Ухвала суду № 39034887, 21.05.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"21" травня 2014 р. м. Київ К/9991/57046/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії: Лосєва А.М., Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі Державної податкової служби

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 13.07.2011

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30.11.2011

у справі № 2а-0870/4564/11

за позовом Публічного акціонерного товариства «ДТЕК «Дніпроенерго»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі

про скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 13.07.2011, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30.11.2011, задоволено позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «ДТЕК «Дніпроенерго» (надалі - позивач, ПАТ «ДТЕК «Дніпроенерго») до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі, правонаступником якої є Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі Державної податкової служби (надалі - відповідач, СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі), про скасування податкового повідомлення-рішення від 31.05.2011 № 0000820805.

Вважаючи, що рішення судів попередніх інстанцій прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 13.07.2011 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30.11.2011 і постановити нове рішення про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.

Позивач надав письмові заперечення на касаційну скаргу, в яких обґрунтовує законність оскаржуваних судових рішень.

Відповідно до частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 15.09.2010 позивачем проведено конкурсні торги щодо закупівлі електродвигунів та генераторів струму (електродвигун 4АРМ-8000/6000 УХЛ4 або еквівалент, надалі - товар-1). Протоколом оцінки пропозицій конкурсних торгів № 410 від 15.09.2010 акцептовано пропозицію ТОВ «ТД «Авіа Січ» на закупівлю товару-1 на загальну суму 4 200 000,00 грн. (у тому числі ПДВ - 700 000,00 грн.).

05.10.2010 між позивачем (покупець) та ТОВ «ТД «Авіа Січ» (постачальник) укладено договір № 1388 про закупівлю товарів за державні кошти, відповідно до якого постачальник зобов'язується поставити продавцеві товар-1. Згідно умов договору (пп. 5.3, 5.4) постачання товару проводиться транспортом постачальника та транспортні послуги входять у вартість товару.

Виконання умов указаного договору між сторонами підтверджено документами: податковою накладною від 12.02.2011 № 120111 на загальну суму 4 200 000,00 грн., у тому числі ПДВ - 700 000,00 грн., накладною від 12.02.2011 № 12011, прибутковим ордером від 12.02.2011 № 1, платіжними дорученнями від 15.02.2011 № 02850 на суму 3 500 000,00 грн., від 15.02.2011 № 02901 на суму 700 000,00 грн. (ПДВ). Вказані документи досліджено судами попередніх інстанцій та містяться у матеріалах справи.

12.01.2011 позивачем проведено конкурсні торги щодо закупівлі, зокрема, матів теплоізоляційних та звукопоглинаючих, полотно - лот 1 (далі - товар-2). Протоколом оцінки пропозицій конкурсних торгів № 5 від 12.01.2011 щодо лотів 1 та 2 акцептовано пропозицію ТОВ «НВП Українська ізоляція».

20.01.2011 на адресу позивача надійшов лист від ТОВ «НВП Українська ізоляція» від № 26, у якому підприємство повідомило позивача про відмову від пропозиції за лотом 1. У зв'язку із указаним фактом на засіданні комітету з конкурсних торгів 26.01.2011 відкликано акцепт пропозиції конкурсних торгів ТОВ «НВП Українська ізоляція» за лотом 1 та акцептовано пропозицію ТОВ «Укрпромізол» на суму 2 149 322,70 грн. (з ПДВ та з урахуванням транспортних витрат), про що ПАТ «Дніпроенерго» надіслано відповідні листи ТОВ «НВП Українська ізоляція» та ТОВ «Укрпромізол» (листи від 26.01.2011).

15.02.2011 між позивачем (покупець) та ТОВ «Укрпромізол» (постачальник) укладено договір № 204 про закупівлю товарів за державні кошти, відповідно до якого постачальник зобов'язується поставити продавцеві товар-2. Загальна вартість товару, відповідно до пп. 1.1 договору, становить 2 149 322,70 грн., у тому числі ПДВ - 358 220,45 грн. Згідно умов договору (пп. 5.3, 5.4) постачання товару проводиться транспортом постачальника та транспортні послуги входять у вартість товару.

Виконання між сторонами умов указаного договору підтверджено документами, а саме: видатковими накладними, податковими накладними, прибутковими ордерами, товарно-транспортними накладними, платіжними дорученнями, карткою складського обліку матеріалів, що містяться у матеріалах справи.

Посадовими особами СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі проводилась документальна невиїзна перевірка ПАТ «ДТЕК «Дніпроенерго» щодо підтвердження відомостей, отриманих від осіб, які мали правові відносини з платником податків: ТОВ «ТД «Авіа Січ» та ТОВ «Укрпромізол» за період з 01.01.2011 по 31.01.2011. За результатами перевірки відповідачем складено акт від 17.05.2011 № 117/08-05/00130872.

Проведеною перевіркою встановлено порушення позивачем пп. 14.1.181 п.14.18 ст.14, пп. 198.2, 198.3 ст.198, п.200.1 ст.200, п. 201.10 ст.201 Податкового кодексу України, а саме: до складу податкового кредиту січня 2011 року позивач включив суму ПДВ у розмірі 939 082,00 грн., сплачену постачальникам, які виступають транзитерами (ТОВ «ТД «Авіа Січ» та ТОВ «Укрпромізол») із залученням вигодоформуючих підприємств, якими не задекларовано податкові зобов'язання та які не знаходяться за місцем реєстрації.

За результатами проведеної перевірки та на підставі виявлених порушень відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 31.05.2011 № 0000820805, яким визначено податкове зобов'язання з ПДВ у розмірі 939 082,00 грн. основного платежу та 1,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Переглянувши судові рішення у межах касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.

