Ухвала суду № 39037135, 29.05.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 823/684/14 Головуючий у 1-й інстанції: Мишенко В.В. Суддя-доповідач: Карпушова О.В.

У Х В А Л А

Іменем України

29 травня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Карпушової О.В., суддів: Бистрик Г.М., Оксененка О.М., секретар судового засідання: Самсонова М.М., за участю сторін: представник позивача Самофал В.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Смілянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2014 року в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Смілаенергопромтранс» до Смілянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Смілаенергопромтранс» (надалі ТОВ «Смілаенергопромтранс») звернулося до суду з позовом до Смілянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 08.10.2013 року № 0001022200, яке прийнято відповідачем за наслідками документальної позапланової виїзної перевірки.

Позов обґрунтовано тим, що висновки податкового органу щодо не реальності здійснення господарських угод з контрагентом Товариством з обмеженою відповідальністю «Ферко» (надалі ТОВ «Ферко») спростовуються наданими позивачем первинними документами бухгалтерського обліку та податкової звітності, які відповідають вимогам чинного законодавства.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 08.04.2014 р. позовні вимоги задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Смілянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області від 08.10.2013р. № 0001022200.

Суд першої інстанції виходив з того, що господарські операції позивача з контрагентом здійснені в межах господарської діяльності, є реальними, відповідають дійсному економічному змісту та підтверджуються первинними документами.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 08.04.2014 р. як таку, що прийнято з порушенням норм матеріального права, та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що операції з придбання ТОВ «Смілаенергопромтранс» соєвих бобів та їх подальша реалізація на експорт, спрямовані виключно на зменшення податкових платежів по податку на додану вартість, оскільки дані господарської операції є невластивими (нетиповими) для позивача, тому їх документальне оформлення здійснювалося позивачем лише з метою одержання безпідставної податкової вигоди у вигляді податкового кредиту з податку на додану вартість.

В судовому засіданні представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги. Представник відповідача в судове засідання не прибув, про час, дату та місце апеляційного розгляду справи повідомлявся належним чином.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що Смілянською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів в Черкаській області проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Смілаенергопромтранс» з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні взаємовідносин з ТОВ «Ферко» (код ЄДРПОУ 31681342) за період з 01.03.2013р. по 30.06.2013р.

За наслідками перевірки складено акт № 241/22/33931257 від 20.09.2013 року.

У вказаному акті зазначені наступні порушення, які виявлені під час виїзної документальної перевірки:

- порушення п. 189.6, ст. 189, п. 193.3 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями, в результаті чого ТОВ «Смілаенергопромтранс», занижено податок на додану вартість за період з 01.03.2013 по 30.06.2013 на загальну суму 1141898 грн., в тому числі за березень 2013 р. в сумі 289525 грн., за квітень 2013р., в сумі 403025 грн., за травень 2013 р. в сумі 142803 грн., за червень 2013 р. в сумі 306545 грн.

В акті перевірки зроблено висновок, що до моменту придбання та продажу соєвих бобів у березні 2013 року ТОВ «Смілаенергопромтранс» взагалі не здійснювало діяльності з торгівлі будь-якими технічними культурами, крім того, кваліфікованого персоналу для здійснення такої діяльності також не має. За даними перевірки операції з придбання та реалізації на експорт соєвих бобів технічного призначення є нетиповими операціями в діяльності ТОВ «Смілаенергопромтранс».

На підставі вказаного акту, з зазначених підстав відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001022200 від 08.10.2013 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 1427372 грн. 50 коп., в тому числі за основним платежем в сумі 1141898 грн. 00 коп. та за штрафними санкціями в розмірі 285474 грн. 50 коп..

Податкове повідомлення-рішення за результатами адміністративного оскарження до Смілянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Черкаській області, до Міністерства доходів і зборів України, скасовано не було.

Вищенаведені обставини, встановлені судом першої інстанції, перевірені, знайшли своє підтвердження при апеляційному розгляді справи, і не є спірними.

Відповідно до ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З 01.01.2011 р. набрав чинності Податковий кодекс України, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів. їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Підпунктом 20.1.4. пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органам державної податкової служби надане право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом. Порядок проведення перевірок визначений статтями 75-86 Податкового кодексу України.

Платники податку на додану вартість, об'єкти, база та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету визначені розділом 5 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6. цієї статті встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

З аналізу положень підпунктів 198.6 та 198.3. статті 198 Податкового кодексу України випливає, що виникнення у платника ПДВ права на включення податку до податкового кредиту пов'язано із фактичним відбуттям господарської операції з постачання товарів (виконання робіт, надання послуг), визначеної в первинних документах, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі за текстом Закон №996-XIV). Наслідки в податковому обліку створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов'язані із рухом активів, зміною зобов'язань та власного капіталу платника податків та відповідають змісту укладених договорів.

Таким чином, в даному випадку дослідженню підлягає реальність вчинення господарської операції, відповідність вчиненої господарської операції господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах, що надають право на формування податкового кредиту.

Відповідно до пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 138.8 статті 138 Податкового кодексу України собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

Згідно з підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно зі статтею 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність Україні» від 16 липня 1999 року N 996-XIV (надалі за текстом Закон № 996) метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства. Частина 2 даної статті передбачає, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до статті 1 Закону № 996 документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення є первинним документом.

