Постанова № 3902181, 28.05.2009, Київський апеляційний адміністративний суд

Дата ухвалення
28.05.2009
Номер справи
22а-15680/08
Номер документу
3902181
Форма судочинства
Адміністративне
Компанії, зазначені в тексті судового документа
Державний герб України

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА Іменем україни

28.05.2009 р.

Справа № 22а-15680/08×

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого: Бєлової Л.В.

суддів: Бараненко І.В.

Бистрик Г.М.

при секретарі: Бондар С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Києві апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 на постанову господарського суду м.Києва від 11.12.2007 р. у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: ОСОБА_3 про визнання недійсними податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Балтика Україна» звернулися в господарський суд м.Києва з позовом про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення ОСОБА_2 від 01.03.2005 р. № НОМЕР_1 про визначення позивачу сум податкових зобов'язань в розмірі 327623,24 грн. за порушення норм податкового законодавства, в т.ч. 75605,36 грн. штрафних санкцій.

Постановою господарського суду м.Києва від 11.12.2007 р. позов задоволено: визнано недійсним податкове повідомлення-рішення ОСОБА_2 від 01.03.2005 р. № 00000826014/0.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, представником ОСОБА_2 подано апеляційну скаргу, в якій просять скасувати постанову господарського суду м.Києва від 11.12.2007 р. та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити, мотивуючи свої вимоги тим, що судом неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, порушено норми матеріального права, а висновки суду не відповідають обставинам справи.

Представник позивача подав заперечення на апеляційну скаргу, в яких просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову господарського суду м.Києва від 11.12.2007 р. - без змін.

Заслухавши в судовому засіданні суддю доповідача, пояснення з'явившихся учасників процесу, перевіривши матеріали справи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 202 КАС України, суд апеляційної інстанції скасовує постанову суду першої інстанції та приймає нову постанову, якщо судом не доведені обставини, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, судом неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, порушено норми матеріального права, а висновки суду не відповідають обставинам справи.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 була проведена позапланова документальна перевірка дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість та податку на прибуток ОСОБА_1 по фінансово-господарській операції з придбання та відчуження холодильних шаф-вітрин в II кварталі 2004р., за результатами якої складено акт №03/26-4/32849669 від 01.03.2005 р., в якому зазначено, що перевіркою встановлено порушення ст. 4 Закону України від 22.05.1997р. №283/97-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» та ст. 7 Закону України від 03.04.1997р. № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» .

При проведені перевірки встановлено, що ОСОБА_4 (постачальник) і ОСОБА_1 (покупець) уклали договір поставки № 1/04 від 26.05.2004р. на придбання товару вказаного в додатку № 1, який є невід'ємною частиною цього договору.

Поставка товару здійснюється на адресу покупця, який знаходиться на території України (склад покупця в м. Дніпропетровську).

Постачальником виписано покупцю рахунки-фактури № 5850-1 від 28.05.2004р. на суму 1 209 685,80 грн., в т.ч. ПДВ-201 614,30 грн. та № 5880 від 07.07.2004р. на суму 336 325,20 грн., в т. ч. ПДВ-56054,20 грн.

Постачальником виписано покупцю видаткові накладні на загальну суму з ПДВ 1546011,00 грн. (Холодильні вітрини у кількості 285 шт.)

Товар згідно із зазначеними накладними отримано по акту приймання-передачі від 27.05.2004р. на 223 шт. - підписи та печатки, передав - ОСОБА_4, прийняв - представництво ОСОБА_1 та по акту приймання-передачі від 07.07.2004р. на 62 шт. - підписи та печатки, передав - ОСОБА_4, прийняв - ОСОБА_1.

Постачальником виписано покупцю податкові накладні на загальну суму з ПДВ 1546011,00 грн. (Холодильні вітрини у кількості 285 шт.), які занесені покупцем в книгу придбання товарів (робіт, послуг), зареєстрованої в ОСОБА_2 під № 53-15-1/1712 від 17.06.2004р.

В книзі придбання товарів (робіт, послуг) ОСОБА_1 зроблені записи в серпні 2004р. (з № 37 по № 45) на загальну суму : вартість без ПДВ - 1 288 342,50 грн.; сума ПДВ - 257 668,50 грн.

Покупцем - ОСОБА_1 Головному відділу податкової міліції ОСОБА_2 надана довідка-пояснення (№ 004 від 27.01.2005р.) про те, що з моменту реєстрації підприємства і по теперішній час ОСОБА_1 складських приміщень (власних або орендованих) в м. Дніпропетровську не має і транспортних витрат по прийманню холодильних шаф не було.

Всього ОСОБА_1 перераховано на розрахунковий рахунок ОСОБА_4 за 285 холодильних шаф грошових коштів на суму 1546 011,00 грн., в т.ч. ПДВ - 257 668,50 грн.

