Вирок № 39029914, 24.04.2014, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 712/21515/12

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 квітня 2014 року м. Ужгород Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючого судді - Деметрадзе Т.Р.

суддів - Домніцький В.В. та

Бедьо В.І.

при секретарі - Струтинська Н.Ю.,

з участю прокурора - Іванова А.Б.,

захисника - ОСОБА_2,

законного представника

підсудного та захисника - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Ужгород кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, раніше не судимого у вчиненні злочину,

передбаченого ч.1 ст. 115 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4 04 травня 2010 року, близько 03 години 20 хвилин, на території парку ім. Горького біля стадіону «Спартак», що по вул. Шумній в м.Ужгороді, умисно, з метою заподіяння смерті, наніс громадянину ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, серію ударів руками, затиснутими в кулаки та обутими ногами по різних частинах тіла та голови останнього, внаслідок чого спричинив йому тяжкі тілесні ушкодження, від яких наступила смерть громадянина ОСОБА_5 Після цього, ОСОБА_4 залишив місце події.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_4 свою вину у вчиненні злочину визнав частково та пояснив, що 03 травня 2010 року о 16.00 год. він прийшов на роботу. О 22.00 год., тобто після роботи вони відзначали день народження колеги. Він випив 150 г горілки та пиво. Коли повертався додому, неподалік біля заправки «ОККО» по вул. Підградській до нього підійшов незнайомий подав руку, назвався і запропонував випити пива, на що він погодився, оскільки був у поганому настрою і не хотів йти додому. До цього він ОСОБА_5 не знав. Вони купили на заправці пива і пішли в парк ім. Горького, де сиділи на лавочці приблизно годину-півтори, розпиваючи пиво та розмовляючи про своє життя. При цьому, по дорозі він попросив у потерпілого телефон, який той віддав йому добровільно. За цей час ОСОБА_5 пару разів відходив на декілька хвилин. Коли повернувся востаннє, то взяв його за руку і сказав знімати штани бо поб'є. Ці слова його обурили і він декілька разів вдарив потерпілого, а що було потім не пам'ятає. Пригадує тільки те, що повернувся на заправку купити сигарети, після чого пішов додому.

Додав, що не мав наміру вбивати ОСОБА_5 а був дуже обурений пропозицією ОСОБА_5 вступити у статевий зв'язок, оскільки для нього це було дуже образливо, а тому він дуже сильно розхвилювався.

Захисник підсудного ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_2, просив кваліфікувати дії ОСОБА_4 за ст. 123 КК України - умисне тяжке тілесне ушкодження, заподіяне у стані сильного душевного хвилювання. Законний представник підсудного та захисник - ОСОБА_3 зазначила, що її син наміру навмисно вбивати ОСОБА_5 не мав, а навпаки потерпілий своїми діями по відношенні до її сина домагався насильницького сексу і тоді син від несподіванки, захищаючись ударив першим. Також, просили ОСОБА_4 суворо не карати, врахувати, що ОСОБА_4 вчинив злочин, будучи неповнолітнім, а також те, що ОСОБА_4 раніше не судимий, позитивно характеризується.

Незважаючи на не визнання вини підсудним ОСОБА_4, у вчиненні інкримінованого йому злочину, його вина стверджується зібраними по справі та дослідженими в судовому засіданні наступними доказами.

Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні ствердив, що був майстром підсудного в училищі. Останній за період навчання характеризувався з негативної сторони, був замкнутим, фактично ні з ким з одногрупників не товаришував, а потім перестав відвідувати заняття. Про обставини вбивства йому нічого не відомо.

Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснила, що підсудному являється бабусею. А 04 травня 2010 року, близько 01.00 год. ночі їй зателефонувала донька ОСОБА_3 і повідомила, що ОСОБА_4 не прийшов із роботи, а інший син ОСОБА_8 влаштував скандал. ОСОБА_7 сказала, що ОСОБА_8 прийде до неї, і через 15 хв. той прийшов до неї, у нього була зламана рука. Вона декілька разів телефонувала ОСОБА_4 та чула, що він з кимось розмовляв. При цьому він повідомив, що сидить на дворі з другом ОСОБА_5 і, щоб вона не хвилювалася, оскільки він зараз прийде. Після цього вона лягла спати, а вранці за ОСОБА_7 прийшла міліція для дачі пояснень. ОСОБА_4 вона може охарактеризувати як хорошого хлопця, у жодні бійки він не встрявав, завжди був слухняний.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_9 ствердив, що дійсно на автозаправну станцію, де він працює, вночі заходив потерпілий та купував пиво. Того дня він працював разом з ОСОБА_10 Ближче до ранку ОСОБА_4 зайшов один і руки в нього були в крові. Він продав йому сигарети та вафлі. Коли підсудний вже виходив, то сказав щоб він нікому не говорив, що бачив його на заправці, однак достовірно не пам'ятає, чи погрожував йому підсудний.

Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні пояснив, що того дня заступив на зміну в ТОВ «Каскад-2000». ОСОБА_4 працював на підприємтсві вантажником. Після закінчення роботи, вони святкували день народження ОСОБА_12 та вживали алкогольні напої. А коли викликали таксі за рахунок фірми, щоб розвезти працівників додому, то вони з ОСОБА_4 посварилися з приводу того, що той відмовлявся їхати на таксі. Тоді ОСОБА_4 пішов в сторону заправки «Окко», що біля парку ім. Горького. Всі інші дочекалися таксі і поїхали по домівках. Характеризує ОСОБА_4 як хорошого працівника.

Свідок ОСОБА_13 в судовому засіданні пояснив, що 04.05.2010 року зранку, о 06.15 год. йшов у парк ім. Горького на зарядку та пройшовши приблизно 15 м, побачив, що лежить людина. Він підійшов ближче і побачив чоловіка із приспущеними штанами до колін, було видно, що він вже мертвий. Біля нього на землі була кров та скляна пляшка. Він викликав міліцію, а потім підійшов сторож з приміщення басейну «Спартак».

