Рішення № 39040061, 26.05.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/6824/14 26.05.14За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський завод ПТО"

До Державного територіально-галузевого об"єднання "Південно-Західна залізниця"

про стягнення 266 496,32 грн.

Суддя Картавцева Ю.В.

Представники сторін:

від позивача Цілуйко І.С. - представник (дов. № б/н від 08.05.2014 р.)

від відповідача Остапенко Р.Ю. - представник (дов. № 1552-ЖО від 22.04.2014 р.)

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Київський завод ПТО" звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Державного територіально-галузевого об"єднання "Південно-Західна залізниця" про стягнення 266 496,32 грн. заборгованості за виконані позивачем роботи.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем свого обов'язку щодо оплати за виконані позивачем роботи згідно укладеного між сторонами Договору № ПЗ/П-131652/НЮ від 23.07.2013р. предметом якого є виконання комплексу робіт з капітального ремонту тельферної естакади 4х30,0 м, у зв'язку із чим, станом на день подання позову утворилась заборгованість в розмірі 264 130,00 грн. Крім суми основної заборгованості, позивач просить стягнути також 2366,32 грн. 3 % річних від суми заборгованості.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 16.04.2014 р. порушено провадження у справі №910/6824/14, та призначено справу до розгляду на 12.05.2014 р.

У судове засідання 12.05.2014 р. представник відповідача не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Натомість, 12.05.2014р. відділом діловодства суду від представника відповідача одержано клопотання про відкладення розгляду справи. Згідно останнього, відповідач просить суд відкласти розгляд справи у зв'язку з участю свого представника в іншому судовому засіданні.

За таких обставин, у зв'язку з нез'явленням в судове засідання представника відповідача, суд відповідно до ст. 77 ГПК України, відклав розгляд справи на 26.05.2014 р., про що виніс відповідну ухвалу. Таким чином, клопотання відповідача про відкладення розгляду справи судом задоволено.

У судовому засіданні 26.05.2014р. представник відповідача подав суду відзив на позовну заяву.

Згідно даного відзиву, відповідач заперечує проти позову з підстав того, що позивачем як підрядником за спірним договором не було виконано роботи у строк, передбачений спірним договором, у зв'язку з чим порушень умов договору з боку відповідача немає За таких обставин, відповідач просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

У судовому засіданні 26.05.2014 р. оголошено перерву до 26.05.2014 р. о 16 год. 00 хв.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, в судовому засіданні 26.05.2014 р. було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд, -

ВСТАНОВИВ:

23.07.2013 р. між Державним територіально-галузевим об'єднанням «Південно-Західна залізниця» (замовник, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Київський завод ПТО» (підрядник, позивач) був укладений договір підряду № ПЗ/П-131652/НЮ від 23.07.2013р. (далі - Договір).

Відповідно до пункту 1.1., предметом Договору є виконання підрядником за дорученням замовника комплексу робіт з капітального ремонту тельферної естакади 4х30,0 м., у встановлений умовами цього договору строк, а замовник зобов'язується прийняти закінчені роботи та оплатити їх.

Вартість робіт згідно з пунктом 2.1. Договору складає: 284 130, 00 грн. Ціна роботи є динамічною і може бути змінена в разі зміни обсягів робіт і вартості матеріальних ресурсів проти врахованих на момент укладенням договору (п. 2.2.).

Відповідно до п.6.1. Договору, розрахунок між підрядником і замовником проводиться після підписання акта прийому-передачі робіт не пізніше 15 банківських днів

Свої зобов'язання за вищевказаним Договором позивач виконав належним чином, що підтверджується Актом № 141102 від 14.11.2013 р. надання послуг із зазначеним найменуванням робіт, послуг: «комплекс робіт з капітального ремонту тельферної естакади 4х 30, 0 м.», який підписаний сторонами та скріплений їх печатками 14.11.2013 р., на суму 284 130, 00 грн.

На виконання вимог Договору відповідач сплатив на користь позивача суму коштів у розмірі 20 000, 00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 572 від 28.08.2013 р. з зазначеним призначенням платежу: «часткова оплата згідно договору № ПЗ/П-131652/НЮ від 23.07.2013р. Без тендера».

Оскільки жодних інших доказів оплати суду не надано, то станом на час розгляду справи сума основної заборгованості перед позивачем становить 264 130, 00 грн.

Більше того, факт існування у відповідача непогашеної заборгованості перед позивачем за Договором у розмірі 264 130, 00 грн. підтверджується наявним у матеріалах справи актом звіряння взаємних розрахунків за період з 01.01.2012 р. по 07.05.2014 р. між позивачем та відповідачем, що підписаний сторонами та скріплений їх печатками.

Таким чином, станом на день подання позову до суду утворилась заборгованість перед позивачем в розмірі 264 130 грн., які і просить стягнути позивач.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача суму 3% річних у розмірі 2 366, 32 грн.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до частини сьомої зазначеної статті не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

У відповідності ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язанням є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст.612 Цивільного кодексу України).

Під час судового розгляду справи судом було встановлено, що свої зобов'язання щодо повної оплати коштів за виконані позивачем роботи, відповідач у встановлений Договором строк не виконав.

Таким чином, станом на день розгляду справи, заборгованість відповідача за виконані позивачем роботи по Договору становить 264 130, 00 грн.

З урахуванням викладеного, суд дійшов до висновку, що відповідачем було порушено умови Договору, а також вимоги ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, а тому позовні вимоги щодо стягнення основного боргу в розмірі 264 130, 00 грн. підлягають задоволенню.

Доводи відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву не можуть бути взяті судом до уваги, оскільки знаходяться поза межами розгляду позовних вимог про стягнення кошті за належно виконані та відповідно прийняті роботи за Договором.

Позовною вимогою позивача є також стягнення з відповідача суми 3% річних у розмірі 2366, 32 грн.

У відповідності до вимог ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку позивача сума 3% річних становить 2366, 32 грн. та обчислюються з 06.12.2013р. по 24.03.2014р.

Перевіривши розрахунок позивача за заявлений період, суд зазначає, що стягненню підлягає сума у розмірі 2 366, 32 грн., а тому позовні вимоги в цій частині задовольняються повністю.

Згідно з ч. 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ч. 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Положеннями статті 34 ГПК України встановлено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідач доказів спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Таким чином, оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, то судовий збір, відповідно до приписів статті 49 ГПК України, покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця» (01034, м. Київ, вул. Лисенка 6, ідентифікаційний код 04713033) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Київський завод ПТО» (01103, м. Київ, бульвар Дружби Народів, будинок 10, ідентифікаційний код 36589014) заборгованість в сумі 264 130 (двісті шістдесят чотири тисячі сто тридцять) грн. 00 коп., 3% річних у розмірі 2 366 (дві тисячі триста шістдесят шість) грн. 32 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 5 329 (п'ять тисяч триста двадцять дев'ять) грн. 93 коп.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення

складено 02.06.2014 р.

Суддя Ю.В. Картавцева