Судами встановлено, що придбання ПАТ «ДТЕК «Дніпроенерго» товарів відбувалось на конкурсній основі на підставі Закону України від 01.06.2010 № 2289 «Про здійснення державних закупівель» (надалі - Закон України «Про здійснення державних закупівель»).

Відповідно до ст. 2 цей Закон застосовується до всіх замовників та закупівель товарів, робіт і послуг, які повністю або частково здійснюються за рахунок державних коштів, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 100 тисяч гривень, а робіт - 300 тисяч гривень.

Як встановлено ст. ст. 20, 21 Закону України «Про здійснення державних закупівель» відкриті торги є основною процедурою закупівлі. Під час проведення процедури відкритих торгів пропозиції конкурсних торгів мають право подавати всі зацікавлені особи. Оголошення про проведення процедури відкритих торгів безоплатно публікується в державному офіційному друкованому виданні з питань державних закупівель та безоплатно розміщується на веб-порталі Уповноваженого органу відповідно до статті 10 цього Закону.

За результатами проведених конкурсних торгів було проведено конкурсну процедуру, що оформлена відповідними протоколами, які містяться у матеріалах справи. Переможцями конкурсу стали ТОВ ТД «Авіа Січ» та ТОВ «Укрпромізол».

Згідно ст. 31 вказаного Закону у день визначення переможця замовник акцептує пропозицію конкурсних торгів, що визнана найбільш економічно вигідною за результатами оцінки. Замовник укладає договір про закупівлю з учасником, пропозицію конкурсних торгів якого було акцептовано, не пізніше ніж через 30 днів з дня акцепту пропозиції відповідно до вимог документації конкурсних торгів та акцептованої пропозиції.

Статтею 40 наведеного Закону встановлено, що договір про закупівлю укладається в письмовій формі відповідно до положень Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з, урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Відповідно до ст. 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Аналізуючи вищевикладені норми, суди попередніх інстанцій доречно звернули увагу на те, що чинним законодавством України не встановлено, що ПАТ «ДТЕК «Дніпроенерго» було зобов'язано придбавати продукцію лише у підприємств-виробників, в зв'язку із чим твердження відповідача з цього приводу є необґрунтованим.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, що вступив в дію з 01.01.2011, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 ст. 198 цього Кодексу встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України визначено, що до податкового кредиту не відносяться суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу).

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України).

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Судами попередніх інстанцій досліджено первинні бухгалтерські документи, а саме: видаткові накладні, податкові накладні, прибуткові ордери, платіжні доручення, книга обліку довіреностей на отримання ТМЦ, товарно-транспортні накладні перевізників, книга реєстрації заїзду та виїзду автотранспорту, акти вхідного контролю продукції по кількості та якості, картки складського обліку матеріалів тощо. Вказані документи оформлено у відповідності до приписів законодавства та зауважень щодо правильності їх оформлення чи сумнівів у їх достовірності ні під час судових засідань, ні під час перевірки не виникло.

Судами також встановлено, що ТОВ ТД «Авіа Січ» та ТОВ «Укрпромізол» є діючими підприємствами, які включили до податкових зобов'язань відповідного періоду суми податку на додану вартість по податкових накладних, виданих ПАТ «ДТЕК «Дніпроенерго» та відображених у реєстрі виданих податкових накладних, що відповідають даним додатку 5 до декларації та даним податкової декларації з ПДВ за січень 2011 року.

Непідтвердження контрагентами продавців сум податку на додану вартість у складі податкових зобов'язань та відсутність контрагентів за юридичною адресою не є підставами для позбавлення позивача права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість, оскільки невиконання свого зобов'язання однією із сторін господарських відносин не може вважатись підтвердженням наявності мети ухилення від сплати податків та отримання податкової вигоди іншою стороною.

Такий висновок відповідає позиції Верховного Суду України, викладеній у його постановах від 09.09.2008 у справі № 21-500во08, від 01.06.2010 у справі № 21-573во10, постанові від 31.01.2011 у справі 21-47а10, а також узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії» (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішення від 22.01.2009 зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати податок на додану вартість вдруге, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту прав власності.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України також не може погодитись із посиланнями відповідача на нікчемність укладених позивачем договорів, оскільки, надаючи оцінку господарським правовідносинам і безапеляційно вказуючи в акті перевірки на нікчемність правочинів, податковий орган виходить за межі своєї компетенції. Висновки про наявність мети укладання правочину, що порушує публічний порядок, може зробити лише суд в межах кримінального провадження, що має наслідком винесення вироку суду щодо конкретних суб'єктів та набуття чинності таким вироком. Відтак, наведене свідчить про передчасність висновків органу владних повноважень про наявність в діях позивача при укладанні договорів з ТОВ ТД «Авіа Січ» та ТОВ «Укрпромізол» ознак порушення публічного порядку, удаваності з метою приховання сплати податків третіх осіб, отримання податкової вигоди, порушення конституційних прав, невідповідність інтересам держави та суспільства.

Враховуючи викладене, а також зважаючи на положення част. 1 ст. 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України про обов'язковість судових рішень Верховного Суду України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про недоведеність факту порушення податкового законодавства з боку позивача при формуванні податкового кредиту з податку на додану вартість відповідного періоду та про незаконність спірного податкового повідомлення-рішення, яке підлягає скасуванню в повному обсязі.

Доводи касаційної скарги не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваних рішень судами першої та апеляційної інстанцій було порушено норми матеріального та процесуального права.

Відповідно до частини 3 статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст.ст. 210, 214, 215, 220, 220-1, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

1. Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі Державної податкової служби залишити без задоволення.

2. Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 13.07.2011 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30.11.2011 у справі № 2а-0870/4564/11 залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 - 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя(підпис)А.М. Лосєв Судді:(підпис)Л.І. Бившева (підпис) Т.М. Шипуліна