Свідок ОСОБА_14 в судовому засіданні пояснив, що знає потерпілого, так-як працювали разом в ПАТ «Закарпаття-Авто». Той проявив себе як фаховий спеціаліст з продажу автомобілів, в колективі користувався авторитетом, в зв'язку з чим його 29.04.2010 року було призначено на посаду заступника генерального директора з торгівлі автомобілями ПАТ «Закарпаття-Авто» і він 04.05.2010 року повинен був їхати у відрядження в м. Київ.

Так, потерпілий ОСОБА_15 на досудовому слідстві пояснив, що він з сім'єю проживає в м. Київ, а раніше з ними проживав і ОСОБА_5, який являється йому сином. За характером був добрий, спокійний. Навчався в інституті Київського політехнічного університету, факультет електроніки. В нього був знайомий по продажу автомобілів, який проживає на Закарпатті на ім'я ОСОБА_26, який запропонував ОСОБА_5 приїхати на Закарпаття продавати автомобілі. І десь два роки тому ОСОБА_5 переїхав проживати на Закарпаття і влаштувався на роботу на фірму по продажу автомобілів. ОСОБА_5 на протязі двох років десь всього два рази приїжджав додому в м. Київ. Наскільки йому відомо, то ОСОБА_5 проживав в м. Ужгороді разом з ОСОБА_26, адресу їх не знає. Він дзвонив досить часто, десь раз в тиждень. Його мати переговорювала, щоб він повернувся в Київ, бо Закарпаття дуже далеко, але він не хотів. Про особисте життя ОСОБА_5 на Закарпатті йому не відомо, він про це не говорив. Коли він проживав в м. Києві, то він зустрічався з дівчатами, але конкретної дівчини у нього не було. Нетрадиційної сексуальної орієнтації за сином він не помічав.

(т.1 а.с. 118, 119)

Свідок ОСОБА_5 на досудовому слідстві пояснив, що проживав з березня 2010 року разом з ОСОБА_17 та ОСОБА_5 03 травня 2010 року, близько о 09.00 годині ОСОБА_17 разом з ОСОБА_5 пішли на роботу, а він залишився вдома та через деякий час також пішов у місто прогулятись. О 17.20 годині йому на мобільний телефон зателефонував потерпілий та запитав, чи не хоче той з ним випити пива, на що він погодився і вони з ним приблизно через 15 хвилин зустрілись біля ринку, що по вул. Гагаріна у м. Ужгороді. Там же в подальшому купили собі по одному пиву та булочки до чаю і попрямували додому. Прийшовши додому, він приліг та заснув, а ОСОБА_5 тим часом на кухні готував собі поїсти. Приблизно о 19.00 годині його розбудив ОСОБА_17 та запитав, де ОСОБА_5, на що він йому відповів, що, мабуть, той пішов за квитками на залізничний вокзал, так як 04 травня 2010 року ОСОБА_5 мав їхати у відрядження. Потім він з ОСОБА_17 ще деякий час посиділи, порозмовляли та приблизно о 20.00 годині почали дзвонити на мобільний телефон потерпілого. При цьому, виклик ішов, але слухавку ніхто не піднімав. Приблизно о 22.00 годині ОСОБА_17 пішов спати, а він тим часом дивився телевізор і продовжував дзвонити та приблизно о 01.00 годині мобільний телефон ОСОБА_5 був виключений, знаходився поза межами досягнення. Тоді він ще кілька разів намагався додзвонитись до ОСОБА_5, але телефон був вимкнений, і він пішов спати. Прокинувшись приблизно о 06.15 годині, він побачив, що ОСОБА_5 не має вдома і знову почав дзвонити на мобільний телефон останнього і в той момент його телефон вже був ввімкнений, але слухавку все одно ніхто не піднімав. Через деякий час ОСОБА_17 також прокинувся і вони ще кілька разів зателефонували на мобільний ОСОБА_5, але слухавку так ніхто і не піднімав. Після того вони зателефонували до Ужгородського МУ та в лікарню, чи не потрапляв до них ОСОБА_5, але їм відповіли, що не потрапляв. Потім ОСОБА_17 пішов на роботу, а він залишився вдома, та приблизно через півгодини йому зателефонували працівники міліції та попросили його приїхати до Ужгородського МУ. Там він довідався від працівників міліції, що ОСОБА_5 знайшли мертвим, і труп його знаходиться в ЗОКЛ. Також повідомив, що ОСОБА_5 був бісексуальної орієнтації.

(т.1 а.с. 139, 140)

Під час досудового слідства свідок ОСОБА_10 пояснив, що працює молодшим оператором на АЗС «ОККО». Того дня, о 23.50 год. зайшов потерпілий, взяв дві пляшки пива. Приблизно о 01.30 год. 04.05.2010 року в магазин зайшли потерпілий з ОСОБА_4 і взяли пиво, потім близько 03.40 год. ранку зайшов ОСОБА_4 один, а він в цей час придрімав і всі операції виконував його напарник ОСОБА_9, який йому повідомив, що в ОСОБА_4 руки були в крові. Про вбивство дізнався зранку від працівників міліції.

(т.1 а.с. 126-129)

Свідок ОСОБА_19 під час досудового слідства показав, що того дня він чергував на басейні «Спартак». Коли близько 06.00 год. 04.05.2010 року, прокинувся і пішов перевіряти територію басейну, то вийшов на територію парку та пройшовши декілька метрів побачив закривавлене тіло чоловіка, який лежав біля лавиці. Також він побачив чоловіка, який знаходився поряд і говорив по мобільному телефону та повідомив йому, що викликав міліцію. Вказав, що нічого не чув, ліг спати біля 1 год. ночі і прокинувся близько 06.00 год. На територію парку він не виходить, оскільки не охороняє її.

