Постанова № 39033399, 22.05.2014, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 травня 2014 р. № 820/5792/14

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мороко А.С., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом відкритим акціонерним товариством "Российские железные дороги" до Харківського прикордонного загону Державної прикордонної служби України про скасування постанови,

В С Т А Н О В И В :

Відкрите акціонерне товариство "Российские железные дороги" звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд скасувати постанову відповідача № 512992 від 20.09.2013 року про накладення штрафу.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ВАТ "РЖД" не має статусу перевізника в розумінні Закону України "Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень", відповідно не може нести відповідальність за правопорушення, пов'язане зі здійсненням перевізником міжнародних пасажирських перевезень..

Відповідач проти позову заперечував, надавши письмові заперечення на нього, в яких зазначив, що спірна постанова винесена у межах законодавчо наданих повноважень у зв'язку із наявністю у діяннях відповідача ВАТ "РЖД", складу правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 1 Закону України "Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень".

Представники сторін у судове засідання не з'явилися, звернулися до суду з заявою про розгляд справи без їх участі.

Відповідно до частини 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, згідно до вимог статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, судом встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для винесення спірної постанови № 512992 від 20.09.2013 року відповідач зазначив положення частини 1 статті 1, статей 1, 2, 12, 13, 14 Закону України "Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень", а фактичною підставою слугували судження суб'єкта владних повноважень про невиконання ВАТ "Российские железные дороги" вимог статті 22-1 Закону України "Про залізничний транспорт", а саме: під час перевезення пасажира у міжнародному залізничному сполученні, крім обов'язків, передбачених статтею 22 цього Закону, зобов'язаний до початку такого перевезення перевірити у пасажира паспортного документа, що посвідчує особу пред'явника, або документа, що його замінює, та відмовити у перевезенні пасажиру, який на його вимогу не пред'явив необхідні документи.

Судом встановлено, що 10 вересня 2013 року о 04 годині 50 хвилин під час здійснення прикордонного контролю потягу № 188 сполученням "Феодосія - Москва" прикордонним нарядом виявлено громадянина Російської Федерації ОСОБА_2, який на паспортний контроль пред'явив довідку про втрату паспортного документу, тобто намагався перетнути державний кордон України без документів, які дають право на перетин державного кордону України.

За фактом відсутності у пасажира потягу № 188 сполученням "Феодосія - Москва" громадянина Російської Федерації ОСОБА_2, документів, які дають право на перетин державного кордону України відповідачем складено протокол № 512992 від 10.09.2013 року про правопорушення, пов'язане зі здійсненням перевізником міжнародних пасажирських перевезень.

Копія даного протоколу з зазначенням дати, часу та місця розгляду справи про порушення норм Закону України "Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень" вручена ОСОБА_3 - провідникові вагону, в якому слідував пасажир ОСОБА_2

Крім того, відповідачем листом від 11.09.2013 року за № 29/8626 повідомлено генерального представника ВАТ "Российские железные дороги" в Україні про те, що розгляд протоколу 512992 від 10.09.2013 року відбудеться в Управління Харківського прикордонного загону 20 вересня 2013 року об 11 годині 00 хвилин.

20 вересня 2013 року відповідач прийняв спірну постанову № 512992, якою до ВАТ "Российские железные дороги" як до міжнародного перевізника застосував штраф у розмірі 8500,00 грн.

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України "Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень", під перевізниками законодавець розуміє підприємства (їх об'єднання), установи, організації, фізичних осіб - підприємців, які здійснюють міжнародні пасажирські перевезення.

За твердженням відповідача у спірних правовідносинах міжнародним перевізником є ВАТ "Российские железные дороги", однак жодних належних та допустимих, в розумінні статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України, доказів на підтвердження такого судження відповідачем не надано.

Суд вважає зазначені доводи відповідача необґрунтованими, оскільки, відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, Закону України "Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень", на момент прийняття постанови про накладення штрафу суб'єкт владних повноважень повинен добути вичерпні, повні та незаперечні фактичні дані про вчинення суб'єктом права порушення закону, а рішення про накладення штрафу має ґрунтуватись на достовірно і об'єктивно встановлених та документально підтверджених фактичних даних про подію та обставини протиправного діяння.

Між тим, у даному випадку, відповідач не отримав жодних даних про суб'єкта права, за яким обліковується формування потягу № 188 сполученням "Феодосія - Москва", про суб'єкта права, в користуванні (експлуатації) якого знаходиться вагон, де слідував пасажир ОСОБА_2, про суб'єкта права, який здійснює господарську діяльність в напрямі перевезення пасажирів залізницею з Російської Федерації до України.

Крім того, суд зазначає, що ОАО "Федеральная пассажирская компания" структурно входить до господарського підпорядкування ОАО "Российские железные дороги", але не позбавляється внаслідок цього статусу окремого та самостійного суб'єкта права - юридичної особи. Дана обставина підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи ОАО "ФПК" від 03.12.2009 року, договором про надання послуг з інфраструктури залізничного транспорту загального користування укладеного між ОАО "РЖД" (власник інфраструктури) та ОАО "ФПК" (перевізник) № 252 від 31.03.2010 року, довідкою ОАО "ФПК" від 25.04.2014 року що перевізником є ОАО "ФПК".

За загальним правилом, процес міжнародного перевезення пасажирів у залізничному сполученні об'єктивно потребує задіяння технічних активів (як-то: рухомого складу) та трудових ресурсів, а, відтак, суд доходить висновку, що в розумінні Закону України "Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень" та статті 1 Закону України "Про прикордонний контроль", залізничним міжнародним перевізником - суб'єктом господарювання - резидентом Російської Федерації на території України є саме ОАО "Федеральная пассажирская компания".

Отже, відповідальність за Законом України "Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень" повинен нести саме цей іноземний суб'єкт господарювання.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що відповідач невірно встановив особу порушника, у зв'язку з чим спірна постанова підлягає скасуванню

Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем вказаного процесуального обов'язку по даній справі не виконано.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства.

Керуючись статтями 159-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

Скасувати постанову Харківського прикордонного загону Державної прикордонної служби України № 512992 від 20.09.2013 року про накладення штрафу.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя А.С. Мороко