Постанова № 39034964, 03.06.2014, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

№ 639/1170/14-а

№ 2-а/639/43/14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2014 року Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Срокіної І.І.,

за участю секретаря - Макушенко Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ДПС РДПС ВДАІ в м. Харкові сержанта міліції Мозгового Іллі Сергійовича про скасування постанови про адміністративне правопорушення та стягнення моральної шкоди,-

встановив:

У лютому 2014 року позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, в якому просив скасувати постанову серії ПС 1 № 339476 від 04.01.2014 р. про накладення на нього адміністративного штрафу в розмірі 500 грн. та стягнути з відповідача 500 грн. моральної шкоди.

В обґрунтування заявлених вимог зазначав, що постановою № ПС № 339476 від 04.01.2014 р. його визнано винним у скоєнні правопорушення, що передбачене ст. 122 ч. 2 КУпАП, а саме в тому, що він 04.01.2014 р., рухаючись на автомобілі «Соболь» ГАЗ 2752, д.н.з. НОМЕР_1, який належить йому на праві приватної власності, на вул. Вернадського о 09-35 год. нібито порушив вимоги п. 8.7.3 ПДР України, а саме: проїхав перехрестя вул. Вернадського та вул. Маломясніцька здійснив рух на заборонений сигнал світлофору.

З постановою про адміністративне правопорушення не згоден.

04.01.2014 р. оскаржив діє сержанта міліції до ВДАІ ХГУ ГУМВД м. Харкова.

05.02.2014 р. він отримав відповідь, де йому відмовлено у скасуванні постанови.

Посилався на норми ст.ст. 251, 268, 7, 246 КУпАП України, Інструкцію з діяльності підрозділів ДПС Державтоінспекції МВС України, затвердженої Наказом МВС України № 111 від 27.03.2009 р., ст. 71 КАС України.

Зазначав, що інспектор ДПС Мозговий І.С. дозволяв в спілкуванні з ним підвищений та гордовитий тон. Протокол та постанова заповнені вкрай нерозбірливим почерком, що затруднює можливість її оскарження у судовому порядку, він не порушував жодного пункту правил дорожнього руху, виконуючи належним чином вимоги п. 16.6 ПДР України.

У останнє судове засідання позивач не з'явився, повідомлявся про час та місце розгляду справи належним чином, заяв про відкладення справи розглядом або про розгляд справи за його відсутності суду не надав.

Відповідач у судове засідання також не з'явився, повідомлявся про час та місце розгляду справи належним чином, заяв про відкладення справи розглядом або про розгляд справи за його відсутності суду не надав.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 280 КУпАП України, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що обтяжують чи пом'якшують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до п.1 ст. 247 КУпАП України, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин, як відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до ч. 2 ст.122 КУпАП України встановлено адміністративну відповідальність у вигляді штрафу від 25 до 30 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Судовим розглядом встановлено, що 04.01.204 року ІДПС РДПС ХМУ ГУМВС України в Харківській області сержантом міліції Мозговим І.С. на підставі протоколу серії АБ2 № 112500 (а.с. 7), винесено постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 122 КУпАП України у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 500 грн. за те, що він цього дня о 09 год. 35 хв. у м. Харкові, керуючи автомобілем ГАЗ 2752, д/н НОМЕР_1 по вул. Вернадського 2 здійснив рух на заборонений сигнал світлофору (червоний) на перехресті з вул. Малом,ясницька, чим порушив вимоги п.8.7.3 е ПДР України (а.с. 6).

Відповідно до ст. 251 КУпАП України доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення.

Виходячи з даних вимог закону, доводи позивача про відсутність доказів у скоєнні ним даного правопорушення безпідставні. Позивач у протоколі зазначив, що з порушенням не згоден, виклав свої заперечення.

Ці доводи позивача голослівні, ніякими доказами не підтверджуються та спростовуються вищевикладеними доказами - протоколом про адміністративне правопорушення .

Відповідно до п. 3 ст. 222 КУпАП повноваження розглядати справи про адміністративні правопорушення та накладати адміністративні стягнення, передбачені частиною другою ст. 122 КУпАП, надано працівникам Державтоінспекції Міністерства внутрішніх справ, які мають спеціальні звання. ІДПС РДПС ХМУ ГУМВС України в Харківській області сержант міліції Мозговий І.С., який склав відносно позивача протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП, і прийняв оскаржену постанову по справі про адміністративне правопорушення, є працівником Державтоінспекції Міністерства внутрішніх справ України, має спеціальні знання, а отже мав право складати протокол та виносити постанову по справі про адміністративне правопорушення передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП.

На підставі наданих сторонами доказів слід дійти висновку, що оскаржена постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності прийнята уповноваженою на те посадовою особою, в межах її компетенції, з дотриманням вимог КУпАП щодо порядку притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинене правопорушення, і тому ця постанова є цілком законною та обґрунтованою, і підстави для її скасування - відсутні. До того ж,позивачем надано відповідь Заст. начальника ВДАІ ХМУ ГУМВС країни в Харківській області, із якої вбачається, що при проведенні службової перевірки відомості, викладені у заяві позивача, щодо неправомірних дій працівників ДАІ не знайшли свого об'єктивного та документального підтвердження. Отже, суд робить висновок, що і позовні вимоги щодо визнання дій працівника ДАІ неправомірними задоволенню не підлягають, оскільки не підтверджуються жодними доказами, а спростовуються результатами службової перевірки, яка сумнівів у її об'єктивності не викликає.

Стосовно вимог про відшкодування моральної шкоди, то суд не вбачає підстав для їх задоволення, оскільки вони є похідними від вимоги про скасування постанови та закриття провадження у справі. Доказів неправомірності дій відповідача суду не надано, тому і у задоволенні позову в частині стягнення моральної шкоди необхідно відмовити.

Керуючись ст..ст.9-10,159-163 КАС України, ст..ст.293ч.1п.1 КоАП України, суд,-

постановив:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до ДПС РДПС ВДАІ в м. Харкові сержанта міліції Мозгового Іллі Сергійовича про скасування постанови про адміністративне правопорушення та стягнення моральної шкоди - відмовити.

Постанова остаточна та оскарженню не підлягає.

Суддя І.І.Срокіна