Постанова № 39039462, 16.05.2014, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2014 року Житомир справа № 806/927/14

категорія 8.3.3

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Токаревої М.С.,

за участі секретаря Смолінської І.П.,

за участі представників позивача та відповідача

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом приватного підприємства "Будівельна компанія "Партнер-С" до Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області про визнання дій протиправними, визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення,

встановив:

Приватне підприємство «Будівельна компанія «Партнер-С» звернулося до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області про визнання незаконними та скасування податкового повідомлення-рішення від 13 лютого 2014 року №0000272202. В обґрунтування позову позивач зазначає, що Житомирською ОДПІ Головного управляння Міндоходів у Житомирській області було проведено планову виїзну документальну перевірку ПП «Будівельна компанія «Партнер-С» з питань фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Д.Т.Р.Трейд Стар» за березень 2013 року та ТОВ «Юнекс Фінанс» за липень 2013 року, за результатами якої було складно акт №522/22-02/36617858/0100 від 31 січня 2014 року. На підставі даного акту відповідачем було винесено податкові повідомлення-рішення від 13 лютого 2014 року №0000272202, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 37019,00 грн. у т.ч. 29615 грн. - за основним платежам та 7404 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями. Позивач вважає, що дії відповідача щодо призначення та проведення перевірки є протиправними, також не погоджується з оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням та вважає його такими, що винесене без з'ясування всіх обставин, а висновки, викладені у акті, на підставі якого винесено дані податкові повідомлення-рішення, ґрунтуються лише на припущеннях.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позовній заяві та просив позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав та заперечував проти його задоволення з підстав викладених у письмових запереченнях.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, свідка, дослідивши письмові докази прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи Житомирською ОДПІ Головного управляння Міндоходів у Житомирській області було проведено планову виїзну документальну перевірку ПП «Будівельна компанія «Партнер-С» з питань фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Д.Т.Р.Трейд Стар» за березень 2013 року та ТОВ «Юнекс Фінанс» за липень 2013 року, якою встановлено порушення позивачем п.198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст.198, п.201.1, п.201.10 ст.201 ПК України, яке полягає у заниженні податку на додану вартість на загальну суму 29615 грн.

За результатами проведеної перевірки було складно акт №522/22-02/36617858/0100 від 31 січня 2014 року. На підставі даного акту відповідачем було винесено податкові повідомлення-рішення від 13 лютого 2014 року №0000272202, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 37019,00 грн. у т.ч. 29615 грн. - за основним платежам та 7404 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Згідно п.198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6. ст.198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються непідтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Системний аналіз наведених норм Податкового кодексу України свідчить, що у якості підстави для не включення до складу валових витрат передбачають тільки випадки повної відсутності будь-яких розрахункових, платіжних та інших документів, передбачених законодавством.

Позивачем (Замовник) для було укладено договори предметом яких є виконання будівельних робіт з ТОВ «Д.Т.Р.Трейд Стар» від 28.02.2013 №1/02 та ТОВ «Юнекс Фінанс» від 28.05.2013 №1/05.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначено п.1.2 ст. 1, п.2.1 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95р. зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95р. за № 168/704, первинні документі - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Відповідно до даної статті, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Господарські операції між ПП «Будівельна компанія «Партнер-С» та ТОВ «Д.Т.Р.Трейд Стар», а також ТОВ «Юнекс Фінанс» підтверджуються належним чином оформленими податковими та актами здачі-прийняття робіт.

Крім того, відповідач вказує, що контрагенти позивача - ТОВ «Д.Т.Р.Трейд Стар», а також ТОВ «Юнекс Фінанс», не знаходяться за місцем свого зареєстрованого місцезнаходження, та є підприємствами з ознаками фіктивності, що підтверджується актами про неможливість проведення зустрічної перевірки наданим контролюючими органами за місцем реєстрації вказаних контрагентів.

Дане твердження відповідача не приймається судом до уваги з наступних підстав.

Жодних посилань та доказів того, що на момент вчинення господарських операцій з позивачем вказані контрагенти не були зареєстровані платниками податку на додану вартість та не мали свідоцтв платників ПДВ відповідачем надано не було.

Відповідно до ст. 205 Кримінального кодексу України фіктивне підприємництво, тобто створення або придбання суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності або здійснення видів діяльності, щодо яких є заборона. Отже, факт фіктивного підприємництва встановлюється в порядку кримінального судочинства.

Статтею 62 Конституції України встановлено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Згідно з ч. 4 ст. 72 КАС України вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

З системного аналізу даної норми вбачається, що обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, є вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили.

Податковим органом вироку суду в кримінальній справі щодо фіктивного підприємництва контрагентів позивача суду не надано.

Одночасно, слід відмітити, що Податковий кодекс України не ставить в залежність виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання.

Крім того, відповідно до роз'яснення ВАС України від 02.06.2011р. № 742/11/13-11, при дослідженні факту здійснення господарської операції оцінці підлягають відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Також, у разі наявності у державних органів інформації про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку (Рішення Європейського суду з прав людини від 09.01.2007 року у справі "Інтерсплав проти України").

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_1, який є бригадиром позивача пояснив, що він працював березень, липень 2013 року на будівництві житлової забудови в м.Українка. Під час будівництва працювали бригади ТОВ «Д.Т.Р.Трейд Стар» та ТОВ «Юнекс Фінанс».

Належну правову оцінку обставинам викладеним у акті перевірки Бориспільської ОДПІ від 30.07.2013 №45/22-1-38404028, який був підгрунтям для проведення перевірки ПАТ "Коростенський машинобудівний завод" та висновків щодо безпідставності формування ним податкового кредиту по взаємовідносинах з ТОВ «Д.Т.Р.Трейд Стар» надано постановами Донецького окружного адміністративного суду від 22 січня 2014 року та Донецького апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2014 року по адміністративній справі №805/15749/13-а. У зазначених судових рішеннях вказано, що висновки викладені у акті від 30.07.2013 №45/22-1-38404028 не підтверджені доказами та є протиправними, тобто даний акт не може бути належним доказом порушень викладених у ньому.

Відповідно до ст.72 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на припис наведеної норми процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким платнику податків донараховані грошові зобов'язання, презюмується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше.

Отже, наявність підтверджуючих документів та належним чином оформлені податкові накладні свідчать про правомірність включення сум ПДВ до податкового кредиту. В даному випадку при придбанні товару у березні та липні 2013 року, кожна оподаткована господарська операція належним чином оформлена, податкові накладні, видаткові накладні та інші первинні документи оформлені належним чином та відповідають встановленим вимогам.

Враховуючи наведені обставини, суд вважає, що висновки перевіряючих податкового органу, викладені в акті, на підставі якого прийнято оспорюване податкове повідомлення - рішення ґрунтуються лише на припущеннях та не підтверджені документами, а тому позовні вимоги позивача в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення є обґрунтованими та підлягають задоволенню, а оспорюване податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Що стосується визнання протиправними дій відповідача щодо признання та проведення перевірки на підставі наказу №209 від 23.01.2014, то суд з цього приводу зазначає наступне.

Наказ про проведення перевірки є актом одноразового застосування і вичерпує свою дію фактом її виконання.

На час звернення до суду перевірку вже проведено. Даний факт сторонами не заперечується.

Наведені обставини свідчать, що на час розгляду справи відсутній і сам предмет спору в цій частині, оскільки наказ вичерпав свою дію фактом проведення перевірки.

Крім того, право на проведення перевірок контролюючим органом закріплене ПК України, а тому відповідач при проведенні перевірки діяв у межах повноважень наданих йому чинним законодавством.

Зважаючи на викладене, суд відмовляє у задоволенні позову в частині визнання протиправиним дій щодо признання та проведення перевірки на підставі наказу №209 від 23 січня 2014 року.

Керуючись статтями 122, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

постановив:

Позовні вимоги приватного підприємства "Будівельна компанія "Партнер-С" задовольнити частково.

Визнати податкове повідомлення-рішення Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області №0000272202 від 13 лютого 2014 року протиправним та скасувати його.

В решті позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, і може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції у порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя М.С. Токарева

Повний текст постанови виготовлено: 23 травня 2014 р.