Рішення № 39036002, 04.06.2014, Жовтневий районний суд м. Луганська

Справа № 435/2541/14-ц

Р І Ш Е Н Н Я

Ім»ям України

28 травня 2014 року Жовтневий райсуд м. Луганська

у складі:

головуючого судді Рудської С.М.

при секретарі Немічевій В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в зале суду м. луганську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля про стягнення недоплаченої допомоги по тимчасовій непрацездатності та оплати перших п»яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів підприємства,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з зазначеною позовною заявою на обґрунтування вказавши, що він працював на підприємстві відповідача з 10 квітня 2006 року по 20 квітня 2010 року. Рішенням Жовтневого районного суду м. Луганська від 22.06.2010 року з відповідача на його користь було стягнуто доплату до посадового окладу за розширену зону обслуговування у сумі 3831,09 гривень, а також недоплачену заробітну плату за час щорічної відпустки у 2009 році у сумі 109,30 гривень. Починаючи з 01 січня 2010 року відповідач продовжував не сплачувати йому доплату до посадового окладу та в односторонньому порядку припинив виплату надбавки до посадового окладу за складність, напруженість у роботі у розмірі 50 % від посадового окладу. Рішенням Жовтневого районного суду м. Луганська від 25.07.2012 року з відповідача на користь позивача стягнуто недоотриману заробітну плату за період з 01.01.2010 року по 20.04.2010 року у вигляді надбавки до посадового окладу в сумі 224,58 гривень, заробітну плату у вигляді доплати до посадового окладу в сумі 224, 58 гривень, недоотриману зарплату за час щорічної відпустки з 14.01.2010 року по 10.02.2010 року в розмірі 31086 гривень. Всього було стягнуто 760,02 гривні. Зазначеним рішенням встановлено, що позивач з 15.02.2010 року по 19.04.2010 року перебував на лікуванні за листком непрацездатності. Допомоги по тимчасовій непрацездатності виплачується застрахованим особам, які мають страховий стаж понад вісім років у розмірі 100 відсотків середньої заробітної плати. Відповідач нарахував допомогу з тимчасової втрати працездатності за період з 15.02.2010 року по 19.04.2010 року на підставі сердньої фактично виплаченої заробітної плати у розрахунковому періоді серпень 2009 року по січень 2010 року, з якої сплачено страхові внески до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності. На момент нарахування позивачеві допомоги з тимчасової втрати працездатності судом ще не були стягнуті з відповідача суми заробітної плати 3940,39 гривень та 760,02 гривні. Крім того, з цих сум відповідачем не були сплачені страхові внески до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності. Ця обставина призвела до недоплати йому допомоги з тимчасової втрати працездатності, оскільки в розрахунковому періоді йому (ОСОБА_1) виплачувалася заробітна плата у сумі меншій, ніж та, що була передбачена колективним договором. Рішення у справі за № 2-2875/10 відповідачем було виконане 21 вересня 2010 року. З цого випливає, що відповідачем була сплачена різниця в заробітній платі за період з 01.08.2009 року по 31.12.20009 року. Рішення суду у справі за № 2-1031/12 було виконане відповідачем 01.11.2012 року. Після виконання цього рішення йому була сплачені різниця в заробітній платі за січень 2010 року. Виплата грошових коштів йому (ОСОБА_1) за судовими рішеннями після звільнення не змінює правову природу цих коштів, які є недоплаченою заробітною платою за період перебування у трудових відносинах із СНУ ім. В. Даля та на які повинні нараховуватися страхові внески незалежно від часу нарахування та виплати такої заробітної плати. Виплачені кошти є витратами СНУ ім. В. Даля на виплату заробітної плати ОСОБА_1, такі кошти є оподатковуваним доходом, на які не нараховані страхові внески. Позивач вважає, що після виконання рішення суду у справі № 2-1031/12 у відповідача виникло зобов»язання виконати перерахунок середньої заробітної плати у розрахунковому періоді (серпень 2009 року - січень 2010 року), з якої йому була нарахована допомога з тимчасової втрати працездатності, а також виконати перерахунок суми допомоги з тимчасової втрати працездатності. Відповідач після 01.11.2012 року мав обов»язок здійснити обчислення середньої заробітної плати виходячи з сум, стягнених за рішенням суду, що припадають на місяці розрахункового періоду. Січень 2010 року входив до розрахункового періоду для обчислення допомоги з тимчасової втрати працездатності за період з 15.02.2010 року по 19.04.2010 року. У зв»язку з цим 29.08.2012 року після набарання рішення у справі № 2-1031/12 законної сили у позивача ще не виникло право на перерахонок допомоги з тимчасової втрати працездатності, оскільки не виникло право посилатися, як на підставу своїх вимог, на абзац 3 пункту 9 Порядку № 1266, який передбачає, що середня заробітна плата обчисляється виходячи із сум, стягнених за рішенням суду, що припадають на місяці розрахункового періоду. Після стягнення недоплаченої незаконно заробітної плати за січень 2010 року у сумі 160,08 (надбавка від посадового окладу згідно з п. 6.3 колективного договору), у сумі 160,08 гривень (доплата до посадового окладу згідно з пунктом 6.4 колективного договору), у сумі 199,80 гривень (недоплачена заробітна плата за час щорічної відпустки з 14 по 31 січня 2010 року). Просить стягнути зі Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля на його користь недоплачену допомогу по тимчасовій непрацездатності і оплату перших п»яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів підприємства у 2010 році в сумі 846 грн. 12. коп.

В судовому засіданні позивач заявлені позовні вимоги підтримав, надав пояснення аналогічні до викладених у позовній заяві, просив позов задовольнити.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, суду пояснив, що позивач дійсно працював у СНУ ім. Даля з 10 квітня 2006 року по 20 квітня 2010 року. Допомога по тимчасовій непрацездатності нараховується відповідно до Закону України «Про загальнообов»язкове державне соціальне страхування у зв»язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» за № 2240 від 18.01.2001 року. Та «Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов»язковим державним соціальним страхуванням», затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України 26.09.2001 року за № 1266. Згідно із Законом України № 2240 загальнообов»язковому державному соціальному страхуванню у зв»язку з тимчасовою втратою працездатності та втратами, зумовленими похованням, підлягають особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту) на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форм власності та господарювання. Розрахунковим періодом, за який обчислюється середня заробітна плата (дохід) для розрахунку страхових виплат є період роботи за останнім основним місцем роботи перед настанням страхового випадку, протягом якого застрахована особа працювала та сплачувала страхові внески або за неї сплачувалися страхові внески. Об»єктом для нарахування та утримання внесків є фактичні витрати на оплату праці найманих працівників, що включають основну та додаткову заробітну плату, а також інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі. Позивача було звільнено з університету 20.04.2010 року, відповідно з цієї дати він втратив статус найманого працівника та застрахованої особи. Грошові кошти, перераховані позивачу на виконання рішень Жовтневого районного суду м. Луганська у справі № 2-2875/10 від 22.06.2010 року та у справі № 2-1031/12 від 25.07.2012 року, не включаються до фонду оплати праці найманих працівників, відповідно до плану рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ та порядку його застосування відносяться до інших витрат. Таким чином, якщо виплати здійснені за рахунок коштів установ чи органцізацій особам, які не перебувають з ними в трудових відносинах, то на ці виплати страхові внески не нараховуються та з них не утримуються. Місяць, в якому за рішеннями суду донараховано заробітну плату, не входить в розрахунковий період для обчислення допомоги з тимчасової непрацездатності, яка настала з 15.02.2010 року. 23 та 24 квітня 2013 року на підставі скарги позивача було проведено позапланову перевірку позивача Луганським обласним відділенням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та оформлено актом від 24.04.2013 року № 04-12-99. Порушень щодо повноти нарахування, утримання страхових внесків та їх перерахування із сплаченої позивачу заробітної плати за 2009 рік в сумі 3940,39 гривень та 2010 рік у сумі 760,02 гривні виявлено не було. Підстав для сплати позивачу недоплачено допомоги по тимчасовій непрацездатності у 2010 році у сумі 846,12 гривень не встановлено. Просить відмовити у задоволенні позову.

Вислухавши позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільну справу в межах заявлених вимог і на підставі представлених сторонами доказів. Стаття 60 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, ща набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Згідно ст. 11 ЦК України цивільні права та обов»язки виникають з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов»язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов»яків, зокрема, є: договори та інші право чини; створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти. Цивільні права та обов»язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов»язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов»язків може бути настання чи ненастання певної події.

Судом встановлено, що позивач з 10 квітня 2006 року по 20 квітня 2010 року перебував з відповідачем у трудових відносинах, працював теслярем у відділі капітального ремонту господарчого департаменту СНУ ім. В. Даля.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Луганська від 22.06.2010 року з відповідача на користь ОСОБА_1 було стягнуто доплату до посадового окладу за розширену зону обслуговування у сумі 3831,09 гривень, а також недоплачену заробітну плату за час щорічної відпустки у 2009 році у сумі 109,30 гривень. Зазначене рішення набуло законної сили.

Рішення Жовтневого районного суду за № 2-2825/10 від 22.06.2010 року виконане відповідачем 21 вересня 2010 року платіжним дорученням № 4959.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Луганська від 25.07.2012 року з відповідача на користь позивача стягнуто недоотриману заробітну плату за період з 01.01.2010 року по 20.04.2010 року у вигляді надбавки до посадового окладу в сумі 224,58 гривень, заробітну плату у вигляді доплати до посадового окладу в сумі 224, 58 гривень, недоотриману зарплату за час щорічної відпустки з 14.01.2010 року по 10.02.2010 року в розмірі 31086 гривень. Всього було стягнуто 760,02 гривні. Зазначене рішення набуло законної сили. Даним рішенням встановлено, що ОСОБА_1 з 15.02.2010 року по 19.04.2010 року перебува на лікуванні за листком непрацездатності (а.с. 13-16).

Рішення Жовтневого районного суду за № 2-1031/12 від 25.07.2012 року виконане відповідачем 01 листопада 2012 року платіжним дорученням № 4244.

Ці обставини сторони визнають та не оспорюють.

Відповідно до ст. 37 «Про загальнообов»язкове державне соціальне страхування у зв»язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» за № 2240 від 18.01.2001 року, допомога по тимчасовій непрацездатності виплачується застрахованим особам залежно від страхового стажу в таких розмірах: 60 відсотків середньої заробітної плати (доходу) - застрахованим особам, які мають страховий стаж до п'яти років; 80 відсотків середньої заробітної плати (доходу) - застрахованим особам, які мають страховий стаж від п'яти до восьми років;100 відсотків середньої заробітної плати (доходу) - застрахованим особам, які мають страховий стаж понад вісім років. Статтею 53 зазначеного вище Закону передбачено, що при обчисленні середньої заробітної плати (доходу) для забезпечення допомогою по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах враховуються всі види заробітної плати (доходу) в межах граничної суми місячної заробітної плати (доходу) за відпрацьований час, на яку нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, відповідно до статті 21 цього Закону.

За приписами п. 4 «Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат зазагальнообов»язковим державним соціальним страхуванням», затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України 26.09.2001 року за № 1266, розрахунковим періодом, за який обчислюється середня

заробітна плата (дохід, грошове забезпечення) для застрахованих осіб (включаючи осіб, які працюють неповний робочий день (робочий тиждень) та добровільно застрахованих осіб), є останні шість календарних місяців (з першого до першого числа), що передують місяцю, в якому настав страховий випадок (для страхування на випадок безробіття - в якому припинено дію трудового договору або особу знято з обліку у державного реєстратора як суб'єкта підприємницької діяльності, припинення адвокатської, нотаріальної, творчої або іншої діяльності, закінчення проходження служби; для страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного

захворювання осіб, у яких через деякий час погіршився стан здоров'я у зв'язку з раніше отриманим ушкодженням здоров'я внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання - період роботи за останнім основним місцем роботи перед настанням тимчасової непрацездатності).

