Ухвала суду № 39033019, 15.05.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

15 травня 2014 року

справа № 811/2480/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Кругового О.О.

суддів: Дадим Ю.М. Уханенка С.А.

за участю секретаря судового засідання: Сколишева О.О..

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Кіровоградської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області

на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2013 року у справі №811/2480/13-а за позовом Малого підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Армікс» до Кіровоградської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

в с т а н о в и в:

26 липня 2013 року Мале підприємство у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Армікс» звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому просить скасувати рішення суб’єкта владних повноважень – Кіровоградської об’єднаної державної податкової інспекції оформлене податковим повідомленням – рішенням №0001010227 від 02.07.2013 р. про збільшення суми податку на додану вартість у сумі 33750 грн. та штрафних (фінансових) санкцій на суму 16875 грн..

Адміністративний позов обґрунтовано тим, що податкове повідомлення – рішення від 02.07.2013 року винесено Кіровоградською ОДПІ передчасно без встановлення факту порушення МП в формі ТОВ «Армікс» вимог чинного законодавства при визначенні суми бюджетного відшкодування.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2013 року адміністративний позов задоволено. Скасовано податкове повідомлення – рішення Кіровоградської об’єднаної державної податкової інспекції Говлоного управління Міндоходів у Кіровоградській області №0001010227 від 02.07.2013 р., яким малому підприємству у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Армікс» збільшено суму грошового зобов’язання з податку на додану вартість на загальну суму 50625 грн., в тому числі основного зобов’язання на суму 33750 грн. та штрафних (фінансових) санкцій на суму 16875 грн..

Не погодившись з рішенням суду Кіровоградська об’єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області, відповідач, звернулось з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції вимог норм матеріального та процесуального права, просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що МП у формі ТОВ «Армікс» мало господарські відносини з контрагентами, без мети настання реальних наслідків укладених правочинів, вказане стало підставою для визначення податковим органом грошового зобов’язання з податку на додану вартість. Оскільки позивачем порушено приписи чинного податкового законодавства, то прийняте податкове повідомлення-рішення є законним та обґрунтованим, а підстави для його скасування відсутні.

Сторони, які були належним чином повідомлені про час та місце проведення розгляду справи, в судове засідання не з'явились, у зв'язку з чим відповідно до ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового процесу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального права, надану правову оцінку досліджених судом доказів по справі, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що у період з 17 червня 2013 року по 18 червня 2013 року посадовими особами Кіровоградської ОДПІ було проведено позапланову невиїзну документальну перевірку МП «Армікс» у формі ТОВ з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ПП «АС Партнер» за вересень, листопад, грудень 2012 року, за результатами якого складено акт №100/22-7/13770656 від 19.06.2013 року.

Перевіркою встановлено наступні порушення:

п.198.2, п.198.3, п.198.6, ст.198 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-IV (із змінами та доповненнями), в результаті чого встановлено заниження суми податку на додану вартість за вересень, листопад, грудень 2012 року на загальну суму – 33 750 грн.

п.138.2, 138.4, 138.8 ст.138 та пп.139.1.9 ст.139 Податкового кодексу України 02.12.10 №2755 – VI (із змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на прибуток за три квартали 2012 року та за 2012 рік на загальну суму 35 438 грн..

На підстав акту перевірки податковим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення №0001010227 від 02 липня 2013 року, яким визначено грошове зобов’язання за основним платежем з податку на додану вартість всього у сумі 50605 грн., в тому числі за основним платежем 22 750 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 16 875 грн..

Правомірність та обґрунтованість податкового повідомлення-рішення №0001010227 від 02 липня 2013 року є предметом спору переданого на вирішення суду.

Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що надані позивачем до суду документи первинного бухгалтерського обліку свідчать про правомірність відображення позивачем у власній податковій звітності грошових коштів отриманих за наслідками господарських правовідносин з контрагентами позивача, що свідчить на корсить висновку про протиправність та необгрутованість оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, та необхідність його скасування в судовому порядку.

Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів перевірки, фактично, підставою для визначення грошового зобов’язання за основним платежем з податку на додану вартість на суму стала відсутність, на думку податкового органу, належного підтвердження реальності здійснення господарських операцій позивача із контрагентом ПП «АС Партнер».

Означеного висновку Кіровоградська ОДПІ дійшла з огляду на матеріали перевірки ПП «АС Партнер» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ПП «Оптіма Інвест-Груп» за січень 2013 року, ТОВ «Вендо» за серпень-грудень 2012 року, ТОВ «Весна» за вересень - жовтень 2012 року.

У зв’язку з виявленими порушеннями податкового законодавства контрагентами позивача, податковий орган дійшов висновку про відсутність реальності настання наслідків, обумовлених господарськими операціями між позивачем МП у формі ТОВ «Армікс» та ПП «АС Партнер».

Однак, суд апеляційної інстанції не погоджується з висновками податкового органу з огляду на наступне.

