грн., як це передбачено полісом АВ /3346379 від 24.09.2012 р. в сумі 7612 грн. 07 коп., яка не сплачена відповідачем позивачу.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що судом першої інстанції повно з'ясовані усі обставини, що мають значення для справи, висновки суду відповідають обставинам справи, тому апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню, а рішення господарського суду у цій справі підлягає залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст. 99, 101, 102, п. 1 ст. 103, 105 Господарського процесуального кодексу України суд -

П О С Т А Н О В И В :

Рішення господарського суду Луганської області від 28.04.2014 р. по справі №913/838/14 залишити без змін, а апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Страхова Компанія «Оранта-Лугань», м. Луганськ - залишити без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Головуючий І.В. Москальова

Судді Н.В. Будко

Г.І.Діброва

Надруковано 6 примір

2- сторонам по справі,

1 - третій особі,

1 - у справу,

1 - господарському суду

1-апеляц. господ. суду