Постанова № 39022774, 22.05.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/1432/14 Головуючий у 1-й інстанції: Санін Б.В.

Суддя-доповідач: Оксененко О.М.

ПОСТАНОВА

Іменем України

22 травня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Оксененка О.М.,

суддів - Бистрик Г.М., Карпушової О.В.,

при секретарі - Ніколаєнко М.Г.,

за участю представника позивача - Готри Т.В

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Трансконтинент» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 03 березня 2014 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Трансконтинент» до державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И Л А:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Агро Трансконтинент» звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва від 03 березня 2014 року з позовом до державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними дій по проведенню зустрічної звірки ТОВ «Агро Трансконтинент» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.06.2013 р. по 30.06.2013 р. та 01.08.2013 р. по 31.08.2013 р.; визнання протиправними дій по оформленню результатів зустрічної звірки ТОВ «Агро Трансконтинент» у формі Акту №189/26-55-22-07/36257956 від 20.01.2014 р. про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Агро Трансконтинент» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.06.2013 р. по 30.06.2013 р. та 01.08.2013 р. по 31.08.2013 р.; визнання протиправними дій, які полягають в зміні в електронній базі даних «Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» показників податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ, які задекларовані ТОВ «Агро Трансконтинент» за період з 01.06.2013 р. по 30.06.2013 р. та 01.08.2013 р. по 31.08.2013 р., на підставі Акту №189/26-55-22-07/36257956 від 20.01.2014 р.; зобов'язання відобразити в електронній базі даних «Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» показники податкових зобов'язань та податкового кредиту, задекларованих ТОВ «Агро Трансконтинент» за період з 01.06.2013 р. по 30.06.2013 р. та 01.08.2013 р. по 31.08.2013 р., та які були змінені на підставі Акту №189/26-55-22-07/36257956 від 20.01.2014 р.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 березня 2014 року в задоволенні позовних вимог відмовлено в повному обсязі.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням позивач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову, посилаючись на порушенням судом першої інстанції норм матеріального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, та ухвалити нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ТОВ «Агро Трансконтинент» зареєстроване Печерською районною державною адміністрацією в м. Києві 12.11.2008 р. та з 13.11.2008 р. взяте на облік платника податку на додану вартість.

20.01.2014 р. відповідачем було здійснено відповідні заходи з метою проведення зустрічної звірки позивача щодо підтвердження господарських відносин з платниками за період з 01.06.2013 р. по 30.06.2013 р. та 01.08.2013 р. по 31.08.2013 р. за результатами якої було складено Акт про неможливість проведення зустрічної звірки №189/26-55-22-07/36257956.

Зі змісту акту вбачається, що контролюючим органом зроблено наступні висновки: правочини, укладені з контрагентами порушують публічний порядок суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені удавано з метою ухилення від сплати податків третіх осіб; за результатами зустрічної звірки встановлено відсутність реального здійснення операцій ТОВ «Агро Трансконтинент» при придбанні та продажу товарів (робіт, послуг); відповідно до ч.1, ч.5 ст.203, п.1, п.2 ст.215, ст.228 Цивільного кодексу України зазначені правочини мають ознаки нікчемності та є нікчемними - в силу припису закону. Правочини, укладені ТОВ «Агро Трансконтинент» з вищезазначеними контрагентами порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені удавано з метою приховування сплати податків третіх осіб.

Вважаючи вказані дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку, що під час проведення зустрічної звірки та складанні акту про неможливість проведення такої відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Проте, колегія суддів не в повній мірі погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до п. 73.5 ст. 73 ПК України з метою отримання податкової інформації органи державної податкової служби мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків.

Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін.

Порядок проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 року №1232.

Відповідно до пунктів 2-4 вказаного Порядку зустрічні звірки проводяться у суб'єктів господарювання, щодо здійснення операцій з якими під час перевірки платника податків та зборів виникають сумніви стосовно факту здійснення таких операцій або якщо існують розбіжності задекларованих у деклараціях з податку на додану вартість показників податкового кредиту та податкових зобов'язань.

З метою проведення зустрічної звірки орган державної податкової служби (ініціатор) надсилає органу державної податкової служби (виконавцю), на обліку в якому перебуває суб'єкт господарювання, запит про проведення зустрічної звірки для підтвердження отриманих від платника податків та зборів даних.

Зустрічна звірка може бути проведена органом державної податкової служби (ініціатором) самостійно у разі, коли суб'єкт господарювання перебуває на обліку в тому ж органі державної податкової служби, в якому перебуває платник податків, або в межах одного населеного пункту.