(т.1 а.с. 171, 172)

Свідок ОСОБА_12 на досудовому слідстві пояснив, що працює вантажником на ТОВ "Каскад-2000". 03 травня 2010 року в 16.00 годин він заступив на зміну. Того дня у нього було день народження і він вирішив пригостити співробітників. Після роботи, накрив на стіл і виставив їжу, а з алкоголю пляшку горілки та шість скляних півлітрових пляшок пива "Чернігівське". Вони вживали алкогольні напої. Посидівши приблизно півтори години, вирішили розходитися по домівках, так як було вже приблизно 23.40 годин. Тоді ОСОБА_11 сказав, що зараз викличе два автомобіля таксі і всі їдуть по домівках, так як фірма виділяє гроші на таксі. Однак ОСОБА_4 пішов пішки, а всі інші дочекалися таксі і поїхали по домівках. Наступного дня, коли ОСОБА_12 вийшов на роботу, то дізнався від працівників ТОВ "Каскад-2000", що ОСОБА_4 побив до смерті якогось хлопця.

(т.1 а.с. 178, 179)

На досудовому слідстві свідок ОСОБА_20 ствердив, що працює вантажником на ТОВ "Каскад-2000", що по вул. Електрозаводській, 41 в м. Ужгород, вже на протязі чотирьох років. 03 травня 2010 року о 16.00 годин він, ОСОБА_12, ОСОБА_21, ОСОБА_8, ОСОБА_4, ОСОБА_22 та ОСОБА_23 заступили на зміну, також на роботі був кладовщик ОСОБА_11. Того дня у ОСОБА_12 був день народження і приблизно о 22.00 годин, після того, як вони завантажили автомобіль товаром, ОСОБА_12 вирішив пригостити співробітників. Однак ОСОБА_21 та ОСОБА_23 пішли геть і їх залишилося шестеро. ОСОБА_12 накрив на стіл, з алкоголю пляшку горілки 0,7 л та шість скляних півлітрових пляшок пива "Чернігівське". Вони почали вживати алкогольні напої, однак ОСОБА_22 не пив, а пили тільки він, ОСОБА_11, ОСОБА_12 та два брати ОСОБА_4. Вони посиділи приблизно дві години і вирішили розходитися по домівках, так як було вже близько 24.00 год. Тоді, ОСОБА_11 сказав, що викличе два автомобіля таксі, як завжди, і всі їдуть по домівках, так як фірма виділяє гроші на таксі. Однак ОСОБА_4 пішов пішки, так як почав говорити, що він додому ще не хоче йти. А всі інші дочекалися таксі і поїхали по домівках. На наступний день, коли він вийшов на роботу, то дізнався від працівників підприємства, що ОСОБА_4 побив до смерті якогось хлопця, і приходила на фірму міліція.

(т.1 а.с.180,181)

Ці пояснення потерпілого ОСОБА_15 та свідків: ОСОБА_5, ОСОБА_10, ОСОБА_19, ОСОБА_12 та ОСОБА_20 у зв'язку з їх неявкою в суд були оголошені і досліджені в судовому засіданні.

Винна підсудного ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому злочину, доводиться також зібраними по справі та перевіреними в суді наступними доказами.

З протоколу допиту неповнолітнього підозрюваного ОСОБА_4 від 04 травня 2010 року, який проведено за участю захисника - адвоката ОСОБА_24 та законного представника та захисника ОСОБА_3, вбачається, що підсудний 03 травня 2010 року пішов на роботу. У колеги був день народження, після роботи вони відзначали його, ОСОБА_4 випив 150 г горілки та три пива по 0,5 л пива. Він посварився з ОСОБА_11 і пішов додому пішки, оскільки був пригнічений. Коли він повертався додому, на заправці «ОККО» по вул. Підградській до нього підійшов ОСОБА_5 і запропонував випити, а саме підійшов до нього, подав руку, назвався і запропонував випити пива, на що ОСОБА_4 погодився. Вони пішли в парк ім. Горького і сиділи на лавочці приблизно годину-півтори, розмовляли. Потім ОСОБА_5 взяв ОСОБА_4 за руку вище ліктя і почав говорити, що зараз поб'є його і наказав знімати штани. ОСОБА_4 це обурило, він відійшов від лавиці приблизно на два метри, а ОСОБА_5 залишився сидіти на лавиці і спитав, куди він іде. Тоді, ОСОБА_4 підійшов до ОСОБА_5, вдарив його правою рукою, зажатою у кулак, по обличчю в ліву щоку, від цього удару ОСОБА_5 приліг на лавицю і підперся на праву руку. Після цього ОСОБА_4 вдарив ОСОБА_5 лівою рукою по голові зверху вище чола, від цього удару ОСОБА_5 впав із лавиці на праве плече. Після цього ОСОБА_4 взяв ОСОБА_5 за праву ногу і підтягнув його до себе. Потім ОСОБА_4 вдарив ОСОБА_5 правою ногою по лівому плечу, потім присів і вдарив його два рази лівою рукою, затиснутою в кулак, по лівій щоці і в ліве око. Від цих ударів ОСОБА_5 почав кричати, ОСОБА_4 обійшов його і правою рукою, затиснутою в кулак, вдарив його в праву щелепу. Потім ОСОБА_4 розвернувся, подивився на свої руки, які були в крові, почав тікати. Показав, що наносив удари ОСОБА_25 лише руками та ногами, іншими предметами ОСОБА_5 не бив, одяг з останнього не знімав

(т.1 а. с. 90-93)

Відповідно до протоколу допиту в якості обвинуваченого 11 травня 2010 року, ОСОБА_4 показав, що 03 травня 2010 року він, повертаючись з роботи додому, на заправці «ОККО» по вул. Підградській до нього підійшов ОСОБА_5 і запропонував випити, а саме підійшов до ОСОБА_4, подав руку, назвався і запропонував випити пива, на що ОСОБА_4 погодився. Вони пішли в парк ім. Горького і сиділи на лавочці приблизно годину-півтори, розмовляли. Потім ОСОБА_5 взяв ОСОБА_4 за руку вище ліктя і почав говорити, що зараз поб'є ОСОБА_4 і наказав знімати штани. ОСОБА_4 це обурило, він відійшов від лавиці приблизно на два метри, а ОСОБА_5 залишився сидіти на лавиці і спитав, куди ОСОБА_4 іде. Після цього ОСОБА_4 підійшов до ОСОБА_5, вдарив його правою рукою, зажатою у кулак, по обличчю в ліву щоку, від цього удару ОСОБА_5 приліг на лавицю і підперся на праву руку. Після цього ОСОБА_4 вдарив ОСОБА_5 лівою рукою по голові зверху вище чола, від цього удару ОСОБА_5 впав із лавиці на праве плече. Після цього, ОСОБА_4 взяв ОСОБА_5 за праву ногу і підтягнув його до себе. Потім ОСОБА_4 вдарив ОСОБА_5 правою ногою по лівому плечу, потім присів і вдарив його два рази лівою рукою, затиснутою в кулак, по лівій щоці і в ліве око. Від цих ударів ОСОБА_5 почав кричати, ОСОБА_4 обійшов його і правою рукою, затиснутою в кулак, вдарив його в праву щелепу. Потім ОСОБА_4 розвернувся, подивився на свої руки, які були в крові, почав тікати.

(т. 1 а.с. 164-167)

З протоколу огляду місця події від 04 травня 2010 року; протоколу огляду місця події та прилеглої території від 04 травня 2010 року, таблиці-ілюстрації №1 до нього встановлено, що об'єктом огляду являється територія парку ім. Горького, на якій виявлено труп потерпілого та вилучено предмети, що є речовими доказами по справі, зокрема: пачку з під сигарет «Честерфілд», пачку з під сигарет «Вінстон», чек з магазину «Сільпо», чоловічі труси, квиток на поїзд, чашку Петрі з фрагментом бурої речовини, ключі, що були вилучені з карману шортів на трупі, недопалок від цигарки «Прилуки», чоловічий кросівок, 5 пляшок з під пива «Чернігівське», поліетиленовий пакет «Сільпо» з продуктами харчування.

(т.1 а.с. 21-31, 33-44)

Протоколом огляду місця події - приміщення АЗС «ОККО» по вул. Підградській, 29 в м.Ужгороді від 04 травня 2010 року, підтверджуються обставини проведення огляду та вилучення відео даних з серверу відеоспостереження АЗС «ОККО» в період часу з 00.00 год. по 05.00 год. 04.05.2010 року.

(т.1 а.с. 45-50)

Протоколом відтворення обстановки і обставин події від 04 травня 2010 року з участю підсудного ОСОБА_4, проведеного за участі захисника адвоката ОСОБА_24, законного представника та захисника ОСОБА_3 та таблицею-ілюстрацією № 1 до нього підтверджується, що ОСОБА_4 добровільно самостійно відтворив обстановку і обставини події, а саме - розповів і показав на манекені, що 03 травня 2010 року коли він, повертався з роботи додому, то на заправці «ОККО» по вул. Підградській до нього підійшов ОСОБА_5 і запропонував випити, а саме підійшов до ОСОБА_4, подав руку, назвався і запропонував випити пива, на що ОСОБА_4 погодився. Вони пішли в парк ім. Горького і сиділи на лавочці приблизно годину-півтори, розмовляли. Потім ОСОБА_5 взяв ОСОБА_4 за руку вище ліктя і почав говорити, що зараз поб'є ОСОБА_4 і наказав знімати штани. ОСОБА_4 це обурило, він відійшов від лавиці приблизно на два метри, а ОСОБА_5 залишився сидіти на лавиці і спитав, куди ОСОБА_4 іде. Після цього ОСОБА_4 підійшов до ОСОБА_5, вдарив його правою рукою, зажатою у кулак, по обличчю в ліву щоку, від цього удару ОСОБА_5 приліг на лавицю і підперся на праву руку. Після цього ОСОБА_4 вдарив ОСОБА_5 лівою рукою по голові зверху вище чола, від цього удару ОСОБА_5 впав із лавиці на праве плече. Після цього ОСОБА_4 взяв ОСОБА_5 за праву ногу і підтягнув його до себе. Потім ОСОБА_4 вдарив ОСОБА_5 правою ногою по лівому плечу, потім присів і вдарив його два рази лівою рукою, затиснутою в кулак, по лівій щоці і в ліве око. Від цих ударів ОСОБА_5 почав кричати, ОСОБА_4 обійшов його і правою рукою, затиснутою в кулак, вдарив його в праву щелепу. Потім ОСОБА_4 розвернувся, подивився на свої руки, які були в крові, почав тікати. Показав, що наносив удари ОСОБА_25 лише руками та ногами, іншими предметами ОСОБА_5 не бив, одяг з останнього не знімав.

(т.1 а.с. 95-102)

З відеозапису протоколу відтворення обстановки і обставин події, оглянутого в судовому засіданні встановлено, що підсудний ОСОБА_4, в парку ім. Горького в м. Ужгороді, в присутності понятих, вільно і без будь-якого примусу розповів та показав за яких обставин він умисно протиправно позбавив життя потерпілого.

З відеозапису камер відео спостереження в магазині на АЗС «ОККО» від 04 травня 2010 року, який приєднаний до справи як речовий доказ, вбачається, що о 01 год. 22 хв. в приміщення АЗС «ОККО» зайшли дві особи чоловічої статі - ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які здійснили покупку двох пив «Чернігівське». Також о 03 год. 38 хв. - у приміщення входить ОСОБА_4, який купує сигарети і пачку вафель «Артек», розраховується і при цьому видно, що руки у ОСОБА_4 були забруднені речовиною схожою на кров.

З протоколу про пред'явлення особи для впізнання і його наслідки від 06 травня 2010 року та таблиці-ілюстрації № 1 до нього, встановлено, що в ході впізнання ОСОБА_10 впізнав ОСОБА_4 як особу, яка 04 травня 2010 року приблизно о 01 год. 30 хв. заходила разом з потерпілим на АЗС «ОККО», купили пиво, пляшки яких виявлено на місці події.

