Ухвала суду № 39034911, 22.05.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 травня 2014 року м. Київ К/9991/49708/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого Степашка О.І.

суддів: Островича С.Е.

Федорова М.О.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Дочірнього підприємства «Торговий Дім Титан» Закритого акціонерного товариства «Кримський Титан»

на постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим від 12.08.2010

та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 08.06.2011

у справі № 2-19/7179-2008А

за позовом Дочірнього підприємства «Торговий Дім Титан» Закритого акціонерного товариства «Кримський Титан»

до Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Дочірнє підприємство «Торговий Дім Титан» Закритого акціонерного товариства «Кримський Титан» (далі по тексту - позивач, ДП «Торговий Дім Титан» ЗАТ «Кримський Титан») звернулось до суду з позовом до Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим (далі по тексту - відповідач, Красноперекопська ОДПІ в АРК) про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 22.11.2007 №000029231/0

Постановою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 12.08.2010, яка залишена без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 08.06.2011, в задоволенні позову відмовлено.

В касаційній скарзі позивач просить скасувати судові рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем було проведено виїзну планову документальну перевірку дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства позивачем за період з 01.04.2006 по 30.06.2007, за результатами якої складено акт №816/23-0/30456154 від 09.11.2007.

В акті перевірки зазначено порушення позивачем вимог пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4, пп. 11.2.1, пп. 11.2.3 п. 11.2 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 283/97-ВР від 22.05.1997 (зі змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на прибуток за 2006 рік у сумі 15350,75 грн. та занижено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 1 півріччя 2007 року в сумі 18496,00 грн.

На підставі висновків акту перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення №000029231/0 від 22.11.2007, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 23026,13 грн., у тому числі: 15350,75 грн. - за основним платежем, 7675,38 - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Не погодившись з висновками акту перевірки та прийнятим на його підставі податковим повідомленням-рішенням № 000029231/0 від 22.11.2007 р. ДП «Торговий Дім «Титан» звернулось до Красноперекопської ОДПІ зі скаргою про скасування вищевказаного податкового повідомлення-рішення.

За результатами адміністративного оскарження відповідачем було прийнято податкові повідомлення-рішення від 13.03.2008 №0000292310/2 та від 27.05.2008 №0000292310/3.

Як вбачається з акту перевірки від 09.11.2007 позивач в порушення пп. 11.2.1 та пп. 11.2.3 п. 11.2 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат включило не в повному обсязі суму передоплат, що беруть участь при розрахунку різниці між дебетовим сальдо по рахунках 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» та 685 «Розрахунки з іншими кредиторами», в результаті чого завищило скориговані валові витрати за 2006 рік на суму 61403,00 грн. та занизило валові витрати за перше півріччя 2007 року на суму 147287,00 грн., що призвело до заниження податку на прибуток на 2006 рік на 15350,75 грн. та заниження від'ємного значення об'єкта оподаткування податку на прибуток за 1 півріччя 2007 року на суму 18496,00 грн.

Такий висновок обґрунтований відповідачем відповідно із таблиці №8 акту перевірки - формування скоригованих валових витрат згідно даних бухгалтерського обліку. Ця таблиця заповнювалась згідно журналів-ордерів по відповідним рахункам, які були представлені позивачем до перевірки та містить у собі відображення фактичних валових витрат підприємства згідно первинних документів.

Відмовляючи у задоволенні позову суди попередніх інстанцій виходили з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Пунктом 5.1. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» визначено, що валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат включаються: Суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Відповідно до пп. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Згідно з пп. 11.2.3 п.11.2 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» датою збільшення валових витрат платника податку при здійсненні ним операцій з особами, які є: а) нерезидентами; б) резидентами, які сплачують цей податок за ставкою нижчою, ніж зазначена у ст. 10 цього Закону (крім платників податку, зазначених у п. 7.2 ст. 7 цього Закону), або сплачують цей податок у складі єдиного чи фіксованого податку чи є звільненими від сплати цього податку або не є його суб'єктами згідно із законодавством, - є дата оприбуткування платником податку товарів (а при їх імпорті також робіт (послуг), супутніх чи допоміжних такому імпорту товарів), а для робіт (послуг), - дата їх фактичного отримання від таких осіб, незалежно від наявності їх оплати (у тому числі часткової або авансової).

Будь-яка особа, визначена абз. «б» цього підпункту, зобов'язана при укладенні договору з платником податку за його вимогою зазначати у такому договорі про те, що така особа має статус платника цього податку на загальних умовах, передбачених цим Законом. Якщо така особа не зазначає у такому договорі про такий статус або якщо товари (послуги) надаються без укладення письмових договорів, то з метою визначення дати збільшення валових витрат покупця вважається, що такі товари (послуги) були надані особами, звільненими від оподаткування цим податком. Якщо особа, яка не має статусу платника цього податку на загальних умовах, передбачених цим Законом, зазначає у договорі, що вона є таким платником податку, то вважається, що така особа умисно ухиляється від оподаткування у розмірі отриманого нею авансу (попереднього платежу). При цьому платник податку - покупець товарів (послуг) не несе відповідальності за збільшення валових витрат, здійснених за датою попередньої оплати (авансування) вартості товарів (послуг) на підставі недостовірної інформації про статус платника податку, зазначеної у договорі.

Відповідно до пп. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі коли за даними документальних перевірок результати діяльності платника податків свідчать про заниження суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях, і контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі 10 % від суми недоплати за кожний з податкових періодів, встановлених для такого виду податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше 50% відсотків такої суми та не менше 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Колегія суддів погоджується із судами попередніх інстанцій, що відповідач обґрунтовано здійснив донарахування позивачу податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 15350,75 грн. та відповідно обґрунтовано застосував штрафні санкції в сумі 7675,38 грн.

За таких обставин та з урахуванням вимог ч. 3 ст. 2, ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для відмови у задоволенні позову.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та надано їм правильну юридичну оцінку. Порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Дочірнього підприємства «Торговий Дім Титан» Закритого акціонерного товариства «Кримський Титан» відхилити.

Постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим від 12.08.2010 та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 08.06.2011 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)О.І. Степашко Судді(підпис)С.Е. Острович (підпис)М.О. Федоров