Орган державної податкової служби (виконавець), який проводить зустрічну звірку, складає довідку за наявності інформації, для отримання якої надіслано запит органом державної податкової служби (ініціатором), та її документального підтвердження. У разі відсутності запитуваної органом державної податкової служби (ініціатором) інформації орган державної податкової служби (виконавець) надсилає завірений печаткою запит про подання інформації та її документального підтвердження суб'єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом з повідомленням про вручення чи особисто вручає суб'єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку.

Пунктом 6 даного Порядку визначено, що у разі отримання від суб'єкта господарювання інформації, визначеної у запиті, та її документального підтвердження (протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження суб'єкту господарювання запиту) орган державної податкової служби проводить зустрічну звірку.

Крім того, з метою впровадження єдиного порядку направлення та обліку запитів на проведення зустрічних звірок, оформлення, накопичення та реалізації їх матеріалів органами державної податкової служби , наказом ДПА України №236 від 22.04.2011 затверджено Методичні рекомендації щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок.

Згідно п.п. 4.3-4.4 п. 4 вказаних Методичних рекомендацій, при отриманні запиту про проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання структурний підрозділ органу ДПС, визначений керівником (заступником керівника) органу ДПС, відповідальним за її проведення (далі - відповідальний підрозділ), у той самий день проводить аналіз інформації та документального її підтвердження, які містяться в інформаційних базах органу ДПС та справі суб'єкта господарювання.

У разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема у зв'язку із зняттям з обліку, встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), відповідальний підрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає Акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання (далі - Акт) (додаток 3), реєструє його у Журналі реєстрації довідок про результати проведення зустрічної звірки (актів про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, неявки для підписання, відмови від писання Довідки про результати проведення зустрічної звірки) (далі - Журнал реєстрації довідок/актів) (додаток 4) та вживає відповідних заходів, передбачених актами ДПС України.

Зі змісту приведених правових приписів убачається, що у разі відсутності у податкового органу інформації, необхідної для проведення зустрічної звірки та оформлення її результатів такий орган зобов'язаний направити суб'єкту господарювання письмовий запит про подання пояснень та їх документального підтвердження.

Як вбачається з матеріалів справи, податковим органом не надано жодного доказу на підтвердження факту надіслання позивачу відповідного запиту.

Так, колегією суддів встановлено, що підставами для складення акту про неможливість проведення зустрічної звірки позивача слугувала інформація, що на момент проведення зустрічної звірки стан позивача зазначено як: 28 «триває процедура припинення (направлені заперечення органу ДПС)», встановити фактичне місцезнаходження підприємства та його посадових осіб на момент проведення звірки немає можливості.

При цьому, суд першої інстанції посилається на те, що відповідно до витягу із ЄДПРОУ інформація про позивача не підтверджена, перебуває в стані припиненні.

З цього приводу, колегія суддів акцентує увагу на тому, що з наведених матеріалів не вбачається, що відповідачем проводилися будь-які дії для встановлення фактичного місцезнаходження платника, а якщо проводилися, то які саме.

Разом з тим, згідно наявної в матеріалах справи копії витягу з ЄДРПОУ вбачається, що станом на 31.01.2014 року місцезнаходження юридичної особи - м. Київ, Печерський район, вул. Михайла Грушевського, 28/2, нежиле приміщення 43.

Крім того, матеріалами справи не підтверджується, що відповідачем на виконання п. 4 Порядку №1232 було надіслано завірений печаткою запит про подання інформації та її документального підтвердження суб'єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом з повідомленням про вручення чи факт особистого вручення суб'єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку такого запиту.

При цьому посилання відповідача на відсутність платника за місцем знаходження, на думку колегії, є безпідставним, оскільки, виходячи з наявних в матеріалах справи доказів, не вбачається які саме дії було вчинено для встановлення фактичного місцезнаходження позивача, зокрема, чи здійснювався виїзд за його податковою адресою або будь-які інші дії, і чи мали вони місце взагалі.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що відповідачем не дотримано порядку проведення зустрічної звірки, передбаченого нормами Податкового кодексу України, Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги щодо визнання протиправними дій державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві по проведенню зустрічної звірки ТОВ «Агро Трансконтинент» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.06.2013 р. по 30.06.2013 р. та 01.08.2013 р. по 31.08.2013 р., є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Стосовно позовних вимог щодо визнання протиправними дій відповідача по оформленню результатів зустрічної звірки ТОВ «Агро Трансконтинент» у формі Акту №189/26-55-22-07/36257956 від 20.01.2014 р. про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Агро Трансконтинент» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.06.2013 р. по 30.06.2013 р. та 01.08.2013 р. по 31.08.2013 р. колегія суддів зазначає наступне.

Згідно п. 86.1 ст. 86 ПК України результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовим и особам и органу державної податкової служби та платникам и податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати.

Порядок оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства затверджено наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 року № 984.

Відповідно до пункту 3 Порядку акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Акт перевірки є носієм доказової інформації, яка в подальшому має використовуватися контролюючим органом для прийняття рішення щодо визначення платникові податків грошових зобов'язань. При цьому акт складається посадовими особами контролюючого органу і не містить волевиявлення самого орану щодо виявлених посадовими особами фактів.

Таким чином, діяльність із складання актів документальних перевірок є службовою діяльністю працівників контролюючого органу на виконання своїх посадових обов'язків із збирання доказової інформації щодо дотримання платником податків податкової дисципліни. Тому акт перевірки і дії посадових осіб податкового органу із складання цього акту не створюють жодних правових наслідків у вигляді виникнення, зміни чи припинення будь-яких прав платника податків, крім права на надання зауважень до акту перевірки.

Таке право виникає на підставі пункту 86.7 статті 86 Податкового кодексу України в зв'язку із самим фактом складення акту безвідносно до його конкретного змісту.

Отже, акт перевірки, дії посадових осіб із включення до такого акту певних висновків не породжують правових наслідків для платника податків, тобто не змінюють стану його суб'єктивних прав та не створюють жодних додаткових обов'язків для платника податків. З урахуванням цього, акт перевірки і дії щодо викладення в ньому певних висновків не можуть порушувати права платника податків.

Аналогічна правова позиція міститься в постанові Вищого адміністративного суду України від 12 березня 2014 року по справі №К/9991/42529/12 та від 23 січня 2014 року по справі № К/800/30711/13.

В зв'язку з цим, вимоги щодо визнання протиправними актів перевірки та/або дій контролюючого органу зі складання таких актів чи викладення в акті певних висновків, не є належним способом захисту прав позивача і підстави для задоволення позову в цій частині відсутні, оскільки дії податкового органу щодо складання акту, в тому числі, про неможливість проведення зустрічної звірки, не впливають на коло прав, свобод, законних інтересів чи обов'язків позивача, а також встановлених законом умов їх реалізації.

Щодо решти позовних вимог колегія суддів зазначає наступне.

Так, Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України є програмним продуктом, який було розроблено для реалізації Порядку взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 18 квітня 2008 року № 266 (надалі також - Порядок; в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Згідно з підпунктом 2.10.3 пункту 2.10 Порядку співставлення даних податкової звітності з ПДВ з інформацією з інших джерел, а саме інформації кол. 2 розділу II Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, кол. 3 Розрахунку коригування сум ПДВ до податкової декларації з податку на додану вартість з даними Реєстру платників ПДВ здійснюється у складі автоматизованого контролю.

Відповідно до пункту 2.14 Порядку інформація податкової звітності з ПДВ, надіслана до центральної бази даних податкової звітності, у розрізі контрагентів підлягає співставленню засобами системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України з метою виявлення платників ПДВ, якими занижено суму податкових зобов'язань або завищено суму податкового кредиту.

Пунктом 2.21 Порядку передбачено, що підсумки перевірок за результатами автоматизованого співставлення податкової звітності з ПДВ на центральному рівні відображаються в описовій частині акта перевірки (камеральної, документальної невиїзної, планової, позапланової перевірки) або довідки у розрізі періодів та операцій з одним контрагентом та фіксуються в АС «Аудит». По мірі підписання актів перевірки та узгодження податкових зобов'язань, визначених податковим повідомленням-рішенням, прийнятим за результатами таких перевірок, уточнюються результати автоматизованого співставлення на центральному рівні податкової звітності з ПДВ за поданням підрозділу, яким завершено процедуру такого узгодження та яким прийнято таке повідомлення-рішення.

Згідно з пунктом 4.15 Порядку якщо платником ПДВ (постачальником) до податкових зобов'язань включено суму ПДВ меншу, ніж контрагентом (отримувачем) до податкового кредиту, працівники підрозділу оподаткування юридичних, фізичних осіб органу ДПС, на обліку якого знаходиться платник ПДВ (постачальник), та органу ДПС, на обліку якого знаходиться платник ПДВ (отримувач), відповідно до пункту 3 статті 11, пункту 3 статті 111 Закону № 509 звертаються в письмовій формі до таких платників ПДВ щодо одержання пояснень та їх документальних підтверджень (перелік документів, що затребується у платника ПДВ, передбачений пунктом 4.2 Порядку) з метою встановлення причин розбіжностей даних, що містяться у поданій ними податковій звітності з податку на додану вартість, виявлених під час камеральної перевірки, та/або за результатами автоматизованого співставлення.