(т. 1 а.с. 147-149)

З протоколу про пред'явлення особи для впізнання і його наслідки від 06 травня 2010 року та таблиці-ілюстрації № 1 до нього, встановлено, що в ході впізнання ОСОБА_9 впізнав ОСОБА_4 як особу, яка 04 травня 2010 року приблизно о 03.00 год. заходила на АЗС «ОККО» руки якого були в крові.

(т. 1 а.с. 150-152)

Протоколом огляду предметів від 04 травня 2010 року, а саме, кросівок, джинсів, спортивної кофти, пачки з під сигарет, що належать ОСОБА_4, які були вилучені з приміщення квартири АДРЕСА_1, де проживає ОСОБА_4, в ході якого на вищезазначених предметах було виявлено сліди речовини бурого кольору, схожі на кров.

(т. 2 а. с. 6-8)

Протоколом огляду речового доказу від 06 травня 2010 року, а саме, фіскального чеку №6594 від 04 травня 2010 року, на якому наявний час роздруківки 03:51:21; фіскального чеку № 6596 від 04 травня 2010 року, на якому міститься час роздруківки 03:52:06, виданий на ім'я ОСОБА_4 Дані фіскальні чеки видані за купівлю сигарет «Вінстон» та вафель «Світоч». Також на чеках міститься ім'я оператора ОСОБА_9

(т.2 а.с. 16-18)

Висновком судово-медичної експертизи №161 від 04.05.2010 року стверджено, що у ОСОБА_5 виявлені тілесні ушкодження у вигляді: лінійних переломів кісток склепіння та основи черепа; переломів кісток лицьового черепа; забою головного мозку; субараїхноїдального крововиливу; підшкірного крововиливу голови; переломів ребер та грудини; розриву печінки; забою обох легенів; рвано-забійних ран волосистої частини голови та обличчя; площин здирання на шкірних покривах спини та сідниці зліва; саден на шкірних покривах обох верхніх кінцівок та правої нижньої кінцівки; ділянки травматичного видалення волосся в лівій тім'яно-потиличній ділянці голови; синців на шкірних покривах обличчя, голови та шиї, грудної клітини, черева, обох кінцівок, статевого члена, правої сідниці та обох вушних мушль; підшкірного крововиливу грудної клітки та черева.

Виникли вищевказані тілесні ушкодження внаслідок дії тупих твердих предметів по ударному механізмі дії, яким могли бути руки сторонньої людини, затиснуті в кулак та обуті ноги.

Тілесні ушкодження у вигляді лінійних переломів кісток склепіння та основи черепа, забою головного мозку, субараїхноїдального крововиливу виникли прижиттєво, стосовно живих осіб відносяться до тяжких тілесних ушкоджень і мають прямий причинний зв'язок із настанням смерті ОСОБА_5

Тілесні ушкодження у вигляді переломів кісток лицьового черепа, ребер, грудини, забою обох легенів виникли прижиттєво, стосоно живих осіб відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості і мають опосередкований причинний зв'язок із настанням смерті ОСОБА_5

Тілесні ушкодження у вигляді рвано-забійних ран волосистої частини голови виникли прижиттєво, стосовно живих осіб відносяться до легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я і не мають прямого причинного зв'язку із настанням смерті ОСОБА_5

Тілесне ушкодження у вигляді розриву печінки, найбільш ймовірно, виникло після смерті або в агональному стані ОСОБА_5, так як в черевній порожнині його вільної крові не виявлено.

Всі інші тілесні ушкодження виникли прижиттєво, стосовно живих осіб відносяться до легких тілесних ушкоджень без розладу здоров'я і не мають прямого причинного зв'язку із настанням смерті ОСОБА_5

Смерть ОСОБА_5 настала між 2 годиною 40 хвилин і 6 годиною 30 хвилин ІНФОРМАЦІЯ_5 від поєднаної тупої травми голови, тулубу та кінцівок, яка супроводжувалася лінійним переломом кісток склепіння та основи черепа, переломами кісток лицьового черепа, переломами грудини та ребер, розривом печінки, забоєм речовини головного мозку, ускладнилася субарахноїдальним крововиливом, що призвело до набряку та вклинення речовини головного мозку, що і стало безпосередньо причиною смерті його.

Виключена можливість, щоб вищевказані тілесні ушкодження ОСОБА_5 наніс собі власноручно.

Після отримання вищевказаних тілесних ушкоджень ОСОБА_5 на протязі незначного проміжку часу міг здійснювати цілеспрямовані рухи (ходити).

Не виключена можливість переміщення тіла ОСОБА_5 як до настання смерті, так і після, а також і в період агонії.

На момент отримання вищевказаних тілесних ушкоджень ОСОБА_5 міг знаходитись як у вертикальному або близькому до нього положенні, так і в горизонтальноаму або близькому до нього положенні, повернутий як передньою, так і задньою поверхнею тіла до нападаючого.

Яких-небудь тілесних ушкоджень, характерних для згвалтування або насильницького статевого акту неприроднім способом на тілі трупа ОСОБА_5 не виявлено.

При судово-токсикологічному дослідженні крові від трупа ОСОБА_5 виявлено етиловий спирт в концентрації 1,50% о. Дана концентрація алкоголю в крові живих осіб відноситься до середнього ступеня алкогольного сп'яніння. Наркотичних речовин при судово-токсикологічному дослідженні трупа ОСОБА_5 не виявлено.