Згідно із п. 198.1. ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) в необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного фінансового лізингу.

Відповідно до п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п.198.2 ст.198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

У відповідності ж з п.198.6 ст.198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Таким чином, наведеними нормами матеріального права, визначено підстави для формування платником податків податкового кредиту з податку на додану вартість і до таких підстав віднесено: наявність господарської операції, сплата податку на додану вартість у вартості товарів (робіт, послуг), факт сплати податку на додану вартість має підтверджуватися відповідними податковими накладними, використання придбаних товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Встановлені обставини справи, свідчать про те, що між позивачем (замовник) та ПП «АС Партнер» (підрядник) укладено договори підряду №05/12 від 03 вересня 2012 року, №07/12 від 01 листопада 2012 року, 08/12 від 01 грудня 2012 року, відповідно до яких підрядник у строки обумовлені договором зобов’язується здійснити роботи по переміщенню ґрунту на Коноплянському кар’єрі с. Первозванівка, Кіровоградського району, а замовник зобов’язується прийняти та оплатити роботи за ціною, вказаною в договорі.

На думку податкового органу вказаний правочини укладено без мети реального настання наслідків ним обумовлених, документи, надані позивачем до перевірки, не можуть вважатись первинним документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності формальних реквізитів, що передбачені чинним законодавством.

Отже, підставою для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень стали висновки Акту перевірки про заниження податкових зобов’язань з ПДВ зроблено з огляду на фінансово-господарську діяльність контрагента позивача, яка, на думку податкового органу, свідчить про недійсність укладених договорів.

З огляду на акт перевірки, судом апеляційної інстанції встановлено, що податковою службою, фактично, не досліджувалась реальність господарських операцій, за наслідками яких позивачем визначено податкові зобов’язання з ПДВ, а підставою для донарахування спірних податкових зобов’язань стали висновки ДПІ про відсутність факту реального настання наслідків укладеного договору, ним обумовлених, які зроблено лише з огляду на аналіз фінансово-господарської діяльності контрагента позивача.

Враховуючи такі обставини, суд першої інстанції обґрунтовано, враховуючи принцип адміністративного судочинства – офіційне з’ясування обставин справи, встановив суть, зміст та обсяг господарських операцій, які мали місце між позивачем та його контрагентами ПП у формі ТОВ «Армікс» та ПП «АС Партнер».

Так, факт виконання умов догорів підряду підтверджується копіями документів: податковими накладними №23 від 29.12.2012 року, №89 від 15.11.2012 року, №126 від 28.11.2012 року, №74 від 18.09.2012 року, №147 від 28.09.2012 року, актами маркшейдерського заміру виконаних робіт по переміщенню ґрунту за вересень від 18.09.2012 р., від 28.09.2012 року, за листопад 2012 року від 15.11.2012 року, від 28.11.2012 року, за грудень від 29.12.2012 року.

Факт оплати позивачем коштів за отримані від ПП «АС Партнер» роботи підтверджується копіями платіжних доручень №349 від 01.07.2013 р., №348 від 27.06.2013 р., №364 від 10.07.2013 р., №369 від 15 липня 2013 р..

Досліджені вище документи відповідають вимогам чинного законодавства, та визнаються судом апеляційної інстанції як первинні з огляду на наступне.

Згідно з ч.1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

У відповідності до ч.2 ст.9 означеного Закону первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань платників здійснюється на підставі первинних документів, у яких міститься інформація саме про господарські операції (результати їх здійснення).

Надані позивачем для підтвердження реальності здійснення господарських операцій, первинні документи відображають зміст та обсяг укладених договорів, містять всі необхідні реквізити, та обов’язкові посвідчення, що вказує на безпідставність висновків податкового органу про неправомірне відображення позивачем сум податку на додану вартість та податку на прибуток у податковій звітності за вказаними господарськими операціями

Крім того, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити й те, що формування підприємством податкового кредиту не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами.

Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, або припустився інших порушень при здійсненні господарської діяльності, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо включення сум податку, сплачених ним в ціні придбаних товарів (робіт, послуг), до складу податкового кредиту та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку щодо правомірності віднесення позивачем до складу податкового кредиту відповідні суми ПДВ за рахунок договорів, укладеними позивачем з ПП «АС Партнер», на підставі належним чином оформлених первинних документів, в тому числі податкових накладних, отриманих в ході реального здійснення господарської операції, що ґрунтується на вимогах податкового законодавства.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції в достатньому обсязі з’ясовано обставини справи та ухвалено законне і обґрунтоване рішення, у зв’язку з чим підстав для скасування рішення суду, в межах доводів апеляційної скарги, не існує.

Керуючись ст.195, ст.196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, ст.205, ст.206 КАС України суд, -

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Кіровоградської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області – залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2013 року у справі 811/2480/13-а – без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: О.О. Круговий

Суддя: Ю.М. Дадим

Суддя: С.А. Уханенко