Під час перевірки позивачем була надана оборотно-сальдова відомість по рахунку 152 - Інвестиції: «Придбання (виготовлення) основних фондів» за період з 01.06.2004р. по 31.12.2004р.: по ДТ цього рахунку (обороти за період) зазначена сума в 1 288 342,50; по ДТ цього ж рахунку (сальдо на кінець періоду) зазначена ця ж сума в 1 288 342,50.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов виходив з того, що визначення відповідачем суми податкового зобов'язання позивача з податку на прибуток є необґрунтованим, оскільки донарахування податку на прибуток зроблено з порушенням п. 3.1 ст.3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», оскільки відповідач визначив, що об'єктом оподаткування податком на прибуток є валовий дохід, проте як згідно вимог вказаної норми, об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Колегія суддів, враховуючи доводи апеляційної скарги не погоджується з такими висновками суду першої інстанції та виходячи з наступного.

Згідно з п. 3.1 ст.3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» продаж товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію, незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів.

Згідно з Інструкцією про застосування плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999р. № 291, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 21.12.1999р. за № 893/4186) рахунок 15 «Капітальні інвестиції» призначений для обліку витрат на придбання або створення матеріальних і нематеріальних необоротних активів. Рахунок 15 має такі субрахунки:

субрахунок 152 «Придбання (виготовлення) основних засобів» - призначений для обліку витрат на придбання або виготовлення власними силами матеріальних активів, облік яких ведеться на рахунку 10 «Основні засоби».

Зарахування на баланс відображається за дебетом рахунка 10 «Основні засоби» та кредитом рахунка 15.

Рахунок 10 «Основні засоби» призначено для обліку й узагальнення інформації про наявність та рух власних або отриманих на умовах фінансового лізингу об'єктів, які віднесені до складу основних засобів.

До основних засобів належать матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів і послуг, надання в оренду іншим особам.

За дебетом рахунка 10 «Основні засоби» відображається надходження (придбаних, створених, безоплатно отриманих) основних засобів на баланс підприємства, які обліковуються за первісною вартістю, за кредитом - вибуття основних засобів у наслідок продажу, безоплатної передачі, тобто надходження товару - холодильних шаф-вітрин - підприємство повинно було відобразити за дебетом субрахунку 104 «Машини та обладнання».

ОСОБА_1 повинно було зробити наступні проводки: ДТ 104 КТ 152 1 288 342,50 (оприбуткування основних засобів); ДТ XX КТ 104  1 288 342,50 (вибуття основних засобів, якщо було).

Рахунок 104 - основні засоби (машини та обладнання).

Вказані операції ОСОБА_1 в порушення статті 3 (п. 3.2), 4, 8, 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999р. № 996-ІV не зроблені.

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про основні засоби визначені в Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби».

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби» затверджено наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000р. № 92 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18.05.2000р. за № 288/4509.

Пунктом 1 Положення визначено методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про основні засоби, а також розкриття інформації про них у фінансовій звітності.

Пунктом 4 Положення зазначено: Основні засоби - матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам.

Статтею 33 Положення визначено, що об'єкт вилучається з активів (списується з балансу) у разі його вибуття внаслідок продажу, безоплатної передачі.

Між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 (код 32186777, м. Дніпропетровськ) було укладено договір оренди № 1 від 21.06.2004р., відповідно до якого ОСОБА_1 (орендодавець) передає ОСОБА_3 (орендар) в оренду обладнання згідно специфікацій для подальшої реалізації продукції ОСОБА_1 на території України.

За умовами цього договору обладнання належить орендодавцю на праві власності і буде передаватися орендарю по акту приймання-передачі.

Договір підписаний і підписи скріплені печатками: орендодавець - ОСОБА_1; орендар - ОСОБА_3.

При прийнятті рішення судом першої інстанції не враховані наступні обставини.

Під час перевірки позивачем було надано Акт № 2 від 22.06.2004р. приймання-передачі обладнання, яке передається в оренду по Договору оренди № 1 від 21.06.2004р. Зазначений акт орендарем - ОСОБА_3 не підписаний.

На запит ГВПМ ОСОБА_2ОСОБА_3 надано відповідь (лист від 21.01.2005р. № 3, вх. № 23/10 від 22.02.2005р.), що підприємство на протязі 2004 року не отримувало від ОСОБА_1 в оренду холодильні шафи-вітрини в кількості 285 шт. на загальну суму 1 546 011,00 грн. Зазначене обладнання ОСОБА_3 у ОСОБА_1 не придбавало.