(т.2 а.с. 32-38)

З висновку експерта № 394 від 21 травня 2010 року, встановлено, що виявлені у ОСОБА_4 тілесні ушкодження, у вигляді саден на основі проксимальних фаланг 3 та 4-го пальців правої кисті, саден на середній фаланзі 4-го пальця правої кисті, саден на середній фаланзі 5-го пальця правої кисті, двох саден на шкірних покривах 3-4-го пальців лівої кисті на основі проксимальних фаланг, саден на проксимальній фаланзі 5-го пальця лівої кисті, саден на шкірних покривах нижньої третини зовнішньої поверхні лівого передпліччя - латерально виникли внаслідок дії тупих твердих предметів по ударному механізму дії або від ударяння об такі, яким могли бути виступаючі структури обличчя іншої особи. По давності виникнення дані тілесні ушкодження вкладаються в час пригоди, що відбулася в ніч з 03 на 04 травня 2010 року, підтверджують обставини, про які повідомив ОСОБА_4, а саме, час та місце умисного протиправного позбавлення життя іншої людини.

(т. 2 а.с. 52-55)

Висновком експерта № 113 від 20 травня 2010 року, встановлено, що у змиві з правої руки та у змиві з лівої руки ОСОБА_4 знайдена кров людини, у змиві з правої руки знайдені антигени А, В і Н, які властиві потерпілому ОСОБА_5, отже, кров у даному змиві могла походити від нього. Однак, виявлення у цих слідах антигену Н не виключає можливість домішку крові і від ОСОБА_4 при наявності у нього тілесних ушкоджень, які б супроводжувалися зовнішньою кровотечею. У змиві з лівої руки ОСОБА_4 знайдені антигени А, В і Н та ізогемаглютиніни анти-А, анти-В, і дані групові фактори могли виникнути в результаті змішування крові осіб з групами крові О, анти-А, анти-В та АВ (в тому числі, від самого ОСОБА_4 та потерпілого ОСОБА_5). Тільки від ОСОБА_4 дана кров походити не могла. Теоретично не виключається можливість домішку у даних змивах крові осіб з групами крові А, анти-В і В, анти-А.

(т.2 а. с. 129-132)

Згідно висновку судово-медичної імунологічної експертизи № 111 від 19 травня 2010 року, в ході її проведення встановлено, що кров від трупа ОСОБА_5 відноситься до групи АВ із супутнім антигеном Н по ізосерологічній еритроцитарній системі АВО. Кров ОСОБА_4 відноситься до групи О з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В по ізосерологічній еритроцитарній системі АВО. В зішкрібах слідів із лавки, у змиві сліду з асфальту, на бруківці, на кросівці на праву ногу, вилучених з місця події - знайдена кров людини, у якій знайдені антигени А, В і Н, властиві потерпілому ОСОБА_5, отже, дана кров могла походити від нього. Однак, виявлення у цих слідах антигену Н не виключає можливості домішку крові і від ОСОБА_4 при наявності у нього тілесних ушкоджень, які б супроводжувалися зовнішньою кровотечею.

(т. 2 а. с. 143-147)

Висновком експерта № 112 від 21 травня 2010 року, підтверджується, що в ході проведеної судово-медичної імунологічної експертизи встановлено: у слідах на пачці цигарок «Вінстон» (об. №№ 1-3), на ІІ пачці цигарок «Вінстон» (об. № 4), на спортивній кофті (об. №№ 5-13), на джинсових брюках (об. №№ 14-25), на кросівці на ліву ногу (об. №№ 26, 27), на кросівці на праву ногу (об. №№ 28, 29), вилучених у ОСОБА_4, знайдена кров людини. У об. №№ 1-4, 6-9, 13-17, 20-29 знайдені антигени А, В. і Н, які властиві потерпілому ОСОБА_5, отже, кров могла походити від нього. Однак, виявлення в цих слідах антигену Н не виключає можливість домішку крові і ОСОБА_4 при наявності у нього тілесних ушкоджень, які б супроводжувалися зовнішньою кровотечею. У об. №№ 10-12 знайдені антигени А, В і Н та ізогемаглютиніни анти-А, анти-В, і дані групові фактори могли походити в результаті змішування крові осіб з групами крові АВ та О, анти-А, анти-В, в тому числі, потерпілого ОСОБА_5 та ОСОБА_4

(т.2 а.с. 162-168)

Актом № 118 амбулаторної судово-психіатричної експертизи стверджується, що ОСОБА_4, в період часу, що відноситься до інкримінованого йому діяння психічним захворюванням не страждав і не страждає ним в теперішній час. В період часу, до якого відноситься інкриміноване йому діяння, міг усвідомлювати значення своїх дій і керувати ними. ОСОБА_4 не має недоліків з боку психіки, які б позбавляли його здатності усвідомлювати свої дії та керувати ними. Ознак хронічного алкоголізму та наркоманії не виявляє. Застосування примусових заходів медичного характеру не потребує. Може постати перед слідством та судом.

(т. 2 а. с. 154-157)

Суд відхиляє показання підсудного ОСОБА_4 та доводи його захисників про те, що ОСОБА_4 вчинив злочин у стані сильного душевного хвилювання, що раптово виникло внаслідок протизаконного насильства та тяжкої образи з боку ОСОБА_5, який вчинив замах на сексуальну недоторканість ОСОБА_4, виходячи за наступного.

Так, відповідно до висновку судового експерта-психолога, що міститься у висновку акта № 264 стаціонарної комплексної судово-психолого-психіатричної експертизи від 03 листопада 2010 року, - за тієї обов'язкової умови, якщо суд визнає замах з боку потерпілого ОСОБА_5 на сексуальну недоторканість неповнолітнього ОСОБА_4, то під час інкримінованих йому дій неповнолітній ОСОБА_4 перебував у стані фізіологічного афекту як психологічної підстави сильного душевного хвилювання, що виник раптово внаслідок поведінки потерпілого ОСОБА_5 ОСОБА_4 міг усвідомлювати свої дії та керувати своїми діями, що не виключає наявності в нього стану фізіологічного афекту. Внаслідок несприятливого збігу обставин, таких як сварка з матір'ю, безвідповідальні дії дорослих співпрацівників, які розпивали з ОСОБА_4 алкогольні напої, потім сварка зі співробітником, неповнолітній ОСОБА_4 перед інкримінованими йому діями перебував у стані від'ємного емоційного напруження з думками про самогубство, що сприяло виникненню у ОСОБА_4 афективного вибуху -стану фізіологічного афекту. Але причиною раптового виникнення стану фізіологічного афекту виявилося не попереднє накопичення у неповнолітнього ОСОБА_4 від'ємного емоційного напруження, а безпосередньо поведінка потерпілого ОСОБА_5

(т. 3 а.с. 147-150)

Водночас, положеннями п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 07 лютого 2003 року № 2 «Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров'я особи» передбачено, що необхідною умовою кваліфікації дій винного за ст.ст. 116, 123 КК України є сильне душевне хвилювання, що раптового виникло внаслідок протизаконного насильства, систематичного знущання чи тяжкої образи з боку потерпілого. Насильство може бути як фізичним (заподіяння тілесних ушкоджень або побоїв, незаконне позбавлення волі тощо), так і психічним (наприклад, погроза завдати фізично, моральної чи майнової шкоди). Таке насильство повинно бути значним, тобто спроможним за своїм характером викликати сильне душевне хвилювання, а також реальним, а не уявним.

До тяжкої образи слід відносити явно непристойну поведінку потерпілого, що особливо принижує гідність чи ганьбить честь винного або близьких йому осіб.

При цьому, суб'єктивна сторона вбивства або заподіяння тяжкого тілесного ушкодження, вчиненого в стані сильного душевного хвилювання, характеризується не лише умислом, а й таким емоційним станом винного, який значною мірою знижував його здатність усвідомлювати свої дії або керувати ними.

Також необхідно мати на увазі, що будь-який афект припускає не взагалі стан хвилювання, який у багатьох випадках присутній під час вбивства на ґрунті особистих неприязних стосунків, а стан сильного душевного хвилювання. Відсутність такого виключає стан фізіологічного афекту. Необхідно, щоб сильне душевне хвилювання було викликано протизаконним насильством, систематичним знущанням або тяжкою образою з боку потерпілого. Тільки наявність зазначених приводів для виникнення сильного душевного хвилювання може свідчити про наявність даного складу.

Тому, суд не може погодитись із твердженням підсудного ОСОБА_4 щодо протизаконного насильства та тяжкої образи з боку ОСОБА_5, оскільки таке не знайшло свого підтвердження під час судового розгляду.

Так, ОСОБА_4, будучи допитаним на досудовому слідстві в якості підозрюваного та обвинуваченого про обставини вчинення ним злочину і події, що йому передували, неодноразово послідовно у присутності захисників давав покази про те, що ОСОБА_5 взяв його за руку вище ліктя і запропонував сексуальні стосунки, на що ОСОБА_4 обурився і відійшов від ОСОБА_5 на два метри, а ОСОБА_5 при цьому залишався сидіти на лавиці, тобто, не вчиняв жодних дій по відношенню до ОСОБА_4 Тільки після запитання ОСОБА_5, куди ОСОБА_4 йде, останній маючи реальну можливість покинути місце конфлікту не зробив цього, а підійшов до лавиці, на якій залишався сидіти ОСОБА_5, і почав його бити. При цьому, ОСОБА_5 жодних насильницьких дій по відношенню до ОСОБА_4 не вчиняв.

Аналогічні покази ОСОБА_4 дав і під час відтворення обстановки і обставин подій підтвердивши це в судовому засіданні.

Тому суд приходить до переконання, що факт вчинення потерпілим ОСОБА_5 протизаконного насильства по відношенню до підсудного ОСОБА_4 і факт нанесення ОСОБА_5 тяжкої образи ОСОБА_4 - не знайшли свого підтвердження.

Згідно довідки № 44 від 01 червня 2010 року Ужгородської міської дитячої поліклініки, - ОСОБА_4 на обліку у лікаря-психіатра не перебуває.

(т. 2 а.с. 187).

Згідно довідки Закарпатського обласного наркологічного диспансеру № 213 від 16 січня 2009 року ОСОБА_4 на диспансерному обліку у вказаній установі не перебуває.

(т. 2 а.с. 188).

Згідно медичної довідки Ужгородської МДП від 13 липня 2009 року ОСОБА_4 до навчання придатний

(т.2 а.с. 190)

Згідно довідки ВКМСД Ужгородського МУ УМВС України в Закарпатській області №12892 від 15 червня 2010 року ОСОБА_4 на обліку у відділі кримінальної міліції у справах дітей Ужгородського МУ ГУМВС України в Закарпатській області не перебував.

(т. 2 а.с. 192)

З акту обстеження житлово-побутових умов неповнолітнього від 04 травня 2010 року, встановлено, що родина ОСОБА_4 складається з чотирьох чоловік, займає житлову площу 60 кв. м, що знаходиться у задовільному санітарному стані, в наявності є необхідні меблі, загальний заробіток родини складає 750 грн.

(т. 2 а.с. 193)

Згідно п. 22 постанови Пленуму ВС України № 2 від 7 лютого 2003 року «Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров'я особи» для відмежування умисного вбивства від умисного заподіяння тяжкого тілесного ушкодження, яке спричинило смерть потерпілого (ч. 2 ст. 121 КК), суди повинні ретельно досліджувати докази, що мають значення для з'ясування змісту і спрямованості умислу винного. Питання про умисел необхідно вирішувати виходячи із сукупності всіх обставин вчиненого діяння, зокрема, враховувати спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію поранень та інших тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку винного і потерпілого, що передувала події, їх стосунки. Визначальним при цьому є суб'єктивне ставлення винного до наслідків своїх дій: при умисному вбивстві настання смерті охоплюється умислом винного, а в разі заподіяння тяжкого тілесного ушкодження, яке спричинило смерть потерпілого, ставлення винного до її настання характеризується необережністю. Якщо винний діяв з умислом на вбивство, тривалість часу, що минув з моменту заподіяння ушкоджень до настання смерті потерпілого, для кваліфікації злочину як умисного вбивства значення не має.

