Ухвала суду № 39032833, 27.05.2014, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Справа №619/6603/13-к Головуючий у 1 інстанції:

Провадження № 11кп/790/556/14 Остропілець С.Р. Категорія: ст.ст.115 ч.1, 185 ч.3 КК України Доповідач: Алексєєв О.О.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2014р. Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого, судді Алексєєва О.О.,

суддів Очеретного С.С., Савенка М.Є.,

при секретарі Полторадньому О.А.

За участю:

прокурора Криворучко И.И.,

потерпілого ОСОБА_2,

захисника ОСОБА_3,

обвинуваченого ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові справу за апеляційною скаргою потерпілого ОСОБА_2 на вирок Дергачівського районного суду Харківської області від 12.03.2014р.,-

ВСТАНОВИЛА:

Вироком Дергачівського районного суду м. Харкова від 12 березня 2014р.

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1; уродженець с. Міжводне Чорноморського району АР Крим, громадянин України, зареєстрований, АДРЕСА_1, проживаючий АДРЕСА_2, раніше не судимий,-

засуджено: за ст.185 ч.3 КК України до 3 років позбавлення волі,

- за ст.115 ч.1 КК України до 7 років позбавлення волі.

Відповідно до ст.70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_4 остаточно призначено покарання у вигляді 7 років позбавлення волі.

Термін відбуття покарання рахувати з 19.09.2013р.

Міра запобіжного заходу ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою, до набрання вироком законної сили, залишено без змін.

Стягнено з ОСОБА_4:

- на користь НДЕКЦ при УМВС України в Харківській області судові витрати в сумі 978грн.

- на користь ОСОБА_2 в частині відшкодування матеріальних збитків у розмірі 5.798грн. 15коп., в частині відшкодування моральної шкоди у розмірі 5.000грн.

Питання щодо речових доказів вирішено.

За вироком суду першої інстанції ОСОБА_4 визнаний винним у вчиненні злочину за таких обставин.

В період часу з 24.04.2013р. до 29.04.2013р., точна дата скоєння злочину невідома, ОСОБА_4 знаходячись в смт. Вільшани, Дергачівського району, Харківської області, маючи намір на таємне викрадення чужого майна, з корисливої мети, за попередньою змовою з невстановленою особою, шляхом вільного доступу зайшли до подвір'я будинку АДРЕСА_3, що належить ОСОБА_2. Після чого впевнившись, що за їхніми діями ніхто не спостерігає, шляхом зриву навісного замку проникли до будинку, звідки викрали молотки, сокири, залізний лом, чугунку плиту, колосники, алюмінієвий 40-літровий бідон, 2 залізних бідони. Після чого, зникли разом з викраденим майном та розпорядилися ним на власний розсуд. Своїми діями вони спричинили ОСОБА_2 матеріальну шкоду на загальну суму 5.798грн.

18.03.2013р., у вечірній час, ОСОБА_4 разом з ОСОБА_5 на протязі доби розпивали спиртні напої за місцям свого фактичного мешкання у будівельному вагончику, розташованому на подвір'ї домоволодіння АДРЕСА_2.

Того ж дня, приблизно о 21-00час,. під час вживання спиртних напоїв між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 виникла сварка. Під час сварки, ОСОБА_4 усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх противоправних дій, маючи намір на заподіяння смерті іншій людині, схопив кухонний ніж, після чого підійшов до ОСОБА_5 і навмисно наніс останньому декілька ударів ножем в область грудної клітини, заподіявши йому проникаючі колото-різані рани, а також один удар у передню поверхню грудної клітині зліва, чим спричинив смерть останнього.

В апеляційній скарзі потерпілий ОСОБА_2 просить вирок суду першої інстанції скасувати у зв'язку з м'якістю призначеного покарання та призначити обвинуваченому ОСОБА_4 більш суворе покарання.

ОСОБА_2 вказує, що обвинувачений ОСОБА_4 останні 10 років веде антисоціальний спосіб життя, не має постійного місця проживання, не має постійного заробітку, а також покинув жінку з малолітньою дитиною. Далі потерпілий вказує, що ОСОБА_4 скоїв подвійний злочин, а саме крадіжку із проникненням до житла та вмисне вбивство, також спричинив йому матеріальні збитки на загальну суму 10.000грн.

Заслухавши доповідь судді; пояснення потерпілого ОСОБА_2, який просив задовольнити подану апеляційну скаргу; пояснення обвинуваченого ОСОБА_4, захисника ОСОБА_3, які просили вирок суду першої інстанції залишити без змін; думку прокурора, який просив вирок суду першої інстанції залишити без змін; дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга потерпілого ОСОБА_2 не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.349 ч.3 КПК України суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів,щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з'ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку.

Згідно матеріалам кримінального провадження, вказана кримінальна справа була розглянуто в порядку, передбаченому ст.349 ч. 3 КПК України. Потерпілому ОСОБА_2, обвинуваченому ОСОБА_4 та іншим учасникам судового розгляду були роз'яснені вимоги ст.349 ч.3 КПК України.

Суд першої інстанції, з'ясувавши думку учасників судового провадження, обмежився допитом обвинуваченого та вивченням даних про його особу, без дослідження інших письмових доказів, відповідно до положень ст.349 ч.3 КПК України.

Далі, в ході досудового та судового слідства ОСОБА_4 підтвердив факт скоєння зазначених злочинів за обставин наведених у судовому рішенні. Винуватість у скоєнні цих злочинах ОСОБА_4 визнав повністю, у скоєному щиро розкаявся. Вищезазначеним обставинам суд дав належну оцінку, дії обвинуваченого за ст.ст.185 ч.3, 115 ч.1 КК України кваліфікував вірно.

Разом з тим, суд, призначаючи ОСОБА_4 покарання, дотримався вимог ст.ст.65, 66, 67 КК України, з урахуванням ступені тяжкості скоєного злочину, конкретних обставин справи, а також даних про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, не працює. Однак, обвинувачений щиро розкаявся у скоєному злочині, що правильно визнано судом обставиною, яка пом'якшує покарання. Обставин, яка обтяжує його покарання, судом обґрунтовано визнано скоєння злочину в стані алкогольного сп'яніння.

При цьому, призначене обвинуваченому ОСОБА_4 покарання за вироком районного суду у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.185 ч.3, 115 ч.1 КК України, знаходиться у межах, установлених у санкції статей, що передбачають відповідальність за вчинений злочин. Тому доводи апеляційної скарги потерпілого ОСОБА_2, про занадто суворе покарання колегія суддів вважає недоцільними. Вважати покарання, призначене судом першої інстанції обвинуваченому, несправедливим, внаслідок суворості або м'якості, підстав не має.

З урахуванням викладеного, колегія суддів прийшла до висновку, що істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які б тягли за собою зміну або скасування постановленого вироку, не вбачається.

Керуючись ст.ст.349, 404, 405, 407, 418 ч.2, 419, 423 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:.

Апеляційну скаргу потерпілого ОСОБА_2 залишити - без задоволення.

Вирок Дергачівського районного суду Харківської області від 12.03.2014р. за обвинуваченням ОСОБА_4 у скоєні злочину передбаченого ст.185 ч.3 КК України залишити - без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом трьох місяців з дня проголошення.

Головуючий

Судді: