Ухвала суду № 39024719, 03.06.2014, Апеляційний суд Закарпатської області

А П Е Л Я Ц І Й Н И Й С У Д З А К А Р П А Т С Ь К О Ї О Б Л А С Т І

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

03.06.2014 м. Ужгород

Апеляційний суд Закарпатської області в складі :

головуючого - судді Стана І.В.,

суддів - Вотьканича Ф.А., Феєра І.С.,

за участю секретаря судового засідання - Головець М.А.,

прокурора Бровді І.Ю. та адвоката ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні провадження за апеляційною скаргою, яку подав адвокат ОСОБА_1,

ВСТАНОВИВ :

ухвалою слідчого судді Виноградівського районного суду Закарпатської області від 30 листопада 2012 року задоволено клопотання старшого слідчого СВ Виноградівського РВ УМВС України в Закарпатській області ( далі - слідчого ) про накладення арешту на автомобіль. Заборонено розпоряджатися або користуватися автомобілем марки «BMW- Х1», реєстраційний номерний знак Чеської Республіки НОМЕР_3, 2012 року випуску, білого кольору, об'єм двигуна 1995 см. куб., дизель, номер кузова НОМЕР_1, у разі її передбачення. Постановлено, що ухвала підлягає до негайного виконання.

З матеріалів за клопотанням убачається, що 25 листопада 2012 року приблизно о 23-й годині 30 хвилин у зону митного контролю митного поста «Вилок» Чопської митниці в напрямку «в'їзд в Україну» по смузі руху «зелений коридор» заїхав автомобіль марки «BMW- Х1», реєстраційний номерний знак Чеської Республіки НОМЕР_3, 2012 року випуску, білого кольору, об'єм двигуна 1995 см. куб., дизель, номер кузова НОМЕР_1, під керуванням гр. Болгарії ОСОБА_3, що прямував з Угорщини в Україну. При проведенні митного контролю документів на автомобіль, виникла підозра щодо відповідності наданого до митного контролю доручення на право керування автомобілем. З метою перевірки законності надання доручення в ході перевірки даного факту по митній справі Чопською митницею на адресу директора фірми «BMW VERTRIBS GMBH» направлено запит, із проханням підтвердити право власності на автомобіль, і підтвердити або спростувати видачу фірмою довіреності. 27 листопада 2012 року отримано офіційну відповідь від представника фірми «BMW VERTRIBS GMBH», згідно якої підтверджено право власності фірми на автомобіль і спростовано видачу фірмою довіреності, а також зазначено, що підпис на довіреності не є підписом їхнього генерального менеджера, є підробленим, що автомобіль наданий у користування іншому клієнту, за іншими документами. 28 листопада 2012 року в ході огляду місця події було вилучено автомобіль марки «BMW- Х1», реєстраційний номерний знак Чеської Республіки НОМЕР_3, 2012 року випуску, білого кольору, об'єм двигуна 1995 см. куб., дизель, номер кузова НОМЕР_1. У зв'язку з потребою в проведенні судово-криміналістичної експертизи для з'ясування питання про ідентифікацію номера кузова та проведення перевірки законності перебування в користуванні гр. ОСОБА_3 на автомобіль марки «BMW- Х1», реєстраційний номерний знак Чеської Республіки НОМЕР_3, 2012 року випуску, білого кольору, об'єм двигуна 1995 см. куб., дизель, номер кузова НОМЕР_1, слідчий вважав, що є підстави для накладення арешту на вказаний вище транспортний засіб, власником якого є фірма «BMW VERTRIBS GMBH», яка знаходиться у м. Прага-10, вул. Бухарова, 1423 /6, Чеська Республіка. У клопотанні слідчий також посилається на те, що за вказаними вище обставинами розслідується кримінальне провадження за ознаками передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України злочину. Просив накласти арешт на автомобіль марки «BMW- Х1», реєстраційний номерний знак Чеської Республіки НОМЕР_3, 2012 року випуску, білого кольору, об'єм двигуна 1995 см. куб., дизель, номер кузова НОМЕР_1, власником якого є фірма «BMW VERTRIBS GMBH», яка знаходиться у м. Прага-10, вул. Бухарова, 1423 /6, Чеська Республіка.