Враховуючи вказане, суд вважає що умисел ОСОБА_4 був спрямований саме на позбавлення життя потерпілого, оскільки підсудний наносячи множинні удари ОСОБА_5 в область голови та тулубу, внаслідок чого в останнього мав місце переломом кісток склепіння та основи черепа, переломи кісток лицьового черепа, грудини та ребер, розрив печінки, забій речовини головного мозку, тобто в життєво важливі органи, усвідомлював суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачав його суспільно-небезпечні наслідки і бажав їх настання.

Оцінивши вказані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що дії підсудного ОСОБА_4 слід кваліфікувати за ч.1 ст. 115 КК України, оскільки своїми діями він вчинив умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.

Обираючи покарання підсудному ОСОБА_4, суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, особу винного, який раніше не судимий, по місцю проживання, навчання та роботи характеризується позитивно.

Обставиною, що пом'якшує покарання підсудного ОСОБА_4, є те, що останній злочин вчинив будучи неповнолітнім.

Обставиною, що обтяжує покарання підсудного ОСОБА_4, є вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння.

Пунктом 1 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» № 7 від 24.10.2003 р. зі змінами від 06.11.2009 р. звернуто увагу судів на те, що вони при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо додержувати вимог ст. 65 КК стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів. У п. 2 вказаної постанови зазначено, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 65 КК суди повинні призначати покарання в межах, установлених санкцією статті Особливої частини КК, що передбачає відповідальність за вчинений злочин. Із урахуванням ступеня тяжкості, обставин цього злочину, його наслідків і даних про особу судам належить обговорювати питання про призначення передбаченого законом більш суворого покарання особам, за наявності рецидиву злочину.

Враховуючи наведене та ту обставину, що підсудний ОСОБА_4, вчинив умисний особливо тяжкий злочин та приймаючи до уваги підвищену суспільну небезпечність вчиненого злочину, суд вважає, що йому слід призначити міру покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч.1 ст.115 КК України з урахуванням положень ч.3 ст.102 та ч.1 ст.103 КК України.

Цивільного позову не заявлено.

Речові докази по справі, а саме: мобільний телефон марки «Нокія», ІМЕІ НОМЕР_1, що зберігається в камері зберігання речових доказів Ужгородського МУ УМВС України в Закарпатській області і належить ПАТ «Закарпаття-Авто» слід повернути ПАТ «Закарпаття-Авто»; спортивну кофту чорного кольору, джинси чоловічі синього кольору, кросівки сірого кольору, дві пачки з-під сигарет «Вінстон», що знаходяться на зберіганні в камері зберігання речових доказів Ужгородського МУ УМВС України в Закарпатській області - слід повернути ОСОБА_3; СД диск із відеозаписом на АЗС «ОККО» 04 травня 2010 року, що зберігається при матеріалах справи слід залишити при матеріалах справи; зішкріби бурого кольору, упаковані в 3 чашки Петрі, кам'яну бруківку, чоловічий кросівок «Адідас», 5 пляшок з-під пива «Чернігівське», пачка з-під сигарет «Честерфілд», пачка з-під сигарет «Вінстон» з запальничкою, що знаходяться на зберіганні в камері зберігання речових доказів Ужгородського МУ УМВС України в Закарпатській області слід знищити; зв'язку ключів, на яких міститься пластикова картка «Фішка», що знаходиться на зберіганні в камері зберігання речових доказів Ужгородського МУ УМВС України в Закарпатській області слід повернути ОСОБА_3; фіскальний чек, що зберігається при матеріалах справи слід залишити при матеріалах справи.

З огляду на важке матеріальне становище матері неповнолітнього підсудного ОСОБА_4. - ОСОБА_3 судові витрати за проведення дактилоскопічних і товарознавчої експертизи, суд визнає необхідним віднести на рахунок держави.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України,

З А С У Д И В:

ОСОБА_4 визнати винним, у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України, призначивши йому покарання у вигляді позбавлення волі на строк 10 (десять) років.

Запобіжний захід у відношенні засудженого ОСОБА_4 залишити попередній - тримання під вартою.

Строк відбування покарання засудженому ОСОБА_4 з моменту його фактичного затримання - 04.05.2010 року.

Речові докази по справі: мобільний телефон марки «Нокія», ІМЕІ НОМЕР_1, що зберігається в камері зберігання речових доказів Ужгородського МУ УМВС України в Закарпатській області і належить ПАТ «Закарпаття-Авто» - повернути ПАТ «Закарпаття-Авто»; спортивну кофту чорного кольору, джинси чоловічі синього кольору, кросівки сірого кольору, дві пачки з-під сигарет «Вінстон», що знаходяться на зберіганні в камері зберігання речових доказів Ужгородського МУ УМВС України в Закарпатській області - повернути ОСОБА_3; СД диск із відеозаписом на АЗС «ОККО» 04 травня 2010 року, що зберігається при матеріалах справи - залишити при матеріалах справи; зішкріби бурого кольору, упаковані в 3 чашки Петрі, кам'яну бруківку, чоловічий кросівок «Адідас», 5 пляшок з-під пива «Чернігівське», пачка з-під сигарет «Честерфілд», пачка з-під сигарет «Вінстон» з запальничкою, що знаходяться на зберіганні в камері зберігання речових доказів Ужгородського МУ УМВС України в Закарпатській області - знищити; зв'язку ключів, на яких міститься пластикова картка «Фішка», що знаходиться на зберіганні в камері зберігання речових доказів Ужгородського МУ УМВС України в Закарпатській області - повернути ОСОБА_3; фіскальний чек, що зберігається при матеріалах справи - залишити при матеріалах справи.

Судові витрати в сумі 4987,14 грн. за проведення дактилоскопічних експертиз і товарознавчої експертизи - віднести на рахунок держави.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Закарпатської області протягом 15 діб з часу його оголошення, а засудженим, який перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Головуючий Деметрадзе Т.Р.

Судді Домніцький В.В.

Бедьо В.І.