Позивачем до перевірки було надано акт приймання-передачі від 28.05.2004р. холодильних шаф дводверних в кількості 223 шт. Акт підписаний та підписи скріплені печатками :

від імені ОСОБА_3 (код 32186777, м. Дніпропетровськ) - прийняв обладнання:

від імені ОСОБА_1 (код 26385180, м. Дніпропетровськ) - передав обладнання.

ОСОБА_1 (м. Київ) в акті приймання-передачі не зазначено.

Позивач надав до перевірки акт приймання-передачі від 22.06.2004 р. холодильних шаф дводверних в кількості 285 шт. Акт підписаний та підписи скріплені печатками :

від імені орендатора - ОСОБА_3 (код 32186777, м. Дніпропетровськ) - відсутні підпис та печатка;

від імені орендодавця - ОСОБА_1 (код 26385180, м. Дніпропетровськ) - є підпис та печатка.

Листом № 008 від 10.02.05р. ОСОБА_1 надало ГВПМ ОСОБА_2 пояснення, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_1 операцій купівлі-продажу та передачі холодильного обладнання за період травня-грудня 2004 р. не було.

Статтею 10 Закону України від 16.07.1999р. № 996-ІУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в країні» визначено, що для забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства зобов'язані проводити інвентаризацію активів і зобов'язань, під час якої перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, стан і оцінка.

Позивачем станом на 21.12.2004р. була проведена інвентаризація залишків товару, який знаходиться на основному складі.

Посадовими особами ОСОБА_1 надано пояснення від 27 січня 2005р., що товар - холодильні шафи (вітрини) в експлуатацію не вводились, акти ввода в експлуатацію не складались, амортизація не нараховувалась.

Посадовими особами надана довідка, що відповідальним за товар - холодильні шафи-вітрини є генеральний директор ОСОБА_1 ОСОБА_5 (звільнений з посади 21.02.2005р.)

За даними проведеної інвентаризації (акт підписаний генеральним директором ОСОБА_5, директором ОСОБА_6, комірником ОСОБА_7) на складі за адресою : мАДРЕСА_1 холодильні шафи-вітрини SEG CMV-1000S (Балтика) - відсутні (не обліковуються).

ОСОБА_1 отримало від ОСОБА_4 холодильні шафи в кількості 62 шт., сплативши грошові кошти за 285 шт. холодильних шаф та отримавши видаткові та податкові накладні на 285 шт.

ОСОБА_1 надано картку рахунку 1521 (152), де в кількісному та вартісному виразі відображено отримання холодильних шаф: кількість - 285 шт.; проводка - ДТ 1521 КТ 631 1 288 342,50.

Представництво ОСОБА_1 у м. Дніпропетровську отримало 223 шт. холодильних шафи (акт приймання-передачі від 27.05.2004 р.).

Колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги та висновками акту перевірки №03/26-4/32849669 від 01.03.2005 р. про безоплатну передачу ОСОБА_1 (м.Київ) холодильних шаф представництву ОСОБА_1 (м.Дніпропетровськ) без відображення цієї операції в обліку (безоплатне надання товарів)

За вказаних обставин колегія судді дійшла висновку про правомірність винесення ОСОБА_2 повідомлення-рішення від 01.03.2005 р. № НОМЕР_1 про визначення позивачу сум податкових зобов'язань в розмірі 327623,24 грн. за порушення норм податкового законодавства, в т.ч. 75605,36 грн. штрафних санкцій.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що порушення норм матеріального права, неповне з'ясуванням обставин, що мають значення для справи та невідповідність висновків суду обставинам справи призвели до неправильного вирішення справи, тому постанова господарського суду м.Києва від 11.12.2007 р. підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови по справі.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 202, 207 КАС України, суд

Постановив:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 на постанову господарського суду м.Києва від 11.12.2007 р. - задовольнити.

Постанову господарського суду м.Києва від 11.12.2007 р. - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: ОСОБА_3, про визнання недійсними та скасування податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 01.03.2005 р. - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення.

Постанову може бути оскаржено в касаційному поряд­ку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги протягом одного місяця піс­ля набрання постановою законної сили.

Головуючий суддя

Судді:

 

Часті запитання

Який тип судового документу № 3902181 ?

Документ № 3902181 це Постанова

Яка дата ухвалення судового документу № 3902181 ?

Дата ухвалення - 28.05.2009

Яка форма судочинства по судовому документу № 3902181 ?

Форма судочинства - Адміністративне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 3902181 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Дані про судове рішення № 3902181, Київський апеляційний адміністративний суд

Судове рішення № 3902181, Київський апеляційний адміністративний суд було прийнято 28.05.2009. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.

Судове рішення № 3902181 відноситься до справи № 22а-15680/08

Це рішення відноситься до справи № 22а-15680/08. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша платформа забезпечує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість детального налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку відомостей. Це дозволяє результативно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 3902142
Наступний документ : 3902183