Виплата грошових коштів за рішенням суду позивачу ОСОБА_1 фактично не змінює правову природу цих коштів і вони є недоплаченою заробітною платою позивача за період перебування у трудових відносинах з СНУ ім. В. Даля та на які повинні нараховуватися страхові внески незалежно від часу нарахування та виплати такої заробітної плати.

Згідно із Законом України «Про загальнообов»язкове державне соціальне страхування у зв»язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» за № 2240 від 18.01.2001 року, загальнообов»язковому державному соціальному страхуванню у зв»язку з тимчасовою втратою працездатності та втратами, зумовленими похованням, підлягають особи, які працюють на умовах трудового договору (контракут) на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форм власності та господарювання. Розрахунковим періодом, за який обчислюється середня заробітна плата (дохід) для розрахунку страхових виплат є період роботи за останнім основним місцем роботи перед настанням страхового випадку, протягом якого застрахована особа працювала та сплачувала страхові внески або за неї сплачувалися страхові внески. Об»єктом для нарахування та утримання внесків є фактичні витрати на оплату праці найманих працівників, що включають основну та додаткову заробітну плату, а також інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі.

Таким чином, за рішенням Жовтневого районного суду м. Луганська у справі за № 2-2875/10 відповідачем різниця у заробітній платі була сплачена 21.09.2010 року за період з 01 серпня 2009 року по 31 грудня 2009 року. За рішенням Жовтневого районного суду м. Луганська у справі 2-1031/12 різниця у заробітній платі відповідачем за січень 2010 року була сплачена 01.11.2012 року, тому ці періоди повинні входити до розрахункового періоду, відповідно до п. 4 «Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат зазагальнообов»язковим державним соціальним страхуванням», затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України 26.09.2001 року за № 1266. Після виконання рішення суду у справі № 2-1031/12 у відповідача виникло зобов»язання виконати перерахунок середньої заробітної плати у розрахунковому періоді (серпень 2009 року - січень 2010 року), з якої йому була нарахована допомога з тимчасової втрати працездатності, а також виконати перерахунок суми допомоги з тимчасової втрати працездатності. Відповідач після 01.11.2012 року мав обов»язок здійснити обчислення середньої заробітної плати виходячи з сум, стягнених за рішенням суду, що припадають на місяці розрахункового періоду. Січень 2010 року входив до розрахункового періоду для обчислення допомоги з тимчасової втрати працездатності за період з 15.02.2010 року по 19.04.2010 року

Статтею 2 Закону України «Про розмір внесків на деякі види загальнообов»язкового державного соціального страхування», який діяв на момент виникнення спірних правовідносин, перші п'ять днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві, оплачуються власником або уповноваженим ним органом за рахунок коштів підприємства, установи, організації за місцем роботи у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Суд не приймає до уваги заперечення представника відповідача, оскільки ним не надано належних та припустимих доказів на їх підтвердження.

Таким чином, досліджені у справі докази та їх належна оцінка вказують на наявність підстав для часткого задоволення позову.

Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України стягненню з відповідача на користь держави підлягають судові витрати - судовий збір в сумі 243,60 гривень.

На підставі ст. 2 Закону України «Про розмір внесків на деякі види загальнообов»язкового державного соціального страхування», ст. 21 Закону України «Про загальнообов»язкове державне соціальне страхування у зв»язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», п.п. 3, 4, 9, 13, 14 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов»язковим державним соціальним страхуванням», затв. Постановою КМУ № 1266 від 26.09.2001 р., керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 212-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Стягнути зі Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля на користь ОСОБА_1 недоплачену допомогу по тимчасовій непрацездатності і оплату перших п»яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів підприємства у 2010 році в сумі 846 (вісімсот сорок шість) грн. 12. коп.

Стягнути зі Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля на користь держави судовий збір в сумі 243 (двісті сорок три) грн. 60 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Луганської області шляхом подачі у десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги через Жовтневий районний суд м. Луганська.

Суддя