В ухвалі слідчого судді вказується на те, що старший слідчий СВ Виноградівського РВ УМВС України Закарпатській області здійснює досудове розслідування за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України, внесене 28.11.2012 р. до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12012070080000056. У зв'язку з потребою в проведенні судово-криміналістичної експертизи для з'ясування питання про ідентифікацію номера кузова та проведення перевірки законності перебування в користуванні гр. ОСОБА_3 автомобіля, суд визнав що є підстави для накладення арешту на автомобіль. Крім того, в ухвалі слідчого судді вказується на те, що в судовому засідання слідчий та прокурор довели, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання в права й свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, що без цього заходу не може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий звернувся з даним поданням. Тому клопотання слідчого задоволено й накладено арешт на автомобіль марки «BMW- Х1», реєстраційний номерний знак Чеської Республіки НОМЕР_3, 2012 року випуску, білого кольору, об'єм двигуна 1995 см. куб., дизель, номер кузова НОМЕР_1, власником якого є фірма «BMW VERTRIBS GMBH», яка знаходиться у м. Прага-10, вул. Бухарова, 1423 /6, Чеська Республіка. Заборонено розпоряджатися або користуватися майном - указаним вище автомобілем, у разі її передбачення.

В апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_1 вказує на те, що не приймав участь у розгляді клопотання, ухвалу слідчого судді отримав 20 травня 2014 року, а також на те, що в розгляді клопотання не приймав участь його довіритель гр. ОСОБА_4 Тому вважає, що строк на оскарження судового рішення розпочинається саме з 20 травня 2014 року. Крім того, вказує на те, що ухвала слідчого судді є незаконною та необґрунтованою, що при прийнятті рішення судом не враховані обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Автомобіль, на який накладено арешт, згідно доручення, яке видано фірмою «BMW VERTRIBS GMBH» знаходиться в користуванні гр. ОСОБА_4. Також посилається на те, що судове засідання відбулось у відсутності гр. ОСОБА_4, якого не викликали у судове засідання. Вказані обставини, призвели до порушення права особи на захист, а саме права дати пояснення по суті доводів клопотання, пред'являти докази, подавати заяви в підтвердження факту законності перебування в його володінні автомобіля. Посилається також на те, що в ухвалі слідчого судді не вказаний термін, на протязі якого автомобіль повинен бути арештований, і коли арешт може бути знятий із транспортного засобу. Вважає, що ухвала слідчого судді є дослівним відтворенням та копіюванням тексту клопотання слідчого, що судом не досліджені всі обставини, які можуть мати істотне значення для правильного вирішення справи. Просить ухвалу слідчого судді скасувати, повернути автомобіль марки «АУДІ А 6», реєстраційний номерний знак Чеської Республіки НСN, 1995 року випуску, сірого кольору, номер кузова НОМЕР_2, тип двигуна бензин. У заяві про уточнення апеляційних вимог адвокат ОСОБА_1 вказує на те, що в апеляційній скарзі помилково вказано марку та інші дані автомобіля. Просить уточнити відомості про автомобіль, а саме повернути автомобіль марки «BMW- Х1», реєстраційний номерний знак Чеської Республіки НОМЕР_3, 2012 року випуску, білого кольору, об'єм двигуна 1995 см. куб., дизель, номер кузова НОМЕР_1.

Заслухавши доповідь судді про суть ухвали слідчого судді, повідомлення про те, ким і в якому обсязі вона оскаржена, пояснення адвоката ОСОБА_1, який підтримав доводи апеляційної скарги, прокурора, який судове рішення вважав законним та обґрунтованим, перевіривши провадження за клопотанням, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Так, відповідно до ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у разі якщо до такої юридичної особи може бути застосовано захід кримінально-правового характеру у вигляді конфіскації майна, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку. Відповідно до вимог цього Кодексу арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.