Наведені законодавчі положення дають підстави для висновку про те, що процес зіставлення даних податкової звітності з ПДВ у розрізі контрагентів є формальним рівнем податкового контролю, на стадії якого податковий орган фактично порівнює задекларовані контрагентами кореспондуючі суми податкових зобов'язань та податкового кредиту з метою оперативного виявлення платників, що підлягають документальній перевірці.

Зазначений етап контрольно-перевірочної роботи не передбачає здійснення податковим органом оцінки дотримання платником вимог податкового законодавства та аналізу змісту та характеру правовідносин, що стали підставою для формування даних податкового обліку платника. Адже питання правильності відображення платником в обліку проведених господарських операцій досліджуються податковим органом при проведенні податкової перевірки платника з дослідженням фінансово-господарських документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податку.

Висновок щодо правильності (або недостовірності) задекларованих платником даних податкового обліку як підстави для внесення змін до вказаної бази даних може бути зроблений податковим органом після визначення платникові податкових зобов'язань та їх узгодження у встановленому законом порядку.

Слід також наголосити, що у податковому праві визнається критерій добросовісності платника, який передбачає законність дій платника у сфері податкових правовідносин (у тому числі і щодо формування даних податкового обліку), доки це не спростовано у порядку, встановленому Податковим кодексом України. Наведене також виключає можливість застосування до платника негативних правових наслідків (зокрема, у вигляді вилучення з електронної бази даних задекларованих ним показників) до моменту донарахування платникові податкового зобов'язання в порядку статті 54 Податкового кодексу України та його узгодження.

Таким чином, будь-які зміни до інформаційних баз мають визнаватися протиправними, якщо відповідні дані не співпадають з узгодженими сумами (або іншими показниками) податкового обліку.

З урахуванням зазначеного, колегія суддів приходить до висновку, що самостійна зміна відповідачем у базі співставлення показників податкового кредиту та податкових зобов'язань позивача на підставі акту перевірки, без прийняття податкового повідомлення рішення та без зміни цих показників самим позивачем шляхом подання уточнюючих декларацій (розрахунків) порушує права та інтереси позивача.

Аналогічна правова позиція міститься в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 13 березня 2014 року по справі № К/800/58427/13 та від 04 березня 2014 року по справі № К/800/46922/13.

Оскільки у даному разі жодних донарахувань позивачеві грошових зобов'язань (та, відповідно, їх узгодження) за наслідками проведення спірної перевірки здійснено не було, то колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги стосовно визнання протиправними дій відповідача, які полягають в зміні в електронній базі даних «Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» показників податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ, які задекларовані ТОВ «Агро Трансконтинент» за період з 01.06.2013 р. по 30.06.2013 р. та 01.08.2013 р. по 31.08.2013 р., на підставі Акту №189/26-55-22-07/36257956 від 20.01.2014 р.; зобов'язання відобразити в електронній базі даних «Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» показники податкових зобов'язань та податкового кредиту, задекларованих ТОВ «Агро Трансконтинент» за період з 01.06.2013 р. по 30.06.2013 р. та 01.08.2013 р. по 31.08.2013 р., та які були змінені на підставі Акту №189/26-55-22-07/36257956 від 20.01.2014 р. підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене, оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийняв рішення з порушенням норм матеріального права з неповним з'ясуванням судом обставин, що мають значення для справи.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 3, 202 ч. 1 п. 4 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Таким чином, апеляційну скаргу слід задовольнити частково, а постанова суду першої інстанції - скасувати з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Трансконтинент» задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 березня 2014 року скасувати та ухвалити нову постанову, якою позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Трансконтинент» до державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дій державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві по проведенню зустрічної звірки ТОВ «Агро Трансконтинент» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.06.2013 р. по 30.06.2013 р. та 01.08.2013 р. по 31.08.2013 р.

Визнати протиправними дії державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві, які полягають в зміні в електронній базі даних «Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» показників податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ, які задекларовані ТОВ «Агро Трансконтинент» за період з 01.06.2013 р. по 30.06.2013 р. та 01.08.2013 р. по 31.08.2013 р., на підставі Акту №189/26-55-22-07/36257956 від 20.01.2014 р.

Зобов'язати державну податкову інспекцію у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві відобразити в електронній базі даних «Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» показники податкових зобов'язань та податкового кредиту, задекларованих ТОВ «Агро Трансконтинент» за період з 01.06.2013 р. по 30.06.2013 р. та 01.08.2013 р. по 31.08.2013 р., та які були змінені на підставі Акту №189/26-55-22-07/36257956 від 20.01.2014 р.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя: О.М. Оксененко

Судді:

Г.М. Бистрик

О.В. Карпушова

Постанову в повному тексті виготовлено 27.05.2014 року.

Головуючий суддя Оксененко О.М.

Судді: Бистрик Г.М.

Карпушова О.В.