Згідно частини 1 статті 9 Закону № 996 первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій є підставою для бухгалтерського обліку. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Смілаенергопротранс» укладено з ТОВ «Ферко» договір поставки від 25.03.2013. № 25033 на поставку соєвих бобів українського походження врожаю 2012 року на умовах СРТ - Одеський морський торгівельний порт/ ТОВ «Олімпекс Купе Інтернешнл».

Відповідно до додатків до договору від 25.03.2013 №1., від 26.04.2013р. № 2, від 17.05.2013р. № 3., від 14.06.2013 № 4 ТОВ «Смілаенергопротранс» придбало у ТОВ «Ферко» 1362 тони соєвих бобів на загальну суму 6851985 грн.

Вказане підтверджено: видатковими накладними № 3133 від 29.03.2013р на суму 1737750грн., № 3365 від 26.04.2013 р. на суму 2418150 грн., № 3620 від 30.05.2013 р. на суму 895860 грн., № 3783 від 27.06.2013 р. на суму 1839270 грн., актами прийому-передачі товару щодо 1362 т. соєвих бобів на загальну суму 6851985 грн.

Станом на 30.06.2013 р. розрахунки за поставлений товар проведено на суму 4116855грн.00 коп., заборгованість становила на вказану дату 2735130 грн. 00 коп.

ТОВ «Смілаенергопромтранс» за період з 01.03.2013р. по 30.06.2013р. задекларовано податкового кредиту з податку на додану вартість в сумі 2017698 грн., з яких 1141898 грн. по взаємовідносинах з ТОВ «Ферко» , в тому числі: за березень 2013 року в сумі 289525 грн. 00 коп., за квітень 2013 року в сумі 403025 грн. 00 коп., за травень 2013 року в сумі 142803 грн. 00 коп., за червень 2013 року в сумі 306545 грн. 00 коп..

Податковий кредит задекларовано на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ «Ферко»: № 386 від 29.03.2013р. на суму 1737750 грн. 00 коп., № 250 від 26.04.2013р. на суму 2418150 грн. 00 коп., № 140 від 30.05.2013р. на суму 895860 грн. 00 коп., № 78 від 27.06.2013р. на суму 1839270 грн.

Крім того, вбачається, що відповідно до договору комісії укладеного ТОВ «Смілаенергопротранс» (Комітент) з підприємством ТОВ «Вторметекспорт» (Комісіонер) від 25.03.2013 № К03253, додатків до договору від 25.03.2013р. № 1, від 26.04.2013р. № 2, від 17.05.2013р. № 3, від 14.06.2013р. №4, Комітент передав Комісіонеру для поставки на експорт 1362 тони соєвих бобів на загальну суму 5933715 грн.

Вказане підтверджено актами прийому-передачі щодо експорту 1362 тони соєвих бобів на загальну суму 5933715 грн.

Згідно звітів ТОВ «Втормедекспорт» ( Комісіонера) про повне виконання робіт, ним 25.03.2013р. та 04.06.2013р. укладено контракти з компанією «Blasc Sea Commodities Ltd» (Об'єднані Арабські Емірати) на експорт соєвих бобів обсягом 813 тон на загальну суму 3537814 грн.

ТОВ «Втормедекспорт» перераховано ТОВ «Смілаенергопротранс» кошти в сумі 3537814 грн., комісійна винагорода склала 110313 грн. 00 коп., соєві боби у кількості 550 тон на загальну суму 2395901 грн. станом на 30.06.2013р реалізовані не були і знаходилися на зберіганні ТОВ «Олімпекс Купе Інтернешнл».

Крім того, на підтвердження здійснення господарської операції позивачем надані документи: товарно - транспортні накладні на перевезення товару, та ВМД щодо оформлення поставки товару з відміткою митниці.

Отже, колегія суддів згодна з висновком суду першої інстанції, що позивач на підтвердження реального характеру здійснення господарських операцій з контрагентом надав суду першої інстанції первинні документи бухгалтерського обліку та податкової звітності.

Не заслуговують уваги доводи апелянта, що така господарська операція є не типовою для позивача, оскільки позивачем документально підтверджено, що спірна господарська операція спричинили реальне настання правових наслідків для сторін угоди.

З огляду на викладене, колегія суддів зазначає, що відповідачем відповідно до вимог частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, не було доведено, що сторони, укладаючи зазначені угоди, мали умисел на укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, такою, як несплату податків. За своєю суттю нікчемним правочином в податкових правовідносинах є діяння платника податків, спрямоване на ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), тобто свідоме діяння певної фізичної особи, що при укладанні правочину діяла від імені такого платника, яке має в собі ознаки кримінально переслідуваного. Дослідивши договори між позивачем та контрагентами, та надані сторонами докази, колегія суддів вважає, що вони відповідають вимогам діючого законодавства, оскільки сторонами за договором погоджені всі істотні умови і досягнута домовленість щодо їхнього виконання, і виконання цього договору підтверджується наявними в матеріалах справи первинними документами.

Згідно з частиною 4 статті 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Стаття 71 КАС України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Отже, доводи апелянта не спростовують вірних висновків суду першої інстанції.

На підставі вищезазначеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відсутні підстави для скасування постанови.

Повний текст ухвали виготовлено 02.06.2014р.

Керуючись статтями 195, 196, 198, 200, 205, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Смілянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2014 року, залишити без задоволення.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2014 року в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Смілаенергопромтранс» до Смілянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня її складення у повному обсязі.

Колегія суддів: О.В. Карпушова

Г.М. Бистрик

О.М. Оксененко

.

Головуючий суддя Карпушова О.В.

Судді: Бистрик Г.М.

Оксененко О.М.