Слідчий суддя або суд під час судового провадження накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у частині другій статті 167 цього Кодексу. Крім того, у випадку задоволення цивільного позову суд за клопотанням прокурора, цивільного позивача може вирішити питання про накладення арешту на майно для забезпечення цивільного позову до набрання судовим рішенням законної сили, якщо таких заходів не було вжито раніше.

Відповідно до ч. 2 ст. 167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони :

1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди;

2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення;

3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом;

4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.

Колегія суддів вважає, що вищевказані вимоги Кримінального процесуального кодексу України (ст. ст. 167, 170 КПК України) не були дотримані як слідчим, що вносив клопотання, так і слідчим суддею, що його розглядав.

Так, із матеріалів за клопотанням убачається, що слідчим розслідується кримінальне провадження за ознаками передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України злочину (підроблення іншого офіційного документу), що в клопотанні не міститься будь-яких даних про те, що в даному кримінальному провадженні власник майна або інші особи визнавались підозрюваними або обвинуваченими.

Крім того, у клопотанні відсутні й відомості про те, що в зв'язку із вчиненими діями, що передбачені ч. 1 ст. 358 КК України кому -небудь завдана будь-яка шкода, у тому числі матеріальна, що щодо юридичної особи, якій належить автомобіль може бути застосовано захід кримінально-правового характеру у вигляді конфіскації майна. На наявність цивільного позову в даному провадженні не вказував і прокурор, що приймав участь у розгляді апеляційної скарги - процесуальний прокурор Бровді І.Ю..

Відповідно до санкції ч. 1 ст. 358 КК України особі, яка вчинила передбачене цією нормою права діяння, не може бути призначено основне покарання у виді конфіскації майна.

Крім того, колегія суддів вважає, що майно, на яке накладено арешт - автомобіль марки «BMW- Х1», реєстраційний номерний знак Чеської Республіки НОМЕР_3, 2012 року випуску, білого кольору, об'єм двигуна 1995 см. куб., дизель, номер кузова НОМЕР_1, не відповідає вказаним вище критеріям, які передбачені ч. 2 ст. 167 КПК України.

Колегія суддів вважає, що під час розгляду апеляційної скарги прокурор, що приймав участь у її розгляді - процесуальний прокурор Бровді І.Ю. не довів наявність передбачених ст. ст. 167, 170 КПК України підстав та критеріїв для накладення арешту на автомобіль.

Приймаючи рішення про заборону розпоряджатися або використовувати автомобіль слідчий суддя не вмотивував свої висновки про те, що не прийняття таких обмежень може призвести до знищення, втрати або пошкодження транспортного засобу або настання інших наслідків, що перешкоджатимуть кримінальному провадженню.

Між тим, зі змісту клопотання не вбачається, що старший слідчий Сірко О.І. просив заборонити розпоряджатися або використовувати автомобіль. Указане свідчить про те, що слідчий суддя, приймаючи рішення вийшов за межі клопотання, внаслідок чого обмежив власника майна в його правах.

З журналу судового засідання вбачається, що прокурор клопотав накласти арешт на автомобіль і з метою його збереження.

У приєднаних до клопотання доказах (документах) - копіях свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, посвідченні водія, довіреності, паспорта гр. Болгарії, відповіді на запит, що перекладені на українську мову, не вказано прізвище, ім'я, займана посада (володіння мовою) особи, що здійснила їх переклад.

У порушення вимог ст. 171 КПК України слідчий у клопотанні не зазначив розмір шкоди завданої кримінальним правопорушенням, докази факту завдання шкоди, її розміру та вартість автомобіля ; не врахував, що вартість майна, яке належить арештувати повинна бути співмірною з розміром шкоди, завданої кримінальним правопорушенням. Слідчим суддею цим недолікам клопотання будь-яка оцінка дана не була, не враховані наслідки арешту майна для інших осіб, розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Відповідно до ст. ст. 172, 173 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, якщо це є необхідним із метою забезпечення арешту майна. Копія ухвали надсилається слідчому, прокурору, підозрюваному, обвинуваченому, іншим заінтересованим особам, не пізніше наступного робочого дня після її постановлення.

Відповідно до ст. 395 КПК України, якщо ухвалу суду або слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється із дня отримання копії судового рішення.

Колегія суддів також вважає, що вказані вище вимоги Кримінального процесуального кодексу України (ст. ст. 172, 173 КПК України) також не були дотримані як слідчим суддею, що розглядав клопотання, так і судом, у якому клопотання розглядалось.

У провадженні за клопотанням відсутні будь-які дані про те, що власник майна, його представник або гр. Болгарії ОСОБА_3 повідомлені про час та місце розгляду клопотання, що судом їм надіслана копія судового рішення. Не надіславши вказаним вище особам копію ухвали слідчого судді, судом не виконані зазначені в ухвалі вказівки, що призвело до обмеження прав власника майна, у тому числі, права оскаржити судове рішення у встановленому законом порядку та строки.

Розглядаючи клопотання за відсутності власника майна або його представника, без їх повідомлення про час та місце його розгляду, слідчий суддя не вмотивував свій висновок про те, що розгляд клопотання за відсутності вказаних осіб є необхідним із метою забезпечення арешту майна, а також висновок про те, що є обґрунтована підозра вважати про те, що ці особи можуть його сховати, знищити, пошкодити тощо.

Під час розгляду клопотання прокурор не довів указані вище обставини.

Під час розгляду апеляційної скарги прокурор не подав достовірні докази в підтвердження факту отримання власником майна або його представником адвокатом ОСОБА_1 копії ухвали в інший термін, ніж той на який він посилається.

За таких обставин доводи апелянта про те, що копію ухвали слідчого судді отримав 20 травня 2014 року, колегія суддів визнає достовірними, прокурором не спростованими, такими, що ґрунтуються на вимогах закону та матеріалах провадження за клопотанням.

Ураховуючи наведене, колегія суддів доводи апелянта про те, що 21 травня 2014 року, подаючи апеляційну скаргу адвокат ОСОБА_1 не пропустив строк на оскарження ухвали слідчого судді, вважає обґрунтованими, такими, що узгоджуються з наявними в судовому провадженні відомостями щодо строку вручення копії судового рішення.

Колегія суддів також зазначає, що повноваження адвоката ОСОБА_1 на участь у розгляді провадження оформлені відповідно до вимог Цивільного кодексу України й учасниками процесу не оспорювались.

Тому, колегія суддів вважає, що слідчий суддя, розглядаючи клопотання, допустив істотне порушення кримінального процесуального закону, а викладені в ухвалі слідчого судді висновки вважає такими, що не відповідають фактичним обставинам справи та вимогам закону, що відповідно до п. 2, п. 3 ч. 1 ст. 409 КПК України є підставами для скасування судового рішення.

З урахуванням наведеного вище, колегія суддів також вважає, що клопотання слідчого задоволенню не підлягає.

При вирішенні питання про виконання ухвали апеляційного суду посадовим особам органу досудового розслідування врахувати вимоги ст. 173 КПК України, зокрема те, що відмова у задоволенні або часткове задоволення клопотання про арешт майна - автомобіля, тягне за собою негайне повернення особі відповідно всього майна - автомобіля марки «BMW- Х1», реєстраційний номерний знак Чеської Республіки НОМЕР_3, 2012 року випуску, білого кольору, об'єм двигуна 1995 см. куб., дизель, номер кузова НОМЕР_1.

Керуючись ст. ст. 170 - 173, 376, 407, 419 КПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу, яку подав адвокат ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Виноградівського районного суду Закарпатської області від 30 листопада 2012 року про накладення арешту на майно скасувати.

У задоволенні клопотання старшого слідчого СВ Виноградівського РВ УМВС України в Закарпатській області про накладення арешту на тимчасово вилучене майно - автомобіль марки «BMW- Х1», реєстраційний номерний знак Чеської Республіки НОМЕР_3, 2012 року випуску, білого кольору, об'єм двигуна 1995 см. куб., дизель, номер кузова НОМЕР_1 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді: